Спеціальні потреби

Актуально

Виповнилось 20 років з дня масового вбивства у Пекіні

20 років після того, як китайські війська вбили сотні учасників протестів у районі площі Тяньаньмень у Пекіні, студенти в Гонконгу і далі намагаються зрозуміти те – що сталося. Більшість із них надто молода, щоб пам’ятати. Тому політичні активісти висловлюють побоювання, що молодь може втратити зацікавленість тією справою.

Кобі Го, якій 27 років, брала участь у багатьох відзначеннях із запаленими свічками, для вшанування жерт масового убивства, що сталося 4 червня 1989 року. Однак вона каже, що більшість жителів Гонконга не зацікавлена історією:

«Мені важко будь-що пам’ятати, тому що я виростала в дуже ізольованому середовищі, і я пам’ятаю, що мої батьки не дозволяли мені дивитися телевізійні програми, тому що вони надто віддані… Навіть якщо я не пам’ятаю будь-чого з тих днів, то все-таки відомо те, що двадцять років тому сталося щось трагічного».

Кобі та її друзі влаштували художню виставку і доповідь, щоб помогти їх поколінню зрозуміти події. Вона каже:

«Це дуже цікаво, тому що немає ніякої люті, ніякого гніву, але справи такі двозначні. Я думаю, що це картина нашого покоління, що ми надто молоді, щоб знати те, що дійсно сталося, але пам’ять якось має вплив на нас і якимсь чином віддзеркалює нашу країну і нашу історію».

Один із студентів, якому 19 років, каже, що він брав участь у кількох дискусіях і розмовах протягом останніх тижнів, щоб більше довідатись про події 4 червня 1989 року:

«Я не маю поняття про цю справу, тому що вчителі про це не говорили. Мої батьки про це не розмовляли. Ніхто не сказав мені до часу, коли я поступив в університет».

Гонконг – колишня британська колонія - єдине в Китаї місто, де щороку відзначають події 4 червня.

В інших місцях країни пекінський уряд придушив усі розмови про протести. Однак студенти в Гонконгу нарікають, що в підручниках дуже мало сказано про той період китайської історії, залишаючи їх непоінформованими і недостатньо ознайомленими.

«Від подій 4 червня минуло 20 років, і це залишається в нашій історії, в китайській історії, про це не говориться, лише кілька речень для з’ясування події, але…дуже спрощено».

Навесні 1989 року тисячі студентів китайських університетів розпочали протести, вимагаючи політичних і економічних реформ. Мільйон людей у Гонконгу вийшов на вулиці, щоб підтримати демонстрантів. Але з того часу Гонконг повернувся під китайське правління, а економіка континентального Китаю пережила швидке зростання. В результаті того, дехто з місцевих мешканців підтримали придушення протестів пекінською владою як необхідний крок для збереження національної стабільності.

Гонконзькому політику Ендрю То було 23 роки, коли сталися трагічні події. Він каже:

«Це зрозуміле, але для мене неприйнятне те, що вони приховали факти про 4 червня, казати, що ніхто не загинув на площі Тяньаньмень, казати, що ми на якийсь час повинні відкласти це питання, тому що розвиток Китаю є кращим, і казати, що студентські лідери в Китаї у той час також зробили помилки і спричинилися до трагедії руху».

Останніми тижнями То взяв участь у кількох дискусіях зі студентами на тему минулих трагічних подій.

«Я думаю, що на мешканцях Гонконга – підкреслює він – спочиває велика відповідальність сказати всьому світу, що ми і далі наполягаємо на тому. Це справа життя і смерті. Це цінність народу».

У понеділок група студентів влаштувала голодування протесту перед великим торговельним центром, вимагаючи справедливості для тих, хто загинув, і надіючись на звернення уваги з боку своїх ровесників. Однак, у час, коли демонстранти співали і вигукували гасла, більшість молодих людей попросту не звертала уваги і займалася покупками.

Всі новини дня

США не бачать зацікавленості Росії в змістовній дипломатії - Блінкен

державний секретар Ентоні Блінкен

США не спостерігають інтересу Росії до змістовної дипломатії, щоб закінчити війну в Україні, сказав в програмі "Обличчям до нації" на каналі CBS державний секретар Ентоні Блінкен.

«Дипломатія завжди має вартість, якщо задіяні сторони, і в цьому випадку Росія, дійсно зацікавлені у змістовній дипломатії. І те, що ми бачили, принаймні нещодавно, є рівно протилежним», - сказав головний американський дипломат.

Він зазначив, що, у той час, як президент Зеленський звернувся до країн G-20, провідних економік світу, і висунув пропозицію щодо того, як рухатися вперед до миру, «Володимир Путін подвоїв і потроїв усе, що робив, а тепер намагається зробити зиму зброєю".

«Він не зміг перемогти на полі бою, тому він направляє свій гнів і вогонь на українських цивільних, нападаючи на енергетичну інфраструктуру, намагаючись вимкнути світло, вимкнути опалення, вимкнути електрику», - заявив Блінкен.

Поки Путін не продемонструє, що він дійсно зацікавлений у змістовній дипломатії, навряд чи щось вийде, додав він.

В неділю ж в іншому інтерв’ю, у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

Президент США Джо Байден заявив, що міг би вести переговори з Путіним у разі, якби той показав готовність завершити війну. Одним із критеріїв такої готовності могло би бути виведення російських військ з України. Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 грудня заявив, що для Москви це неприйнятно.

В матеріалі використані джерела CBS та CNN

Путін "значно переоцінив" можливості своєї армії, а Китаю варто зробити висновки з війни Росії в Україні - посадовець Пентагону

China Russia Energy Ties

Президент Росії Володимир Путін "очевидно сильно переоцінив" можливості своєї армії. Про це секретар з питань Повітряних сил США Френк Кендалл заявив під час Форуму Рейгана з національної безпеки.

Він також заявив, що Китаю варто винести уроки з російської війни в Україні, що акт агресії може бути зустріти у відповідь потужні санкції, а військо може виявитись не таким сильним, як здається.

"По-перше, економічні наслідки агресивних дій можуть бути набагато серйознішими, ніж ви хотіли б", - сказав Кендалл. Другий урок, за його словами, полягає у тому, що "військові можуть бути не зовсім точними, коли говорять вам, наскільки вони хороші… [і третє], що коротка війна, яку ви очікуєте, може виявитись не тією, яку ви отримаєте".

Як пише Breaking Defense, від початку війни Росії в Україні 24 лютого існувало чимало побоювань, що Китай використає можливість для вторгнення на Тайвань. Раніше цього тижня Пентагон оприлюднив звіт про військову потужність Китаю, в якому сказано, що немає негайних ознак того, що Пекін готується розпочати вторгнення найближчим часом, але Китай посилив військову активність навколо острова.

Тим часом, на форумі міністр оборони США Ллойд Остін звинуватив Росію у "навмисній жорстокості" у війні проти України, заявивши, що Москва навмисно цілить у цивільних жителів: "Від російських нападів гинуть діти, руйнуються школи і лікарні", – сказав Остін. Водночас, він наголосив, що Пентагон стурбований можливою ескалацією конфлікту у війну США з Росією, пише Радіо Свобода: "Ми не будемо втягнуті у війну Путіна".

Раніше Голос Америки повідомляв, що Форуму Рейгана з нацбезпеки директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс заявила, що розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру.

Путін обрав тактику випаленої землі, оскільки його збройні сили не досягли цілей - Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар Ентоні Блінкен у неділю засудив спроби Росії «використати зиму як зброю», назвавши намагання РФ вивести з ладу електроенергію та інфраструктуру в Україні «варварськими».

В інтерв’ю у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

«Що він робить, він намагається перетворити зиму на зброю, вимкнути світло, вимкнути опалення, занурити українців у темряву та холод, коли вони прямують у зимові місяці. Це справді варварство».

Він запевнив, що США «рішуче чинять спротив, підтримуючи Україну», додавши, що втрати для Росії через накладені США безпрецедентні санкції та експортні обмеження зростають щодня.

На питання ведучого, чому адміністрація Байдена досі не назвала Росію державою-спонсором тероризму, Блінкен відповів, що адміністрація «працює наразі із Конгресом над законопроектом, який дозволить обійти ті виклики, які виникнуть у зв’язку із визнанням РФ державою-спонсором тероризму».

Раніше посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України", - сказала високопосадовися.

В матеріалі використані джерела CNN

Власниця смарагда вартістю до 70 тисяч доларів продає його на аукціоні, щоб допомогти Україні

Мітці Пердью, 81-річна вдова магната бройлерної індустрії Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку рідкісний смарагд, який їй подарував покійний чоловік, коли запропонував одружитися в 1988 році, пише видання The New York Times. Усі кошти, виручені від продажу каблучки, оціночна вартість якої, за словами Sotheby’s, становить від 50 000 до 70 000 доларів США, будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні, започаткованих пані Пердью під час відвідин України цього року після російського вторгнення.

«Як почувають себе люди, які там безперервно потерпають, без перепочинку, принаймні вже півроку?» сказала вона. «Через п'ять днів я захотіла зробити більше. І тоді я почала думати: «Що я можу зробити, щоб бути найбільш корисною?» А потім подумала: «У мене є щось, що має історичне значення», цитує пані Пердью видання The New York Times.

Пані Пердью відвідала Україну на початку цього року, щоб дізнатися більше про торгівлю людьми, тему, про яку вона пише для видання Psychology Today. Через загрозу повітряного нальоту вона провела свою першу ніч у Києві в бомбосховищі, і це стало одним із найзначніших подій у її житті, сказала вона.

Вона подумала про свою обручку, яку зберігала в сейфі після смерті чоловіка, і їй спало на думку, що вона могла б використати її, щоб зібрати гроші та привернути увагу до страждань в Україні після російського вторгнення. Пані Пердью сказала, що поки не знає, яку організацію обере для отримання коштів.

Смарагдовий камінь розповідає історію, яка сягає майже чотирьох століть, аж до затоплення іспанської галери поблизу Флорида-Кіс у 1622 році та десятиліть спроб підводного мисливця за скарбами на ім’я Мел Фішер дістати вантаж із золотом, срібними монетами, золотими самородками та ювелірними виробами.

Покійний чоловік Мітці Френк Пердью отримав частку винагороди в обмін на свої інвестиції в пошуки містера Фішера. Більшу частину він пожертвував, але зберіг смарагд і подарував нареченій. Вона носила його до смерті чоловіка в 2005 році.

В матеріалі використані джерела The New York Times

Іспанська поліція встановила місто, з якого відправили конверт із вибухівкою в посольство України

Поліція на місці вибуху у посольстві України у Мадриді, 30 листопада 2022. AFP/OSCAR DEL POZO

Іспанська поліція вважає, що шість посилок із бомбами, які за останні дні отримали різні високі установи, могли бути відправлені з міста Вальядолід на півночі Іспанії, про це із посиланням на близьке до слідства джерело повідомляє Reuters. При цьому поки не встановлено, хто саме відправляв вибухівку.

Вибухові пристрої були адресовані до офісу іспанського прем'єр-міністра Педро Санчеса, іншим урядовим структурам, посольству України в Іспанії, американській дипмісії та супутниковій компанії ЄС. Посилки надходили в період між 24 листопада та 2 грудня.

Всі пристрої вдалося знешкодити, окрім того, що було надіслано до українського посольства - працівник служби безпеки дипмісії під час відкриття концерта отримав травми.

Міністр внутрішніх справ Іспанії раніше заявив, що ці посилки з вибухівкою можуть бути пов'язані із підтримкою Мадрида Києву на тлі російської війни.

При цьому низка дипломатичних установ України за кордоном в останні дні отримали закривавлені пакети, в яких були очі вбитих тварин. За інформацією Києва, такі посилки прийшли до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, консульств у Неаполі, Брно та Кракові. Розслідування щодо того, хто міг організувати розсилку, триває.

"Ця кампанія спрямована на те, щоб посіяти страх", - сказав Кулеба в інтерв’ю CNN у п’ятницю. У відповідь на питання про те, хто, на його думку, стоїть за листами, Кулеба сказав: "Я відчуваю спокусу відразу назвати Росію, тому що перш за все ви повинні відповісти на запитання «кому це вигідно?»

"Можливо, цей терор є російською відповіддю на дипломатичний жах, який ми створили для Росії на міжнародній арені, і таким чином вони намагаються дати відсіч, в той час як вони програють справжні дипломатичні баталії одну за одною", – додав він.

Як повідомляє CNN, російський уряд та ЧВК "Вагнер" офіційно відкинули свою причетність до цих атак.

Більше

XS
SM
MD
LG