Спеціальні потреби

Економічна криза впливає на долю тварин





Притулки для бездомних тварин, у зв’язку з поточною фінансовою кризою, переповнені. Багатьом людям, які втрачають роботу і житло, доводиться відмовлятись від своїх домашніх улюбленців.

Понад 220 кілометрів на північ від Сан-Франциско, через гору, повз пасовисько, направо – і ви приїхали. Притулок Міло трохи задалеко від цивілізації, але життя тут чудове. Говорить засновниця фонду Лин Тинґл:

«Фонд Міло є неурядовою організацією, яка збирає покинутих тварин в Каліфорнії і дає їм другий шанс на життя».

Лин Тинґл започаткувала цей фонд 15 років тому, назвавши його в пам’ять про власну собаку. Його метою є допомагати тваринам, від яких решта світу відмовилась. Вона каже:

«Він потребує любові і ласки і почуття захищеності в цьому світі».

Фонд Міло керує в Сан-Рафаелі зоологічним центром. Тут повно собак, котів і навіть кролів.

Втім деяких тварин ще зарано комусь віддавати. Деякі – надто дикі. Інші – надто боязливі. Таких відсилають до притулку, який розміщений на площі в понад один квадратний кілометр. Говорить менеджер притулку Ґреґорі Слуґоцкі:

«Тут тварини можуть відійти від стресу і, можливо, хтось захоче їх взяти. А як ні – то вони тут і залишаться».

Ґреґ, групка працівників та добровольців стежать за собачими вольєрами. Тут досить місця. Собачі буди ізольовані, на підлозі - сіно. Він пояснює:

«Від сіна їм прохолодно влітку і тепло взимку. Що, Джемі, подобається тобі твоя хатка?»

Собак вигулюють, іноді вони навіть плавають. Чим більше робочих рук – тим більше уваги для собак.

Головне завдання – запевнити псам товариство.

«Я віддавна переконаний, що старі собаки можуть бути чудовим товариством для літніх людей» - вважає Ґреґ.

Фонд Міло постійно потребує надходжень грошей і добровольців. Але тепер настали важкі часи. Притулок переповнений – тут не менше ста двадцяти п’яти чотириногих. Ґреґ каже:

«У дев’ятьох з десяти випадків ми отримуємо собак унаслідок того, що люди не можуть більше платити за свої доми і втрачають їх».

Цю молоду лайку так і знайшли – в конфіскованій хаті – вже без води і їжі. Але це не зіпсувало добру вдачу пса.

«Цей пес заслуговує на ще один шанс, – розповідає Ґреґ. Хтось кинув його помирати. Десь повинен бути хтось, хто хотів би допомогти йому жити».

Цих колі дуже любила їх власниця, але настали важкі часи. Ґреґ розповідає:

«Вона була у відчаї, бо лишилась безпритульною. Не знаючи, що ще робити, думала їх застрелити. Я наштовхнувся на неї на автостоянці і забрав у неї собак».

Притулок Міло приймає також котів, кожен з яких отримує своє спальне місце.

Тут є навіть кінь, який також готовий на усиновлення. Саша – розкішний арабський скакун, який тут розквіт, а колись були лише шкіра і кості.

Були б гроші – притулок приймав би і більше коней. Але – каже Ґреґ – ми не маємо державних дотацій. Все існує на приватні пожертви, яких тепер, зрозуміло, небагато. Постійно треба добудовувати або ремонтувати паркани. І постійно не вистачає добровольців.

Барбара Меддлі взяла собі з притулку собаку – і стала добровольцем.

«Врятовані собаки надзвичайно вірні. Вони точно знають, що були в поганій ситуації, а ми допомогли їм».

За останні 15 років Фонд Міло допоміг з житлом п’ятнадцяти тисячам тварин. Але потреби не стають меншими.

«Щодня щось трапляється, – каже він. Завжди знаходиться тварина, якій потрібна допомога».



Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG