Спеціальні потреби

Актуально

Сюзанна Станік повертається в Конституційний суд


Звинувачена у корупції та двічі звільнена президентом, Сюзанна Станік знову – суддя Конституційного Суду України. Рішення про її поновлення на посаді прийняв Апеляційний суд Києва.

Звістку про те, що Станік повертається, приніс народний депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов. Як він повідомив у четвер журналістам, судове рішення винесено 24 червня, а до своїх службових обов»язків тлумача Конституції суддя приступить уже найближчими днями.

«Вона завтра-післязавтра готова вийти на роботу», – сказав Ківалов.

Нагадаємо – вперше прощатися з пурпуровою мантією Станік довелося два роки тому. У травні 2007-го, у розпал політичної кризи в Україні, Служба безпеки звинуватила суддю в отриманні хабарів, а президент Віктор Ющенко звільнив її з посади у зв`язку з порушенням присяги.

Пізніше, у березні 2008 року, Верховний Суд України визнав відставку Станік незаконною та поновив її на посаді судді Конституційного Суду. Натомість Ющенко звільнив Станік повторно – цього разу приводом послужили деякі формальності, недотримані при її призначенні попереднім президентом Леонідом Кучмою.

Своє друге звільнення Станік оскаржила в Окружному адміністративному суді Києва. І виграла справу. 25 лютого 2009 року Окружний адмінсуд поновив суддю на посаді. Це рішення підтвердив 24 червня Апеляційний суд столиці.

Про що свідчить повернення Сюзанни Станік – про те, що судова влада в Україні стає незалежною, чи про те, що вона залишається безкарною? Чи це торжество справедливості – чи макіавеллівського розрахунку?

Поновлення на посаді одіозного судді в інтерв`ю «Голосу Америки» прокоментував професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:

«На жаль, усе те, що відбувалося навколо Станік, є прикладом політики, яка домінує над правом. Ми пам`ятаємо, які проти неї були висунуті звинувачення в корупції. Ті звинувачення, офіційно оприлюднені СБУ у розпал політичної кризи, відіграли суттєву роль у тому, щоб запобігти розгляду і скасуванню Конституційним Судом президентського Указу про дострокові вибори. Тобто інакше кажучи, з погляду політичної доцільності тодішні дії глави держави виглядали правильними, оскільки перешкоджали монополізації влади. Власне, Указ президента був спрямований на те, щоб не відбулася монополізація і узурпація влади. Але якщо вже СБУ висунула такі звинувачення, то, очевидно, вона мала їх довести. Адже якщо зараз суд прийняв рішення про поновлення Станік на посаді, то тоді виходить, що СБУ виступила з хибними звинуваченнями. І виходить, що треба ставити питання про професійність дій СБУ і про те, чи дотримувалася правових норм сама Служба безпеки, коли виступала з подібними звинуваченнями. Тому, я думаю, ця історія має бути для нас уроком, що все-таки право має домінувати над доцільністю. Інакше -- ми знаємо, до чого призводить революційна доцільність», -- зазначив Гарань.

Всі новини дня

Про покарання Путіна: «Ми будемо радити шукати докази, куди б вони не привели» – голова Міжнародної групи з питань жорстоких злочинів

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди, 5 квітня 2006 р. REUTERS/Michael Kooren/File Photo

Воєнні злочини в Україні мають розслідуватися, як би довго це не тривало, і до яких би високих посад не сягала відповідальність, вважає Клінт Вільямсон, який очолює Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA).

Групу було створено 25 травня 2022 року, через три місяці й один день після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія заснували Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA) як узгоджений трансатлантичний механізм демократичної спільноти для боротьби з жорстокими злочинами в Україні.

Про те, як досягти справедливості щодо десятків тисяч воєнних злочинів, які за даними українських чиновників були скоєні в Україні з моменту широкомасштабного роосійського вторгнення, говорили у Вашингтоні учасники дискусії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна –американські та українські адвокати, репортери, прокурори, слідчі та громадські активісти.

Воєнні злочини, скоєні російськими військами під час незаконноговторгнення в Україну, можуть бути найбільш масово задокументованими злочинами в історії людства, але притягнути до відповідальності винних у такій кількості злочинів є складною справою для українського та міжнародного правосуддя, відзначили учасники обговорення.

Серед тем, які обговорювали учасники дискусії, був заклик президента Україні Володимира Зеленського створити міжнародний трибунал щодо злочинів російських військ.

Посол Клінт Вільямсон, який є старшим науковим співробітником з питань міжнародного верховенства права в Інституті Маккейна, та колишнім прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі з Югославії (ICTY) вважає, що такий трибунал навряд чи буде створений, і навряд чи він буде потрібний.

Бо на відміну від злочинів у колишній Югославії, чи, наприклад, Сирії, де не працює місцева судова система і влада була прямо причетна до таких злочинів, а на міжнародному рівні правосуддю перешкоджали такі країни, як Росія, чи Китай, в Україні є і дієва судова система і міжнародні механізми притягнення до відповідальності злочинців, такі як Міжнародний кримінальний суд (ICC).

«Тому я думаю, що Сполучені Штати вважають, що ми повинні намагатися підтримувати як внутрішні, так і міжнародні механізми, які доступні прямо зараз і зміцнити їх», – вважає Вільямсон.

Співпрацювати з українською Генеральною прокуратурою над притягненням до відповідальності воєнних злочинців група, яку очолив Клінт Вільямсон, почала ще напередодні лютневого вторгнення.

Слідчі говорили про злочини, які вже вчинялися російськими військами з 2014 року та планували роботу наперед, розуміючи, що російське вторгнення стає неминучим. А з початку березня дорадча група щодо розслідування жорстоких злочинів тісно співпрацює з українськими слідчими, спочатку через кордон з Польщею, а з червня на території України.

До того часу українські слідчі працювали на рівні окремих злочинів. Тож коли почалися масові злочини, як наприклад, масові розстріли чи обстріли, в яких гинула велика кількість людей і неможливо було встановити індивідуальних винуватців, їм знадобився досвід західних колег, які працювали над розслідуванням воєнних злочинів в інших країнах.

У результаті таких розслідувань, каже Вільямсон, встановлюються назви і номери військових частин, ланцюжок командування, відповідального за накази і їхнє виконання. Допомогу в цих розслідуваннях надають і розслідувальні служби, як це було у випадку з колишньою Югославією, пояснює Вільямсон. З іншого боку, у порівнянні з тими часами, набагато більше інформації стало доступно і без звернення до професійних розвідників.

За словами Вільямсона, спираючись на досвід колишньої Югославії, процес притягнення російських злочинців до відповідальності може затягнутися на роки, якщо не десятиліття.

«Те, що ми зараз намагаємося зробити, це зібрати докази, побудувати доказову базу, яка показує, що відбувалося на місці, а потім розробити докази зв’язку, які піднімуть нас вгору по ланцюгу командування. І тоді справи можуть бути порушені проти осіб, які можуть навіть не перебувати під вартою, але ці звинувачення можуть служити значній меті», – каже Вільямсон.

Такі звинувачення, що базуються на солідній доказовій базі, за його словами, ускладнюють людям подорожі, змінюють життя. Навіть президенту Росії Володимиру Путіну, чи людям навколо нього, таким як Сергію Лаврову, такі звинувачення «не даватимуть грати ролі, до яких вони звикли на світовій арені».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде притягнутий до відповідальності і сам Путін, і чи його група експертів рекомендує українським слідчим іти цим шляхом, Вільямсон відповів, що «ми будемо радити їм шукати докази, куди б вони не привели».

Одночасно з дискусіями експертів в Інституті Маккейна, в Сенаті Сполучених Штатів відбувалися слухання про те, як США мають допомогти в цьому Україні у притягненні до відповідальності воєнних злочинців.

Як сказав головуючий а слуханнях сенатор Дік Дурбін, частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.

Слухання в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».

Свідчення на них давали Ілай Розебаум, директор відділу захисту прав людини Міністерства юстиції США, та Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США.

Орбан перетворює Угорщину на найгучнішого противника санкцій щодо Росії

Віктор Орбан перебуває на посаді прем’єр-міністра Угорщини загалом понад 15 років, 1998-2002 і тепер з 2010 року. На світлині він (по середині) з міністром закордонних справ Петером Сіярто (ліворуч) і оборони Кріштофом Салай-Бобровніцким на саміті НАТО в Мадриді 30.06.2022 р.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що його уряд розпочинає те, що він називає національною консультацією щодо санкцій Європейського Союзу проти Москви у відповідь на російську війну в Україні.

В той час як Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, оголосила 28 вересня проект нового - восьмого набору санкцій проти Росії Орбан знову звинуватив Брюссель у тому, що європейські керівники, за його словами, «не запитують людей, але змушують їх платити».

У деяких європейських країнах нещодавно відбулися демонстрації невдоволених підвищенням цін на енергію і зростанням вартості життя, але більшість європейців досі підтримують відповідь ЄС на російську війну.

78% заявили під час опитування влітку, що підтримують санкції проти Росії, і 68% висловилися за фінансування й постачання Україні військової допомоги, а 92% європейців схвалювали гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом на рівні окремих країн курс їхніх урядів у відповідь на напад Росії на Україну схвалювали 55%.

Віктор Орбан, якого вважають прихильним до російського президента Путіна, сподівається, що проведення консультації підтвердить давно відомий курс його уряду на спротив намаганням Європи покарати режим Путіна за агресію.

Він також неодноразово натякав, що ЄС буцімто діє під тиском США і називав своїм супротивником президента України Володимира Зеленського.

Досі Угорщина, яка є членом ЄС і НАТО, подавалася під тиском союзників і вимушено голосувала за попередні набори європейських санкцій.

Але при цьому Будапешт часто наполягав на винятках для себе, а також домагався скасування деяких пропозицій, зокрема виступав проти внесення до санкційних списків лідера російської православної церкви патріарха Кіріла, котрий благословив війну Росії в Україні.

Угорщина на відміну від інших союзників у НАТО оголосила, що не буде надавати військову допомогу Україні, і в той час як європейці намагаються зменшити залежність від російських енергоносіїв, Будапешт наприкінці серпня уклав додатковий контракт на постачання російського газу.

Попри це угорська економіка потерпає від серйозних проблем, і Віктор Орбан заявляє, що провина лежить на керівництві Європейського Союзу.

«У червні бюрократи в Брюсселі обіцяли, що санкції приведуть до закінчення війни. Сьогодні ми не бачимо кінця війни, а рахунки за енергоносії підстрибнули», - пояснював Орбан в одному зі своїх дописів у Фейсбуку цього тижня.

Віктор Орбан вже тривалий час зазнає гострої критики з боку Європейського Союзу за те, що називають зосередженням влади в руках урядової партії Фідес та контролем уряду, або близьких до влади осіб над засобами масової інформації та іншими установами в країні.

Звіт схвалений Європейським парламентом 15 вересня називає Угорщину «більше не демократичною державою», а радше «виборною автократією».

Європейська комісія погрожує затримати виплату Угорщині європейських субсидій на 7,5 мільярдів євро на знак покарання уряду Орбана за те, що в Брюсселі названо порушеннями в Угорщині принципів верховенства закону.

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

“Щоб люди мріяли жити в Україні”: інтерв’ю з командувачем ВМС України Олексієм Неїжпапою. Відео

Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа отримав звання віце-адмірала через два дні після затоплення флагманського корабля Чорноморського флоту Росії «Москва». Мирослава Гонгадзе поспілкувалася з командувачем під час патрулювання Дніпра про звільнення о. Зміїний та бойовий дух ЗСУ.

В Конгресі США розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Відео

У Конгресі США сьогодні розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Окрім прямої військової та економічної підтримки, законопроект передбачає виділення коштів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти".

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

Євросоюз оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та головний дипломат ЄС Жозеп Боррель пояснили: санкції стосуватимуться експортно-імпортних обмежень – і є відповіддю на нову ескалацію війни в Україні.

Більше

XS
SM
MD
LG