Спеціальні потреби

НДО в Росії зазнають дедалі більше утисків


Згідно з недавнім звітом московського відділення правозахисної організації Вахта прав людини, заснування і утримання в Росії недержавної організації в Росії не належить до легких завдань. Особи, які хочуть виконувати те, що вони називають своїм громадянським обов’язком, потапають у морі бюрократизму та заплутаних законів і часто наражаються на фізичні утиски.

Працюючи в Росії, пересічний громадський активіст натрапляє на багато бюрократичних перепон. Він мусить дотримуватись багатьох правил, заповнити чимало формулярів, отримати ліцензію і схвалення своєї праці. Але ситуація може бути навіть більш складною у випадку осіб, які працюють в неурядових організаціях, в яких уряд вбачає для себе загрозу. Так про нинішній стан громадського активізму в Росії говорить представник Вахти прав людини в Москві Метью Шааф. Щобільше, додає він, організації, які займаються контроверсійними питаннями або пов’язані з політичною опозицією, мають більше проблем з органами влади.

Однією з таких організацій є «Голос Самари», що бореться за виборчі права громадян. Вона знаходиться в місті Самара, над Волгою, на півдні країни. У 2007 році там відбувся саміт Європейського Союзу і Росії. Шааф каже, що перед самітом органи влади застосували заходи проти недержавних організацій у всьому районі. І, як зазначає Шааф, не грало жодної ролі, у чому спеціалізувалися ці організації:

«Одного дня працівники організації захисту прав виборців прийшли до офісу й побачили, що ввесь будинок закритий буцімто за порушення правил протипожежної охорони. Їх також звинувачено у використанні неліцензійних комп’ютерних програм. А директора організації було змушено піти на психіатричну перевірку».

Шааф каже, що російські орган влади покликаються на закон із 2006 року, який дозволяє проводити необмежені перевірки і та вимагає від неурядових організацій виконання багатьох зайвих обтяжливих з їх погляду бюрократичних завдань.

Шааф також каже, що уряд використовує будь-які закони тільки для того, щоби закрити ту чи іншу недержавну організацію. За його словами, правоохоронці посилаються навіть на законодавство для боротьби з екстремізмом для чинення тиску на екологічні недержавні організації, щоб лише припинили їх роботу.

У 2006 році російський парламент прийняв закон про боротьбу з екстремізмом, який розширив тлумачення самого поняття екстремізму на наклепи на офіційні особи, перешкоджання у праці органів влади, причетність до хуліганства або вандалізму з ідеологічними, релігійними або етнічними мотивами.

Російські офіційні особи твердять, що цей закон задумано для протидії злочинам, мотивованим ненавистю. Опозиція каже, що цей закон - один із багатьох, які Кремль використовує, що змусити недержавні організації згорнути свою діяльність в Росії.

Директор організації, яка займається вивченням проблем націоналізму і ксенофобії в Росії, відомої як Аналітично-інформаційний центр «Сова», Олександр Верховський каже, що іронією є те, що російська влада застосовує закони, що стосуються боротьби з екстремізмом, для переслідування недержавних організацій, тоді як він сам стає об`єктом стає об`єктом різних погроз з боку бритоголових у зв`язку з працею, яку він виконує.

«Деякі неонацистські групи електронною поштою або телефоном погрожують нам убивством. Деякі прийшли до мого дому. Вони навіть надіслали мені відео. В ньому вони кажуть, що я ворог російського народу, що я підтримую терористів. В Інтернеті вони опублікували мою адресу і навіть подали моє фото».

Верховський каже, що після появи його особистих даних в Інтернеті міліція нічого не зробила для того, щоб зняти цю інформацію та назвати винних. І найгірше те, каже він, невідомо навіть, чи взагалі слідство в цій справі ведеться.

«Офіційно, мене ніколи не викликали до міліції. Вони ніколи не дзвонили мені. З офіційної точки зору я нічого не знаю. Я знаю, де в моєму районі є міліція. Але вони не зацікавлені в подібних слідствах і насправді нічого не роблять».

Незважаючи на скептицизм Верховського щодо декларованого російським урядом бажання полегшити умови роботи недержавним організаціям, Державна дума все ж обмірковує законопроект про пом’якшення деяких норм, що стосуються праці НДО в Росії.

Пропозиції змін мають зменшити кількість документів, які ці організації мусять подати до влади, і спрощення реєстраційного процесу.

Втім Метью Шааф з Вахти прав людини вказує на те, що новий законопроект стосується лише третини неурядових організацій у Росії. Він також зазначає, що в ньому навіть згадки немає про деякі складніші проблеми, перед якими опинилися недержавні організації. Чи не головна серед них – загроза застосування насильницьких дій.

XS
SM
MD
LG