Спеціальні потреби

У штаті Мейн плекають давню традицію суднобудування





У штаті Мейн, що знаходиться на крайнє північному сході США й має безліч кілометрів прибережної лінії, традиція суднобудування нараховує кілька сотень років. Сьогодні ця індустрія працевлаштовує 5% працівників штату та дає 600 мільйонів доларів щорічних надходжень. Попит на побудовані в Мейні судна не зменшується, як серед місцевих рибалок, так і власників розкішних яхт зі всього світу.

Ральф Стенлі провів більшу часину своїх вісімдесяти років життя будуючи судна у своєму рідному місті Сатерн Гарбор у штаті Мейн. Хоча він вже вийшов на пенсію, судна для вилову омарів, які він будував з використанням традиційної старовинної ручної техніки, досі користуються попитом.

Стенлі каже, що для праці з деревом потрібно чимало майстерності. «Ці навички передавалися з покоління в покоління на протязі тисяч років, і якщо не будувати човни, то вони будуть втрачені».

Стенлі переживає через те, що чимало його молодших колег почали використовувати нові технології - такі як виробка корпуса судна з особливого волоконного скла - що дає можливість будувати велику кількість ідентичних човнів:

«Коли ця технологія тільки з’явилася, я спочатку теж думав її використовувати. Але тоді я б мав постійну форму і ніколи не зміг би її змінити. Кожне судно, яке я будую, є відмінним від попереднього».

Син Стенлі – Ричард - також будує судна традиційним методом і пояснює чому саме:

«Судна з волоконного скла є жорсткішими. Дерево - воно м’якіше, воно абсорбує удари, тоді як волоконне скло резонує від поштовхів».

Керрі Расселл є головою ради директорів «Судна Мейну», організації що підтримує суднобудування. Вона вірить, що човни з дерева завжди матимуть певну привабливість, але ті суднобудівники, які перейшли на волоконне скло мають для цього вагомі причини:

«Коли компанія, де я працювала, переключилася з будівництва дерев’яних суден на будівництво суден із корпусом із волоконного скла, це дало можливість будувати легші судна, що також потребують менших зусиль із технічної підтримки».

Мейнські судна коштують дорого. Кайлер Морріс - голова компанії «Яхти Морріса», що будує розкішні яхти в ціновому діапазоні від 185 тисяч до 1,5 мільйона доларів. Сам заповзятий моряк, Морріс каже, що сучасні технології допомагають йому будувати судна, які є легшими у використанні:

«Ми завжди намагаємося використовувати найкращі матеріали та елементи дизайну, а коли ще можна до цього додати функціональність, то це - найпривабливіше для власників яхт».

Компанія Кайлера Морріса була започаткована його батьком 38 років тому. Зараз, каже він, автоматизуються деякі компоненти яхт, що раніше були ручними:

«Існує чимало речей, які роблять ходіння на судні легшим, як, наприклад, нове покриття для парусів».

Покриття, яке тепер легко зняти, захищає паруси від дощу.

«Це великий крок попереду від нашої ручної лебідки. Це - автоматизована лебідка», - пояснює власник компанії «Яхти Моріса».

Лебідка - це механізм, що скручує або розкручує мотузку, завдяки чому можна згорнути, чи розгорнути паруси. Однією з причин автоматизації яхт та човнів, каже Керрі Рассел, є те, що їх купує все більше родин з дітьми, які не мають часу, аби робити все згідно зі старими морськими традиціями.

«Технологія дозволяє ходити під парусами набагато більшій категорії людей, які інакше не мали б на це часу», - каже Рассел.

Всі погоджуються з тим, що незважаючи на те, чи є судна автоматизованими, чи ні, побудованими для риболовлі, чи розваг - але якщо вони зроблені у Мейні, вони вже є особливими.

«Чи це невеликий човен із веслами, чи велика яхта - Мейн - це якість. Люди тут все роблять виключно правильно», - каже Кайлер Морріс.

І хоча суднобудування є одна з галузей, що найбільше постраждала від економічної рецесії, у майбутнє Морріс дивляться з оптимізмом.

«72 відсотки Земної кулі покрито водою. Люди завжди ходитимуть в море. І завжди існуватиме попит на човни, побудовані в штаті Мейн, через їхню якість. Я залишаюся оптимістом».

Утім для тих, хто дотримується традиційних методів, майбутнє є менш певним.

І зараз пенсіонер Ральф Стенлі проводить більшість часу граючи на скрипочці, яку він сам зробив із цієї же деревини з якої будує свої судна.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG