Актуально
Минуло 20 років від падіння Берлінської стіни
Упродовж майже тридцяти років Берлінська стіна була символом холодної війни. Це був поділ міста, який позначився на цілій країні. Її падіння 9 листопада 1989 року не лише символізувало крах комунізму у Східній Німеччині, але й закінчення холодної війни.
Бранденбурзькі ворота – одне із видатних місць Берліна. Колись парадний в`їзд у столицю Прусського королівства, у двадцятому столітті став бар’єром між східною і західною частинами міста.
На мосту на околицях Берліна представники обох сторін іноді зустрічались, аби обмінятись шпигунами. Розповідає берлінець Гайо Кьолінг:
«Так, я думаю, обмін відбувався саме тут. Таємних агентів відсилали з одного військового контрольного пункту в інший під відкритим наглядом обох сторін. Однак для цивільного населення з 1961 року міст більше не існував. Ми не могли до нього наближатись. Міст було видно з відстані, але стіна блокувала доступ до нього».
Стіна на десятиліття стала невід`ємним символом Берліна. Цей фізичний бар’єр у самому серці міста було споруджено у серпні 1961 року за вказівкою комуністичного уряду Східної Німеччини. Вона відокремлювала східну і західну частини не лише міста, але й цілої країни. Це був найбільш наглядний символ залізної завіси між Заходом та країнами радянського табору, який постійно нагадував про зростаюче напруження між таборами в умовах холодної війни. Однак з часом, комуністична система почала давати все більші і більші тріщини.
Люди на Заході знали, що Східна Німеччина була у важкій ситуації, каже політичний аналітик Берлінського вільного університету Йохен Штаадт, що її економіка котилася вниз. Одначе, більш очевидним сигналом змін став прихід до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова:
«Коли Горбачов прийшов до влади у Радянському Союзі, стали з`являтися певні знаки, одним із найголовніших було те, що люди в СРСР почали відкрито говорити про можливе об’єднання Німеччини».
Між керівництвом Москви і Східної Німеччини почали виникати суперечності у поглядах. Цього з нетерпінням очікували західні лідери, серед них і тодішній президент США Рональд Рейґан. Важко забути ці його промовисті слова:
«Пане Горбачов, знесіть цю стіну»!
Цей заклик американського президента лише підсилив рух реформ, який назрівав у країнах радянського табору. До літа 1989 року Східна Німеччина почала шукати шляхи до заходу і країну охопили мирні демонстрації протестів.
Аналітик Лондонської школи економіки Майкл Кокс вважає, що як тільки Радянський Союз, Москва, Горбачов і Політбюро прийняли рішення не застосовувати проти демонстрантів сили, то весь карточний будинок почав розвалюватися.
І врешті розвалився. 9 листопада 1989 року Берлінська стіна, а з нею і комуністичний уряд Східної Німеччини стали історичним минулим. Однак те, що трапиться потім з Німеччиною важко було передбачити. Дальше були переговори про нову структуру Європи і те, яку роль відіграватиме в ній об’єднана Німеччина.
Говорить Майкл Кокс:
«У 1989 році, коли Німеччина об’єдналася, багато європейців були дуже занепокоєні. Було неабияк важливо залучити Німеччину в Європу як атлантичного гравця. Не забувайте, що в решті Горбачов мав на це погодитись».
Німеччина об’єдналася, Радянський Союз розвалився, холодна війна підійшла до завершення.
Хоч Гайо Кьолінг продовжує жити у східному Берліні, тепер він може вільно проходити через Бранденбурзькі ворота, адже стіни, перепускних пунктів чи будь-яких інших бар`єрів більше немає.
Всі новини дня
Цього тижня Вашингтон відвідують лідери Данії та Британії: чому ці візити є важливими для України? Відео
Цього тижня Вашингтон відвідують лідери Данії та Британії. Серед іншого - для того, аби скоординувати із США зусилля із підтримки української армії.
- Голос Америки
Західні експерти активно обговорюють останні маневри на полі бою. Відео
Останні маневри на полі бою активно обговорюють західні експерти. Дехто звертає увагу на те, що впевненість ЗСУ контрастує із ознаками хаосу в Росії. Про це зокрема кажуть в американському Інституті вивчення війни.
- Голос Америки
В Держдепі вірять, що РФ програє, та сподіваються, що зупиниться, поки не втратила більше
Росія програє у своїй війні проти України та має припинити агресію, поки не втратила ще більше. Про це заявив під час брифінгу заступник речника Держдепартаменту США Ведант Пател.
"Я не збираюся вдаватися в конкретні оцінки щодо ситуації на полі бою або говорити від імені української влади. Проте, відверто кажучи, я вірю, що Росія програє у цій війні. Тому я сподіваюся, що Кремль переоцінить свою присутність, зупиниться, поки не втратив більше, та негайно покине українську територію", - відповів Пател на прохання оцінити ситуацію на полі бою.
Він додав, що США загалом не підтримують атаки всередині Росії, але нагадав, що саме Росія завдає жорстоких ударів по цивільному населенню України.
«Загалом ми не підтримуємо напади всередині Росії, але Росія продовжує свої авіаудари по Києву, багато з яких спустошили цивільні райони, і Росія продовжує свої жорстокі напади на народ України. І тому важливо те, що Росія може закінчити цю війну в будь-який час, вивівши свої сили з України, замість того, щоб продовжувати щоденні жорстокі атаки на українські міста з людьми, націлюючись на цивільну інфраструктуру, націлюючись на цивільні території».
Він також додав, що союзники продовжують забезпечувати українські війська технікою та тренуванням, щоб Україна змогла повернути свої суверенні території.
Чи може Україна вести вогонь у відповідь на території РФ - думки сенаторів США
На тлі посилення російських атак на Україну та довгоочікуваного контрнаступу кореспондентка Голосу Америки у Конгресі США Катерина Лісунова запитала американських сенаторів, чи вважають вони допустимою воєнну відповідь України по території РФ?
"Україна має право захищатися. І захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор, - такою є природа війни".Боб Менендес, сенатор-демократ, штат Нью-Джерсі
А також, чи вплине таке розширення географії війни на військову допомогу Україні, яку надають західні партнери?
Сенатор-демократ від штату Нью-Джерсі та голова сенатського Комітету із міжнародних відносин Боб Менендес заявив, що Україна має право захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор.
"В Україні йде війна. І це не війна, яку вони обирали. Це війна, яку їм нав’язав Володимир Путін. Отже, Україна має право захищатися. І захищатися не лише на своїй суверенній території, але й скрізь, де є агресор, такою є природа війни. Знову ж таки, якби Путін не розв'язав цю війну, він би не опинився в тих обставинах, в яких зараз перебуває", - каже сенатор Боб Менендес у коментарі для Голосу Америки.
Своєю чергою сенатор-республіканець від штату Айдаго Джим Ріш вважає, що вирішувати характер своїх воєнних операцій мають самі українці.
"Це питання, на яке українці мають відповісти самі. Це їхній конфлікт. Вони краще знають, що їм робити, яку дати відповідь. І я це розумію. Я точно не з тих, хто збирається сидіти та засуджувати, що вони роблять. А щодо самої Росії, коли вона чинить такі речі, то більшість людей мали б усвідомити, що на це буде реакція. І реакція, найімовірніше, буде аналогічною", - вважає співголова сенатського Комітету із міжнародних відносин.
Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Мериленд, вважає, що існують певні обмеження, яких потрібно дотримуватись. Але при цьому варто не забувати, що будь-які дії Києва є лише захистом від російської агресії.
"Треба визнати, що Росія є винною в цій загарбницькій війні. Усі наслідки цієї війни, включно з діями обох сторін, ініційовані саме росіянами, і вони мають нести відповідальність. Україна захищається. Ми визнаємо, що існують певні обмеження, і їх потрібно дотримуватись. Україна проявила велику стриманість під час цієї загарбницької війни, яку почала Росія. Тим часом Росія не стримується взагалі", - коментує Кардін в інтерв'ю Голосу Америки.
Сенатор-республіканець від штату Небраска Джон Рікеттс вважає, що українці мають робити усе необхідне, щоб виграти цю війну. "Знову ж таки, це війна. Україні потрібно переконатися, що вона переживе цю війну. Тож їм доведеться робити усе, що вони повинні робити, аби виграти цю війну", - наголошує законодавець.
Також, за словами Рікеттса, США мають допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно: "Перше і найголовніше – зробити так, щоб Україна виграла цю війну. Щодо конкретної тактики, то це ми залишимо на розсуд України, саме вони мають визначити, як найкраще вести цю війну. Але найважливіше - Україна має виграти, а Путін – програти. Якою тактикою та стратегією цього досягти? Я тут не експерт. Але Сполучені Штати повинні бути відданими допомозі Україні у довгостроковій перспективі, щоб переконатися, що українці виграють цю війну", - пояснив сенатор.
Дивіться також: Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США.
Гроссі звітує про дипломатичні успіхи на Запорізькій АЕС. Експерти не поділяють оптимізму
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що його агенція “зробила кроки у правильному напрямку”, щоб запобігти ядерній аварії на Запорізькій атомній електростанції в Україні. Про це він сказав, виступаючи перед Радою директорів МАГАТЕ.
"Я думаю, що ми отримали дуже хорошу підтримку в цьому питанні. Місія МАГАТЕ у Запоріжжі стежить за цим. Ми сподіваємося продовжувати нашу роботу до повної стабілізації ситуації там. Це ще не кінець. Я продовжу спілкуватись з усіма сторонами з дипломатичних та технічних питань. І ми сподіваємося розраховувати на вашу повну підтримку в цьому”, - сказав Гроссі, виступаючи перед Радою директорів агенції.
Менш оптимістичний щодо місії МАГАТЕ в Запоріжжі професор Гарвардського Університету Сергій Плохій, автор кількох книг про ядерні загрози, зокрема "Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи", "Ядерна дурість: кубинська ракетна криза", "Атоми й попіл: глобальна історія атомних катастроф".
В інтерв'ю “Голосу Америки” він розповів про залежність МАГАТЕ від голосу Росії в ООН та про застарілі міжнародні угоди щодо ядерної безпеки.
“Вони не роблять достатньо, і вони це прекрасно розуміють. Питання не до Гроссі, проблема в тому, що ми як міжнародна громада не готові мати справу з подібними кризами. Міжнародні угоди, які це регулюють, не працюють. Ті, що є, вони були підписані ще в 60-х роках”, - зазначив професор Плохій.
“МАГАТЕ - це агенція, яка є органом ООН. А Росія - постійний член Ради Безпеки ООН, а це означає, що вибори генсека ООН, зарплати людей, які працюють в агенціях, залежать, зокрема, і від доброї волі Росії. То ж структурно, юридично, інституційно ми не готові мати справу з кризою, яка може розвинутися навколо Запоріжжя”, - сказав професор Гарварду Плохій.
Про те, що зусилля МАГАТЕ з демілітаризації зони навколо ЗАЕС "нікуди не привели", сказав також напередодні американський дипломат, перший посол США в Україні Роман Попадюк під час модерування конференції у Manor College, що у Дженкінтаун, Пенсильванія. Попадюк додав, що Україна не може відповідати на вогонь Росії з АЕС через побоювання спричинити "радіоактивний витік".
Минулого тижня під час засідання Ради Безпеки ООН Рафаель Гроссі представив п’ять принципів, які, на його думку, допоможуть запобігти ядерній аварії на Запорізькій АЕС.
1 червня глава російської державної компанії "Росатом" заявив, що високо цінує роботу глави МАГАТЕ Рафаеля Гроссі щодо захисту Запорізької АЕС.
Посол України в ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки заявив, що Україна вважає єдиним способом убезпечити Запорізьку АЕС - це повернути її під контроль України за участі інспекторів МАГАТЕ. До принципів, які Гроссі виголосив на Раді Безпеки, Кислиця додав демілітаризацію та деокупацію ЗАЕС.
Дивіться також: Сергій Плохій про роль України у світі, ядерні загрози та можливі сценарії для Москви
п
Форум