Актуально
Київський суд заборонив проведення 'Майданів'
«Майдану» не буде. Принаймні після першого туру виборів. Усі дискусії навколо цієї теми закрив Київський окружний адміністративний суд, який заборонив проведення масових акцій на центральній площі столиці. Мораторій діятиме для всіх без винятку політичних партій та громадських організацій упродовж місяця – з 9 січня по 5 лютого, а ініціатором рішення стала Київська міська держадміністрація, чию вимогу і задовольнив суд.
У своєму позові КМДА просила суд обмежити політичні зібрання на Майдані Незалежності на період президентських виборів в Україні. Відповідачами у справі виступали, зокрема, Партія регіонів Віктора Януковича та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко, які заздалегідь подали до мерії заявки на проведення мітингів у центрі столиці.
Судову заборону мітингувати, про яку стало відомо в середу 13 січня, представники обох політичних сил наразі сприйняли спокійно. Як сказав «Голосу Америки» народний депутат Юрій Мірошниченко, у Партії регіонів згодні з рішенням суду і протестних «майданів» не готують:
«Ми поважаємо рішення суду і, звичайно, будемо його виконувати. Я переконаний, що не на майданах має вирішуватися доля українських виборів, а на виборчих дільницях. Сподіваємося, наші колеги з БЮТу так само сумлінно поставляться як до рішення суду, так і до виконання закону про вибори президента України. Сподіваємося також, що після 17 січня в судах не буде тривалої тяганини, оскаржень і намагання скасувати результати виборів. Я думаю, що в інтересах, насамперед, української громади, щоб ніяких протистоянь, тим більше протистоянь на вулицях, громадських протистоянь в Україні не було», – сказав Мірошниченко.
Відмовившись від акцій на Майдані Незалежності, регіонали, втім, планують провести мітинги своїх прихильників на інших, заздалегідь зарезервованих для себе, площах столиці, де масові акції не заборонені судом:
«Що стосується Софійської, Михайлівської та Європейської площ, то ми не виключаємо можливості зібрати там прихильників Віктора Януковича. Але разом із тим можемо запевнити, що всі масові заходи за участі наших прихильників будуть відбуватися строго відповідно до законодавства України. Ніяких протиправних дій, ніякого тиску на виборчі комісії чи Центральну виборчу комісію, на суди з боку прихильників Януковича не буде, і якщо й будуть якісь заходи підтримки, то вони – я ще раз наголошую – матимуть мирний і позитивний характер. Протестних майданів ми не готуємо», – підсумував депутат-регіонал.
Як виглядає, миролюбно налаштовані і головні конкуренти біло-блакитних. Про це сказав «Голосу Америки» народний депутат від фракції БЮТ Андрій Шевченко:
«Ми настроєні на дуже мирні вибори. Очікуємо, що це будуть перші мирні, спокійні, цивілізовані президентські вибори в українській історії, і що той, хто програє ці вибори, зранку 8 лютого привітає переможця. Що стосується Майдану і «майданів» як технології, то я можу лиш нагадати, що в 2004 році ніхто теж не просив дозволів на проведення масових акцій. І якщо в Україні знайдеться хтось, хто буде фальсифікувати вибори, то я впевнений, що в Україні знайдуться і ті, що зможуть відстояти вибір народу і без будь-яких дозволів. Але в планах БЮТ немає жодних майданів, жодних організацій акцій протесту чи непокори,– ми справді віримо, що це будуть мирні вибори, які покажуть світу приклад хорошої, достойної передачі влади».
А тим часом на думку декого з аналітиків, нинішній відносно спокійний розвиток подій може виявитись затишшям перед бурею. Як сказав «Голосу Америки» політичний експерт Володимир Цибулько, якщо визріє новий Майдан, то на заваді йому не стануть ніякі судові заборони:
«Заборонити протестувати неможливо в демократичній країні. Суд заборонив використовувати Майдан лише як місце для акцій протесту, а не як ідею і символ. Тому нормальні протестувальники завжди знайдуть спосіб для висловлення своєї позиції – чи то буде залізничний вокзал з перекриванням руху поїздів, чи то блокада мостів.
Але поки що перебіг кампанії не надто «збісив» громадян. Тому говорити про ймовірність Майдану все-таки передчасно. Хоча вже є деякі ознаки – наприклад, більше 10% голосування вдома на Донбасі – дають громадянам, «постмайданним» громадянам сигнал, щоб вони не втрачали пильності. Адже не виключено, що вся ця когорта – а «іконостас» Януковича не змінився з 2004 року – візьметься за старе, у них сверблячка до старих методів прокинеться рано чи пізно».
За словами Цибулька, аналогія з 2004 роком сьогодні не працює, бо сьогодні немає тодішнього ідеалізму в ставленні до політики і політиків. І все-таки Майдан-2, на його думку, можливий:
«Так, може бути Майдан-2. Поки що завдяки терплячості і млявості кампанії з боку Ющенка й інші політики не можуть собі дозволити аж надто виставити свої ікла. Але другий тур, коли Ющенко – як моральний, принаймні, обмежувач – випаде з гри, тут уже бійня піде на повну котушку. Тим більше що б’ються за можливість – перемігши – змінити через Конституцію розклад сил таким чином, щоб переможець отримав УСЕ. Принаймні з боку регіоналів такий намір декларується відкрито», – зазначив політичний експерт.
Нагадаємо: 17 січня в Україні відбудуться вибори президента. Як передбачають, перший тур не назве остаточного переможця, і 7 лютого буде оголошений другий тур. Чи буде продовжена заборона на проведення масових акцій на Майдані і після 7 лютого – наразі не відомо.
Всі новини дня
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
- Голос Америки
Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.
«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.
Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.
Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.
Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.
Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.
"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.
Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.
Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.
За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.
Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.
“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.
Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.
“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.
Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.
На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.
Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.
Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.
Форум