Актуально
Креймер: чесні вибори – результат Помаранчевої революції
Голова місії спостерігачів Міжнародного республікансього інституту Дейвид Креймер в інтерв’ю «Голосу Америки» розповів про свої враження від президентських виборів в Україні
ГА: Пане Креймер, за кілька днів до другого туру кандидат у президенти Юлія Тимошенко звернулася до світової громадськості із закликом зупинити масштабні фальсифікації, до яких, на її думку, міг призвести новий виборчий закон. Судячи з вашого досвіду спостерігача – чи виправдалися ці побоювання?
ДК: Судячи з того, що я бачив (а я відвідав з десяток дільниць у Києві), а також судячи зі звітів моїх колег з місії МРІ (які вели моніторинг у 7 областях України), – те, чого побоювалися, не сталося. Дільниці відкривалися вчасно, а всі члени дільничних виборчих комісій були, як і належить, на своїх місцях. На щастя, внесення поправок до виборчого законодавства за лічені дні до виборів не спричинило великих проблем.
Взагалі вибори 7 лютого пройшли нормально і спокійно. Це добре, якщо спостерігачі нудьгують під час голосування. Це свідчить про відсутність якихось серйозних порушень. Я не хочу сказати, що самі вибори або кампанія були нудними, – навпаки, я вважаю кампанію цікавою. А за рівнем організації ці перегони можуть мати позитивний вплив на імідж України. Адже Україна вже провела кілька справді демократичних виборів. І зараз ви знову демонструєте вміння організувати чесні, справедливі вибори. Звичайно, новообраному президентові ще доведеться доводити свою здатність успішно керувати країною. Але що стосується самих виборів, то, як виглядає, Україна склала залік.
ГА: Коли Юлія Тимошенко перед ІІ туром забила на сполох, апелюючи до представників міжнародних організацій та послів західних країн, – коментарів посольства США не було чути. Схоже, що під час нинішніх президентських виборів в Україні Сполучені Штати прагнули максимально дистанціюватися, уникаючи будь-яких заяв на виборчу тему. Як ви можете це пояснити?
ДК: Позиція Сполучених Штатів полягає у тому, що ми зосереджені на справедливості процесу, а не на тому, хто переможе. Ми хочемо бачити вибори, які б відповідали стандартам – вільні, чесні, демократичні. А визначати, хто буде наступним лідером країни, – то не наша справа; це вирішать самі українські виборці. І ми хотіли б, аби й інші зовнішні гравці дотримувалися такої ж позиції. Щоб вони також дали змогу українцям самим вирішити, хто буде їхній наступний лідер. І я думаю, всі помітили різницю між нинішньою президентською кампанією і тим, як це було в 2004-му році, коли деякі інші країни відкрито втручалися у виборчий процес, намагаючись підігрувати одному з кандидатів.
ГА: Якщо ми вже заговорили про 2004-ий рік: багато хто в Україні вважає, що сьогоднішня (поки що офіційно не оголошена) перемога Віктора Януковича є свідченням поразки Помаранчевої революції. Інші, навпаки, стверджують, що перемога опозиціонера на чесних виборах завоюванням Помаранчевої революції.
ДК: Я поділяю точку зору останніх. Адже Помаранчева революція створила сприятливе середовище для чесних та прозорих виборів. Коли кандидати можуть вести кампанію вільно і без остраху, коли ЗМІ не зазнають нападок і погроз і не отримують «темників», які диктують журналістам, що писати, а що ні. Це середовище, в якому виборці можуть вільно обирати кандидатів за своїм уподобанням. Можливо, до цього вже звикли в Україні і сприймають як належне. А дарма. Я вважаю це досягненням країни, завоюванням «помаранчевого» Майдану.
Стосовно ж імовірного переможця цих виборів можу сказати таке. Після того як вибори закінчаться і буде офіційно названо ім’я переможця, Сполучені Штати Америки, Захід, інші країни працюватимуть з новим лідером України, обраним у процесі вільних демократичних виборів.
ГА: Пане Креймер, ви належите до Республіканської партії і у попередній адміністрації Джорджа Буша обіймали посаду помічника держсекретаря США. На думку багатьох в Україні, після приходу до влади нової адміністрації Сполучені Штати помітно «збайдужіли» до долі демократії в Україні. Як виглядає, у президента Обами інші пріоритети у зовнішній політиці…
ДК: Президент Обама під час свого візиту до Москви у липні минулого року дуже чітко сказав, що так зване «перезавантаження» відносин з Росією не здійснюватиметься за рахунок інших країн регіону. Двома тижнями пізніше візит в Україну віце-президента Байден був способом продемонструвати зацікавленість Сполучених Штатів у розвиткові тісніших зв’язків з Україною та іншими країнами. І я сподіваюсь, що після президентських виборів в Україні ми побачимо нове пожвавлення зусиль Сполучених Штатів для налагодження співпраці з Україною, а поглиблення зв’язків між нашими країнами буде важливою метою американської зовнішньої політики. Але водночас ми шукатимем і кращих стосунків з Росією, – це не повинно бути взаємовиключними речами.
Нам дійсно не байдужа доля демократії в Україні. Ми всім серцем віримо, що вашій країні треба допомогти провести демократичні реформи. І до речі, під час роботи спостерігачами на дільницях ми чули багато відгуків від людей, які вітали нашу присутність. Вони казали, що хочуть, аби Україна йшла демократичним шляхом. Сполучені Штати теж цього хочуть. Нам, коли хочете, вигідно мати в особі України сильного і стабільного союзника. Це вигідно так само усім країнам регіону. І тому демократична Україна потрібна всім.
Всі новини дня
Британська розвідка підтверджує часткову заміну «вагнерівців» на армійських дестантників

Командування РФ перекидає до Бахмута сили повітряно-десантних військ («ВДВ») на заміну «вагнерівцям», що зробить російську оборону «в цілому менш гнучкою в реагуванні на оперативні виклики», кажуть у британській розвідці.
«ВДВ сильно деградувала в порівнянні зі своїм «елітним» статусом до вторгнення. Проте, російські командири, ймовірно, намагалися зберегти деякі з цих все ще відносно боєздатних підрозділів як вільний резерв», – йдеться в повідомленні.
За інформацією розвідки Британії, зараз російське командування перекидає на Бахмутський напрямок частини 76-ї і 106-ї дивізій і двох додаткових окремих бригад «ВДВ», які утримувати місто після відходу найманців «Групи Вагнера».
Раніше в коментарі «Українській правді» командувач Сухопутних військ Олександр Сирський назвав ситуацію на Бахмутському напрямку «тимчасовим затишшям». Однак він додав, що було б хибним враження, що російські війська нібито відмовилися від наступу в цьому районі.
Очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин 25 травня заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.
За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські військові продовжують контролювати околиці Бахмута на південно-західній частині і «фактично вхід в місто».
- Голос Америки
Зеленський: Україна готоваа до контрнаступу, але він дорого коштуватиме країні – інтерв'ю Wall Street Journal

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розпочати довгоочікуваний контрнаступ, але додав, що він може виявитися тривалим і повернення всіх українських територій дорого коштуватиме країні.
В інтерв’ю газеті Wall Street Journal, яке було записано в Одесі, Зеленський сказав: «Ми твердо віримо, що нам це вдасться».
Він додав, що не знає, скільки часу може тривати контрнаступ, і сказав, що не може дати прогноз про те, як він відбуватиметься.
«Якщо чесно, це може піти різними шляхами, абсолютно різними. Але ми збираємося це зробити, і ми готові», – сказав він Wall Street Journal.
У годинній розмові з газетоою Зеленський сказав, що має побоювання, що вибори в США наступного року можуть привести до влади менш сприятливу адміністрацію, і закликав НАТО запропонувати Києву чіткий шлях до членства України.
Зеленський визнав перевагу Росії в повітрі на передовій і сказав, що через відсутність захисту від російської авіації, в контрнаступі «загине велика кількість солдатів».
Говорячи про зброю, яку досі потребує його країна, він сказав, що Україні терміново потрібні додаткові системи протиракетної оборони Patriot виробництва США для захисту громадян від повітряних бомбардувань і для захисту військ на передовій.
Wall Street Journal зазначає, що заяви Зеленського відображають його бажання знайти баланс між натиском, щоб отримати те, що йому потрібно, щоб не втратити незалежність України і внутрішню політичну підтримку, і водночас не відштовхуючи союзників і не підривати їхню підтримку, яка обчислюється у десятках мільярдів доларів.
Як повідомляв Голос Америки, координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив у п’ятницю в Білому домі, що Сполучені Штати, союзники і партнери зробили усе можливе, щоб допомогти Україні підготуватися до контрнаступу.
За його словами, йшлося не тільки про системи протиповітряної оборони, бронетехніку та артилерію, але і про боєприпаси і тренування військових.
Кірбі нагадав про нещодавно оголошений новий пакет безпекової допомоги від Міноборони США вартістю до 300 мільйонів доларів.
У 39-й пакет безпекової допомоги, з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї.
Минулого тижня Голос Америки повідомив про те, що за словами міністра оборони США Ллойда Остіна, країни групи «Рамштайн» пообіцяли Україні посилити її наземні системи протиповітряної оборони та заповнити інші прогалини у зброї та військових можливостях після запиту українського міністра оборони.
Прем'єр Польщі Моравецький виступив за "відносно швидкий" вступ України до НАТО

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі заявив про необхідність надати Україні гарантії безпеки НАТО та пришвидшити вступ України до альянсу.
“Польща виступає за відносно швидкий вступ України до НАТО. Але ми розуміємо, що не всі країни-члени НАТО погоджуються з цим. Ось чому ми хотіли б обговорити це, як запропонувати надійний, життєздатний і вартий довіри Шлях України до НАТО. Але перш ніж це станеться, Україні потрібно отримати певні гарантії безпеки, тому що Україна бореться не лише за власний суверенітет і територіальну цілісність, а й за стабільність усієї Європи та мир у всій Європі”, - заявив глава польського уряду під час свого візиту до Канади у п'ятницю, 2 червня.
Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Канади, на пресконференції зі своїм польським колегою, повідомив, що питання допомоги Україні було головним на порядку денному його зустрічі з прем'єр-міністром Польщі.
Трюдо підсумував допомогу канадських та польських сил у навчанні українських військових.
"Канада та Польща працюють разом в навчанні військових ЗСУ. Військові Збройних сил Канади зараз перебувають у Польщі, де навчають українців в рамках програми Operation Unifier, навчальної місії Канади, яка з 2015 року підготувала понад 36 000 українців. Польща є також там, де канадські військові навчали українців керувати танками Leopard 2. На початку цього року ми направили Збройні сили Канади для підтримки Програми підвищення кваліфікації медичних навичок для особового складу українських Збройних сил під керівництвом Польщі. І лише минулого тижня ми розгорнули більше тренерів канадських збройних сил у рамках нового раунду військової підтримки України”, - сказав Джастін Трюдо.
З усіх членів НАТО Польща має найбільший кордон з Україною. За даними опитувань Ipsos, 82% поляків вважають, що країни НАТО та Європейського Союзу повинні підтримувати Україну, допоки вона не переможе.
У квітні Голос Америки повідомляв про новий пакет військової допомоги Україні з боку Канади та канадські санкції щодо Росії та Білорусі.
США запобігли першому в історії дефолту. Як це вплине на допомогу Україні? Відео
США запобігли першому в історії дефолту. Домовленість, яка передбачає обмеження бюджетних видатків, не вплине на оборонні витрати США, зокрема на допомогу Україні. Сенат США планує розглянути додатковий законопроект з видатків, зокрема, щодо збільшення оборонної допомоги Україні.
Держсекретар Блінкен у Фінляндії виголосив промову про стратегічну поразку Росії і безпечне майбутнє України. Відео
Україна має не просто вижити, а й процвітати. А шлях до миру буде прокладений не лише через витривалу військову силу, але й силу її економіки і демократії. З такими заявами виступив сьогодні у Гельсінкі держсекретар США Ентоні Блінкен.
Форум