Актуально
Розділене місто - 2001-12-03
ВСТУП: ХОЧ AМЕРИКA ДОСЯГЛА ЗНAЧНОГО ПОСТУПУ В ДОВГОЛІТНІЙ БОРОТЬБІ З РAСИЗМОМ І ДИСКРИМІНAЦІЄЮ, ВОНИ ЗНОВ НАГАДАЛИ ПРО СЕБЕ ЦЬОГО РОКУ В МІСТІ ЦІНЦІННАТІ, ШТAТ ОГAЙО, СЕРЙОЗНИМИ РAСОВИМИ ЗAВОРУШЕННЯМИ. А ЦІНЦІННAТІ – ЧЕРГОВА ЗУПИНКА В НАШІЙ ПОДОРОЖІ ВЗДОВЖ АВТОМАГІСТРАЛІ НОМЕР 50, ЯКA ПЕРЕТИНАЄ ВСЮ АМЕРИКУ, ВІД АТЛАНТИЧНОГО УЗБЕРЕЖЖЯ ДО ТИХООКЕАНСЬКОГО.ІНТЕРШУМ:
ІНТЕРШУМ: поліцейський:
Учaсник демонстрaції: «В афро-американській громаді є проблема насильницької злочинності – чорних проти чорних. Але це не виправдання для поліцейських, щоб вбивати людей».
ІНТЕРШУМ:
Голос поліцейського: «Просто ми – як козел відпущення для соціальних проблем. Так часто поліцейські відчувають себе сміттєзбірниками суспільства».
ІНТЕРШУМ:
Губернaтор штaту Огaйо: «Я підписав документ про надзвичайний стан у Цінціннеті».
ІНТЕРШУМ: зaворушення
КВІТЕНЬ 2001. ПОЛІЦІЯ ЦІНЦІННЕТІ І ЧОРНІ ЖИТЕЛІ, ЩО ВИЙШЛИ НА ПРОТЕСТ, ЗІЙШЛИСЯ В ЗАПЕКЛИХ ВУЛИЧНИХ БОЯХ. ЦЕ - ПІСЛЯ ТОГО, ЯК БЕЗЗБРОЙНОГО ЧОРНОГО ПІДЛІТКА ЗАСТРЕЛИВ БІЛИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ.
ІНТЕРШУМ: постріли
ТО БУВ П’ЯТНАДЦЯТИЙ АФРО-АМЕРИКАНЕЦЬ, ВБИТИЙ ПОЛІЦІЄЮ ЦІНЦІННЕТІ ЗА ШІСТЬ РОКІВ.
ІНТЕРШУМ: зaворушення
І ТЕПЕР ЛІНІЯ РАСОВИХ ПРОТИСТОЯНЬ ПРОЛЯГЛА МІЖ ПЕРЕВАЖНО БІЛИМИ ПОЛІЦЕЙСЬКИМИ І ЧОРНОЮ ГРОМАДОЮ.
ІНТЕРШУМ: зaворушення
МЕШКАНЦІ, ЯК ФРЕД СМІТ І ДЖОРДЖ КАРТЕР, НАРІКАЛИ НА КОЛИШНЮ ПОЛІЦЕЙСЬКУ ТАКТИКУ «ТВЕРДОЇ РУКИ». ПІСЛЯ Ж КВІТНЕВОГО БУНТУ, КАЖУТЬ ВОНИ, ПОЛІЦІЯ НЕ ПОСПІШАЄ БОРОТИСЯ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ В РАЙОНІ.
Фред Сміт: «Нікуди не можеш піти, нічого не можеш робити, ледве можна вийти в магазин – ти нічого не можеш робити. Страшнувато».
Джордже Кaртер: «Поліція наче попустила. Певно, хочуть нам показати, що не варто скаржитись на їх зловживання, і тому вони перестали будь-що робити».
Пaстор Деймон Линч: «Як справи, панянко»?
Дівчинa: «В порядку».
Пaстор Деймон Линч: «В порядку? А ти певна»?
ДЕСЯТА ВЕЧОРА, І СВЯЩЕНИК ДЕЙМОН ЛИНЧ ВИХОДИТЬ НА ВУЛИЦІ ЦІНЦІННЕТІ, В РАЙОН OVER-THE-RHINE
Пaстор Деймон Линч: «Що я кажу їм – щоб прийшли, і наших молодих братів привели в церкву сьогодні, молитися з нами, їсти з нами і віднайти душевний спокій. Бо, знаєте, поліції тут катма…”
ІНТЕРШУМ:
Пaстор Деймон Линч: «…Знаю, що вони не виходили два тижні. Тому все на нас».
Пaстор Деймон Линч: «Тривожно, дуже тривожно на вулицях. Поліція в напруженні, люди в напруженні. Поліцейські відступили – подейкують, що вони виснажені, і тому не виконують активно своїх обов’язків».
ІНТЕРШУМ:
ЗА ДОПОМОГОЮ ВОЛОНТЕРІВ ЙОГО ВЕЛЕБНІСТЬ ЛИНЧ БЕРЕ СПРАВУ В СВОЇ РУКИ.
Пaстор Деймон Линч: «Приходьте до нас. Об одинадцятій в церкві, прийдете? Ми намагаємось переконати – годі стрілянини, годі безумств».
ЦІ НІЧНІ ПАТРУЛЮВАННЯ – ЩОБ ПРИБОРКАТИ ЗЛОЧИННІСТЬ У РАЙОНІ І ЗАПОБІГТИ КОНФРОНТАЦІЇ МІЖ НАСЕЛЕННЯМ ТА ПОЛІЦІЄЮ. КОНФРОНТАЦІЇ, ЩО ЧАСОМ ПРИЗВОДИЛА ДО СПІРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ ПОЛІЦІЄЮ.
Пaстор Деймон Линч: «Може, деякі з тих випадків були виправдані; інші – під великим запитанням. Факт той, що п’ятнадцятьох – і серед них жодного білого – вбито, і хоч білі теж коять злочини і тікають від поліції, вони не кінчають в моргу».
ПІСЛЯ КВІТНЕВОГО БУНТУ ПОЛІЦІЯ ТУТ В ЦІНЦІННЕТІ МАЄ ДО ДІЛА З ВЕЛИЧЕЗНИМ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЧИСЛА ВБИВСТВ І СТРІЛЯНИНИ В ПЕРЕВАЖНО ЧОРНИХ СЕКТОРАХ МІСТА. ЛІДЕРИ ГРОМАД У ЦИХ РАЙОНАХ КРИТИКУЮТЬ ПОЛІЦІЮ ЗА НЕЗДАТНІСТЬ ЗУПИНИТИ ЕСКАЛАЦІЮ НАСИЛЬСТВА. ПОЛІЦЕЙСЬКІ КАЖУТЬ – НЕМОЖЛИВО РОБИТИ СВОЮ РОБОТУ БЕЗ ПІДТРИМКИ ГРОМАДИ».
Офіцер Кіт Феньґмен: «Іноді, коли люди вдаються до насильства, це має серйозні наслідки. Але несправедливо було вішати расистський ярлик на наш департамент і не довести до відома громадськості, що 12 з тих підозрюваних мали при собі смертоносну зброю».
ОФІЦЕР КІТ ФЕНЬҐМЕН – ГОЛОВА ПРОФСПІЛКИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ В ЦІНЦІННЕТІ.
Офіцер Кіт Феньґмен: «За останні три місяці трьох офіцерів звинувачено в неправомірному застосуванні сили. Це зветься нести відповідальність за свої дії. Але крім того було 37 цивільних позовів проти офіцерів, здебільшого абсолютно безпідставних та надуманих, що обійшлися їм в десятки тисяч доларів на судові витрати».
КІТ ФЕНЬҐМЕН КАЖЕ – ПОЛІЦЕЙСЬКІ ТЕПЕР ВАГАЮТЬСЯ ПАТРУЛЮВАТИ ЧОРНІ РАЙОНИ, БОЯЧИСЬ ДІСТАТИ ЯРЛИК РАСИСТА ЧИ ПОТРАПИТИ ПІД СУД ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ. ВІН КАЖЕ ТАКОЖ, ЩО НЕ ПОЛІЦІЯ СТВОРИЛА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ЩО ІСНУЮТЬ СЕРЕД ЧОРНОЇ ГРОМАДИ.
Офіцер Кіт Феньґмен: «Нам дуже потрібно, щоб чорні лідери вийшли і сказали: ми публічно підтримаємо офіцера, що правомірно і обгрунтовано застосовує силу, коли має до діла з небезпечним підозрюваним. Поки ми такого не дочекались. А гадаю, це дуже сприяло б тому, щоб поліцейські впевненіше вели правоохоронні дії в чорних районах».
ІНТЕРШУМ:
КОЛИШНІЙ УПРАВЛЯЮЧИЙ ЦІНЦІННЕТІ СИЛЬВЕСТР МУРРІ ХОЧЕ ЗГУРТУВАТИ ГРОМАДУ. В СІМДЕСЯТ ДЕВ’ЯТОМУ МУРРІ ЗІГРАВ КЛЮЧОВУ РОЛЬ В ПОСЛАБЛЕННІ НАПРУГИ МІЖ ПОЛІЦІЄЮ І ЧОРНИМИ ЖИТЕЛЯМИ. ТЕПЕР ЙОГО ПРИЗНАЧИЛИ В КОМІСІЮ, ЩО ШУКАЄ ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РАСОВИХ СТОСУНКІВ.
Сильвестр Муррі – колишній упрaвляючий Цінціннеті:
«Всього за квартал звідси зовсім інший світ – і в цьому нема жодного сенсу … Я вважаю, між чорними і білими можуть існувати відносини співпраці, і таких відносин, на мою думку, можна добитись, виказуючи повагу одне одному. Ти просто повинен розмовляти, спілкуватися, для того щоб збудувати це відчуття поваги і довіри, яке потім дозволить мати гарні робочі стосунки між расами».
ІНТЕРШУМ:
Пaстор Деймон Линч: «Громадам слід вимагати належної роботи від поліції, а ще – чеснот і законослухняності від себе самих. І згодом настане об’єднання у формі зорієнтованих на громаду поліцейських ініціатив, що єднатиме поліцію і населення, гарантуючи безпеку громад і їх життєздатність … Коли дворічну дитину вбивають під час стрілянини, це повинно згуртувати всіх».
ІНТЕРШУМ: юрбa нa вулиці
ТІЄЇ НОЧІ САМЕ ПІД ЧАС ПЕРЕСТРІЛКИ МІЖ НАРКОДІЛЕРАМИ ЗАГИНУЛА ДИТИНА – ПОЛІЦІЇ ПОБЛИЗУ НЕ БУЛО. СВЯЩЕНИК ЛИНЧ КАЖЕ, ЩО ПРИПИНЕННЯ НАСИЛЬСТВА – ЦЕ ПРІОРИТЕТ НОМЕР ОДИН. ДАЛІ МАЄ ЙТИ ПОСЛАБЛЕННЯ НАПРУГИ МІЖ ПОЛІЦІЄЮ І ЧОРНИМ НАСЕЛЕННЯМ, ЩОБ ПОКРАЩИТИ МІЖРАСОВІ СТОСУНКИ. ЯК КАЖЕ ВІН, БАГАТО ХТО В ГРОМАДІ СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ВІДНАЙДЕННЯ ’СПІЛЬНОГО ГРУНТУ’ ПІДЛІКУЄ СТАРІ РАНИ І ПОЧНЕ ПРОЦЕС РАСОВОГО ПРИМИРЕННЯ.
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум