Спеціальні потреби

21.07.02  -  Наші слухачі часто запитують, як стати лікарем у США, і як пройти перекваліфікацію тим, хто вже має іноземні дипломи. У цьому випуску-про систему медичної освіти і підготовку до лікарської кар’єри у США. - 2002-07-21


Майбутні лікарі у США перед тим, як поступити на медичний факультет, звичайно гризуть чотири роки в університетах камінь наук----від біології та фізіологї до фізики і хімії. Сильна підготовка з усього циклу наукових дисциплін є обов’язковою передумовою вступу на медичний факультет. Деякі майбутні студенти працюють рік-два у медичних або дослідницьких закладах перед вступом.

Слухачі цікавляться, скільки ж медичних закладів є у країні. Так от, в Америці налічується сто двадцять п’ять медичних коледжей з контингентом у шістесят шість тисяч студентів. Кожний абітурієнт мусить пройти національний екзамен-тест для вступу на медичний факультет, і, щоб підвищити свої шанси, ті, хто отримав прохідний бал на тесті, подають документи звичайно до десятка факультетів-бодай в одному пощастить, і їх приймуть. Наприклад, у минулому році у США з тридцяти п’яти тисяч абітурієнтів медичних шкіл прийняли сімнадцять тисяч, приблизно одного з двох. Медична освіта-не з дешевих. За рік навчання треба платити в середньому тридцять тисяч доларів.

Після вступу студенти присвячуюють чотири роки лише медичним наукам. Перші два йдуть на вивчення систем функціонування організму, розпізнавання хвороб, фармакологію та хімію. Перший рік---найтяжчий, необхідно заучувати напам’ять багато нової інформації, наприклад, у медичних школах вимагають знання назви латиною кожної кісточки скелета.

А з третього року починається санітарна практика у лікарнях, під час якої студенти вирішують, ким стати--терапевтами, педіатрами, хірургами, або стоматологами. Протягом четвертого року навчання студенти починають шукати ординатуру, себто медичну практику, у лікарнях, які відбирають найкращих випускників.

Більшість штатів вимагають, щоб майбутні лікарі мали принаймні рік ординатури перед дозволом складати екзамен на практикуючого лікаря. Але це загальна вимога; у дійсності ж кількість років в ординатурі залежить від спеціалізації. Наприклад, хірурги працюють ординаторами-практикантами багато років, набуваючи операційного досвіду; у деяких це забирає до десяти років. І зарплатня у них наразі дуже невелика, а праці, навпаки, дуже багато. Вони працюють під наглядом досвідчених лікарів, приймають хворих, оперують, ведуть історії хвороб, а там, де бракує санітарів, виконують і ці функції. Їх кидають з місця на місце: наприклад, один місяць на швидкій допомозі, потім місяць----педіатрія, місяць у операційній, і все це для того, щоб вирішити, ким бути. Деякі практиканти працюють по сто годин на тиждень, і критики такої потогонної системи кажуть, що це негативно позначається на допомозі хворим і веде до помилок.

Але з наступного року така система зміниться і сто тисяч практикантів-одинаторів зможуть трохи відпочити і працювати не більше вісімдесяти годин та тиждень, що все ж-таки вдвічі більше за загальноприйнятий ліміт у сорок годин. Їм заборонять зміни понад добу, і зобов’язують давати їм десять годин відпочинку між змінами і один вихідний на тиждень. Практиканти привітали таке полегшення тиску на них---адже від їхнього рішення залежить часто-густо життя або смерть хворих. Але деякі ординатори скаржаться, що навіть таке незначне обмеження годин на праці перешкоджатиме набуттю ними необхідного досвіду.

Інший бік проблеми-фінансовий. Таке обмеження призведе до збільшення видатків лікарень по всій країні на залучення додаткового персоналу-лікарів, санітарів, інших. Десь тридцять років тому штат Нью-Йорк вже обмежив законом працю ординаторів до вісімдесяти годин, і відтоді витрачає понад двісті мільйонів доларів на рік для забезпечення цього закону.

І все-таки, незважаючи на такі навантаження і труднощі сучасної медичної освіти, молоді лікарі долають їх, набуваючи знання та досвід, необхідні для одержання доброї праці у престижній лікарні, або відкриття власної практики, яка з лихвою відшкодує їм фінансові витрати на здобуття диплому практикуючого лікаря. Нагадаємо, що у середньому зарплата лікаря у США становить вісімдесят-сто двадцять і більше тисяч доларів на рік.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG