Спеціальні потреби

15.11.02  -  США продовжують не довіряти Україні; Чечня--це особиста війна Путіна; Китай в епоху змін; Дмитро Табачник і його візія закордонної політики України. - 2002-11-15


«Заперечення заперечення»-за такою логікою розвивається наразі діалектика американсько-українських стосунків, пише газета Нью Йорк таймс. Всі завіряння Києва у тому, що він не продавав Кольчуг Іракові негайно спростовуються Вашингтоном. Останній вимагає від адміністрації Кучми переконливих свідчень, що продажу радарів не було, як також відповіді на додаткові питання американсько-британської комісії, які стосуються, зокрема, технічних деталей поставок Кольчуг до Росії і Китаю, пише Нью йорк таймс.

Газета пише про прес-конференцію голови адміністрації Кучми, Віктора Медведчука, на якій він заперечив центральний пункт американських претензій, а саме: що Кучма особисто схвалив продаж радарів під час зустрічі десятого липня двохтисячного року з Валерієм Малєвим. «Зустріч була,-каже Медведчук,-але такої розмови-ні.» Американські урядовці знаходять це та інші заперечення непереконливими, зазначаючи, що найбільший спротив праці комісії експертів надходив від людей Кучми з найвищих щаблів істеблішменту, повідомляє Нью йорк таймс.

Інша стаття часопису пише про сенсаційний внесок президента Росії Путіна до мови дипломатичних зібрань та протоколів, коли йдеться про чеченців. Виглядає, що вони-таки дістали переважно поміркованого колишнього офіцера КаДеБе, як дошкулили йому й західні журналісти. Відповідаючи у Брюселі на запитання журналіста французької газети Ле Монд, Лорана Джекіні, щодо використання протипіхотних мін проти мирних громадян у Чечні, Путін відповів, що ісламські радикали хочуть забрати Чечню від Росії як частину їхнього плану вбивати американців та їх союзників. Після цього він сказав буквально таке: «Якщо ви бажаєте стати радикальним ісламістом і готові пройти обряд обрізання, тоді я запрошую вас до Москви. У нас багато різних релігій. Ми маємо спеціалістів у цій галузі. Я порекомендую їм, щоб вони провели операцію так, щоб у вас більш нічого не виросло.»

Нью йорк таймс порівнює шок від цих слів з тим, який виник від легендарної ремарки Путіна у вересні дев’яносто дев’ятого, після досі нерозкритих вибухів будинків у Москві, і знову-таки на адресу чеченців, у якій він обіцяв «мочити» їх у сортирах. Газета запитує, чому Чечня перетворює стриманого євро-росіянина на кшалт «братка» з відповідним лексиконом? Очевидно, мова видає реальну дилему, яку не може розв’язати Путін, а саме: як закінчити війну, якщо будь-яка угода із сепаратистами веде до відокремлення? А якщо не говорити з ними, то який сенс розмовляти з маріонетками Кремля, які нічого не контролюють?-підсумовує Нью йорк таймс.

Китай в епоху змін: Вол стріт джорнел коментує заміну керівництва китайської компартії, яка відбулася на її шістнадцятому з’їзді. Газета передбачає створення двох центрів влади-одного навколо колишнього лідера КПК, Дзянь Дземіня, і другого-навколо його наступника, Ху Дзіньтао, що додасть нестабільності політичній системі. На думку аналітиків, це вже проявилося в тому, що більшість місць у дев’яти-особовому Постійному Комітеті Політбюро КПК, який фактично керує гігантською країною, зайнята ставлениками Дземіня зі старої гвардії, тоді як Ху підтримують здебільшого молоді сорока-п’ятдесят-літні чиновники. Але справа не лише в цьому, але й в тому, що мірою виконання завдання учетверити китайський ВНП за двадцять років, капіталістична система, базована на законах, все більше суперечитиме авторитаризму і закритістю системи вироблення політичних рішень партійними кланами, зазначає Вол стріт джорнел.

А редакційна Вашингтон таймс порівнює фігуру Ху Дзіньтао, який відомий кривавим придушенням анти-китайських протестів у Тібеті, з аналогічною роллю Микити Хрущова по терору українців на прохання Сталіна. Часопис, втім, сумнівається, що Ху виступить з таємною промовою на з’їзді партії, як це зробив Хрущов, критикуючи культ особи Сталіна.

А британський оглядач Тарас Кузьо пише у Київ-пост про можливість східних орієнтирів української зовнішньої політики у баченні Дмитра Табачника, голови парламентського комітету у закордонних справах. Табачник у своїй статті, пише Кузьо, застерігає Захід, що про-західна еліта в Україні може бути замінена про-ташкентською або навіть орієнтованою на третій світ, якщо євроатлантичні структури відмовлятимуть Україні і далі у вступі. Кузьо закидає Табачнику небачення того, що Захід вже не уважає українську еліту «західно» орієнтованою після вбивства Гонгадзе та плівок Мельниченка, пише Кузьо.

Але чому Табачник розігрує зараз «євразійську» карту «До Європи-разом з Росією», що була лейтмотивом його книжки з Дмитром Видріним?-запитує Кузьо. Чи не тому, що, промовляючи про «європейський» вибір України, Кучма фактично зробив його на користь Росії?-пише Київ-пост.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG