Спеціальні потреби

Актуально

27.12.02  -  Корейська криза; Ірак готовий до священної війни; Російсько-чеченське протистояння;  Українська панорама. - 2002-12-28

Навіть перед зустріччю Нового Року, як показує аналіз преси, світ не бажає заспокоїтися. Північна Корея відкрито заявила про свої ядерні амбіції рішенням про розконсервацію заводу з виробництва плутонію--головного компоненту атомної бомби, пише редаційна Нью йорк таймс. Пхеньян видворив з країни інспекторів МАГАТЕ. У той час, як адміністрація Білого Дому зайнята Іраком, нагадує редакційна, Північна Корея, керована непередбачуваним лідером, стрімко увірвалася на міжнародну арену як чи не найбільша загроза міжнародній безпеці. Газета радить Вашингтону розпочати багатосторонні переговори з Пхеньяном для розрядки напруженості, натиснути на Пекін та Москву, щоб ті використали свої впливи на Кім Чен Іра і змусили його відмовитися від ядерних амбіцій.

Напевно, пише інша стаття Нью йорк таймс, останній виток напруженості з північною Кореєю був викликаний словами голови МАГАТЕ Мохамеда Барадея, який назвав розконсервацію реактора на станції Йонбйон «ядерним шантажем.» Північна Корея намагається таким чином змусити укласти з Вашингтоном пакт про ненапад. Білий Дім заявляє, що це неможливо за умов тиску і було б рівнозначно заохоченню інших подібних актів. Населення Південної Кореї, відзначає Таймс, назагал вже звикло до вивертів північного сусіда і залишається спокійним, однак там зростає незадоволення Пхеньяном і Вашингтоном, які прямують до конфронтації без консультацій з Сеулом.

Наступні кілька місяців, пише редакційна Вашингтон таймс, будуть вирішальними у стосунках з Пхеньяном. Якщо він продовжуватиме ядерні програми, то того ж напевно захочуть Південна Корея і Японія. А це-вже прямий виклик регіональним лідерам-Росії і Китаю, пише Вашингтон таймс.

Не лише Північна Корея обіцяє Америці різні жахи, якщо вона намагатиметься силою відлучити її від бомби. Балтимор Сан наводить слова із нещодавнього виступу Саддама Гуссейна по національному телебаченню Іраку, у якому він заявив про готовність іракців до священної війни проти США, звинувативши їх у намірах керувати світом через брехню і силу. Сан також пише про дозвіл Багдаду своїм вченим, які брали участь у розробці зброї масового ураження їхати за кордон для інтерв’ю з інспекторами ООН і МАГАТЕ. Водночас власті Іраку дали чітко зрозуміти, що вони не заохочуватимуть такі виїзди.

Британська Файненшл таймс уважає таку позицію першою ознакою невиконання Багдадом резолюції Ради Безпеки ООН чотирнадцять-сорок один, що може бути підставою для воєнних дій. Москва, пише Таймс, вустами заступника міністра закордонних справ Юрія Федорова, відразу попередила Лондон та Вашингтон, що односторонні акції проти Багдаду підірвали б зусилля США, скеровані проти міжнародного тероризму. Кремль виступає проти курсу Буша на «зміну режиму» в Багдаді, пише Файненшл таймс.

Чарльз Кловер, кореспондент Файненшл таймс, повідомляє з Кувейту про намір Пентагону надати тележурналістам більший доступ до театру можливих бойових дій з Іраком, ніж це було під час війни в Перській затоці в дев’яносто першому році. В цьому також зацікавлений і Білий Дім, розцінюючи телерепортажі з місця подій як потенційний піар для адміністрації і президента, відзначає Кловер. Під час недавніх воєнних навчань американців в Кувейті «Весна в пустелі», журналісти мали доступ до маневрів, стрільби, а солдати звикали до їх присутності, пише Кловер.

Про парадоксальне висвітлення чеченського конфлікту в російських медія пише балтиморська Сан. Нещодавно двадцять вісім бойовиків склали зброю у Чечні. Це було розцінено владою як ознака остаточної нормалізації становища там. Майже негайне вбивство після того лідера про-кремлівської партії у Грозному залишилося без коментарів, пише Сан. Навіть вибух будинку адміністрації про-московського уряду Чечні чеченцями-камікадзе витлумачувався російськими медія не як ознака триваючої війни, а як прикмета її завершення. Логіка була така: вороги́ миру і референдуму настільки перелякані, що вдаються до подібних актів. Але, як заявив голова ЦВК Росії Олександр Вешняков, референдум відбудеться за будь-яких умов.

Українська панорама: Київ-пост пише, що загибель еліти українського літакобудівництва у катастрофі літака Ан-сто сорок в Ірані може занепастити контракт на виготовлення вісімдесяти ліцензійних літаків іранської збірки--Іран-сто сорок, вартістю вісім з половиною мільйонів доларів кожний. Всі провідні експерти, які виконували контракт, загинули, пише Київ-пост.

Тижневик наводить уривки з виступу посла США в Україні, Карлоса Паскуаля, де він торкається допомоги у розбудові громадянського суспільства в країні. Першочерговою увагою американського уряду користуватиметься допомога місцевим органам влади, розвитку малого бізнесу, землеустрою, розвитку незалежних медія. Посол пообіцяв підтримку вступу України в Світову організацію торгівлі і НАТО, зазначивши, що українці заслуговують бути інтегрованими в Європу. Між тим, дані соціологічного опитування у грудні, проведеного центром Разумкова, показують, що тридцять три відсотка опитаних виступають за́ пріоритетність стосунків з Росією, майже тридцять--з ЄС, і двадцять відсотків--з СНД. Водночас лише три і один десятих відсотка уважають пріоритетними стосунки із США, пише Київ-пост.

Всі новини дня

США посилюють військову присутність в країнах Балтії

Єдність у протистоянні російській агресії засвідчили під час зустрічі в Білому домі в середу віце-президентка США Камала Гарріс та прем'єр-міністр Литви Інргіда Шимоніте.

США збільшують присутність своїх сил у Естонії, Латвії та Литві. Про це заявив посол США в країні Роберт Гілхріст. Він відзначив, що в Литві це на початковій стадії включатиме перехід від епізодичних розміщень броньованих підрозділів та польової артилерії до постійної ротаційної присутності, повідомляє дипломатичне відомство.

"Військова присутність США залишається критично важливою частиною нашого стримування та оборони проти Росії, - заявив у відповідь міністр національної оборони Литви Арвидас Анушаукас. - Ми вітаємо і рішуче підтримуємо постійну військову присутність США в Литві і готові надати необхідну підтримку з боку країни перебування".

Єдність у протистоянні російській агресії засвідчили під час зустрічі в Білому домі в середу віце-президентка США Камала Гарріс та прем'єр-міністр Литви Інргіда Шимоніте.

У виступі перед зустріччю Гарріс відзначила, що США віддані захисту НАТО і, у відповідь на російську агреісю, збільшили присутність на східному фланзі НАТО і наразі утримують приблизно 100 000 військових в Європі.

Гарріс засудила "варварські та нелюдські" дії Росії. "Вони атакували лікарні, дитсадки, дитячі майданчики і зараз навмисно атакують енергетичну інфраструктуру таким чином, щоб завдати болю та страждань невинним цивільним.

Без сумніву, російські збройні сили коять воєнні злочини". Гарріс підкреслила єдність США та Литви у захисті "спільних принципів та цінностей і ми разом стоїмо на захисті народу України та важливості суверенітету та територіальної цілісності".

Шимоніте привітала розміщення в Литві військових США, які "служать задля спільного миру та свободи".

Цього року США та Литва відзначають 100 років встановлення дипломатичних відносин.

Путін заявив, що очікує на тривалу війну в Україні і висловився щодо загрози застосування ядерної зброї

Фото: військові ЗСУ працюють з установкою BM-21 "Град" під час нападу Росії поблизу Бахмута, 7 грудня 2022 року

Президент Росії Володимир Путін заявив у середу, що очікує тривалої війни в Україні, але наразі не бачить потреби мобілізувати ще солдатів.

Путін заявив на телевізійному засіданні Ради з прав людини Кремля — лояльної групи журналістів і відомих осіб — що Росія продовжуватиме «захищати себе всіма наявними засобами» в Україні. Він стверджував, що Росія розглядається на Заході як «країна другого сорту, яка взагалі не має права на існування».

"Що стосується тривалості спеціальної військової операції, то, звісно, це може бути тривалий процес", - сказав Путін, використовуючи цей термін для війни, яку він вже 10-й місяць веде в Україні.

Але він сказав, що немає потреби у другій мобілізації додаткових солдатів після призову щонайменше 300 000 резервістів у вересні та жовтні, наказ, який шокував багатьох росіян. Тисячі чоловіків, боячись, що їх відправлять на лінію фронту воювати проти України, втекли з Росії автошляхами, якщо могли, або платили надзвичайно високу ціну за квиток на літак.

Путін сказав, що з призваних 150 000 зараз дислокуються в Україні, з них 77 000 у бойових частинах, а решта виконують оборонні функції. За його словами, інші 150 000 все ще перебувають у навчальних центрах.

"За таких умов говорити про будь-які додаткові мобілізаційні заходи просто немає сенсу", - сказав він.

Як і раніше, обговорюючи війну в Україні, Путін сказав, що ризик ядерної війни зростає, але Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї.

Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними
Речник Держдепу США Нед Прайс

“Ми не зійшли з розуму, ми розуміємо, що таке ядерна зброя, - сказав Путін. - Ми маємо ці засоби в більш просунутій і сучасній формі, ніж будь-яка інша ядерна країна, це очевидний факт. Але ми не збираємося бігати по всьому світу, розмахуючи цією зброєю, як бритвою».

Речник Держдепу США Нед Прайс на прохання прокоментувати заяву Путіна, не відповів прямо, але сказав: «Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними».

Прайс сказав, що ядерні держави в усьому світі з часів холодної війни, включно з Китаєм, Індією, Сполученими Штатами та самою Росією, чітко дали зрозуміти, що «ядерна війна — це те, у чому ніколи не можна вести і в ній ніколи не можна перемогти».

«Ми вважаємо, що будь-яка інша риторика — чи то бряцання ядерною зброєю, чи навіть обговорення можливості застосування ядерної зброї — безвідповідальні, — сказав Прайс. - Це небезпечно і суперечить духу цієї заяви, яка була основою режиму нерозповсюдження ядерної зброї з часів холодної війни».

На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію
Канцлер Німеччини Олаф Шольц

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив в інтерв'ю, опублікованому в четвер, що міжнародний тиск на Росію зменшив ризик використання ядерної зброї в конфлікті в Україні.

"На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію", - сказав Шольц в інтерв'ю німецькій медіагрупі Funke.

На запитання, чи вдалося запобігти загрозі ядерної ескалації, Шольц відповів: «На даний момент ми зупинили це».

Цього тижня Росія зазнала нових втрат, коли безпілотники атакували авіабази на території Росії . Уряд Києва прямо не визнав, що здійснив атаки, але вказав на вразливість протиповітряної оборони РФ.

Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив у середу, що Сполучені Штати висловили Україні свою стурбованість щодо будь-якого розширення війни з Росією, але поважають її суверенітет у вирішенні того, як використовувати зброю, надану США та західними союзниками.

«Ми послідовні у занепокоєнні щодо ескалації», — сказав Кірбі та зазначив, що США «не заохочували» очевидні удари українських безпілотників по двох авіабазах у глибині Росії в понеділок.

Він сказав, що західна підтримка України полягає в захисті принципу суверенітету, і «на відміну від росіян, ми поважаємо український суверенітет».

«Коли ми даємо їм систему зброї, вона належить їм, — сказав Кірбі. - Де вони її використовують, як вони використовують, скільки боєприпасів вони використовують для використання цієї системи – це рішення України, і ми це поважаємо».

Путін у Кремлі заявив, що не шкодує про початок наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової. Спочатку Росія розраховувала на швидке захоплення України. Але українці відбили атаки, і в останні місяці бойові дії зосереджені на сході та півдні України, куди Росія нещодавно відступила з Херсона.

Тим не менш, Путін сказав, що Росія географічно зросла завдяки анексії української території. У вересні він заявив, що чотири українські області тепер є частиною Росії.

"Це значний результат", - сказав Путін.

Деякі матеріали для цієї статті надійшли від Reuters і Agence France-Presse.

«США дотримуються Будапештського меморандуму, але Росія порвала його», каже колишній американський посол в Україні

Президенти України, Росії і США 14 січня 1994 року під час підписання тристоронньої декларації, де йшлося, що відносини країн базуватимуться на «повазі незалежності, суверенітету і територіальної цілісності».

Колишній американський дипломат, який працював у делегації США на переговорах щодо так званого Будапештського меморандуму підписаного в грудні 1994 року з обіцянками безпеки Україні від Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії, сказав, що Америка фактично виконує зобов’язання зі свого боку, але дії Москви на його думку позбавили договір майбутнього і показують потребу військових гарантій безпеки для України.

Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 р.
Стівен Пайфер

Стівен Пайфер, який був послом у Києві 1998-2000 р. і має понад 30-річний стаж у Державному департаменті США, в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив думку, що у найближчій перспективі найкращим способом гарантій безпеки Україні будуть постачання українцям новітньої, потужної західної зброї.

28-ма річниця підписання Будапештського Меморандуму співпала з бомбардуваннями України російським ракетами і кривавими боями на українському сході й півдні, де російські війська окупували землі - майже 17% від загалу української території.

«…Ракетною атакою Росія відзначила чергову річницю підписання Будапештського меморандуму - документу, чия доля дає відповіді на багато й сьогоднішніх запитань про Росію. Щось просто підписати з цими терористами – миру не буде. Щось просто погодити з ними – точно порушать. Віддати Росії хоча б щось з елементів безпеки інших означає нову війну», - заявив український президент Володимир Зеленський 5 грудня 2022 року.

Стівен Пайфер, зараз співробітник аналітичного центру «Інститут Брукінса», визнав, що коли опрацьовували Будапештський меморандум, то «ні у Вашингтоні ні в Києві ніхто не очікував того, що сталося 2014 чи 2022 року».

«Ми, американські посадовці, казали нашим українським колегам, що у разі порушення Меморандуму росіянами ми будемо діяти. Ми чітко говорили, що йдеться про запевнення, але не гарантії, і тому українці не могли розраховувати, що американська армія прийде їх захищати… Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 року: санкції щодо Росії, політична ізоляція Росії і допомога Україні на десятки мільярдів доларів, включно зі зброєю», - сказав Пайфер.

Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.
Стівен Пайфер (ліворуч) з президентом України Леонідом Кучмою в Києві 20 січня 1998 р.

Документи зарестровані в ООН показують, що в англійському варіанті Меморандуму йдеться про assurances тобто «запевнення» щодо безпеки України, але в українському варіанті документу, так само і в російському, сказано «гарантії безпеки».

Одним з перших кроків США та західних союзників після захоплення Росією українського Кримського півострова 2014 року та початку війни на Донбасі було виключення Росії з «Групи 8» (G8) та започаткування разом з ЄС та іншими партнерами санкцій щодо Москви, які були розширені після вторгнення 24 лютого 2022 р.

Сполучені Штати Америки і Велика Британія, яка також підписала Будапештський меморандум, є найбільшими донорами військової та іншої допомоги Україні.

Але Стівен Пайфер погоджується, що питання міжнародних гарантій безпеки для України залишається відкритим, а оскільки Росія «порвала», як він каже, Будапештський меморандум, то «далі треба буде рухатися в іншому напрямку».

На його думку процес вступу Фінляндії і Швеції до НАТО показав, що приєднання України до альянсу і отримання гарантій колективної безпеки у якості члена тієї організації не може бути швидким.

«НАТО має залишатися перспективою на далі, але я на місці України їхав би до Вашингтона, Берліна інших столиць і домагався б зобов’язань допомоги у розбудові новітньої потужної української армії… Щоб у росіян більше ніколи не було спокуси нападати знову… І я тут веду мову про такі речі як танки «Леопард», літаки, можливо F16...», - каже Пайфер, припускаючи, що сучасну зброю, зокрема далекобійну ракетну артилерію, інші країни можуть надати швидше ніж досягти згоди понад тридцяти держав про прийняття в НАТО.

Будапештський меморандум став також частиною міжнародних угод в межах ООН про нерозповсюдження ядерної зброї, згідно з якими Росія, США і Великобританія як ядерні держави зобов’язувалися поважати суверенітет і кордони України, а також Білорусі і Казахстану у відповідь на відмову тих держав від атомної зброї успадкованої з арсеналів Радянського Союзу.

Російський президент Владімір Путін після захоплення Криму і проголошення півострова російським, заявив, що Москва більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися усіх попередніх договорів, в яких Росія обіцяла шанувати кордони і суверенітет України.

Дивіться також:

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео

Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:49 0:00

«Руїни, одні руїни», - мешканці повертаються в практично знищене російськими ракетами та авіабомбами деокуповане село Посад-Покровське на кордоні Херсонської та Миколаївської області.

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Більше

XS
SM
MD
LG