ЖЕНЕВА, 5 липня (Reuters) – Довільне затримання цивільних осіб набуло широкого поширення в частинах України, утримуваних російськими військовими та пов’язаними з ними збройними групами. Про це у вівторок заявила глава ООН з прав людини, повідомивши про 270 задокументовані випадки. Вона оголосила про плани посилити моніторинг у країні.

Висновки ґрунтувалися на інформації, отриманій від відвідин спостерігачами на місцях та інтерв’ю, проведеними з трохи більше ніж 500 жертвами та свідками порушень прав людини, а також - на інших джерелах, заявила Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет.

«Незважаючи на обмеження доступу, ми задокументували 270 випадків свавільних затримань і насильницьких зникнень. Вісім жертв були знайдені мертвими», — сказала Бачелет в оновленому звіті про ситуацію в Україні в період з 24 лютого по 15 травня.

У виступі на цьому ж засіданні заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова звинуватила Росію у "масштабному" викраденні людей, у тому числі мера Херсона Ігоря Колихаєва, і закликала до їх негайного та безумовного звільнення.

Дивіться також:

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Делегат від Росії Євген Устинов заявив, що доповідь Бачелет є частиною дезінформаційної кампанії проти його країни, покликаної «приховати злочини київського режиму». Москва заперечує навмисні напади на мирних жителів після вторгнення 24 лютого.

У вівторок російські війська завдали ударів по цілях у Донецькій області, щоб підготувати шлях для очікуваного бронетехнічного удару, щоб спробувати захопити більше території.

Офіс ООН з прав людини, який працює в Україні з 2014 року, досі не отримав доступ до території, окупованої російськими збройними силами, сказала Бачелет.

Вона також заявила, що її офіс збільшує свою присутність у країні - планується збільшити моніторингову групу в Україні до 80 осіб із приблизно 55.

Дивіться також:

Вся територія України - місце злочину - Держдеп США

Наразі було задокументовано близько 4889 смертей цивільних осіб, сказала Бачелет, підкресливши, що фактичні цифри, «ймовірно, значно» вищі.

Висока кількість жертв серед цивільного населення та масштаби руйнувань викликають «значне занепокоєння» щодо того, що атаки, здійснені російськими збройними силами, не відповідають міжнародному гуманітарному праву, сказала Бачелет, додавши, що українські військові також, очевидно, причетні до подібних порушень у східних частинах країни, але в "набагато меншому масштабі".

«Дії Росії є образою для людства. Ми не можемо стояти осторонь і мовчати», — заявила на сесії Мішель Тейлор, посол США в Раді.

У понеділок, 4 липня, американська баскетбольна зірка Брітні Ґрінер звернулася до президента Джо Байдена з проханням допомогти її звільнити з російської в’язниці, де вона перебуває вже понад чотири місяці через звинувачення у перевезенні наркотиків.

У листі, написаному від руки, 31-річна американська спортсменка пише, що боїться, що може залишитися за ґратами «назавжди», розповідає американський тижневик Newsweek.

Зірку Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор заарештували в московському міжнародному аеропорту Шереметьєво 17 лютого. У Росії вона опинилася через те, що з 2014 року між сезонами у США грає в команді Євроліги в російському місті Єкатеринбург. Приблизно половина гравців WNBA змагаються за кордоном у міжсезоння.

Спортсменку звинуватили у перевезенні в багажі картриджів для вейпа, які містили гашишну олію. Гашишна олія заборонена в Росії, але вона декриміналізована в багатьох штатах США. За звинуваченням у перевезенні наркотиків баскетболістці може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

У Росії виправдовують менше 1% обвинувачених у кримінальних справах. І навіть якщо її виправдають, на відміну від Америки, уряд Росії має повноваження скасувати будь-яке рішення та відправити її до в'язниці, нагадує ВВС.

«Поки я сиджу тут, у російській в’язниці, наодинці зі своїми думками і без захисту моєї дружини, сім’ї, друзів, моєї олімпійської форми чи будь-яких досягнень, я боюся, що можу бути тут назавжди», – написала Ґрінер. У своєму листі, який надійшов у День незалежності США, вона також нагадала президенту про військову службу, яку її батько проходив у В'єтнамі.

Дивіться також:

Посол США в Росії Салліван: «Росія зробила все, щоб віддалити себе від України»

Вона попросила президента не забувати інших громадян США, яких було затримано в Росії. «Будь ласка, зробіть усе можливе, щоб повернути нас додому», – написала вона. «Я вперше голосувала у 2020 році і голосувала за вас. Я вірю в вас».

Суд над Ґрінер мав розпочатися в Москві 1 липня, але його було перенесено через неявку двох свідків на 7 липня.

Визволення американців вимагає «складних рішень» від адміністрації Байдена

Затримання спортсменки відбулося за кілька днів до російського вторгнення в Україну на тлі постійного погіршення російсько-американських стосунків. І це, на думку деяких офіційних осіб, може поставити під загрозу її безпечне повернення.

Росія заперечує, що її затримання пов’язано з напруженістю між США та Росією.

Адміністрація Байдена заявила, що Ґрінер було «неправомірно затримано». «Президент Байден чітко заявив про необхідність звільнити всіх громадян США, які взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, включно з Бріттні Ґрінер», — заявила в понеділок речниця Ради національної безпеки.

Також різні урядовці США заявляли, що працюють «агресивно, використовуючи всі доступні засоби, щоб повернути її додому».

«Ми не хочемо, щоб пані Ґрінер стала пішаком у політичній битві, яка зараз точиться в усьому світі», – заявив у червні конгресмен США Джон Гараменді, член комітету Палати представників із питань збройних сил. За його словами, війна в Україні «фактично розірвала дипломатичні відносини між США та Росією».

Надію на те, що Вашингтон і Москва все ще здатні домовлятися з деяких питань принесло нещодавнє звільнення іншого американського в’язня, Тревора Ріда. Його наприкінці квітня обміняли на засудженого в Америці російського контрабандиста наркотиків.

Колишнього морського піхотинця було заарештовано влітку 2019 року після того, як російська влада заявила, що він напав на офіцера поліції, коли його везли до поліцейської дільниці після нічної пиятики. Суд засудив Ріда до дев’яти років ув’язнення.

США обміняли його на Костянтина Ярошенка, російського пілота, який відбував 20-річний термін ув’язнення у федеральній в'язниці в Коннектикуті. Його заарештували в Ліберії в 2010 році та екстрадували до США, де засудили за контрабанду кокаїну до Сполучених Штатів.

Тоді президент Джо Байден сказав, що повернення Ріда було «свідченням того пріоритету, який моя адміністрація надає поверненню додому американців, які є заручниками та незаконно утримуються за кордоном», однак він наголосив, що переговори, які завершилися обміном полоненими, вимагали «складних рішень», які було нелегко ухвалити.

Як писали американські ЗМІ, вирішальним фактором у справі Ріда було його слабке здоров'я. Він сидів у одній камері з ув'язненим, хворим на туберкульоз, і кашляв кров'ю. Його родина також провела гучну кампанію тиску, вимагаючи від Білого дому дозволити його батькам публічну зустріч з Байденом.

За ґратами в Росії залишається інший відомий американець – бізнесмен Пол Велан. Він також був у минулому морським піхотинцем, а заарештували його наприкінці грудня 2018 року за звинуваченням у шпигунстві. У Росії стверджують, що його схопили з електронним накопичувачем пам’яті, на якому містилися російські державні таємниці.

Сам Велан стверджує, що диск йому подарував знайомий, і він припустив, що там лише весільні фотографії. Майже одразу після оголошення вироку з'явилися розмови про те, що це була «спецоперація» з метою змусити США погодитися на обмін в'язнями. За словами брата Велана, Давіда, російські офіцери, які «полювали» на Пола, з самого початку дали зрозуміти, що сподівалися обміняти його на Ярошенка чи іншого відомого російського контрабандиста – Віктора Бута.

Торговець зброєю, на прізвисько «торговець смертю», Бут був заарештований у Таїланді в 2008 році. Пізніше його екстрадували до США і засудили у 2012 році до 25 років за змову з метою вбивства громадян США, доставку зенітних ракет, та надання допомоги терористичній організації.

Як повідомляла британська газета The Guardian, обмін Ріда на Ярошенка відкрив шлях для можливого обміну Бута на Вілана.

Вілан утримується в ув’язненні вже майже 4 роки, з яких останні 20 місяців він провів у трудовому таборі в Мордовії. Там, за словами його брата, його будять кожні дві години вночі та фотографують, бо існує нібито великий ризик його втечі.

Проте, навіть родина Вілана визнає, що такий обмін на Бута був би нерівноцінний. «На мій «хлопський розум», було б божевіллям, якби уряд США обміняв би «торговця смертю» на Пола, який, у кращому випадку, є нещасним туристом», – сказав Девід Вілан у розмові з газетою The Guardian.

У статті використано інформацію Newsweek, Guardian, ВВС.

У вівторок, 5 липня, Міністерство оборони США видало заяву, детально розписавши, яку саме військову допомогу вони надали Україні із серпня 2021 року.

Ця допомога включає:

• Понад 1400 зенітних систем Stinger;
• Понад 6500 протиброньових систем Javelin;
• Понад 20 000 інших систем протиозброєння;
• Понад 700 тактичних безпілотних літальних систем Switchblade;
• 126 155-мм гаубиць і до 410 000 155-мм артилерійських снарядів;
• 36 000 артилерійських снарядів калібру 105 мм;
• 126 тактичних машин для буксирування 155-мм гаубиць;
• 19 тактичних транспортних засобів для відновлення обладнання;
• Вісім високомобільних артилерійських ракетних систем і боєприпасів;
• Дві національні вдосконалені зенітно-ракетні системи (NASAMS);
• 20 вертольотів Мі-17;
• Сотні броньованих багатоцільових колісних машин високої мобільності;
• 200 бронетранспортерів M113;
• Понад 10 тис. гранатометів і стрілецької зброї;
• Понад 59 000 000 боєприпасів до стрілецької зброї;
• 75 000 комплектів бронежилетів і шоломів;
• 121 Тактичний безпілотний авіаційний комплекс «Привид Фенікс»;
• Ракетні системи з лазерним наведенням;
• Дрони Пума;
• Безпілотні кораблі берегової оборони;
• 26 протиартилерійських РЛС;
• Чотири протимінометні радари;
• Чотири радари повітряного спостереження;
• Дві гарпунні системи берегової оборони;
• 18 прибережних та річкових патрульних катерів;
• Протипіхотні боєприпаси M18A1 Claymore;
• C-4 вибухові речовини та підривне обладнання для ліквідації перешкод;
• Тактичні захищені системи зв'язку;
• Тисячі приладів нічного бачення, тепловізійних систем, оптики та лазерних далекомірів;
• Послуги комерційних супутникових зображень;
• Захисне спорядження для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
• Хімічне, біологічне, радіологічне, ядерне захисне обладнання;
• Медичні засоби, включаючи аптечки;
• Обладнання радіоелектронних перешкод;
• Польове обладнання та запасні частини;
• Фінансування навчання, обслуговування та підтримки.

Сполучені Штати виділили близько 7,6 мільярдів доларів США на безпекову допомогу Україні з початку правління адміністрації Байдена, включаючи приблизно 6,9 мільярдів доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого, повідомляє Пентагон.

Як писав раніше Голос Америки, 1 липня Міністерство оборони США оголосило про додаткову безпекову допомогу Україні на суму 820 мільйонів доларів. Новий пакет включає допомогу за спеціальними президентськими повноваженнями на суму до 50 мільйонів доларів США, а також 770 мільйонів доларів США в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI). У цей пакет входить:

• дві норвезькі Національні вдосконалені зенітно-ракетні системи (NASAMS);
• до 150 000 снарядів 155 мм артилерії;
• чотири додаткові контрартилерійські радари.

Дозвіл PDA є чотирнадцятим вилученням обладнання зі складів Міністерства оборони України з серпня 2021 року.

Сполучені Штати також продовжують працювати зі своїми союзниками та партнерами, щоб надати Україні додаткові можливості для самооборони, йдеться у повідомленні Міноборонм США.

Дивіться також:

"Нагода для РФ заявити про перемогу", успіх ЗСУ "із виснаження сил" Росії - експерти про вихід сил України з Лисичанська

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) повідомила, що отримала від Японії 17 мільйонів доларів на новий проект, покликаний допомогти українським фермерам зберегти очікуваний урожай поточного року та забезпечити експорт сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки. Про це йдеться на сайті організації. Проект реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світі. Забезпечення можливості для них продовжувати виробництво, безпечно зберігати та отримати доступ до альтернативних ринків із продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», – зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

ФАО зауважує, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. Цього року через блокування Росією чорноморських портів 18 тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, що мали йти на експорт, залишаються в Україні. А українські фермери, як передбачається, можуть зібрати цього року ще 60 мільйонів тонн зерна. Обсяг зерна, який вивозився морем, не можна вивезти альтеративними залізничними та річковими маршрутами, а отже, площі для зберігання нового врожаю у зерносховищах заповнені минулорічним врожаєм.

Дивіться також:

У Туреччині затримали російське судно з українським зерном – посол України

У рамках цього проекту дрібні виробники зерна в Україні будуть забезпечені «поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна», а виробники середнього розміру та асоціації отримують контейнери. Також ФАО надаватиме технічну підтримку уряду України для створення альтернативних маршрутів експорту зерна.

В установі ООН повідомляють, що 36 із 55 країн світу, які опинилися в умовах продовольчої кризи, імпортували з України та Росії понад 10% загального обсягу імпорту пшениці, а деякі імпортували усю пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

Україна та міжнародна спільна, зокрема ООН, закликають Росію розблокувати порти та дозволити експорт українського зерна, блокування яких спровокувало кризу продовольства у світі. Кремль заявляв, що Росія може збільшити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції.

Дивіться також:

Росія говорить неправду, коли заявляє, що санкції, а не її війна в Україні, поглибили світову продовольчу кризу 

Українка Марина В’язовська разом із трьома іншими лауреатами здобула престижну нагороду з математики – медаль Філдса. У науковому світі вона вважається еквівалентом Нобелівської премії, яку математикам не вручають.

Професорка математики, 37-річна уродженка Києва В’язовська була удостоєна медалі Філдса за вирішення завдань про пакування куль у багатовимірних просторах.

Також за рішенням Міжнародної математичної спілки володарями медалі Філдса стали француз Уго Дюмініль-Копен, британець Джеймс Мейнард та американець Джун Хео.

В’язовська була номінована від швейцарської Федеральної політехнічної школи Лозанни.

Церемонія нагородження відбулася у Гельсінкі. Спочатку захід планували провести у російському Санкт-Петербурзі, і відкривати його мав президент Росії Володимир Путін. Після масштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого церемонію перенесли до фінської столиці.

Медаль Філдса заснована у 1936 році. З того часу кожні чотири роки нагороду вручають двом-чотирьом лауреатам віком до 40 років за «видатні математичні досягнення».

Єдиною жінкою, яка до цього року отримала медаль Філдса, була професорка Стенфордського університету, уродженка Ірану Маріам Мірзахані. Вона здобула медаль у 2014 році. У 2017 році вона померла від раку грудей.