Чи підтримують українці створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю і Казахстаном? Головним аргументом прихильників Є-ЕП в українській владі є те, що сімдесять (70) відсотків громадян висловились “за”. Проте як свідчать результати останніх соціологічних досліджень, відповідь кардинально міняється, якщо запитання сформулювати по-іншому.
Корр. - Скажіть будь ласка, як ви ставитеся до угоди про Спільний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном? Перехожий - Я так думаю, що історично воно так склалося, що ці народи більш близькі одне одному, аніж, скажімо, Західна Європа, до якої ми зараз пнемося.
Корр. - А скажіть, якщо ця угода передбачає передання частини суверенітету українського в єдиний наднаціональний орган, де більшість буде належати Росії і рішення будуть обов”язковими для України? Перехожий - Тоді погано. Тоді погано ставлюся. А хіба на таких засадах воно існує?
Населення України підтримує ЄЕП постільки, поскільки не має про ЄЕП ніякої інформації. Ідею створення Єдиного Економічного Простору сприймають як ідею покращення економічних стосунків з Росією – а хто ж проти кращих економічних стосунків? Тому, на думку соціологів, адекватну картину ставлення українських громадян до угоди, підписаної в Ялті, може дати лише запитання, поставлене конкретно, а не “взагалі”. Так, у документах про ЄЕП передбачено створення єдиного регулюючого органу, право голосу в якому розподілятимуться відповідно до величини валового внутрішнього продукту кожної з держав. В такій ситуації Росія матиме 76 відсотків голосів, Україна – 14. Експерти Київського міжнародного інституту соціології вирішили запитати респондентів саме про це, найбільш дражливе питання угоди. І звучало запитання саме так, як моє запитання до перехожого на київській вулиці. Як показали результати опитування, створення в рамках Угоди про Єдиний економічний простір регулюючого органу, в якому Росія матиме абсолютну більшість голосів і рішення якого будуть для України обов'язковими, значно частіше отримує негативну, ніж позитивну оцінку серед громадян України. Позитивно до цієї ідеї ставиться лише 31 відсоток опитаних, і майже половина – 44 відсотки висловлюються проти. Прихильників угоди більше на Півдні і Сході України, але навіть і в цих регіонах вони не становлять абсолютної більшості. При цьому найбільше противників Угоди про ЄЕП серед молодих і високоосвічених респондентів, тоді як прихильники переважають у старшій віковій категорії та серед людей з початковою або неповною середньою освітою. Ставлення до угоди істотно залежить також від національності опитаних. Серед етнічних українців противників ЄЕПу чи не вдвічі більше, ніж прихильників, а серед росіян прихильники значно переважають. Опитування було проведено на замовлення Інституту відкритої політики. Як говорить керівник Інституту, народний депутат Анатолій Матвієнко, якби імовірний референдум з приводу ЄЕП відбувався демократично, результат цього референдуму були би далеко не такі однозначні, як це подає влада, що твердить про підтримку населенням ідеї Єдиного Економічного Простору.
Матвієнко: «Люди голосують за ЄЕП, якщо нічого не знають. Якщо знають бодай хоч одну складову несправедливості угоди, вони налаштовані себе вести абсолютно інакше. Просвітницької роботи, відповідної правди про ЄЕП сьогодні ніхто не знає, вона є забороненою темою, засоби масової інформації про це нічого не говорять».
Як каже Матвієнко, на ставлення українців до ЄЕП зараз активно впливає новий чинник - острів Тузла. За словами депутата, який на чолі парламентської делегації вирушає на прикордонний острів в Азовському морі, цей конфлікт, спричинений агресивною політикою Росії, може стати першим цвяхом у труну інтеграційної риторики про Єдиний економічний простір.
