На зміну Року Російської Федерації в Україні приходить Рік Польщі. в Україні. Першою його масштабною подією стала міжнародна конференція «Україна та Польща: стратегічне партнерство в новій Європі», організована українським Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва та польським Центром міжнародних відносин.
Офіційне відкриття Року Польщі в Україні відбудеться на початку квітня, хоч де-факто він розпочався ще за кілька годин до закриття Року Російської Федерації. За словами директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Бориса Тарасюка, символічно, що Рік Польщі приходить на зміну Року Росії в Україні, який, як він каже, був невдалий і приніс самі розчаруванн.
Борис Тарасюк: «Можна прогнозувати наперед, що і рік України в Польщі, і рік Польщі в Україні не викличе таких негативних феноменів, як, скажімо, погрози Україні, погрози територіальної цілісності України. Очевидно, що ми не будемо свідками з боку Польщі спроб одержати контроль над нашими стратегічними багатствами, як це мало місце з боку Росії щодо нашої газо-транспортної системи і інших стратегічних об'єктів. Очевидно, що польська сторона не буде нам нав'язувати, якою мовою нам в Україні спілкуватися».
Учасники міжнародної конференції зібралися обговорити зміст партнерства України та Польщі в умовах нової розширеної Європи, членом якої цього року стане і Польща. Україна і Польща – стратегічні партнери з 97 року, і на відміну від Росії, яка не прагне членства ні в Євросоюзі, ні в НАТО, стратегічна мета України і Польщі збігається. Як сказав, виступаючи на конференції, екс-міністр національної оборони Республіки Польща Януш Онишкевич, нинішній рік президентських виборів стане для України ключовим, показавши, чи її орієнтація на членство в Альянсі та приєднання до Європи є мета лише декларована, чи дійсна. За словами Януша Онишкевича, щоб окреслити характер польсько-українських стосунків, слів «стратегічні партнери» замало, оскільки ці стосунки, каже він, є не питанням «вирахування вигоди», а питанням «історії і серця».
Януш Онишкевич: «Стосунки Польщі і України не повинні бути стосунками виключно стратегічного партнерства, але стратегічної приязні і, як ми сподіваємось, невдовзі, стратегічного союзу в рамках НАТО».
Інший давній друг України, перший посол Польщі в Україні Єжі Козакевич, тим часом, вважає: Україні і Польщі час перейти від самого лиш «декларування приязні, партнерства і співпраці» до реальної співпраці і реального партнерства. Як каже він, двосторонні взаємини мусять якісно змінитись відповідно до цілком нової політичної ситуації, коли між Польщею та Україною може пролягти прірва, що поділить світ на Євро-атлантичний і Євразійський. За його словами, Польща мусить створювати реальні шанси для України, щоб вирівняти асиметрію розвитку і ту прірву засипати. Однак щиро кажучи, додає Єжи Козакевич, ключ для зміни в наших стосунках – в руках України.
Єжи Казакевич: «Нам у Польщі не лишається нічого, тільки повірити, що Україна – якщо вона ще не зробила цього геостратегічного вибору, дефінітивного, в напряму російському, якщо вона не зробила, тому що у нас у Польщі, і не тільки, багато хто вважає, що вона вже зробила. Але якщо вона не зробила, то вже останній час, щоб це показати, щоб засвідчити це шляхом реального, дійсного співробітництва».
Професор-економіст, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, виступаючи на конференції, нагадав цифри. Товарообіг України з Польщею наразі становить лише 1 мільярд, з Росією – 9 з половиною мільярдів доларів. Проте, як каже він, окрім системи координат Росія-Польща, є ще система координат Росія-Європа, і це для України далеко потужніший магніт. Сьогодні експорт України в країни Євросоюзу значно вищий, ніж експорт в Росію. 43 відсотки українськогоо експорту надходить в Європейський Союз, тоді як в Росію – лише 17 відсотків виробленої в Україні продукції.
