Спеціальні потреби

Дунайський бiосферний заповiдник пiд загрозою? - 2004-03-10


У зв`язку з планами будівництва на Одещині глибоководного каналу «Дунай-Чорне море» – екологи б”ють на сполох. Вони вважають, що відбудова каналу стане результатом непоправних втрат для екології Дунайського біосферного заповідника. Організатори будівництва це заперечують.

Дунайський біосферний заповідник має центр у мальовничому містечку Вілкове, що на Одещині, яке досить часто називають «українською Венецією». Вiн вважається пташиним та рибним (тут нараховується 264 зразки птахів і 100 - іхтіофауни). Найбільш яскрава його особливість – це остання жива заповідна дельта Європи, де природа розвивається лише за власними законами. Дунайський біосферний заповідник, як повідомив Голосу Америки його директор, кандидат біологічних наук, - Олександр Волошкевич – має плідні зв`язки з міжнародними природоохоронними організаціями:

«З Глобального екологічного фонду, через Світовий банк, нам було виділено півтора мільйона доларів для організації біосферного заповідника. До речі, коли у нас була делегація з посольства США та різних фондів, вони дуже уважно поставилися до ситуації, яка виникла після оприлюднення планів будівництва каналу «Дунай – Чорне море». Виникає питання – якщо Україні виділяють гроші – лівою рукою, створюють заповідник, а правою – він знищується – наскільки доцільно давати ці кошти надалі? Ми дуже багато працюємо з Міжнародним фондом охорони природи. Найбільше маємо контактів з екологічними фондами у Нідерландах. Там дуже схожі умови і вони нам багато допомагають. Дуже багато працюємо з половиною заповідника, яка є на території Румунії, адже це єдиний українсько-румунський заповідник. Птахи і рослини не знають державних кордонів і тут необхідна спільна політика». За словами Олександра Волошкевича, «Сполучені Штати Америки є досить вагомим донором міжнародних природоохоронних організацій. Саме тому гості з посольства Сполучених Штатів Америки моніторять ситуацію навколо заповідника». Найчастіше відвідувачами Дунайського біосферного заповідника стають громадяни Придунайських країн (Австрія, Німеччина, Румунія), Росії, Білорусії, Молдови.

На думку працівників заповідника, після побудови глибоководного каналу Дунай-Чорне море, триватиме безперервна боротьба з неповторною природою. Страждатимуть риби і птахи, більшість з яких є у «Червоній книзі», кажуть вони. Мова йде про десятки тисяч зразків різних птахів. Наслідки для природи, повною мірою, передбачити важко» – переконаний Олександр Волошкевич.

Тим часом організатори будівництва глибоководного каналу «Дунай-Чорне море» наголошують, що нічого крім користі Україна від цього будівництва не матиме. Заступник директора державного підприємства «Дельта-лоцман» Константин Сізов, в інтерв`ю Голосу Америки, назвав занепокоєння екологів «незрозумілими».

«Я знаю світову практику експлуатації існуючих водних артерій у цілому світі. Наприклад – центр Відня. Через нього, крім річки Дунай, проходить штучна частина – додатковий канал. І нічого. Там існує всім відомий Віденський ліс, який перебуває під охороною держави. Нічого з ним не сталося, незважаючи на інтенсивне судноплавство. З моєї точки зору, і це підтверджено висновками, які викладено в томі до робочого проекту, це робота Харківського науково-дослідного інституту екологічних проблем, шкоди, власне, майже жодної не буде, а якщо і буде – вона може бути компенсована або компенсаційними заходами, або відшкодуваннями на розведення риби, на вдосконалення технологій з розведення риб».

Константин Сізов вважає, що з введенням каналу „Дунай-Чорне море» – Україна увійде до сьомого Міжнародного транспортного коридору. Ця артерія, працюючи, дасть переспективи для розвитку українського флоту, дасть перспективу для тих, хто працює на водному транспорті.

XS
SM
MD
LG