Спеціальні потреби

Микола Рябчук: «Ми себе прирiкаємо на довiчну вiдсталiсть». - 2004-04-21


З часу здобуття Україною незалежності минуло майже тринадцять років. Однак, на Заході і зокрема у Сполучених Штатах досі не зрозуміли, в якому напрямку рухається Україна - в західному чи східному? Чому після понад десятиліття самостійності Київ досі не визначився, з ким йому крокувати, спробував пояснити американцям український письменник, автор книжок та публікацій на цю тему Микола Рябчук. Вiн виступав на дискусії в Кенанському Інституті при вашингтонському міжнародному центрі імені Вудро Вiлсона.

На даному етапі Україна знаходиться у невизначеному стані, вважає Микола Рябчук. Не лише в політичному сенсі, але й на рівні населення країни. Між традиційними Сходом і Заходом, існує третя Україна каже він.

«Між ними ще третя, найбільша, яка не визначена, яка абсолютно дезорієнтована, яка не знає, куди йти, чи в Європу чи в Росію, чи в Євразію чи в Європейський Союз. Власне за цю третю Україну, власне, і точиться головна боротьба сьогодні».

На думку Миколи Рябчука, невизначеність населення пов’язана з нерішучою політикою керівництва країни. Владі, вважає він, вигідно тримати державу у законсервованому стані, адже тоді легше маніпулювати народом. І хоча керівницвто країни постійно проголошує курс на Захiд, каже пан Рябчук, реально Україну тягнуть у протележний бік. Він вважає, що в Україні на сьогодні змагаються два проекти. Перший - це прозахідний і другий прорадянський. За кожним з них стоїть певна група людей.

«Безумовно для мене цiлком однозначно, що за європейським проектом стоїть теперішна демократична опозиція – Люди, які не лише на словах, але й на ділі обстоюють європейські цінності, європейську поведінку, європейський тип політики. Натомість щодо євразійського проекту чи совєтського, совєтофільського, тут трохи складніше, бо відвертими захисниками цього проекту є лише комуністи в Україні. Але за своїми діями, за своєю поведінкою, безумовно, також партія влади, тобто та посткомуністична номенклатура, теперішна олігархія, вона теж має всі навики, всі рефлекси, гомосовєтікуса і вони великою мірою тягнуть Україну в той бік євразійський. Хоч на справді вони вдають, що вони балансують між Європою і Росією. Вони намагаються, так би мовити, бігати між крапельками ось уже дванадцять років».

Микола Рябчук відкидає аргумент прихильників євроазійської інтеграції України про традиційні зв’язки з Росією. На його думку, історична пов’язаність із східним сусідом гальмує розвиток України як цивілізованої держави.

«Це справді так, що Україна має давні і досить обширні зв’язки з Росією, але це скорiше біда ніж перевага. Це велике нещастя тому, що Росія на жаль не є передовою країною, ані економічно, ані політично, як ми бачимо, ані зрештою навiть і в культурному сенсі. Тобто, якщо ми будемо орієнтуватися в той бік, ми себе прирікаємо на довічну відсталість, на довічне таке собi, я не скажу, африкування, але це є третій шлях у третій світ, я би сказав. Тобто ми повинні визначити, чи ми хочемо бути відсталою країною все життя, чи ми все таки хочемо наздогнати ту Європу, так як це роблять поляки чи естонці. Ми не повинні прирікати себе на технологiчну відсталість. Ми не повинні себе прирікати на авторитарність нашої політики. Ми повинні зорiєнтуватися на Європу і бути послідовними в цьому, якщо ми хочемо модернізацію нашої країни, якщо ми хочемо жити так як в Європі».

В рядах правлячої еліти України, на думку Миколи Рябчука, зростає розуміння необхідності розвивати та модернізовавати власну державу, оскільки стабільна країна з міцною економікою вигідна в першу чергу самим олігархам.

«Тому, що країна, яка продає там комп`ютери чи якусь високотехнологічну продукцію, вона є набагато конкурентніша, вона набагато більше зиску може приносити тим же таки навiть правителям, тим же багатіям. Так знову ж таки вони поки що не усвідомили свого інтересу, ну принаймні не всі усвiдомили, але я віру, що це відбудеться.

Свої погляди щодо невизначеності українського суспільства Микола Рябчук виклав у книзі «Двi України: Реальні межі - віртуальні війни», з головними моментами якої він ознайомив присутніх у Кенанському інституті. На думку автора, Україна зможе визначитися лише, коли в державі сформується потужне громадянське суспільство та дозріє до цього правляча еліта. Напрямок, за яким Україна крокуватиме, вважає Микола Рябчук, великою мірою залежить від президентських виборів цієї осені.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG