Спеціальні потреби

Конституцiйний суд про умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради - 2004-05-26


Київ – 25 травня. Президент може розпустити Верховну Раду лише в тому випадку, якщо протягом тридцяти календарних днів сесії вона не проведе жодного пленарного засідання. Так розтлумачив Конституційний Суд підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради.

Конституційний Суд дав відповідь на запит Президента України, з яким той звернувся ще в листопаді минулого року. У своєму поданні Президент просив роз`яснити умови дострокового припинення повноважень Верховної Ради. Конституцією встановлено, що Президент має право розпустити Верховну Раду, якщо протягом тридцяти днів сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Леоніда Кучму цікавило, як рахувати дні – календарні чи робочі; скільки нерозпочатих пленарних засідань дає підстави для розпуску і що саме слід розуміти під словами «не можуть розпочатися». На перші два запитання Конституційний Суд дав вичерпну відповідь. Під «тридцятьма днями» слід розуміти 30 календарних днів поспіль, а не 30 робочих днів у Верховній Раді. Кількість засідань при цьому не має значення; право Президента розпустити Верховну Раду пов`язане не з кількістю пропущених засідань, а лише з кількістю пропущених днів. Говорить суддя – доповідач у справі Михайло Костицький:

«Конституційний Суд, розтлумачивши положення Конституції, статті 90 і 106, виходить з того, що протягом тридцяти днів, себто місяця парламент повинен працювати – виходить так – хоча б один день в сесійному режимі там під куполом і приймати закони. Тобто якщо тридцять днів годинник відстукав, не відбулося жодного пленарного засідання – це вже повна підстава для розпуску парламенту».

Що ж до третього запитання Президента – що означають слова Конституції «пленарні засідання не можуть розпочатися», то тут Конституційний Суд відповів обтічно і до жодної конкретизації не вдавався. «Пленарні засідання не можуть розпочатися» треба розуміти так, що пленарні засідання не можуть розпочатися через недодержання порядку роботи Верховної Ради», -- сказано у висновку. Конституційний Суд не згадує ні про необхідність кворуму, ні про реєстрацію народних депутатів, ні про можливість вчинення ними умисних дій, що перешкоджають початку засідання. Визначати порядок своєї роботи, як і те, що є для неї прийнятним, а що ні, має сама Верховна Рада в своєму Регламенті, -- каже суддя-доповідач Костицький:

«Я розумію, що вам би хотілося, щоб ми розписали перелік – які є підстави, або які дії мають вчинятися під куполом на Печерську, щоби це було підставою для розпуску. Ага, ламають мікрофони депутати, квітами кидаються або виключають засоби зв”язку, або балакають через мегафони або ще щось. Ми цього не розписували».

Прохання офіційно розтлумачити умови розпуску парламенту Президент Кучма аргументував практичною потребою застосування цієї конституційної норми. Нагода розпустити Верховну Раду, на думку Президента, може виникнути в разі постійного блокування депутатами її засідань. Водночас норма про розпуск парламенту, якщо в місячний строк пленарні засідання не можуть розпочатися, існує лише в українській Конституції. У решті європейських країн єдиною підставою для дострокового припинення повноважень парламентарів є неможливість утворити дієздатний уряд та затвердити бюджет.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG