Спеціальні потреби

Полiтичнi теленовини напередоднi президентських виборiв в Українi - 2004-06-20


Київ - 18 червня. Вiктор Янукович говорить у телеефірі 34 хвилини, Вiктор Ющенко– 4 хвилини. Співвідношення уваги телебачення до основних кандидатів в президенти знаходиться в зворотній залежності з рейтингами їхньої популярності, -- твердить Академія української преси, що спільно з Інститутом соціології Академії наук України провела моніторинг політичних новин напередодні виборів.

В Україні є дві окремі реальності: те, що відбувається насправді, і те, що показують по телевізору. Скептикам Академія української преси розклала це на цифри і діаграми. Підсумувавши багатомісячний аналіз змісту політичних теленовин, експерти, зокрема, дійшли висновку: увага каналів до кандидатів в президенти і настрої електорату суттєво різняться. В той час як за Ющенка, за опитуваннями, готові голосувати 26% громадян, а за Януковича – 17%, останній за досліджуваний період проговорив в ефірі 34 хвилини, тоді як Ющенко – 4. Лідер виборчих симпатій не увійшов навіть у першу двадцятку політичних персон, яким дають висловитись на УТ-1, “Інтері” та 1+1. Юлія Тимошенко, незважаючи на чималий інтерес до неї виборців, нецікава українським телеканалам: за досліджуваний період вона мала змогу відстоювати свої погляди упродовж 37 секунд.

Дослідження, яке охоплювало 6 провідних каналів і проводилося з жовтня минулого по травень цього року, встановило також, що у фокусі уваги українського телебачення знаходяться Президент і силові відомства. Кожна п`ята новина про Україну була новиною про діяльність Президента, а говорив він в ефері за звітний період годину тридцять хвилин. При цьому в інтерпретації подій у політичних новинах переважає одна точка зору. Цей єдиний, офіційний погляд на речі громадяни вислуховують у 87% новин; кілька точок зору подаються лише в 13% матеріалів.

Український телепростір монополізований, у ньому відсутній дух дискусії, -- вважає головний редактор тижневика “Дзеркало тижня”, голова комісії з журналістської етики Володимир Мостовий:

«На телебаченні хороші хлопці завжди перемагають поганих хлопців, крім новин, крім вечірніх новинних програм».

Ситуація з “кривим дзеркалом”, яким став телевізор, не дасть змоги виборцям зробити свідомий вибір, -- каже політолог Ігор Жданов:

«Виборець не отримує збалансованої інформації щодо виборів, а отже другий висновок: його вибір під час голосування не буде цілком свідомим; він буде підкорельованим тим, як це подають засоби масової інформації».

А інший відомий політолог, шеф-редактор журналу “Політична думка” Володимир Полохало покладає надії на те, що “криве дзеркало” працює неефективно, а його маніпулятивні технології на громадян не діють.

«Якщо вже суспільство глядачів не довіряє, не довіряє новинам, це дуже гарний показник. Це означає, що рівень маніпулятивності теж слабкий. Інакше кажучи, той, ким маніпулюють, починає розуміти, що ним маніпулюють. Це вже не є маніпуляції».

А що думають самі маніпульовані? Чи довіряють вони політичним теленовинам? Розпитуємо перехожих.

«1+1, наприклад. Я довіряю цій програмі. Дивлюсь кожний вечір, там добрі кореспонденти, і я задоволена інформацією». «Ні, я не дивлюсь зовсім телебачення, принципово. Тому що не довіряю ні одному їхньому слову».

«В нас немає незалежних ЗМІ, а відтак як я можу довіряти комусь, хто працює під кимось». «А хіба то політичні новини у нас на Україні розказують? В нас розказують, де був Кучма, з ким зустрічався, де був Янукович. Хіба це політичні новини? В нас зовсім немає ніяких політичних новин, а якщо і є, то неправда. Що б я хотів побачити і почути? Те, що є в нашому житті, те, що правдиве, а не те, що Медведчук там Медведчук з своїм апаратом дає на телебачення, що кому прочитати».

«Цензура повна. В країні нема правдивої інформації – ні в газетах, ні на телебаченні. І треба нарешті щось із тим робити».

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG