Спеціальні потреби

Актуально

Передвиборчi кампанiї - американський досвiд - 2004-07-29

Київ – 28 липня. “Роль журналіста-професіонала під час виборчих кампаній: Досвід США”. Таку лекцію прочитав у Києві американський вчений-політолог і журналіст Стівен Фарнсворт, який брав участь у підготовці журналістів України, Вірменії та Грузії за програмами Агентства США з міжнародного розвитку.

“Кошмари вечірніх новин” - книжку під такою назвою професор Стівен Фарнсворт присвятив телевізійному висвітленню кількох останніх президентських кампаній в Америці. Як каже пан професор, що викладає політологію і журналістику в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні, він дуже вірить у значення преси для демократії, а відтак його не може не турбувати стан політичної журналістики в Сполучених Штатах. Вечірні новини під час виборчих кампаній в Америці все менше уваги присвячують суті політичних програм і все більше – власне технології перегонів. Політику трактують як спорт, штибу скачок чи автомобільних гонок, коли найбільше цікавить, хто попереду, хто позаду, а не те, що збирається робити кандидат з економікою чи які в нього погляди на закордонну політику. Від виборів до виборів тенденція посилюється, каже професор Фарнсворт. На останніх президентських виборах 2000-го року телесюжетів про економіку було втричі менше, ніж сюжетів про хід перегонів. На трьох основних телеканалах – ABC, CBS, NBC – за 2 місяці показали всього лише 10 сюжетів про міжнародну політику. Водночас 16 сюжетів присвятили найменшим подробицям історії про те, як колись у сімдесяті Джордж Буш мав проблему з дорожньою поліцією за керування автом у нетверезому стані.

Драматично скорочується і час, протягом якого кандидати промовляють з екранів телевізорів. Якщо в кампанію 68-го року претендент на Президентство говорив 48 секунд з кожної 1-ї хвилини присвяченого йому сюжету, то в 2000-у році на пряму мову відводилось вже близько восьми секунд. Що можна сказати за 8 секунд, якщо навіть реклама Кока-коли триває 30? Як каже професор Фарнсворт, його непокоїть деградація політичного дискурсу:

“Телебачення спрощується, воно забезпечує висвітлення на кшталт “швидкої їжі”, не вельми здорової для демократії”. Утім, можливий брак інформації по суті виборці надолужують під час теледебатів між претендентами. Теледебати мають в Америці надзвичайну вагу, від них неможливо відмовитись, і дивляться їх десятки мільйонів глядачів – майже стільки, жартує пан професор, скільки й трансляцію супер-болу. Про суть передвиборчих програм докладно повідомляє й Інтернет – хоча аудиторія його обмежена: адже простіше ввімкнути телевізор.

Водночас як незаперечний плюс американської політичної тележурналістики професор Фарнсворт відзначає об’єктивність висвітлення кандидатів-суперників. У кампанію 2000-го року демократ Ґор мав 40% повідомлень про нього в позитивній тональності і консерватор Буш – 37% повідомлень у позитивній тональності. Тобто і позитиву, і критики кандидати отримують порівну, незалежно від того, яка партія при владі. Для Сполучених Штатів, каже пан професор, неуявна ситуація, яка існує в Україні, коли про владу телебачення повідомляє лише в позитиві, про опозицію – лише в негативі, і коли провладний кандидат має півгодини прямої мови в телеефірі, а опозиційний – 37 секунд. Як каже Фарнсворт, люди при владі обманюють себе, вважаючи, що глядач не помітить однобічності висвітлення. Крім того, є прямий бізнесовий сенс розвивати чесну об’єктивну пресу.

«Коли газета говорить, що Кучма це завжди чудово або Кучма це завжди погано, то це не дуже цікава газета. Хто її купуватиме, окрім людей, що поділяють таку лінію?». У перші 50 років існування Сполучених Штатів, каже пан професор, в Сполучених Штатах політичні партії також підтримували газети, а ті надавали вкрай однобоке висвітлення. Але потім власники преси збагнули, що це нерозумно, бо твоя аудиторія буде набагато ширшою, а прибутки набагато вищими, якщо ти забезпечиш об’єктивне висвітлення, яке купить кожен.

В Сполучених Штатах на це пішло 50 років. В Україні це може забрати далеко менше часу, -- каже американський політолог і журналіст. Головне, каже він, пам’ятати, що «Принципи вільної преси існують для того, хто цієї вільної преси хоче».

Всі новини дня

Зеленського чекають на саміті ЄС в Брюсселі, але плани залежать від умов безпеки

У Європейському Союзі повідомили, що військова агресія Росії проти України буде серед провідних тем спеціального саміту організації 9-10 лютого в Брюсселі.

До зібрання керівників 27-ми країн Європи має долучитися також український президент Володимир Зеленський, і зараз припускають, що цього разу він може приїхати до Брюсселя на відміну від попередніх таких зустрічей з часу лютневого російського вторгнення, в яких Зеленський брав участь з допомогою відеозв’язку.

Досі впродовж року активної фази російської війни президент Зеленський здійснив лише один офіційний візит за кордон у грудні 2022 року до США, де зустрівся з президентом Джо Байденом і виступив у Конгресі, а на шляху він зупинявся у Польщі і вів переговори з польськими керівниками.

Газета Financial Times i телеканал Euronews кажуть, що неназвані посадовці ЄС підтверджують їм можливість приїзду Зеленського, але наголошують, що плани можуть змінитися з міркувань безпеки.

Після того як українці відбили російський наступ від Києва та витіснили російські війська з північного сходу, Україну відвідали багато керівників інших країн, а на початку лютого у Києві відбувся саміт ЄС Україна, для якого в українську столицю приїздили кілька десятків чільних представників Євросоюзу.

Однією з головних тем обговорення в ЄС зараз є подальша підтримка України, а також наступний 10-тий пакет європейських санкцій проти Росії.

Україна у червні 2022 року стала кандидатом на членство в Європейському Союзі, і українські лідери заявляють, що готові активно працювати над прискореними темпами вступу в організацію, яку українці вважають символом безпеки, свободи і добробуту.

Норвегія може надати Україні $7 млрд на тлі рекордних прибутків країни за газ через війну Росії

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час візиту до Києва, 1 липня 2022. Фото: Офіс президента України/Reuters

Норвегія може надати Україні 75 мільярдів крон (7,3 мільярда доларів) допомоги Україні протягом п'яти років, половина суми може становити військову допомогу, решта - гуманітарну. Таку пропозицію висловив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.

"Це найбільша програма допомоги, яку коли-небудь мала Норвегія", - сказав Стьоре Reuters, додавши, що гроші розподілятимуть відповідно до пріоритетів українського уряду і не обов’язково передаватимуть безпосередньо владі. Гуманітарну допомогу надаватимуть організаціям, які "мають найбільший досвід" у цьому, а військову - координуватимуть зі США та європейськими союзниками. Норвезький прем'єр додав: "Ми повинні гарантувати, що ми уникаємо корупції та інших зловживань, що є важливим пріоритетом для України. Але зараз це країна у стані війни".

Як відзначає агенція, державний дохід Норвегії зріс до рекордного рівня після вторгнення Росії в Україну, оскільки минулого року ціни на газ у Європі різко зросли. Через це Стьоре зіткнувся із критикою з боку представників опозиції за опосередковане отримання прибутку від війни. Наприкінці минулого року він оголосив про план надання Україні багаторічної допомоги, але не уточнив її обсяг.

Для втілення плану уряду Стьоре необхідне схвалення бюджетних витрат від парламенту.

"Це вагомий внесок у нашу майбутню перемогу над агресором та успішне повоєнне відновлення!", - написав президент України Володимир Зеленський у Twitter і подякував Осло за допомогу.

3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів, що включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

У статті використано матеріали Reuters

Польща розгорнула Patriot у Варшаві для навчань

"Польські пускові установки Patriot прямують із Сохачева до аеропорту варшавського Бемово, де вони будуть розміщені. Це важливий елемент підготовки бійців 3-ї Варшавської зенітно-ракетної бригади", - повідомив у Twitter Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак

Ракетні батареї Patriot, які Польща придбала у США минулого року, були розгорнуті в столиці країни Варшаві в рамках військових навчань, повідомляє міністерство оборони країни.

Польща вживає додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності на тлі того, що війна Росії проти України триває вже майже рік.

Як повідомляє агенція АР, у понеділок у варшавському аеропорту Бемово помітили щонайменше три пускові установки для ракет класу «земля-повітря».

Міністр оборони Маріуш Блащак у Twitter повідомив, що передислокація ракетних батарей з бази в Сохачеві, центральна Польща, до Варшави була «важливим елементом навчання» 3-ї варшавської бригади протиракетної протиповітряної оборони.

Батареї Patriot є частиною багатомільярдних закупівель Польщею озброєнь у США, Південній Кореї та інших країнах.

Польща також отримала батареї Patriot від Німеччини, щоб посилити свою протиповітряну оборону на сході, куди минулого року через кордон з Україною прилетіла ракета, внаслідок чого загинули дві людини.

Землетрус у Туреччині й Сирії: понад 1500 загиблих, тисячі поранених. Оновлено

Порятунок дівчинки з будівлі, обваленої внаслідок землетрусу на півдні Туреччини, Діярбакир, 6 лютого 2023. REUTERS/Sertac Kayar

Потужний землетрус на півдні Туреччини за останніми даними турецької влади забрав щонайменше 1014 життів, понад п'ять тисяч людей поранені, три тисячі будинків знищено.

У Сирії за повідомленнями державних медіа лише на підконтрольних уряду територіях загинула принаймні 371 людина, 1089 - поранені, в утримуваних опозиційними силами регіонах відомо про 211 жертв і 419 поранених.

Епіцентр землетрусу у 7,8 балів знаходився у місті Газіантеп, неподалік кордону із Сирією. Підземні поштовхи були відчутні також у Лівані та Ізраїлі.

Пошук вцілілих у землетрусі в місті Азмарін, Сирія, 6 січня 2023. (AP Photo/Ghaith Alsayed)
Пошук вцілілих у землетрусі в місті Азмарін, Сирія, 6 січня 2023. (AP Photo/Ghaith Alsayed)

"Я думаю, ми можемо очікувати, що кількість загиблих значно зросте", - заявив Reuters Рік Бреннан, директор ВООЗ із надзвичайних ситуацій у Східному Середземномор'ї.

За його словами, зусиллям рятувальників із пошуку вцілілих заважали подальші афтершоки магнітудою у 7,7 балів, адже вже пошкоджені будівлі можуть обвалитись. Бреннан відзначив також особливо складну ситуацію у Сирії, адже через війну держава роками бореться з гуманітарною кризою, серйозними економічними проблемами та спалахом холери.

Наслідки землетрусу у Діярбакирі, 6 лютого 2023. REUTERS/Sertac Kayar
Наслідки землетрусу у Діярбакирі, 6 лютого 2023. REUTERS/Sertac Kayar

Низка країн світу вже оголосили про готовність терміново відправити до регіону пошуково-рятувальні команди.

Велика Британія відправить 76 спеціалістів, чотирьох пошукових собак і рятувальне обладнання, які прибудуть до Туреччини вже ввечері, повідомило британське МЗС. Про готовність відправити рятувальників до Туреччини заявив німецький канцлер Олаф Шольц.

Президент США Джо Байден також доручив урядовій агенції USAID та іншим федеральним урядовим партнерам оцінити варіанти реагування США, щоб допомогти постраждалим регіонам. "Ми продовжуватимемо уважно стежити за ситуацією у координації з урядом Туреччини", повідомили напередодні в Білому дому.

Україна також готова направити велику групу рятувальників до Туреччини, "ми тісно співпрацюємо з турецькою стороною для координації їхнього розгортання", - повідомив у Twitter український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Наслідки землетрусу у Діярбакирі, Туреччина, 6 лютого 2023. REUTERS/Sertac Kayar
Наслідки землетрусу у Діярбакирі, Туреччина, 6 лютого 2023. REUTERS/Sertac Kayar

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху повідомив, що розпорядився відправити допомогу до Туреччини, включаючи авіаційний транспорт. "Оскільки також надійшло прохання зробити це для багатьох постраждалих від землетрусу в Сирії, я доручив зробити це теж", - сказав він, не уточнивши, чи прохання надійшло від офіційного Дамаска або опозиційних сил.

У статті використано матеріали Reuters

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Міністерка фінансів США Дженет Єллен сказала, що санкції проти російських енергоносіїв спрямовані «на зменшення здатності Росії вести незаконну війну» проти України.

З наближенням річниці лютневого вторгнення Росії в Україну країни G-7 і Європейського Союзу розширили ембарго на російські нафтопродукти, щоб зменшити ресурси Москви для ведення війни проти України.

ЄС та G-7 і Австралія погодилися запроваджувати на міжнародному ринку цінову стелю для російських нафтопродуктів зокрема $100 для дизельного пального і $45 для мазуту.

«Запроваджені нами цінові стелі будуть відігравати вирішальну роль у намаганнях глобальної коаліції, спрямованих на зменшення здатності Росії вести свою незаконну війну», - сказала міністерка фінансів США Дженет Єллен.

Тим часом у Європі набрала чинності заборона на імпорт дизельного пального та інших нафтопродуктів вироблених в Росії.

США, ЄС, Велика Британія та деякі інші ще раніше відмовилися повністю або частково від купівлі в Росії вугілля й транспортованої морем нафти, а також запровадили в грудні цінову стелю для російської нафти на міжнародного ринку - $60 за барель.

Західні уряди сподіваються, що поєднання ембарго з ціновими обмеженнями означатиме, що світовий ринок буде забезпечений нафтопродуктами, але ціни на російський експорт і зменшаться, скорочуючи прибутки Москви.

Надходження від експорту енергоносіїв є життєвоважливим для російського державного бюджету, і згідно з деякими західними оцінками бажана мінімальна ціна нафти для Росії становить $70 за барель.

Загалом запроваджені проти Росії 2022 року міжнародні санкції не мали такого глибокого впливу на російську економіку, якого сподівалися деякі західні лідери, бо Росія зокрема отримала вигоду від світового стрибка цін енергію спричиненого її вторгненням в Україну.

Але агентство Reuters повідомляє, що згідно з офіційними даними міністерства фінансів Росії за минулий січень рівень місячних доходів від продажу російської нафти й газу впав до найнижчого рівня з серпня 2020 р.

Росія намагається компенсувати втрати, переспрямовуючи свій експорт енергоносіїв до таких країн як Китай, Індія та інші, які збільшили споживання російської нафти, користуючись зокрема ціновими знижками.

У Москві західні санкції називають незаконними і такими, що шкодять світовій економіці.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG