Спеціальні потреби

В цьому випуску -- що таке діоксин? - 2004-12-12


11.12.04 Світові агентства передали сенсаційну інформацію з австрійської клініки Рудольфіннергаус про те, що причиною невідомої хвороби Ющенка було отруєння діоксинами. Діоксини -- це велика група хлорованих вуглеводів. Безколірні кристали з температурою плавлення 750-1000 за Цельсієм. Здатні до біоакумуляції. Їх звуть ще «гормонами деградації» або «гормонами передчасного старіння.» Діоксин -- це результат забруднення навколишнього середовища -- утворюються при спалюванні сміття, особливо того, яке містить сполуки хлору, синтезі деяких гербіцидів, при виробництві паперу. Оскільки діоксин є дуже інертною речовиною, то його важко розщепити і вивести з організму. Період напіврозпаду діоксинів дуже тривалий, порівняний з часом напіврозпаду радіоактивних матеріалів. Тому вони тривалий час зберігаються в навколишньому середовищі. Відомо, що під час в’єтнамської війни США активно застосовували для боротьби з партизанами в джунглях гербіцид «Ейджент Оріндж» -- «Оранжевий агент», який містить діоксин, і від якого хворіли й гинули також і американські солдати. При цьому для діоксинів не існує «порогу дії»--себто одна молекула може ініціювати аномальну клітинну реакцію і запустити механізм руйнації життєво важливих органів. Наприклад, коли ВІКТОР ЮЩЕНКО потрапив до австрійської клініки, то в нього була збільшена печінка в дванадцять разів. І недивно, бо в печінці накопичуюються отруйні і шкідливі речовини перед їх виведенням з організму. Діоксин відноситься до найтоксичніших отрут, які супроводжують нас буквально від колиски до домовини. Не існує так би мовити, «безпечних рівнів» зараження діоксином, на кшталт припустимих доз радіації. Навіть крихітні дози діоксину, як було доведено, значно збільшують ризик онкозахворювань, як також інших небезпечних хвороб. Чому? Експерти кажуть, що діоксини, а особливо--лідер цієї групи---2,3,7,8-тетрахлор-дібензо-пара-діоксин---поступаючись лише ботулінам, стовбняку та диферії, порушують процеси зростання і диференціації клітин. Вони впливають на інші гормони і процеси зростання клітин, руйнуючи клітинні рецептори, за рахунок яких вони з’єднуються одна з одною.

Діоксин - з розряду клітинних паразитів, себто, він чіпляється до рецептору клітинної мембрани, викликаючи хімічний сигнал клітинному ядру, який скеровує гени виробляти хімікати, які, в свою чергу, впливають на організм у різний спосіб. Відповідно, ГОРМОНИ В КРОВІ МОЖУТЬ «НАКАЗАТИ» СПЕЦИФІЧНИМ КЛІТИНАМ, НАПРИКЛАД, ПЕЧІНКИ АБО ШЛУНКУ почати неконтрольовано ділитися. Ось так вони можуть перетворитися на злоякісні пухлини.

А коли починається зараження діоксином? Епідеміологи кажуть, що ще до народження, тільки-но хімікати починають циркулювати по плаценті від матері до зародка. Особливо небезпечним є діоксин на стадії формування органів, себто в три місяці. А далі немовля може заражуватися молоком матері. Підраховано, що рівні діоксину в молоці матері в п’ятдесят разів перевищують ті, які уважаються безпечними американським агентством з охорони навколишнього середовища.

А де накопичується діоксин? За логікою, в тваринних продуктах. Ланцюг тут такий: простіші водяні організми, які харчуються рослинами, накопичують їх в собі. А далі -- їх з’їдає риба, рибу--тварини і птахи, а їх -- ми. Себто, до нас потрапляють продукти з найбільшим вмістом діоксину. І якщо пригадати, що він практично не виводиться з тканин внаслідок своєї інертності, то картина вимальовується досить моторошна.

Як зменшити рівні споживання діоксину? Насамперед, слід усвідомити, що на Землі немає людських істот, організми яких не містять діоксину в різних пропорціях. Немає також жодних стовідсотково надійних засобів вберегтися від його проникнення в організм. Мова може йти лише про зменшення його, насамперед, шляхом обмеження споживання тваринних жирів, риби, замість жирного м’яса, ОБЕЗЖИРЕНОГО МОЛОКА, і збільшення рослинних продуктів. Якщо вже неможливо стати вегетаріанцями, то слід бодай обрізати жир з м’яса перед тим як його варити чи смажити.

А які наслідки отруєння діоксином? Експерти розрізняють два їх типа: смертельне і несмертельне отруєння. У першому випадку діоксин викликає втрату апетиту, фізичне і статеве безсилля, хронічну втому, депресію і катастрофічне схуднення. Летальний результат трапялється через кілька днів, або кілька десятків днів, залежно від кількості отрути.

Нелетальне отруєння викликає важкі специфічні хвороби, насамперед, так зване хлоракне -- враження сальних залоз, яке веде до дерматитів та виразок, які нагадують трофічні. Хлоракне може виникати через роки після одужання. Сильніші враження діоксином включають порушення обміну порфирінів--попередників гемоглобіну і ферментів з вмістом заліза. Порфірія -- так зветься ця хвороба -- це підвищена світочутливість шкіри: вона стає крихкою, вкривається численними мікро-пухирями. Можуть виникати також різні хвороби, пов’язані з враженням печінки, імунних систем і центральної нервової системи.

Слабою втіхою після почутого може бути хіба що те, що більший контроль за забрудненням довкілля, особливо -- спалювання пластикового сміття -- в Європі знизили рівні діоксину на 40-50%. Отож, якщо люди самі не зменшать рівні діоксину у власній оселі, за них це ніхто не зробить.

Підготував Володимир Звіглянич

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG