Актуально
Депутати Держдуми Росiї про сепаратистськi тенденцiї в Українi - 2004-12-23
Київ – 22 грудня. Росія не зацікавлена у розвитку сепаратистських тенденцій в Україні. Хто б не став новим президентом України, російські політичні кола виступатимуть за поглиблення відносин між двома країнами. Такі заяви зробили сьогодні в українськiй столицi депутати Державної думи Російської Федерації.
Останнім часом ставлення до російських політиків в Україні значно погіршилось. Причина відома – надто нав`язливе втручання з боку північно-східного сусіда під час президентських перегонів. Крім того вважається, що діяльність російських політтехнологів ледве не поставила країну на межу громадянської війни та призвела до політичної кризи у державі. Заяви президента Путіна також не сприяли покращенню стосунків між двома країнами. Таким чином депутатам російської Держдуми, що завітали до Києва, довелось фактично виправдовуватись за слова та дії своїх колег та співвітчизників. За основу нормалізації стосунків вони запропонували взяти слова Володимира Путіна, що пролунали у вівторок на прес-конференції у Шлезвігу. Нагадаю, президент Росії заявив, що не бачить проблем, якщо президентом України стане Віктор Ющенко. Представник Держдуми Володимир Плотніков у розмові з київськими журналістами відзначив, що Росії варто переглянути свою позицію по відношенню до України і перестати командувати на чужій території:
[переклад з росiйської] «Ми якраз хочемо, щоб в нас були нормальні людські стосунки. Якщо Росія буде надувати щоки, що вона “велика” і може командувати, це лише завдасть шкоди нашим стосункам. Ми маємо всі про це пам`ятати, ми маємо ці братські відносини розвивати, дорожити ними. Легше посваритись на нашому сучасному рівні, але складніше по-справжньому гідно розбудувати ці стосунки».
Депутати Держдуми негативно охарактеризували діяльність російських політтехнологів в Україні, проте додали, що не мають нічого проти використання їх послуг за межами країни, оскільки у самій Росії для них роботи стає все менше і менше. Що стосується заяв про те, що сепаратистський сценарій розвитку подій в Україні вигаданий Росією, то за словами депутата Михаїла Задорнова, така ситуація суперечить інтересам Російської Федерації:
[переклад з росiйської] «Росія, я абсолютно переконаний, не зацікавлена у розвитку сепаратистських тенденцій в Україні. Ви, самі поміркуйте, невже країна, що експортує через територію України до Європи, переважну більшість свого газу та нафти, зацікавлена у тому, щоб наразити на небезпеку транзит, який забезпечує нам 60% експортних прибутків країни. Тому, що будь-який сепаратизм, як ви самі розумієте, це можливість конфлікту, який не завжди відбувається мирно. Це просто проти геополітичних інтересів Росії».
Між тим, деякі експерти відзначають, що Росія готова поступитись своїми економічними інтересами, заради того, щоб не повторити події, які відбулись в Україні. Однак поки що таку загрозу депутати Держдуми відкидають, мотивуючи це тим, що рейтинг Путіна надто високий для того, щоб в країні могла відбутись революція. І все ж події, що відбулись в Україні, змушують росіян переглянути деякі процеси у себе на Батьківщині. Депутати Держдуми, наприкад, уже iз сумом констатують, що останнiм часом в країні значно звузився інформаційний спектр.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум