Актуально
Американський полiтолог про майбутнє українсько-росiйських вiдносин - 2005-01-25
Вашингтон – 24 сiчня. «Україна і Росія мають багато спільних інтересів і їм доводеться співпрацювати заради подолання проблем, які існують або виникатимуть між ними». Такий погляд, заторкаючи рiзнi аспекти взаємин мiж обома країнами, в iнтерв`ю «Голосу Америки» висловив американський політолог - науковий співробітник вашингтонського Фонду Герітедж Арiель Коген.
Вище наведенi слова Когена були квінтесенцією його відповіді на запитання, якими повинні бути українсько-російські відносини з приходом до влади в Україні Віктора Ющенка, який з одного боку називає Росію стратегічним партнером України, а з другого боку орієнтує свою батьківщину на інтеграцію в Європу і західні структури, передусім на входження в Європейський Союз. Як до цього повинна поставитися Росія? На це Коген відповів:
«Росія офіційно заявила, що вона не проти приєднання України чи будь-якої іншої держави до Європейського Союзу. Однак водночас Росія пропагує євразійський Єдиний економічний простір і членство в такому економічному блоці унеможливило б вступ Україні в ЄС, оскільки статут, який регулюватиме би діяльність Єдиного економічного простору суперечив би вимогам членства в Євросоюзі. Отож Росія, тиском на Україну приєднатися до ЄЕП фактично намагається заблокувати їй вступ до ЄС».
Щодо перспективи членства України в НАТО, Коген зазначив, що нею російські військові стратеги невдоволені, зокрема, якщо Київ не обмежить кількість військовослужбовців, яких альянсові буде дозволено розгорнути на українській території. Однак з іншого боку, підкреслив він, союз НАТО уже продемонстрував Росії, що він надійний партнер і що його наміри - мирні. На погляд Когена, для Росії дальше розширення НАТО жодним чином не повинно бути турботою номер один:
«Якби я був російським військовим стратегом, я б не так турбувався розширенням НАТО як радикальним ісламом на північному Кавказі та в Центральній Азії, який становить пряму військову загрозу Росії».
Когену також поставлено запитання, наскільки ймовірною він уважає можливість, що Росія чинитиме економічний тиск на Україну шляхом підвищення цін на російські енергоносії.
«Якщо Росія стане підвищувати свої ціни, тоді Україна відповість на це підвищенням тарифів на транзит російських енергоносіїв і товарів, які через її територію переправляються в Європу».
Коген при цьому підкреслив, що Росія повинна взяти до уваги і те, як рядові українці розцінили б раптове підвищення цін на російські енергоносії.
Американський експерт з євразійських питань також наголосив, що Росія і Україна потребують один одного у багатьох відношеннях. Серед прикладів він навів те, що в Росії нині працює від п’ятисот тисяч до мільйона українських заробітчан. Чи воліла б Росія замінити їх неслов’янами з Таджикистану, Узбекистану та Киргизстану? Мабуть ні, сказав Коген. «Україна і Росія мають багато спільних інтересів, - підкреслив він - і їм доводеться співпрацювати заради подолання проблем, які існують або виникатимуть між ними».
А щодо того, чи увійде Україна в Європейський Союз Коген сумнівів не висловлював, однак зазначив, що це забере часу.
«Забере деякий час, доки Україна зможе приєднатися. Це може потривати 10-15 років. Однак у мене немає жодних сумнівів, що, скажімо, у 2020 році ситауція буде дуже відмінною від сьогоднішньої, бо Україна буде членом ЄС і Євросоюз матиме з Росією значно більший спільний кордон за той, який нині обмежується Калінінградом», - сказав американський політолог - науковий співробітник вашингтонського Фонду Герітедж Арiель Коген.
Всі новини дня
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
- Голос Америки
Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.
За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.
Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.
Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".
На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.
За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.
69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.
Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.
- Голос Америки
В атаках України дешевими іранськими дронами Росія обрала стратегію обстрілів Лондона нацистами - медіа

Військові аналітики коментують світовим медіа нову стратегію Росії, що атакувала цієї ночі українську столицю та інші міста іранськими дронами - загалом було здійснено 91 авіаційний удар та близько 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
Росія закупила сотні порівняно дешевих іранських дронів, тож оглядачі передбачають продовження такої тактики.
CNN порівнює цю тактику із діями нацистської Німеччини, котра свого часу з подібною інтенсивністю використовувала крилаті ракети V2 проти Лондона наприкінці Другої світової війни.
Експерти газети Wall Street Journal припускають, що удари безпілотників спрямовані на виснаження української ППО, котра останнім часом завдяки західному обладнанню та зокрема американській системі Patriot демонструвала успіхи у протистоянні російським атакам.
Оглядачі CNN погоджуються: "Мета росіян у надсиланні хвиль Shahed, швидше за все, виснажуватиме протиповітряну оборону України та змусить її витрачати дефіцитні боєприпаси на купу безпілотників".
У ніч на неділю Київ вже вчотирнадцяте за місяць став об’єктом повітряних російських атак. Переважну більшість безпілотників знищила протиповітряна оборона. 41-річний чоловік загинув – повідомила в ефірі Голосу Америки керівниця східноєвропейського бюро Мирослава Гонгадзе, яка перебуває на місці події.
Росія атакувала українську столицю практично з усіх боків, є влучання на півдні, півночі, сході, заході міста та в центральних районах, пише ВВС. "Кияни описували усю ніч як безперервний феєрверк та вибухи, такої атаки на Київ не було вже кілька тижнів - з того часу, як над столицею збили одразу шість ракет "Кинджал"", - йдеться у публікації.
Лише цієї доби українські захисники знищили 58 із 59 застосованих Росією іранських ударних безпілотників Shahed – інформує Генштаб ЗСУ.
Сотні нових безпілотників-камікадзе?
У CNN наголошують, що дешевими іранськими безпілотниками, доступними Росії у великій кількості, РФ намагається "завдати хоч трохи болю Києву, який протягом більшої частини минулого року був позбавлений впливу російського вторгнення".
Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети.CNN
Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети – інформує видання.
Раніше про це попереджав і Білий дім: координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія планує придбати додаткові безпілотники в Тегерана для використання у війні проти України після того, як використала більшість із 400 уже придбаних іранських дронів-камікадзе.
Агенція AP нагадує, що торік адміністрація Джо Байдена оприлюднила супутникові знімки та дані розвідки, які, за її словами, свідчать про те, що Іран продав Росії сотні ударних безпілотників. США також припускали, що Іран розглядає можливість продажу Росії й сотень балістичних ракет.Раніше Голос Америки повідомляв результати британського дослідження, яке свідчить, що іранські дрони, якими Росія бомбардує Україну, базуються на вкраденій німецькій технології.
Наслідки для Ірану
"Сьогоднішній Іран є терористичним режимом, що представляє загрозу для Європи та Близького Сходу, - написав у Twitter радник президента України Михайло Подоляк. – Тегеран став ключовим союзником Москви в цій війні, свідомо постачаючи їй зброю для атак по цивільних містах. Сьогоднішня нічна атака на Київ понад півсотнею "Шахедів" – у День міста – чергове красномовне підтвердження цієї істини".
Подоляк пообіцяв, що "наслідки обов’язково будуть" та нагадав про проект постанови про запровадження санкцій щодо Ірану на 50 років. Крім того, радник президента порадив Ірану пам'ятати "закон бумеранга” та заявив: "Випущений одного разу "Шахед" обов’язково знайде шлях до свого виробника".
Адміністрація Байдена заявляла, "що залежність Кремля від Ірану та Північної Кореї - країн, які значною мірою ізольовані на міжнародній арені через свої ядерні програми та порушення прав людини, - свідчить про відчай" - пише АР.
Чому атаки посилились саме зараз
Журналісти CNN проводять паралелі між російським нападом і Днем Києва, оскільки сьогодні місто відзначає 1541 рік з часу заснування. Як писав Голос Америки, мешканці столиці святкували усупереч атакам. "Київ стоїть міцно", - твітувала голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.
"Попри... виснаження, такі напади радше загартували, ніж послабили дух містян", - підкреслили і журналісти CNN.
Вони наголошують, що у багатьох звітах упродовж останніх місяців, включно з оцінками в оприлюднених військових прогнозах США, говорилося про критичні недоліки в українській протиповітряній обороні, особливо через те, що її базова радянська система С-300 — "робоча конячка української ППО" — морально застаріла і стало все важче знаходити боєприпаси для таких систем.
Видання Politico наголошує, що масована російська атака відбулась на тлі припущень про загрозу українського контрнаступу.
Зв'язок атаки із планованим контрнаступом України вбачає також видання New York Times: "Оскільки Україна наближається до початку контрнаступу з метою повернення земель, втрачених у перші місяці війни, Москва посилила наступ на Київ".
Дивіться також:
- Голос Америки
У Туреччині підраховано понад 97% голосів. Ердоган лідирує

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.
За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.
Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".
Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.
- Голос Америки
Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.
У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.
У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".
Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.
Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.
Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.
"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.
ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.
Форум