-запитує Джим Гогленд у статті під заголовком «Урок України, викладений Путіну,» опублікованій у столичній Вашингтон Пост. Бунт мільйонерів проти мільярдерів допоміг зруйнувати корумповані владні структури України і виніс Ющенка на посаду президента. По сусідству, можливо, назріває аналогічний переворот--проти президента Росії Путіна,--уважає оглядач.
Таку концепцію висунув Андерс Аслунд, шведський економіст і колишній працівник шведського посольства у Москві. Гогленд пише, що вперше він зустрівся з Аслундом у Москві у розпал «горбіманії», і ще тоді він сказав, що Горбачов не зуміє справитися із силами, які вин вупустив на волю, і вони його знищать. Тоді це здавалося провокацією, але згодом так і сталося, каже Гогленд. Наразі в кількох своїх статтях Аслунд переконливо висвітлює внутрішні конфлікти, які ведуть, як він уважає, до розгадки путінського режиму. Є паралелі з провалом Горбачова і з політичним успіхом Ющенка, з яким Аслунд деякий час працював у Центральному Банку України.
Корупція і неефективність почали підривати суспільну підтримку, якою користувався Путін під час своєї першої каденції, каже Аслунд. Збагачення колишніх колег Путіна з КДБ шляхом арештів, залякування або вигнання олігархів єльцинської доби, налаштувало значну частину бізнес-товариства проти російського президента, як це сталося і з корупцією колишніх українських правителів. Українські мільйонери--крупні, але не провідні, бізнесмени, --допомогли створити і фінансувати політичну опозицію, яка, як вони сподіваються, встановить владу закона і дозволить їм зберегти те, що в них є, уважає Аслунд. Путін міг перемогти на демократичних виборах минулого року, але натомість він вжив силу держави для повалення своїх опонентів. Потім він призначив прем’єром Фрадкова, єдиним достоїнством якого є нездатність приймати власні рішення. Путін ізолювався від бази підтримки, яка складалася з суспільної думки, ділового співтовариства і спецлужб, залишивши лише останні, пише Аслунд. Путінські друзі гребуть надприбутки від нафти до своїх кишень, і не роблять того, що робили олігархи--реінвестицій в роздрібну торгівлю та інші сектори. Тому за оцінкою Аслунда, з Росії минулого року втекло 8 млрд дол. Проблема з Путіним у тому, що його ніщо не підртимує, коли він почне падати, як трапилося з Горбачовим, уважає Аслунд. Вашингтон Пост нагадує, що Буш зустрічатиметься з Путіним в кінці лютого в Словаччині, і це буде шансом змінити тональність у стосунках з Кремлем, визначену зазиранням Буша в душу росіянина і надмірною подякою Кремлю за підтримку Білого Дому у війні з тероризмом. У Братиславі Буш може запросити Росію до більшої співпраці у боротьбі з розповсюдженням ядерної зброї, особливо в Ірані. Буш не зможе ігнорувати наступ Путіна на демократію вдома, уважає Вашингтон Пост.
Інша стаття цього ж часопису торкається зустрічі віце-президента США Діка Чейні з Віктором Ющенком у Освенцимі під час відзначення шістдесятої річниці звільнення концтабору. Ющенка він назвав «союзником у справі боротьби за свободу.» Він додав, що в кожному поколінні, вільні народи мусять мати волю, далекоглядність і силу, щоби боротися з тиранією і поширювати свободу, яка веде до миру. Віце-президент США не порівняв війну своєї країни з тероризмом до війни з гітлерівськими нацистами, але очевидною метою його відвідин Польщі є нагадування світу про небезпеку сьогоднішніх тероризму і тиранії. Чейні зустрівся з Кваснєвським і Ющенком. За підтримки США та ЄС, нагадує Вашингтон Пост, Ющенко виграв вибори в Україні. «Те, що досяг Ющенко, -- наголосив Чейні,-- це видатне і надихаюче. Вільні держави були з ним, коли він висував справедливі вимоги, що голос народу має бути почутим. Вільний світ знову стане по його бік в той час, як Ющенко працюватиме над забезпеченням демократичних здобутків України, -- вказав Чейні, пише Вашингтон Пост.
Підготував Володимир Звіглянич.
