Після періоду вагань колишній американський сенатор, а нині і актор Фред Томпсон зважився приєднатися до змагання за президентське крiсло. Дехто вважає, що Томпсон затягнув з цим рішенням, оскільки вісім претендентiв від Республіканської партії вже давно перед ним розпочали кампанії у ключових штатах. Інші ж вважають, що Томпсон зможе залучити на свій бік тих виборців-республіканців, які, за опитуваннями громадської думки, прохолодно ставляться до інших претендентiв.
Як досвідчений актор Фред Томпсон знав, як оформити свій вихід:
“Ми там, де нам слід бути зараз, і саме про це я хочу поговорити – про те, що я вирішив змагатись за пост президента Сполучених Штатів”.
Він оголосив про це в голлівудському стилі, будучи гостем популярної телепередачі “Сьогодні з Джеєм Лено”. Цей вибір підкреслив те, чого побоюються його суперники – ауру зірки. Наступного дня нинi 65-літній Томпсон пояснив виборцям в штаті Айова своє рішення:
“Я маю намір приймати рішення, що зроблять нас ще більш могутньою державою, ще більш заможною і об’єднаною, і тому я вирішив змагатись за пост президента США”.
2002 року колишній сенатор і юрист з штату Теннесі повернувся з Сенату знову до акторської кар’єри, погодившись на роль у телесеріалі компанії NBC “Закон і порядок”. Він зробив кар’єру, граючи суворих, але справедливих урядовців, чому сприяли його два метри росту і густі брови.
Навіть перед тим, як він офіційно приєднався до президентських змагань, опитування свідчили, що Томпсон випереджає багатьох своїх конкурентів з Республіканської партії, поступаючись лише колишньому меру Нью-Йорка Рудольфу Джуліані. Деякі політологи вказують, що у Томпсона ще є шанси випередити інших претендентiв. Політолог Американського iнституту підприємництва Джон Форт’є вважає, що багато республiканцiв хотіли б бачити другого Рональда Рейґана.
“Коли Рудольф Джуліані і Джон МакКейн були передовими кандидатами, республіканці шукали когось більш консервативного. Їм потрібен хтось типу Рональда Рейґана, і такий типаж має Фред Томпсон”.
Інші також проводять подібні паралелі. Леррі Сабато з Центру політології при Вірджинському університеті зазначає:
“Томпсон нагадує Рейґана також через приналежність до Голлівуда. Республіканці завжди воліють обирати когось типу Роналда Рейґана, так само як демократи – когось типу Джона Кеннеді”.
Виваженiсть Томпсона і його консервативні позиції імпонують важливому південному електорату республіканців. Він виступає проти абортів, пiдтримує право американцiв на володiння зброєю і дає зрозуміти, що готовий на все, щоби США довели кампанію в Iраку до успiшного кiнця.
Водночас експерти вказують і на його слабкi мiсця. В його команді відбулись значні зміни ще перед тим, як він оголосив про плани змагатись за пост президента. За деякими даними це трапилось через суперечки мiж керiвниками його кампанiї та його дружиною Джері, яку вважають політичним консультантом Томпсона. Інші слабкість полягає в тому, що Томпсон досi зiбрав дуже незначнi кошти на свою кампанію. Крім цього, Леррi Сабато зауважує, що Томпсон не завжди встигає рухатись вногу з бурхливим політичним життям:
“При всій повазі до сенатора Томпсона слід вказати, що він не є найбільш енергійним політиком. Навіть колишні працівники його команди відзначають, що в ролі сенатора він був досить лінивим”.
Отож вiдкритим залишається питання, чи Томпсон достатньо зумiє активiзувати себе, щоби виграти номінацію своєї партії і отримати найголовнішу в житті роль – президента.
