Актуально
- Голос Америки
Карзай обмежує іноземну участь у розслідуванні корупції в Афганістані
Президент Афганістану Гамід Карзай вдається до заходів з метою обмеження іноземного втручання до антикорупційних розслідувань.
Генеральний прокурор Афганістану Ішак Алоко заявив, що президент Карзай закликав до прийняття нових правил, які заборонили б міжнародним організаціям брати пряму участь у розслідуванні хабарництва двома спеціальними органами. Ці органи ведуть діяльність під наглядом Міністерства внутрішніх справ Афганістану.
Алоко каже, що Карзай і далі хоче, щоб іноземні радники постачали матеріально-технічне забезпечення і надавали допомогу організаціям, що борються з корупцією.
Газета Вашингтон пост повідомила в четвер, що пропоновані зміни стривожили американських офіційних осіб, спонукуючи їх до спроб переконання Карзая, щоб він пом’якшив нові правила.
Сполучені Штати чинять тиск на Карзая, щоб він посилив заходи для викорінення корупції у своєму уряді. Інколи це веде до напруженості між обома сторонами.
Сполучені Штати висловлюють побоювання, що корупція підтримує очолене Талібаном повстання і ускладнює зусилля з метою посилення правління в країні, щоб наступного року американські сили могли передати афганській стороні відповідальність за втримання безпеки в країні.
Всі новини дня
- Голос Америки
"Ці місяці були пеклом для Бріттні" - Байден привітав звільнення Ґрайнер з російського ув'язнення
США обміняли американську баскетболістку Бріттні Ґрайнер на Віктора Бута, росіянина, який відбував строк в ув'язненні США за звинуваченнями в торгівлі зброєю.
Після звільнення Ґрайнер, їй зателефонував президент США Джо Байден. Байден звернувся до американців з Білого дому.
"Після місяців несправедливого утримування в Росії, в неcтерпних обставинах, Бріттні скоро повернеться в обійми своїх рідних, з якими мала бути весь цей час", - заявив Байден.
Він додав, що перемовини щодо звільнення Ґрайнер, яку дев'ять місяців утримували в Росії, були складними.
"Ми працювали задля цього дня довгий час. Ми ніколи не припиняли тиснути задля її звільнення. Перемовини були копіткими та інтенсивними", - сказав президент США.
Байден назвав "пеклом" для Бріттні ті місяці, які вона провела за ґратами в Росії. "Я радий сказати, що Бріттні в доброму гуморі", - додав він.
Під час звернення Байдена, також були присутні віце-президентка США Камала Гарріс та дружина Ґрайнер Шерель Грайнер. Дружина Ґрайнер подякувала американському президентові за роботу із звільнення зірки баскетболу.
Ґрайнер заарештували в московському аеропорту Шереметьєво 17-го лютого та пізніше її звинуватили в незаконному зберіганні наркотиків і засудили на дев'ять років ув'язнення.
США назвали вирок Ґрайнер «надмірним і невідповідним», а затримання Бріттні «несправедливим».
Офіційні особи США також намагаються звільнити Пола Велана, ще одного американця, який ув’язнений у Росії.
Байден запевнив, що буде і далі працювати із звільнення Вілана: "Ми ніколи не здаємося. Ми перебуваємо в тісному зв'язку з родиною Пола Вілана. Я думаю і молюся про них сьогодні".
У квітні Росія та Сполучені Штати обміняли колишнього морського піхотинця Тревора Ріда на російського пілота Костянтина Ярошенка, який відбував 20-річний термін у США.
- Голос Америки
США посилюють військову присутність в країнах Балтії
США збільшують присутність своїх сил у Естонії, Латвії та Литві. Про це заявив посол США в країні Роберт Гілхріст. Він відзначив, що в Литві це на початковій стадії включатиме перехід від епізодичних розміщень броньованих підрозділів та польової артилерії до постійної ротаційної присутності, повідомляє дипломатичне відомство.
"Військова присутність США залишається критично важливою частиною нашого стримування та оборони проти Росії, - заявив у відповідь міністр національної оборони Литви Арвидас Анушаукас. - Ми вітаємо і рішуче підтримуємо постійну військову присутність США в Литві і готові надати необхідну підтримку з боку країни перебування".
Єдність у протистоянні російській агресії засвідчили під час зустрічі в Білому домі в середу віце-президентка США Камала Гарріс та прем'єр-міністр Литви Інргіда Шимоніте.
У виступі перед зустріччю Гарріс відзначила, що США віддані захисту НАТО і, у відповідь на російську агреісю, збільшили присутність на східному фланзі НАТО і наразі утримують приблизно 100 000 військових в Європі.
Гарріс засудила "варварські та нелюдські" дії Росії. "Вони атакували лікарні, дитсадки, дитячі майданчики і зараз навмисно атакують енергетичну інфраструктуру таким чином, щоб завдати болю та страждань невинним цивільним.
Без сумніву, російські збройні сили коять воєнні злочини". Гарріс підкреслила єдність США та Литви у захисті "спільних принципів та цінностей і ми разом стоїмо на захисті народу України та важливості суверенітету та територіальної цілісності".
Шимоніте привітала розміщення в Литві військових США, які "служать задля спільного миру та свободи".
Цього року США та Литва відзначають 100 років встановлення дипломатичних відносин.
Путін заявив, що очікує на тривалу війну в Україні і висловився щодо загрози застосування ядерної зброї
Президент Росії Володимир Путін заявив у середу, що очікує тривалої війни в Україні, але наразі не бачить потреби мобілізувати ще солдатів.
Путін заявив на телевізійному засіданні Ради з прав людини Кремля — лояльної групи журналістів і відомих осіб — що Росія продовжуватиме «захищати себе всіма наявними засобами» в Україні. Він стверджував, що Росія розглядається на Заході як «країна другого сорту, яка взагалі не має права на існування».
"Що стосується тривалості спеціальної військової операції, то, звісно, це може бути тривалий процес", - сказав Путін, використовуючи цей термін для війни, яку він вже 10-й місяць веде в Україні.
Але він сказав, що немає потреби у другій мобілізації додаткових солдатів після призову щонайменше 300 000 резервістів у вересні та жовтні, наказ, який шокував багатьох росіян. Тисячі чоловіків, боячись, що їх відправлять на лінію фронту воювати проти України, втекли з Росії автошляхами, якщо могли, або платили надзвичайно високу ціну за квиток на літак.
Путін сказав, що з призваних 150 000 зараз дислокуються в Україні, з них 77 000 у бойових частинах, а решта виконують оборонні функції. За його словами, інші 150 000 все ще перебувають у навчальних центрах.
"За таких умов говорити про будь-які додаткові мобілізаційні заходи просто немає сенсу", - сказав він.
Як і раніше, обговорюючи війну в Україні, Путін сказав, що ризик ядерної війни зростає, але Росія не погрожуватиме безрозсудним застосуванням такої зброї.
Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальнимиРечник Держдепу США Нед Прайс
“Ми не зійшли з розуму, ми розуміємо, що таке ядерна зброя, - сказав Путін. - Ми маємо ці засоби в більш просунутій і сучасній формі, ніж будь-яка інша ядерна країна, це очевидний факт. Але ми не збираємося бігати по всьому світу, розмахуючи цією зброєю, як бритвою».
Речник Держдепу США Нед Прайс на прохання прокоментувати заяву Путіна, не відповів прямо, але сказав: «Ми вважаємо, що будь-які розмови про ядерну зброю є абсолютно безвідповідальними».
Прайс сказав, що ядерні держави в усьому світі з часів холодної війни, включно з Китаєм, Індією, Сполученими Штатами та самою Росією, чітко дали зрозуміти, що «ядерна війна — це те, у чому ніколи не можна вести і в ній ніколи не можна перемогти».
«Ми вважаємо, що будь-яка інша риторика — чи то бряцання ядерною зброєю, чи навіть обговорення можливості застосування ядерної зброї — безвідповідальні, — сказав Прайс. - Це небезпечно і суперечить духу цієї заяви, яка була основою режиму нерозповсюдження ядерної зброї з часів холодної війни».
На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лініюКанцлер Німеччини Олаф Шольц
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив в інтерв'ю, опублікованому в четвер, що міжнародний тиск на Росію зменшив ризик використання ядерної зброї в конфлікті в Україні.
"На даний момент змінилося одне: Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. У відповідь на те, що міжнародне співтовариство поставило червону лінію", - сказав Шольц в інтерв'ю німецькій медіагрупі Funke.
На запитання, чи вдалося запобігти загрозі ядерної ескалації, Шольц відповів: «На даний момент ми зупинили це».
Цього тижня Росія зазнала нових втрат, коли безпілотники атакували авіабази на території Росії . Уряд Києва прямо не визнав, що здійснив атаки, але вказав на вразливість протиповітряної оборони РФ.
Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив у середу, що Сполучені Штати висловили Україні свою стурбованість щодо будь-якого розширення війни з Росією, але поважають її суверенітет у вирішенні того, як використовувати зброю, надану США та західними союзниками.
«Ми послідовні у занепокоєнні щодо ескалації», — сказав Кірбі та зазначив, що США «не заохочували» очевидні удари українських безпілотників по двох авіабазах у глибині Росії в понеділок.
Він сказав, що західна підтримка України полягає в захисті принципу суверенітету, і «на відміну від росіян, ми поважаємо український суверенітет».
«Коли ми даємо їм систему зброї, вона належить їм, — сказав Кірбі. - Де вони її використовують, як вони використовують, скільки боєприпасів вони використовують для використання цієї системи – це рішення України, і ми це поважаємо».
Путін у Кремлі заявив, що не шкодує про початок наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової. Спочатку Росія розраховувала на швидке захоплення України. Але українці відбили атаки, і в останні місяці бойові дії зосереджені на сході та півдні України, куди Росія нещодавно відступила з Херсона.
Тим не менш, Путін сказав, що Росія географічно зросла завдяки анексії української території. У вересні він заявив, що чотири українські області тепер є частиною Росії.
"Це значний результат", - сказав Путін.
Деякі матеріали для цієї статті надійшли від Reuters і Agence France-Presse.
«США дотримуються Будапештського меморандуму, але Росія порвала його», каже колишній американський посол в Україні
Колишній американський дипломат, який працював у делегації США на переговорах щодо так званого Будапештського меморандуму підписаного в грудні 1994 року з обіцянками безпеки Україні від Росії, Сполучених Штатів та Великої Британії, сказав, що Америка фактично виконує зобов’язання зі свого боку, але дії Москви на його думку позбавили договір майбутнього і показують потребу військових гарантій безпеки для України.
Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 р.Стівен Пайфер
Стівен Пайфер, який був послом у Києві 1998-2000 р. і має понад 30-річний стаж у Державному департаменті США, в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив думку, що у найближчій перспективі найкращим способом гарантій безпеки Україні будуть постачання українцям новітньої, потужної західної зброї.
28-ма річниця підписання Будапештського Меморандуму співпала з бомбардуваннями України російським ракетами і кривавими боями на українському сході й півдні, де російські війська окупували землі - майже 17% від загалу української території.
«…Ракетною атакою Росія відзначила чергову річницю підписання Будапештського меморандуму - документу, чия доля дає відповіді на багато й сьогоднішніх запитань про Росію. Щось просто підписати з цими терористами – миру не буде. Щось просто погодити з ними – точно порушать. Віддати Росії хоча б щось з елементів безпеки інших означає нову війну», - заявив український президент Володимир Зеленський 5 грудня 2022 року.
Стівен Пайфер, зараз співробітник аналітичного центру «Інститут Брукінса», визнав, що коли опрацьовували Будапештський меморандум, то «ні у Вашингтоні ні в Києві ніхто не очікував того, що сталося 2014 чи 2022 року».
«Ми, американські посадовці, казали нашим українським колегам, що у разі порушення Меморандуму росіянами ми будемо діяти. Ми чітко говорили, що йдеться про запевнення, але не гарантії, і тому українці не могли розраховувати, що американська армія прийде їх захищати… Тепер через 28 років я дивлюся на минуле і кажу, що американці роблять те, що давали зрозуміти тоді 1993 і 1994 року: санкції щодо Росії, політична ізоляція Росії і допомога Україні на десятки мільярдів доларів, включно зі зброєю», - сказав Пайфер.
Документи зарестровані в ООН показують, що в англійському варіанті Меморандуму йдеться про assurances тобто «запевнення» щодо безпеки України, але в українському варіанті документу, так само і в російському, сказано «гарантії безпеки».
Одним з перших кроків США та західних союзників після захоплення Росією українського Кримського півострова 2014 року та початку війни на Донбасі було виключення Росії з «Групи 8» (G8) та започаткування разом з ЄС та іншими партнерами санкцій щодо Москви, які були розширені після вторгнення 24 лютого 2022 р.
Сполучені Штати Америки і Велика Британія, яка також підписала Будапештський меморандум, є найбільшими донорами військової та іншої допомоги Україні.
Але Стівен Пайфер погоджується, що питання міжнародних гарантій безпеки для України залишається відкритим, а оскільки Росія «порвала», як він каже, Будапештський меморандум, то «далі треба буде рухатися в іншому напрямку».
На його думку процес вступу Фінляндії і Швеції до НАТО показав, що приєднання України до альянсу і отримання гарантій колективної безпеки у якості члена тієї організації не може бути швидким.
«НАТО має залишатися перспективою на далі, але я на місці України їхав би до Вашингтона, Берліна інших столиць і домагався б зобов’язань допомоги у розбудові новітньої потужної української армії… Щоб у росіян більше ніколи не було спокуси нападати знову… І я тут веду мову про такі речі як танки «Леопард», літаки, можливо F16...», - каже Пайфер, припускаючи, що сучасну зброю, зокрема далекобійну ракетну артилерію, інші країни можуть надати швидше ніж досягти згоди понад тридцяти держав про прийняття в НАТО.
Будапештський меморандум став також частиною міжнародних угод в межах ООН про нерозповсюдження ядерної зброї, згідно з якими Росія, США і Великобританія як ядерні держави зобов’язувалися поважати суверенітет і кордони України, а також Білорусі і Казахстану у відповідь на відмову тих держав від атомної зброї успадкованої з арсеналів Радянського Союзу.
Російський президент Владімір Путін після захоплення Криму і проголошення півострова російським, заявив, що Москва більше не вважає себе зобов’язаною дотримуватися усіх попередніх договорів, в яких Росія обіцяла шанувати кордони і суверенітет України.
Дивіться також:
Люди повертаються у зруйноване село Посад-Покровське. Відео
«Руїни, одні руїни», - мешканці повертаються в практично знищене російськими ракетами та авіабомбами деокуповане село Посад-Покровське на кордоні Херсонської та Миколаївської області.
Форум