Спеціальні потреби

Між Вірменією та Азербайджаном найбільші за останні роки бойові дії. Наскільки це серйозно?


На вірменсько-азербайджанському кордоні знову гаряче. 12 липня там відбулось загострення, яке вилилось у військове протистояння. Обидві сторони повідомляють про обстріли мирних районів та втрати, в тому числі серед командування - а в Баку демонстранти вимагають у влади мобілізації та активних військових дій. Через що все почалось, наскільки ситуація серйозна і яка в цьому роль Росії?

З чого почалося?

Ситуація загострилась в районі міст Тавуш (Вірменія) і Товуз (Азербайджан). Вони розташовані поблизу безпосереднього кордону між двома країнами, а не на території самопроголошеної в 1991 році Нагірно-Карабаської республіки. Все почалось після того, як азербайджанські військові - за повідомленнями вірменської сторони - намагались перетнути кордон на УАЗі, після чого вірмени відкрили вогонь.

“Після попередження з вірменської строни, азербайджанські військові покинули УАЗ і повернулись до своїх позицій. Згодом збройні сили Азербайджану повторили спробу зайняти позиції Вірменії із застосуванням артилерії, але отримали відповідь з вірменської сторони”, - повідомили в Міністерстві оборони Вірменії.

Натомість Азербайджан запевняє, що це Вірменія почала наступ, а обстріли їхніх позицій з того боку кордону почались безпідставно. “Збройні сили Вірменії здійснили арилерійську атаку в намаганні захопити наші позиції в напрямку міста Товуз на спільному кордоні”, - йдеться в повідомленні Міністерства оборони Азербайджану.

Наскільки все серйозно?

Cитуація на кордоні найгарячіша з 2016 року, коли відбулась так звана “чотириденна війна” - тоді також відбувались активні обстріли прикордонних територій, з обох сторін були жертви. Це також перший прямий конфлікт з часу революції у Вірменії в 2018 році, коли до влади прийшов теперішній прем’єр-міністр Нікол Пашинян.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян

І хоча зараз бойові дії не настільки масштабні, як у 2016, обидві сторони повідомляють про руйнування інфраструктури та втрати серед військових, в тому числі - серед командування. Вірменія заявила про загибель майора та капітана своєї армії; Азербайджан - про загибель генерала, полковника, майора та інших офіцерів.

Тут у Вірменії люди сприймають це передусім як атаку на демократію. Втім, ми занепокоєні, що це може призвести до подальшого напруження на різних фронтах.
Арсен Харатян, ексрадник прем'єр-міністра Вірменії із зовнішньої політики

“Тут у Вірменії люди сприймають це передусім як атаку на демократію. Втім, ми занепокоєні, що це може призвести до подальшого напруження на різних фронтах. Ми не виключаємо подальшої ескалації з боку Азербайджану, зважаючи на те, що настрої підігріваються - і зі свого боку ми бачимо, як Баку штучно розпалює так звану “патріотричну” антивірменську повістку”, - повідомив у коментарі Голосу Америки екс-радник прем’єр-міністра Вірменії з зовнішньої політики Арсен Харатян.

Після повідомлень про атаки і втрати серед військових, у Баку відбувся великий марш. Декілька тисяч людей вимагали в керівництва країни військової мобілізації та сильніших наступальних дій з боку Азербайджану. Демонстранти прорвались у будівлю парламенту і скандували “Нехай закінчиться карантин і почнеться війна!” і “Головнокомандувач, видай зброю!” Зрештою, мітингувальників розігнали.

Азербайджанський політолог Раміс Юнус переконаний: Азербайджан не зацікавлений у повномасштабній війні. На його думку, натомість в чварах між двома країнами та тому, щоб територіальні питання залишались без вирішення, має інтерес Росія. “Диригентська паличка донині належить Москві. Вона використовує карту Нагірного Карабаху як батіг та пряник, в залежності від політичної кон’юнктури. І нема різниці, де тривають обстріли в Карабасі чи на іншій ділянці кордону - дві країни воюють.

Масштабної війни як такої не буде. Росія цього не дозволить, тому що це сьогодні не входить в її інтереси. Росія просто показує всім, хто в домі господар.
Раміс Юнус, азербайджанський політолог

Нинішнє напруження використають для розхитування внутрішньої ситуації як в Єревані, так і в Баку, але далі цього не піде. Масштабної війни як такої не буде. Росія цього не дозволить, тому що це сьогодні не входить в її інтереси. Росія просто показує всім, хто в домі господар”, - розповів Раміс Юніс Голосу Америки.

Що говорять обидві сторони?

Як Баку, так і Єреван звинувачують одне одного в ескалації ситуації та обстрілах мирного населення.

Ми запросимо іноземних військових представників в Азербайджані на цю територію, щоб вони побачили ситуацію на власні очі. Нехай вони побачать, хто вчинив цю військову провокацію.
Ільхам Алієв, президент Азербайджану

“Як тільки дозволить оперативна ситуація, ми запросимо іноземних військових представників в Азербайджані на цю територію, щоб вони побачили ситуацію на власні очі. Нехай вони побачать, хто вчинив цю військову провокацію, що сталося внаслідок неї, та хто несе відповідальність за ескалацію ситуації. Ми зацікавлені у справедливості, Азербайджан не відступить від своєї принципової позиції”, - заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв
Президент Азербайджану Ільхам Алієв

Політико-військове керівництво Азербайджану несе повну відповідальність за непередбачувані наслідки підриву регіональної стабільності.
Нікол Пашинян, прем'єр-міністр Вірменії

Натомість прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив у провокаціях Азербайджан. “Політико-військове керівництво Азербайджану несе повну відповідальність за непередбачувані наслідки підриву регіональної стабільності. Водночас ми глибоко стурбовані спробою Туреччини підірвати регіональну стабільність, що найкраще проілюстровано в офіційній заяві міністерства закордонних справ країни, яка беззастережно підтримує дії Азербайджану в межах своєї чіткої та традиційної антивірменської позиції”, - заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

Яка реакція міжнародної спільноти?

Після напруження ситуації МЗС України опублікувало коментар із закликом знайти мирний шлях вирішення конфлікту. Заява викликала обурення у Вірменії - через цю цитату: "Українська сторона виступає за політичне врегулювання ситуації на основі дотримання суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах".

Після цього українського посла у Єревані викликали у вірменське МЗС, а демонстранти влаштували мітинг під українським посольством у столиці. Вони прийшли під будівлю з плакатами “Ганьба Україні”, “Україна + Азербайджан”, “Не будь, як Україна”, й облили посольство борщем.

Водночас Сполучені Штати та Європейський Союз засудили ескалацію на вірменсько-азербайджанському кордоні й закликали до припинення вогню.

“Сполучені Штати глибоко стурбовані нещодавнім смертоносним насильством вздовж вірменсько-азербайджанського кордону. Приносимо наші співчуття всім постраждалим. Закликаємо обидві сторони негайно владнати ситуацію, відновити конструктивний діалог, припинити вогонь і відновити предметні переговори в Мінській групі”, - заявив голова Держдепу США Майк Помпео.

“Це серйозне порушення режиму припинення вогню підкреслює рішучу необхідність відновлення моніторингу ОБСЄ на місцях, як тільки дозволять умови”, - йдеться в заяві речника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки.

В Кремлі також виразили стурбованість ситуацією. “Росія - ми про це заявляли на різних рівнях - готова здійснювати посередницькі зусилля як співучасник Мінської групи. Ви знаєте, що були інтенсивні телефонні контакти міністра закордонних справ Сергія Лаврова з його колегами з Баку і Єревана. Тому ми ще раз закликаємо обидві сторони до стриманості”.

Тим часом ситуація на вірменсько-азербайджанському кордоні досі напружена. Обидві сторони заявляють: не виключають можливих провокацій та готові на них реагувати.

Дивіться також: Президент Трамп оголосив нові санкції проти Пекіну та заявив про кінець особливих відносин із Гонконгом.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG