Спеціальні потреби

Актуально

"Вони не знають, чи ще існує Україна". Історія 32-річного полоненого азовця та його родини

32-річний захисник Маріуполя та "Азовсталі" Євгеній із травня перебуває в російському полоні. Фото надане родиною військовика.

3 листопада Україна повернула додому 215 українських військовиків із російського полону. Водночас, у неволі залишаються понад 2 тисячі українців. Серед них - 32-річний боєць полку "Азов" Євгеній, захисник Маріуполя та "Азовсталі". У серпні його сестра Тетяна приїхала навчатись до Вашингтона, де вона намагається привернути увагу до війни Росії в Україні і домогтись сприянню звільнення брата. З міркувань безпеки ми не називатимемо прізвище полоненого українця.​

Відео виходу захисників "Азовсталі", де Євгенія обшукують російські військовики, - це останні кадри, на яких азовця бачила його родина. 26 травня вони отримали дзвінок від Міжнародного Червоного Хреста із підтвердженням його перебування у російському полоні, але де саме – невідомо.

Його мати Вікторія розповіла, що побратими її сина, які після обмінів уже повернулись додому, підтверджують, що Євгеній живий і знаходиться у полоні. "Це вся інформація, яку ми маємо, - каже Вікторія. - Це дуже боляче і дуже страшно, коли ти розумієш, що коїться навкруги, і це стосується твоєї родини. Коли ти не знаєш, що з твоєю дитиною, і коли ти розумієш, що з 24 лютого, коли почалася війна, він був у самому пеклі, він був у Маріуполі, який перебував в облозі, який щодня роздирали на шматки, місто роздирали на шматки".

Дружині Євгенія Дар’ї та їхнім двом маленьким донечкам, шестирічній Маші та чотирирічній Лізі, вдалось врятуватись із Маріуполя на останньому потязі – 23 лютого вони виїхали до батьків на Харківщину. А вже наступного ранку Євгеній став на захист міста й "Азовсталі".

З того часу вона жодного разу не говорила із чоловіком: "Телефонних розмов взагалі не було, були якісь дуже рідкі повідомлення від нього або від його побратимів. Це було вкрай рідко. Постійно так чекали цього. Просто: «Живий, все нормально, люблю вас». Більше нічого. Так, я знаю, що він сильний, але все одно знати, що він там пережив, і те що він там переживає, це просто за межами реальності".

Батько 32-річного азовця Євгенія, який перебуває в російському полоні, зараз - на передовій. Фото надане родиною військовика
Батько 32-річного азовця Євгенія, який перебуває в російському полоні, зараз - на передовій. Фото надане родиною військовика

Із військовою справою пов’язана вся родина, зокрема, батько Геннадій – служив в Афганістані й зараз на передовій, а Вікторія - працює у військкоматі, розповідає сестра Євгенія – Тетяна. Цієї осені вона розпочала навчання у престижному вашингтонському університеті Джорджтаун, отримавши повну стипендію та покриття витрат завдяки програмі Ukraine Global Scholars. Студентка розповідає, що вона та ще троє українських першокурсників і четверо магістрів, які також отримали стипендії, зараз у процесі заснування української спільноти у виші та організації круглого столу, присвяченого відбудові України.

"Багато американців цікавляться, тому що наш Джорджтаунський університет відомий саме своєю школою політики, багато людей вивчають політику, тобто їм це цікаво. Ми наводимо більш страшні факти, які нам відомі були все життя, що війна почалася не тільки 24 лютого, вона почалася ще задовго до цього. Не всі це знали, звичайно, і наша місія тут -розказати їм про це", - каже Тетяна.

Білборд на підтримку 32-річного азовця Євгенія, який перебуває в російському полоні, в його рідному місті на Харківщині. Фото надане родиною військовика
Білборд на підтримку 32-річного азовця Євгенія, який перебуває в російському полоні, в його рідному місті на Харківщині. Фото надане родиною військовика

Тетяна розповідає: українці у Джорджтауні намагаються робити все, аби про жахи війни в Україні не забували: "Ми про це справді багато говоримо, але саме з полоненими, з допомогою брату – я намагаюсь говорити про це з професорами різними. Я також намагаюся працювати з нашим ректором, щоб розповсюдити цю інформацію, щоб донести її до політиків тут у Вашингтоні, працювати більше зі ЗМІ також. Я просто хочу донести те, що зараз «Азову» потрібна допомога. Бо не дивлячись на те, що було вже декілька обмінів, але все ж ще тисяча солдатів залишається в полоні. Дуже важливо доносити, що вони ще там, і що вони не знають, що відбувається зараз тут, вони не знають, чи є Україна, що відбувається за межами в'язниці".

Професор університету Джорджтаун Ерік Ленгенбакер викладає в Тетяни предмет "Політика та історична пам’ять". Українцям за кордоном він радить продовжувати говорити про злочини Росії в Україні, розповідаючи особисті історії.

"Із дозволу я би розповідав історію Тані, яка настільки серйозно до всього ставиться, проявляє таку стійкість попри все, через що вона проходить. І взагалі, якби вона мені не розповіла про те, що відбувається з її братом, я би навіть не здогадався, що війна безпосередньо вдарила по її сім’ї, - каже Ленгенбакер. - І я думаю, що надихаючі історії, як її, що попри весь цей жах, що відбувається, ці вражаючі молоді люди продовжують рухатись до своєї мети у навчанні чи іншому, що саме такі історії треба розповідати".

32-річний захисник Маріуполя та "Азовсталі" Євгеній із травня перебуває в російському полоні. Фото надане родиною військовика
32-річний захисник Маріуполя та "Азовсталі" Євгеній із травня перебуває в російському полоні. Фото надане родиною військовика

Як експерт з політичної історії Європи, Ленгенбакер проводить паралелі між війною Росії в Україні та Другою світовою. Він каже: докази воєнних злочинів російської армії в Україні – очевидні, але на усвідомлення їхніх масштабів і досягнення правосуддя можуть піти десятки років.

Він пояснює: "Лише нещодавно німці почали усвідомлювати злочини, скоєні тоді не лише щодо євреїв під час Голокосту, а й проти мирних європейців, Червоної армії, військовополонених. Це стало частиною німецької колективної пам’яті. Але так не було довгий час, це було одне із найбільш суперечливих питань у німецькій політиці.

Довгий час німці пам’ятали ту жорстокість, коли хвиля війни змінила напрямок і докотилась аж до Берліна. Наприклад, після приходу Червоної армії було два мільйони зґвалтувань німецьких жінок, військовополонені були звільнені у 1955 році – їх утримували десять років. Також у Західній Німеччині були певні умови під час повоєнного періоду, які можуть не повторитись у Росії. Зокрема, я говорю про окупацію силами союзників протягом кількох десятирічь, що створило певні параметри для дискурсу. І я не певен, що такі параметри будуть у Росії".

Доньки Євгенія чекають на повернення батька із російського полону. Фото надане родиною військовика
Доньки Євгенія чекають на повернення батька із російського полону. Фото надане родиною військовика

Але родина Євгенія зараз передусім чекає на повернення свого героя. "Тривають обміни, і кожен обмін ми чекаємо на дзвінок, коли він подзвонить до Даші, а Даша подзвонить мені і скаже, що так, він вже на нашій території в Україні. Допомагає триматись віра в те, що я його обійму, що він повернеться до своєї родини, що він обов'язково пригорне свою малечу", - каже Вікторія.

"Наші дівчата кожного дня запитують за нього, і ми з ними фантазуємо, думаємо, як вони будуть зустрічати тата, як вони будуть його обіймати, що вони йому скажуть, - розповідає Дар’я. - Вони придумують меню, що ми йому приготуємо, що ми йому купимо смачненьке, як він повернеться додому. Його улюблена страва – це крабовий салат. Я жодного разу його не готувала після того, як почалась війна. Вже чекаю, поки він повернеться, і тільки тоді його приготую".

Всі новини дня

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Росія відклала обговорення зі США щодо ядерного роззброєння

Архівне фото: запуск ракетної системи в рамках тесту міжконтинентальних балістичних систем, Росія 2021 року

28 листопада (Reuters) – Росія відклала переговори щодо ядерної зброї зі Сполученими Штатами, які мали відбутися цього тижня в Каїрі, повідомив Державний департамент США в понеділок, жодна сторона не повідомила причину відтермінування.

Офіційні особи двох країн мали зустрітися в єгипетській столиці з 29 листопада по 6 грудня, щоб обговорити відновлення інспекцій у рамках Нового договору про скорочення ядерних озброєнь СНО, перемовини, яки призупинились в березні 2020 року через пандемію COVID -19.

"Російська сторона поінформувала Сполучені Штати, що Росія в односторонньому порядку відклала зустріч, і заявила, що запропонує нові дати", - йдеться в заяві речника Держдепу.

Прес-секретар сказав, що не може надати додаткової інформації, але сказав, що Вашингтон «готовий призначити дату якомога раніше, оскільки відновлення інспекцій є пріоритетом для підтримки договору як інструменту стабільності».

У МЗС Росії, у відповідь на запитання, підтвердили перенесення переговорів.

Новий Договір СНО, який набув чинності в 2011 році, обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які можуть розгорнути Сполучені Штати і Росія, а також розгортання наземних і підводних ракет і бомбардувальників для їх доставки.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стримано відгукнувся про можливості досягнути прорив на перемовинах, хоча переговори стали сигналом бажання обох сторін принаймні підтримувати діалог, хоча відносини між двома країнами перебувають на найнижчому рівні з часів Холодної війни.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Укренерго". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

РФ вважає контрнаступ ЗСУ на Херсонщині серйозною загрозою - ISW. Генерал США пояснив, чому звільняти південь буде нелегко

Евакуація цивільного населення з Херсона, 24 листопада 2022. REUTERS/Murad Sezer

Російське воєнне керівництво вважає, що українські сили можуть перетнути Дніпро й продовжити контрнаступ на Херсонщині, - про це свідчать оборонні позиції армії Росії на лівому березі, американський Інститут дослідження війни (ISW).

"З початку жовтня 2022 року російські війська рили траншеї та [обладнували] райони зосередження на сході Херсона, очевидно готуючись до відходу із західного берега Дніпра та міста Херсона. Російські війська готуються або до глибокої оборони, або до проведення операцій оперативного чи стратегічного стримування. Російські сили явно не очікують, що зможуть перешкодити українським силам переправитися через річку, і росіяни також не віддають перевагу оборонним позиціям, щоб зупинити такий перехід", - пишуть експерти ISW.

Водночас, колишній командувач армії США у Європі генерал Марк Гертлінг у серії твітів пише, що "зберегти імпульс" контрнаступу ЗСУ та продовжити звільнення українських земель від російських сил на Донбасі та на Херсонщині буде непросто. За його словами, для цього українцям на сході потрібно буде проривати лінії оборони військ РФ, а на півдні - переходити Дніпро, й обидва ці завдання будуть дуже нелегкими.

"Якщо атакувати траншеї із проривом - це найскладніша місія, то переправа через річку та продовження штурму - одразу за нею за складністю. Це те, що здебільшого доведеться зробити українцям, щоб продовжувати атаку на схід, у бік Мелітополя і далі, - пише Гертлінг. - Досі українці виявляли майстерність у наступах та перемогах над російськими військами, які окупували їхню суверенну землю. Як я вже говорив минулого тижня, четверта фаза цього бою буде важкою... Я окреслив причини. Я й досі переконаний, що Україна досягне успіху за підтримки НАТО та США".

Тим часом, британська воєнна розвідка у своїй щоденній оцінці бойових дій повідомляє, що Херсон залишається у вразливому стані через те, що перебуває "в радіусі дії більшості російських артилерійських систем, які зараз стріляють зі східного берега річки Дніпро, з тилу нещодавно зміцнених оборонних рубежів".

21 листопада міністерка України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала жителів Херсона евакуюватися до безпечніших областей на час зими. Зокрема, 26 листопада місцева влада повідомила про 39 обстрілів області, загинули дві людини, ще 10 зазнали поранень.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG