Спеціальні потреби

Актуально

“Професія журналіста в Білорусі стала найбільш небезпечною”, - радник Світлани Тихановської Франак Вячорка

Юристи пропонують створити програму термінових віз для журналістів, яких переслідують вдома. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00

Юристи пропонують створити програму термінових віз для журналістів, яких переслідують вдома. Відео

Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала Білоруську владу звільнити затриманих учасників протестів і припинити гоніння проти опозиції. З вересня ситуація у Білорусі значно погіршилась, заявила Бачелет. Вона зазначила, що особливу тривогу викликає повідомлення, що близько 900 осіб розглядають як підозрюваних в кримінальних справах. Серед них – опозиціонери, юристи, захисники прав людини та журналісти.

Після президентських виборів 9 серпня, результати яких міжнародна спільнота не визнала вільними та справедливими, в Білорусі затримали близько 400 журналістів. І з кожним тижнем протестів їхня кількість зростає.

На жаль, професія журналіста в Білорусі стала найбільш небезпечною професією за останні три місяці.
Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської

“На жаль, професія журналіста в Білорусі стала найбільш небезпечною професією за останні три місяці”, - каже Франак Вячорка, який раніше працював в Агентстві США з глобальних медіа, а тепер є радником лдерки білоруської опозиції Світлани Тихановської. Він говорить, що в останні тижні ситуація погіршилась, і затримання журналістів почастішали.

“Зараз журналістів трактують як найгірших злочинців. Щойно починається акція протесту, першими ловлять кореспондентів, операторів і тих, хто робить стріми. Вони затримують і садять на 15 діб кожного. Багато хто виходить з в’язниці з коронавірусом. Багато кого б’ють. Декілька журналістів проходять зараз по кримінальних статтях, їм загрожує до п’яти років ув’язнення”.

Зокрема, йдеться про журналісток “Белсат” Катерину Андреєву та Дар’ю Чульцову, яких звинувачують за кримінальною статтею про організацію та підготовку дій, що порушують громадський порядок. А також про журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яку звинувачують у розголошенні лікарської таємниці.

Через свою роботу репортери стають мішенню у багатьох країнах світу. За даними Комітету із захисту журналістів, ситуація складна в Китаї, Туреччині, Ірані, Мексиці, а також країнах Центральної Азії та на Близькому сході. Група юристів з усього світу, яких зібрали уряди Британії та Канади, закликає до запровадження глобальної системи екстрених віз для журналістів, яких переслідують у їхніх країнах.

“Ми здебільшого говоримо про журналістів, які є в зоні негайного ризику і мусять виїхати (часто тимчасово) в безпечне місце, допоки ризик не зникне”, - каже Кен Єгінсу, професор права і юрист, що бере участь в інціативі. “В цей час пошук притулку для таких журналістів - це єдиний шлях уникнути потенційної дуже серйозної небезпеки: викрадення, зникнення, самовільного затримання, насильства або навіть убивства”.

Візова програма для захисту іноземних журналістів раніше діяла в США.

“Наприклад, протягом війни в Іраку в середині двохтисячних уряд США пропонував візи для осіб, які мали зв’язки з американськими компаніями. В тому числі для журналістів - тому що вони були під загрозою”, - каже Елізабет Вітчел з Комітету захисту журналістів.

Та Франак Вячорка вважає, що журналістам у Білорусі виїзд за межі країни слід розглядати як останню міру. Адже робота вільних ЗМІ там зараз є вкрай важливою.

Я думаю, що треба залишатися в країні так довго, наскільки це можливо.
Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської

“У журналістів є можливість виїхати в критичній ситуації, коли вже не вдається залишатись у Білорусі, щоб продовжувати свою роботу. І якщо тоді є можливість безпечно виїхати, то треба виїжджати. Але я думаю, що треба залишатися в країні так довго, наскільки це можливо”, - каже радник Тихановської.

Натомість журналістам, за його словами, зараз необхідна фінансова підтримка. Зокрема для купівлі обладнання, яке конфіскували.

Більшість вільних ЗМІ в Білорусі вже втратили свою реєстрацію і незабаром країна може опинитись у ситуації, коли в ній не залишиться жодного незалежного ЗМІ, яке працює легально. Франак Вячорка каже: репресії проти журналістів виправдати в жодному разі не можна, адже демократія помирає в темряві.

Дивіться також: Чому нова речниця Байдена дратує російські державні ЗМІ?

Чому нова речниця Байдена дратує російські державні ЗМІ? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:22 0:00

Всі новини дня

МАГАТЕ просить Росію роз'яснити, що сталось з директором ЗАЕС - Reuters

Архівне фото: Запорізька АЕС

МАГАТЕ звернулось до Росії за роз'ясненнями стосовно генерального директора Запорізької АЕС Ігоря Мурашова.

"Ми звернулись до російської влади із запитом про роз'яснення", - наводить Reuters слова представника МАГАТЕ у відповідь на питання видання.

Українська компанія "Енергоатом" заявила, що Мурашова затримали російські окупанти.


"У п'ятницю, 30 вересня 2022 року, близько 16:00 генеральний директор Запорізької АЕС Ігор Мурашовбув затриманий рашистським патрулем дорогою від станції до Енергодару. Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі", - написав президент ДП НАЕК "Енергоатом" Петро Котін в Telegram.

В "Енергоатомі" заявили, що затримання Котіна створює небезпеку експлуатації найбільшої в Європі атомної електростанції і звернулись до Росії із вимогою негайно звільнити керівника станції.

“Фальшиві референдуми – ознака страху Росії перед українським контрнаступом” – міністр закордонних справ Латвії. Ексклюзивне інтервʼю

Незаконна спроба анексії окупованих територій України – свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці грузинської служби «Голосу Америки» Еці Маґалдадзе.

Яке юридичне значення мають псевдореферендуми та спроба анексії – юристи-міжнародники. Відео

США та союзники України в один голос заявляють – ніколи не визнають так званих референдумів чи спроб Росії анексувати українські території. Чи має цей процес будь-яке юридичне значення – розбиралася Наталія Леонова.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України. США винесуть її на Генеральну Асамблею наступного тижня

Під час голосування щодо резолюції в Раді Безпеки ООН 30 вересня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя єдиний був проти, як і на цьому фото від  25 лютого 2022 року, зробленому через два дні після нападу Росії на Україну.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує проголошену Москвою анексію частини України. За резолюцію, внесену yп'ятницю Сполученими Штатами та Албанією проголосувало 10 країн, Індія, Китай, Бразилія та Габон утрималися.

Держсекретар Ентоні Блінкен ще перед голосуванням в п’ятницю заявив, що наступного тижня США та Албанія винесуть резолюцію на голосування в Генеральній Асамблеї, яка складається з 193 членів, і де не діє право вето.

«Якщо Росія заблокує Раду Безпеки у виконанні своїх обов'язків, ми попросимо Генеральну Асамблею ООН, де кожна країна має право голосу, чітко дати зрозуміти, що перекроювати кордони силою неприйнятно», – сказав Блінкен.

Раніше президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих Росією регіонів України, які складають 15% території України. Як зауважують оглядачі, це – найбільша анексія в Європі з часів Другої світової війни. Цей крок рішуче відкинули західні країни і навіть багато близьких союзників Росії.

Посолка США Лінда Томас-Грінфілд представила резолюцію, що закликала не визнавати жодних змін статусу Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України та зобов'язувала Росію вивести свої війська.

У залі ради вона стверджувала, що спроба анексії території суверенної нації суперечить основоположним принципам Організації Об’єднаних Націй, і сказала, що Путін на Червоній площі святкує «це явне порушення міжнародного права» концертом. Київ і західні лідери засудили «референдуми», що проходили «під дулом зброї», як фальсифікацію.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, який єдиний підняв руку, голосуючи проти резолюції, стверджував, що окуповані Росією регіони самостійно вирішили бути частиною Росії.

«Повороту назад не буде, як намагається нав’язати сьогоднішній проект резолюції», – сказав Небензя.

Китай висловив занепокоєння щодо «тривалої та розширеної кризи» в Україні.

Представник Пекіна в ООН Чжан Цзюнь стверджував, що "суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні бути захищені", але "законні проблеми безпеки" країн також слід сприймати серйозно.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «самотня рука» представника Росії, піднята проти резолюції, «знову засвідчила ізоляцію Росії в її відчайдушних спробах заперечити реальність і наші спільні зобов’язання, починаючи зі Статуту ООН».

«Представник Путіна пішов слідами свого господаря в Москві, де сьогодні було організовано лялькову виставу, яка намагався заперечити очевидне – що агресивний і авантюристський режим у Росії прямує до неминучої поразки», – сказав Кислиця.

Він нагадав, що у п’ятницю щонайменше 30 мирних жителів загинули та 88 були поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя.

«Росія продовжує свою геноцидну практику вбивства українців, тортур і утисків на окупованих територіях. Тому єдиний спосіб зробити так, щоб усі українці на всій суверенній території України почувались у безпеці та під захистом своєї держави – повернути українські прапори на всій території окупованого Донбасу, півдня України та Криму», – сказав Кислиця.

За його словами, Україна має повне право звільнити свої території та людей і буде продовжувати це робити, незалежно від слів і вчинків Росії.

«Самотнє негативне голосування в ганебній реальності РБ ООН: якщо Рада не може виконати свій мандат разом з Росією, вона повинна діяти без неї. Фальшиві референдуми є елементами агресії, всі, хто причетний до організації чи проведення цього фарсу, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив Кислця у своєму твіті.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Про це заявив Володимир Зеленський у відповідь на оголошення Путіна про незаконну спробу анексію українських територій. Держсекретар Ентоні Блінкен на це сказав, що США підтримують політику відкритих дверей альянсу.

Більше

XS
SM
MD
LG