Спеціальні потреби

Росія не має підстав вводити війська у Білорусь, бо протести не антиросійські, але це може змінитись, - думки експертів


Реакція Заходу на події в Білорусі – оцінки експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:59 0:00

Реакція Заходу на події в Білорусі – оцінки експертів. Відео

У вівторок "Німецький Фонд Маршала" у США та "Центр стратегічних і міжнародних досліджень" у Вашингтоні провели дві онлайн-дискусії із експертами щодо подій у Білорусі та реакції на них Америки, ЄС та Росії.

Йорг Форбріг, Німецький фонд Маршалла у США

Думаю, санкції, накладені ЄС, важливі скоріше як сигнал для білоруського народу і влади. Але останнім тижнем події розгортаються так швидко, що до кінця серпня ці санкції можуть вже не бути такими актуальними.

Найважливіше питання завтра буде про те, як натиснути на Росію, що вона включитись у конструктивний діалог

Минулого тижня події у Білорусі були переважно внутрішніми. Але на вихідних Лукашенко подзвонив Росії із проханням про допомогу, потенційно, військову, Лукашенко перетворив це на геополітичну проблему. І саме тому ЄС і скликали позачергове засідання. Тому що зараз це те, що включає весь регіон, Росію.

Найважливіше питання завтра буде про те, як натиснути на Росію, що вона включитись у конструктивний діалог, в ідеалі – із якоюсь ініціативою, що розпочне діалог між урядом і опозицією та громадянським урядом. Це те, що потребуватиме російської підтримки, ймовірно, за участі ОБСЄ. Тож на завтрашньому саміті важливо знайти варіант, як ЄС і Росія шукатимуть вихід із цієї ситуації.

Джонатан Кац, Німецький фонд Маршалла у США

Вже є певні санкції, які можна накласти знову, але не думаю, що це буде вирішенням​

Сподіваюсь, США підуть за прикладом ЄС, виявлять певну солідарність із цією позицією. Вже є певні санкції, які можна накласти знову, але не думаю, що це буде вирішенням.

Сподіваюсь, з боку Америки буде більше зусиль для співпраці з ЄС. Але найважливіше – що є інтерес і солідарність із Білоруссю. Якщо думати, як саме можна допомогти їм з боку США і ЄС, то у майбутньому це може бути фінансова, економічна чи політична підтримка, але зараз головне – продовжувати привертати увагу до подій.

Анна Динер, Польський інститут міжнародних справ

Звісно, я переконана, що російське військове керівництво серйозно розглядає можливість воєнного вторгнення​

Росія поки хоче діяти обережно, радше не хоче поки втручатись. Причина очевидна. Ці марші, зібрання – не антиросійські. У білоруському суспільстві немає антиросійських настроїв. І Росія не хоче це змінювати. Тому Росія чекає на те, що відбувається у Білорусі. Поки що те, що відбувається, грає на руку Путіну й Росії. Для них найкращий сценарій – мати дуже слабкого Лукашенка із закритими дверима до Європи, до Заходу. Але водночас це не значить, що Росія не думає про зміни.

Звісно, я переконана, що російське військове керівництво серйозно розглядає можливість воєнного вторгнення. Але буде дуже складно втрутитись, бо ми маємо запитати: чи буде білоруська армія захищати свою державу чи ні? Білоруси відомі як країна партизанів. Росіянам може бути дуже легко увійти до країни, але потім треба її утримати. І також треба думати про міжнародну реакцію. Тому, думаю, їм більше підійшов би вірменський сценарій розвитку подій.

Аляксей Знаткевіч, журналіст Радіо Свобода

Зараз державні пропагандистські медіа хочуть показати, що Тихановська – антиросійська. Вчора вони казали, що у своїй програмі до виборів вона начебто писала, що хотіла закрити кордон із Росією, запровадити лише білоруську мову і вивести Білорусь із усіх угод із Росією. Поки, здається, російська пропаганда не повторює ці меседжі. Вони кажуть, що протести не антиросійські. Але вони також кажуть, що якщо Лукашенко піде, а Тихановська прийде, то вона стане маріонеткою Заходу і можливо, що вони втратять Білорусь. І тут ми маємо уважно стежити за їхніми заявами. Бо якщо вони почнуть активно просувати ці ідеї білоруського державного телебачення, це може бути сигналом про підготовку військового втручання. Поки я не бачу багато таких сигналів.

Валерій Цепкало, колишній посол Білорусі в США (1997-2002), кандидат у президенти Білорусі (2020)

Традиційно Росія підтримує лідерів, не справжніх, а формальних. І вони вітають із перемогою на виборах тих, хто був при владі раніше, якщо не було чіткого сигналу, що лідер іде. Ми не можемо порівнювати ситуацію у Білорусі та, наприклад, Україні, бо Україна етнічно, релігійно, культурно була дуже диверсифікована. На сході та заході України люди голосували за різних лідерів.

Ми не можемо порівнювати ситуацію у Білорусі та, наприклад, Україні, бо Україна етнічно, релігійно, культурно була дуже диверсифікована

Якщо ви подивитесь на Білорусь, то люди голосували однаково на заході у Гродно, Бресті та у Могильові, Гомелі на сході, там результати більш-менш однакові. Білорусь більш однорідне суспільство, ніж Україна.

І одна з причин, з якої Росія втрутилась у внутрішню ситуацію в Україні, - це тому, що там була неоднорідна геополітична й культурна спрямованість у різних регіонах. А в Білорусі , якщо вони введуть війська, вони просто побачать мирних людей, які дуже втомились від Лукашенка і хочуть змінити його режим.

Владіслав Іноземцев, експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень

Правлячий режим у Білорусі буде повалений, це стане потужним сигналом пану Путіну та його вертикалі влади в Росії​

Мені здається, що пан Путін може достатньо втомитись від пана Лукашенка, бо це певним чином глухий кут. І або ситуація в Білорусі буде дестабілізована, або новий уряд прийде до влади. То покласти край ситуації у сусідній республіці – це в інтересах навіть Росії.

Для Росії приклад Білорусі дуже важливий радше не з погляду геополітики й геоекономіки, а скоріше тому, що роками Лукашенко робив чимало кроків, які потім робили і в Росії. Путін і Лукашенко вдвох повернули радянську символіку протягом року з часу приходу до влади, вони заборонили роботу у країні закордонним організаціям, перетворили парламент на відділ адміністрації президента, підпорядкували собі суди й обмежили свободу слова. І востаннє Лукашенко змінював Конституцію у 1995, і ці зміни почали діяти в Білорусі у 2003, а Путін зробив те саме у липні на референдумі в Росії. Він раз за разом робив ті ж кроки, які робив Лукашенко роками до того. Тож якщо правлячий режим у Білорусі буде повалений, це стане потужним сигналом пану Путіну та його вертикалі влади в Росії.

Дивіться також: ​У різних містах США проходять акції на підтримку протестувальників у Білорусі

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    В українській службі "Голосу Америки" з 2016 року. Висвітлювала вибори президента США 2016-го року, процес імпічменту президенту Дональду Трампу у 2019-му, а також життя української громади у США. Має ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG