Спеціальні потреби

Американці переосмислюють причини та наслідки Громадянської війни

  • Голос Америки

У липні цього року США відсвяткували 235-ту річницю проголошення незалежності. Цього ж року країна відзначає 150-річчя початку Громадянської війни, яка значним чином визначила напрямок розвитку Сполучених Штатів. У наш час американці намагаються переосмислити причини та наслідки чотирирічної війни.

Як у процесі формування держави, так і в громадянському конфлікті, визначну роль грав штат Вірджинія, де відбулися три з п’яти найбільших битв Громадянської війни. У часи війни Вірджинія була оплотом конфедератів, тобто півдня країни, який програв військам Півночі у конфлікті, що розгорівся, серед іншого, навколо рабства.

Перша битва відбулася у містечку Манассас, що за 50 кілометрів від Вашингтона. У 150-ту річницю цієї події на полі битви зібралося понад 5 тисяч акторів для відтворення подій того часу.

«Наша родина Браунів давно пов’язана зі штатом Вірджинія. Я вважав своїм обов’язком прибути сюди, щоби розповісти свою історію і почути інші», – розповідає актор Роберт Браун.

за словами Роберта, його родичі, як мешканці Вірджинії, у Громадянську війну були на боці конфедератів:

«Це була війна за політичну свободу, незалежність, обмежене урядове втручання. Вони не хотіли звітувати перед федеральним урядом».

Столицею конфедерації стала столиця Вірджинії – місто Річмонд. Сьогодні це великий фінансовий, торговельний і промисловий центр з населенням понад 200 тисяч людей. Тут багато що нагадує про минулі буремні роки. Наприклад будинок першого президента конфедерації Джефферсона Девіса. Приміщення було повністю відреставроване і виглядає точнісінько як за часів війни, коли у ньому мешкала родина Девісів. Вражає і величезний пам’ятник, зведений на центральній площі столиці. Експонати музею, що був заснований 25 років після Громадянської війни, досі приваблюють відвідувачів, каже директор Музею історії конфедерації Вейт Ролс:

«Ми докладаємо багато зусиль, аби показати історію в усіх її нюансах. Але чомусь багато людей очікують почути від нас так би мовити «конфедераційний бік історії». Ми ж розповідаємо американську сторону історії».

Експозиція, присвячена діям армії конфедерації, залишається незмінною. А от в інших залах виставки постійно оновлюються.

«Під час війни 95% білих чоловіків призовного віку записалися в армію. Хто годував країну? Хто розвивав економіку? Більшість тягаря лягла на плечі негритянського населення, як рабів, так і вільних», – додає Ролс.

Едвард Айрес – ректор Річмондського університету і автор багатьох робіт на тему Громадянської війни. За його словами, більше 100 років події тих часів сприймалися на півдні Америки не зовсім адекватно:

«У багатьох випадках поразка конфедерації подавалася як перемога. Усюди з’являлися величезні монументи героям, школи називалися їх іменами і багато хто захоплювався стратегією їх боротьби».

При цьому, як зауважує історик, уникали обговорювати реальну причину і результат війни:

«Немає сумнівів, що Південь створив нову державу – конфедерацію, аби зберегти рабство. Коли все закінчилося і штати возз’єдналися, змінилася світова історія».

До війни Річмонд був одним з найбільших центрів работоргівлі у США. Вказівники, які у квітні, почали встановляти у місті, розповідають про його складну історію – док, з якого вниз по течії річки пливли човни з рабами, місця, де рабів продавали з аукціону, фундамент, що залишився від в’язниці, де їх утримували, місце захоронення».

Дорога рабів – історія, про яку мало знають сьогоднішні мешканці Річмонда, навіть місцеві негритянські політики.

«Насправді, я була дуже здивована тим фактом, що все відбувалося тут у Вірджинії, і ми нічого про це не знаємо», – зізнається місцевий політик Делорес Макквін.

Делорес переконана, що знання історії Річмонда буде особливо корисним для афроамериканців, які складають 50% населення міста:

«Уся ця подорож для нас і відкриття дороги рабів сприятимуть тому, щоб афроамериканці відчули себе також частиною історії».

Едвард Айрес каже, що монумент примирення, збудований у 2007-му році, став одним з перших кроків у цьому напрямку:

«Надто багато часу пішло на те, аби повністю визнати людську сторону цієї боротьби, визнати рівноцінний внесок жінок і чоловіків у цю боротьбу, чорношкірих на рівні з білими, ми щойно тепер починаємо це робити».

Професор наголошує, що обговорення великих битв є важливим моментом Громадянської війни, але це лише частина історії.

XS
SM
MD
LG