Спеціальні потреби

На виборах у США програла не тільки Клінтон, але і українці теж - ЗМІ


Гілларі Клінтон (архівне фото - Київ, 2010)
Гілларі Клінтон (архівне фото - Київ, 2010)

Редактор українського тижневика «Новое время» Віталій Сич опрацював біографію лише одного з кандидатів у президенти США - Гілларі Клінтон - для публікації після оголошення результатів виборів, за якими «українці пильно стежили, як ніколи», - пише кореспондент Ендрю Рот у виданні The Washington Post.

Проте у ніч виборів немов вибухнула бомба, відгомін якої прокотився від вашингтонської річки Потомак до українського Дніпра.

9-го листопада у виданні з'явився портрет Дональда Трампа під заголовком «Америка сваляла дурака». (Колеги Сича відрадили його від первісного варіанту: «Хам, невіглас і расист: зустрічайте нового президента Сполучених Штатів».)

«Основне почуття зараз - це тривога. Раз він все це говорив, напевно, хоч у щось з цього він вірить», - цитує слова редактора Ендрю Рот.

Серед висловлювань Трампа: Він може подружитися з російським президентом Володимиром Путіним, який «не збирається вторгатися в Україну», і що, «наскільки відомо, народ Криму хотів бути з Росією, а не там, де він був». Щодо зняття санкцій з Росії? - «Ми про це подумаємо».

Крім цього, автор статті вказує на те, що головою виборчого штабу Трампа певний період часу був Пол Манафорт, який до цього був політичним консультантом екс-президента України Віктора Януковича, який тепер переховується в Росії.

Якщо Росія вболівала за кандидата-республіканця у ніч виборів у США, можна легко сказати, хто займав протилежну позицію. «Найбільше на виборах програла Україна», - написав на своїй сторінці в Twitter колишній посол США в Росії Майкл Макфол.

У приватних розмовах деякі українські політики погоджуються з ним. Один депутат сказав, що головний страх Києва в тому, що він може втратити американську підтримку в розпал російської агресії. А коментуючи заяву Трампа про можливе визнання Криму російською територією, заступник голови Верховної Раді Оксана Сироїд висловила своє обурення:

«Сподіваюся, що оскільки передвиборча кампанія вже закінчилася, то він змінить свою думку».

Але через тиждень після виборів ніхто в українському уряді не хоче обговорювати речі, які Трамп сказав про Україну. В даному випадку довелося проявити «товстошкірість» і своєчасний напад амнезії. Київ намагається налагодити зв'язки з новообраним президентом і Республіканською партією. Трамп і український президент Петро Порошенко у вівторок вперше провели телефонну розмову. А українські чиновники оптимістично сподіваються організувати першу зустріч двох президентів у Нью-Йорку в лютому, коли Україна буде головувати в Раді Безпеки ООН.

«Я розглядаю це як виклик з плюсом», - сказала український депутат Вікторія Войціцька, яка занепокоєна рівнем корупції в Україні і двозначними заявами від американських чиновників, які тепер працюють в Білому домі. «Думаю, він буде прямолінійним і вимагатиме реальних змін. Якщо він не зробить цього, ми приречені», - додала вона.

Попри думки про бажане, українські чиновники намагаються розвіяти занепокоєння щодо президентства Трампа. Через два роки після Революції Гідності Україна розглядає США як противагу до сусідньої Росії і як джерело допомоги і порад у проведенні реформ.

Ендрю Рот називає дві причини, чому ще не все втрачено для Києва. Перша – це те, що новообраний президент багато перебільшував, коли говорив під час кампанії. І його слова не відображають реальну картину його закордонної політики.

«Я переконана, що через власний егоїзм він вирішить показати, хто справами керує. Риторика щодо Росії? Думаю, він говорив все це для того, щоб виділятися. Насправді ж він почне демонструвати м'язи великої держави», - вважає Войціцька.

А друга причина, вважає автор, це наявність великої кількості «яструбів» у Республіканській партії, які будуть підштовхувати закордонну політику Трампа до України і подалі від Росії. Зараз увага прикута до того, хто очолить ключові посади у Білому домі в справах України і Росії. Зокрема, хто прийде на зміну віце-президенту Джозефу Байдену і помічнику держсекретаря з питань Європи і Євразії Вікторії Нуланд. Саме Нуланд займалася веденням переговорів з Росією щодо Мінських угод.

«Республіканці більш проукраїнські, ніж демократи. Звісно, вони будуть впливати на свого кандидата», - цитує Рот неназваного українського чиновника.

Києву подобається, що на ключові посади в адміністрації Трампа претендують сенатор Боб Коркер, відомий своїми закликами надати Україні летальну зброю, колишній дипломат і «яструб» Джон Болтон, а також екс-мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, до якого українці теж позитивно ставляться.

Однак головний фаворит Києва (до того, як у четвер він заявив, що не входитиме до складу кабінету Трампа) - Ньют Ґінґріч, який зустрічався у вересні з Петром Порошенком в українській столиці і виступав на конференції «Ялтинська європейська стратегія» - YES. Як повідомляють організатори конференції, у своєму виступі Ґінґріч заявив, що в разі перемоги Трампа його політика, ймовірно, відрізнятиметься від заяв, які він робив в ході передвиборчої кампанії.

«Він багатьох шокував, - говорить Сич. - Ми думали, що насамперед виграти вибори, а потім почати розробляти погляди і цінності - це українська тактика, тому що у нас багато популістів. Ніхто не думав, що в США також так буває».

За словами представників України, їм зараз важливо, щоб США продовжили санкції проти Росії, підтвердили надання Україні чергового траншу фінансової допомоги, гарантували постачання нелетальної зброї, зміцнили військову співпрацю між країнами і символічно продемонстрували наявність союзу з Києвом.

Директор київського Інституту світової політики Олена Гетьманчук зазначає, що українські офіційні особи готові налагоджувати з Трампом добрі відносини, але поки що шукають канали для зв'язку. Вона побоюється, що «Захід буде менш задіяний в справі проведення реформ в Україні», що і дедалі більше послабить тиск на українських чиновників, яких реформи не цікавлять.

Директор програм з питань зовнішньої політики і міжнародної безпеки Олексій Мельник стверджує, що результати виборів застали українську владу зненацька. При цьому він применшив користі для України, які була б принесла перемога Клінтон.

«Спроби переконати себе, що обрання Гілларі Клінтон врегулювало б український конфлікт, були вкрай наївні, - заявив він. - Радує, що тепер нам не доведеться розчаровуватися. Від неї очікували дуже багато чого».

Дивіться також: Джеймс Клеппер: "Росія не має наміру залишати Донбас та продовжуватиме дестабілізувати Україну"

Джеймс Клеппер: "Росія не має наміру залишати Донбас та продовжуватиме дестабілізувати Україну"
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:36 0:00

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG