Спеціальні потреби

Актуально

Хочу почути дебати! - батько полоненого моряка, син загиблого майданівця, ветеран, волонтерка

Президент України Порошенко звертається до учасників акції біля Олімпійського стадіону, 14 квітня 2019 року

Думками про передвиборчі президентські дебати поділилися Віктор Сорока, Володимир Бондарчук, Леонід Остальцев, Яна Зінкевич

​З першої спроби подебатувати не вдалося. Порошенко прийшов на стадіон, куди його кликав Зеленський, але сам Зеленський не з'явився. Не домовились про дату: чинний президент наполягав на 14 квітня, а інший кандидат у президенти – на 19-у.

Тож Петро Порошенко виступив перед прихильниками, поспілкувався з журналістами, проспівав «Я прийшов – тебе нема». І знову запросив Володимира Зеленського на дебати, цього разу на понеділок 15 квітня в студію ICTV.

А тим часом більшість виборців, здається, змирилися з думкою, що дебати не відбудуться. Ми вирішили запитати у кількох відомих активістів, як вони вважають: чи будуть дебати і наскільки це важливо для них особисто.

ВІКТОР СОРОКА, батько одного з полонених Росією моряків ВМС України Василя Сороки:

«Та він [Володимир Зеленський] не прийде! Я знаю, що не прийде. Його будуть до останнього ховати, щоб люди не побачили його рівень розуміння, що таке державне управління, що таке економіка, що таке політика.

Що для мене було б особливо цікаво почути? Я – «бандерівський порохобот», для мене є мій президент, який будує Україну. А за Зеленським я бачу повернення до «русского мира». І хоч у мене є багато питань і до президента Порошенка – його кадрова політика, його невиконані обіцянки – але на першому місці стоїть держава Україна, а потім усе інше.

Реально сьогодні бій іде за Україну – і проти України.

Може, Порошенко трохи неправильно нас веде, але ми знаємо, КУДИ він нас веде

Може, Порошенко трохи неправильно нас веде, але ми знаємо, куди він нас веде.

Він нас чітко веде в Європу, чітко веде в НАТО. А що буде з іншою командою – можемо тільки здогадуватися.

Коли мій син там у російській тюрмі почув про результати першого туру, то запитав в адвоката: «Скажіть, що сталося з Україною, що вони так проголосували, поки ми були в полоні?»

ВОЛОДИМИР БОНДАРЧУК, син героя «Небесної сотні» Сергія Бондарчука:

Для багатьох людей важливо побачити дебати, щоб прийняти остаточне рішення

«Я думаю, що для багатьох людей важливо побачити дебати, щоб прийняти остаточне рішення. У родин героїв «Небесної сотні» є питання щодо долі розслідування і покарання винних за вбивство наших рідних.

Насправді це питання до обох кандидатів у президенти.

Ми хотіли б і від Зеленського, і від Порошенка почути, якими будуть наступні їхні кроки після перемоги, що зміниться. Тому що за декілька місяців Департамент спеціальних розслідувань припиняє свою діяльність, і хто далі буде займатися розслідуваннями, незрозуміло.

Ми зацікавлені в дебатах і для того, щоб почути відповіді на основні запитання, які є маркерами для всього українського суспільства. Хоча б на головне питання – чий Крим. Ми жодним чином не бачили позиції Володимира Зеленського в ключових питаннях для України.

В першому турі я не голосував за жодного з двох, а в другому турі визначився. На вибори обов’язково піду. Але це важливо і для мене – побачити іншого кандидата і спробувати зрозуміти ту іншу частину українського суспільства, яка проголосувала за Володимира Зеленського.

Я дуже хочу сподіватися на те, що дебати відбудуться. Але в мене є таке передчуття, що цього не буде».

ЛЕОНІД ОСТАЛЬЦЕВ, ветеран АТО, засновник піцерії «Pizza Veterano”:

Думаю, що, на жаль, ми не побачимо дебатів

«Для мене це важливо на 100 відсотків, але я думаю, що, на жаль, ми не побачимо дебатів. Пан Зеленський уже показав усе, що міг показати. Я передивився усе, що є в Інтернеті,– інтерв’ю з паном Зеленським, наради в його штабі. І я зрозумів, що він нікуди не прийде. Бо там ні плану, ні стратегії.

Чому для мене це так важливо? Тому що я учасник бойових дій, у нас воююча держава, і незалежно від того, скільки відсотків населення нашої країни визнає війну чи не визнає війну, вона є. І нам необхідно з нею щось робити. А що треба робити з війною – в ній треба перемагати. Для цього верховному головнокомандувачу треба мати мізки, мати яйця, мати сміливість. Треба мати команду і стратегію. Чого я, на жаль, у Володимира Олександровича не бачу».

ЯНА ЗІНКЕВИЧ, український доброволець-медик

«Я думаю, що Зеленський, на жаль, не прийде. Хоч він сам викликав Порошенка, але переховується, не дає ніяких коментарів, не спілкується з журналістами. Навряд чи він наважиться на дебати. Він розуміє, що зовсім не дипломат. І виступити гарно йому навряд чи вдасться.

Ідеться про те, чи буде тривати лінія на НАТО і ЄС – чи реально може бути великий відкат назад

Передвиборні дебати важливі, бо реально ще багато є людей, які сумніваються. Звісно, можна бути багато чим незадоволеним щодо цих останніх 5 років. Але зараз ідеться про те, чи буде тривати лінія на НАТО і ЄС – чи реально може бути великий відкат назад. І саме тому потрібні дебати, щоб максимальна кількість людей могла визначитись».

А тим часом у штабі Володимира Зеленського продовжують наполягати: зустріч на стадіоні має відбутися 19 квітня. І, навпаки, звинувачують у намаганні уникнути дебатів чинного президента. Про це сьогодні заявив спікер штабу Зеленського Дмитро Разумков.

Як він сказав, «Було озвучено, що ми чекаємо Петра Олексійовича 19 квітня о 19:00 на «Олімпійському».

Натомість Порошенко знову підтвердив, що увечері 19 квітня піде на офіційні дебати в студію Суспільного телебачення, як того вимагає закон.

Дивіться також: На південь США обрушилися руйнівні торнадо. Щонайменше 4 людини загинуло

На південь США обрушилися руйнівні торнадо. Щонайменше 4 людини загинуло. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:52 0:00

Всі новини дня

США надають 55 млн дол Україні на підготовку до зими

Адміністраторка USAID Саманта Пауер із мером Києва Віталієм Кличком, 6 жовтня 2022 року в Києві 

55 мільйонів доларів американської допомоги підуть на підтримку опалювальної інфраструктури України, ремонт труб та іншого устаткування тепломереж, щоб підготувати до зими оселі, лікарні, школи та підприємства. Про це оголосила адміністраторка Агентства міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер, йдеться в заяві на сайті Посольства США в Україні.

Пауер перебуває з візитом в Україні. "Зараз критично важливий час для українського народу, який захищає свою свободу від брутального нападу, звільняє свою землю, готується до зими і зміцнює демократичні інституції та верховенство права", - написала Пауер в соцмедіа, після прибуття до Києва в четвер.

Допомога USAID охопить сім мільйонів українців в 19 регіонах, включаючи спустошені війною райони Чернігівської, Харківської, Київської, Миколаївської, Одеської, Запорізької та Житомирської областей, мовиться в повідомленні.

Мер Києва Віталій Кличко написав в Telegram, що в рамках проекту енергетичної безпеки USAID міське підприємство «Київтеплоенерго» отримало труби і трубопровідну арматуру вартістю 1,3 млн дол.

"Ми дуже вдячні Уряду США та USAID за допомогу. Це дозволить замінити 11 кілометрів пошкоджених тепломереж. Більшість робіт – уже на завершальній стадії", - додав він.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні вказав, що зима буде важкою, але підготовка до неї триває.

"Ми говоримо чесно: зима буде складною. Але, щоб її пройти, ми накопичуємо газ, вугілля та все інше, що необхідно", - заявив Зеленський.

Яка зброя остаточно трансформує ситуацію на полі бою - ЗМІ

Архівне фото: американсьці M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). HIMARS, кажуть оглядачі, відіграли значну роль в зміні ходу війни в Україні

Надання США ракетних систем HIMARS дозволило Україні змінити ситуацію на полі бою, пишуть оглядачі. Тепер же закріпити успіхи і остаточно трансформувати хід війни в Україні можуть просунуті дрони США, які поєднують розвідку, нагляд, визначення цілі та ударні можливості, пише Джордж Вілл в колонці для Washington Post. Він нагадує, що наприкінці минулого місяця група конгресменів звернулась до Байдена із запитом про надання таких дронів Україні.

Ці дрони здатні визначити місце розташування російської артилерії під час пострілів, метою яких часто стають цивільні об'єкти, і провести удар перед тим, як артилерію можна пересунути, йдеться в статті.

Тим часом, українці змінюють свої пріоритети щодо запитів західної зброї, готуючись до зими, пише Politico. Більший наголос йде на протиповітряну оборону, бо взимку, як очікується, менше пересувань артилерії, а більше далекобійних обстрілів. "Україна здатна відвернути більшість нападів Росії, але можна очікувати на зростання кількості ракетних ударів Росії по українській інфраструктурі", - говорить виданню колишній голова НАТО Андерс фог Расмуссен.

Наданий на початку жовтня пакет оборонної допомоги США, обсягом 625 мільйонів, зосереджується на потребах контрнаступу у наступні тижні, включаючи високоточні артилерійські ситеми і боєприпаси, але питання противопітряної оборони можуть обговорюватись під час зустрічей в форматі "Рамштайн" наступного тижня, йдеться в статті.

Полишена росіянами зброя: танки, гаубиці, бойові машини та артилерійські снаряди - стала важливим фактором, який значно посилив здатність ЗСУ ефективно наступати, пише Wal Street Journal. Особливо багато полишеної зброї отримали українці після того, як російські сили швидко відступили від Харкова. Багато із захопленої зброї не є сучасною, цитує видання експерта організації Oryx, що відслідковує втрати зброї, Якуба Янковського: "Вони захоплюють як сучасне устаткування, яке можуть достатньо ефективно використати, але є і те, якому місце в музеї".

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Більше

XS
SM
MD
LG