Спеціальні потреби

Актуально

Держдеп вказав на пріоритети у боротьбі адміністрації США за права ЛГБТКІ +

Держсекретар Блінкен виступив із заявою з нагоди Міжнародного дня боротьби з гомофобією, трансфобією і біфобією, який відзначається 17-го травня. Текст заяви розміщено на сайті Державного департаменту США.

Як зазначив Блінкен, з моменту заснування цього дня пройшло 16 років, і за цей період Сполучені Штати доклали багато зусиль для захисту прав і основних свобод усіх людей, включаючи лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, квір-персон і інтерсексуалів.

«Щоб покласти край ненависті і насильства щодо ЛГБТКІ +, потрібні спільні дії від всіх нас. Сполучені Штати вносять свій внесок. Протягом перших тижнів після вступу на посаду президент Байден видав меморандум, який пропонує всім американським федеральним відомствам, які працюють за кордоном, «гарантувати, щоб дипломатичні зусилля США і допомогу іноземним державам просували і захищали права ЛГБТКІ +». І ця важлива робота вже знаходиться в стадії реалізації», - зазначив держсекретар.

За словами Блінкена, Сполучені Штати приділяють пріоритетну увагу кільком ключовим напрямкам: боротьбі з криміналізацією статусу або поведінки ЛГБТКІ +; захисту біженців і прохачів притулку, що належать до ЛГБТКІ +; надання фінансування для захисту прав людини і просування недискримінації; реагуванню на порушення прав людини ЛГБТКІ + і створення коаліцій і залученню міжнародних організацій до боротьби з дискримінацією ЛГБТКІ +.

Доповідь Держдавного департементу США з приводу становища прав людини в Україні у 2020-му році відзначила, що події, які організовувались активістками за права жінок, або спільнотою ЛГБТІ "регулярно зривались членами насильницьких радикальних груп".

"Поліція часом не захищала учасників адекватно від атак перед подіями, чи після них, і не надавала достатньої охорони для менших демонстрацій та подій, особливо тих, які організовувались особами, які належать до груп меншин, чи опозиційних політичних рухів", - відзначала доповідь.

У доповіді Держдепу також вказувалось на випадки "соціального насильства проти ЛГБТІ осіб, які скоювались членами насильницьких радикальних груп", та те, що "влада часто не розслідувала такі випадки адекватно і не притягувала винних до відповідальності".

«Працюючи разом, ми можемо створити світ, в якому поважають і прославляють гідність всіх людей. Саме в партнерстві ми досягнемо нашої мети - створити інклюзивне суспільство, де поважають права всіх людей і ніхто не живе в страху через те, хто він або кого любить», - підкреслив Блінкен у заяві з приводу Міжнародного дня боротьби з гомофобією, трансфобією і біфобією.

«Загальна декларація прав людини свідчить, що всі люди наділені правами людини і основними свободами. Відзначаючи внесок лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, гомосексуалів і інтерсексуалів у всьому світі, Сполучені Штати підтверджують цю загальну цінність: кожен заслуговує на гідне життя», - резюмував він.

Дивіться також: Фотографиня створила успішний Інстраграм-проект, із зворушливими портретами малюків з 80 країн світу

Всі новини дня

Естонія усуває радянські монументи - «джерело напруженості» в час російської війни в Україні

Уряд Естонії, який очолює Кая Каллас, став найгучнішим у Європі із закликами до активнішої допомоги Україні

Уряд Естонії заявляє, що пам’ятники й символи встановлені в тій балтійській країні за часів окупації Радянським Союзом з 1940 до 1991 року залишаються джерелами проблем, а тому повинні бути усунені.

Доля радянських монументів зокрема тих, які прославляють радянську армію неодноразово гострі протистояння в Естонії і часто погрозливі заяви з боку Росії, яка проголосила себе наступницею СРСР та захисницею росіян в інших державах.

В той час як Росія веде геноцидну війну проти України й намагається підірвати фундамент безпеки Європи, ми не можемо допустити розкол нашого суспільства.
Урмас Рейнсалу, міністр закордонних справ Естонії

Одразу після лютневого вторгнення Росії в Україну прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила: «Ніхто не хоче, щоб наш войовничий і ворожий сусід розпалював напруженість у нас вдома».

Етнічні росіяни становлять приблизно чверть населення Естонії, яке перевищує 1,3 мільйона, а зокрема у прикордонному з Росією місті Нарва ця частка перевищує 80%.

Монумент з радянським танком у Нарві став одним з предметів суперечок і протистоянь, які на думку естонського уряду «вийшли за межі місцевої проблеми».

«З огляду на швидкість зростання напруженості і плутанини довкола пам'ятників у Нарві нам необхідно діяти швидко, щоб запевнити громадський порядок та внутрішню безпеку. Тому уряд схвалив рішення забрати звідти воєнні монументи колишнього іноземного режиму, щоб запобігти їх використанню для більшої ворожнечі в суспільстві і роз’ятренню старих ран», - заявила Кая Каллас в урядовому зверненні.

Естонський уряд наголошує, що могили жертв Другої Світової війни в Нарві будуть мати «нейтральні» символи і «залишатимуться гідним місцем вшанування полеглих».

Радянський монумент в Нарві біля кордону з Росією.
Радянський монумент в Нарві біля кордону з Росією.

Естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу з цього приводу заявив: «В той час як Росія веде геноцидну війну проти України і намагається підірвати фундамент архітектури безпеки Європи, ми не можемо дозволити внутрішні розколи всередині нашого суспільства. Ті монументи були споруджені тут, щоб прославляти нову окупацію Естонії і їм нема місця в наших громадських місцях».

«Сьогоднішнє рішення допоможе нам і далі зосереджуватися на найважливіших завданнях: гарантуванні безпеки Естонії та допомозі всім людям в Естонії пережити кризу спричинену війною в Україні», - наголошують в Таллінні.

Естонський уряд також підтвердив, що до кінця року з громадських місць Естонії будуть усунені всі монументи «радянського окупаційного режиму».

Естонія - член НАТО і ЄС, стала однією з найактивніших у Європі із закликами допомогти Україні відбити російську агресію.

За підрахунками Кільського інституту естонський уряд у порівнянні з іншими країнами виділяє на допомогу Україні найбільшу частку свого ВВП - 0,9%, в той час як, наприклад, британська й американська допомога Україні становить 0,2%.

У серпні Естонія заявила, що скасовує естонські туристичні візи для російських громадян і долучилася до кількох інших країн Євросоюзі з закликом запровадити повсюди у Європі заборону на візи росіянам на знак протесту проти війни Росії в Україні.

В Європі дискутують щодо ідеї обмеження видачі віз російським громадянам: хто за, хто проти і чому. Відео

В Європі все активніше дискутують щодо ідеї обмеження видачі віз російським громадянам. Аргументи лунають як за, так і проти.

ООН заперечує заяви Росії, що візит представників МАГАТЕ на Запорізьку АЕС був заблокований керівництвом ООН 

У понеділок генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів телефонну розмову з Міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

Речник генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй спростував звинувачення Росії у тому, що керівництво ООН заблокувало або скасувало візит Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на Запорізьку атомну електростанцію на півдні України.

Також керівництво ООН каже, що має можливість забезпечити, з точки зору безпеки та інших аспектів, будь-яку місію атомного агентства, якщо Україна і Росія погодяться допустити таку місію до ядерного об’єкта.

Про це повідомила телекомпанія CNN, яка опублікувала повний текст заяви Стефана Дюжарріка, речника генерального секретаря ООН.

За словами Дюжарріка, останніми днями різні російські офіційні особи неодноразово звинувачували Секретаріат ООН у скасуванні або блокуванні візиту Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на Запорізьку атомну електростанцію. У зв’язку з цим речник генсека ООН уточнив кілька моментів.

«По-перше, МАГАТЕ є спеціалізованою агенцією, яка діє повністю незалежно, вирішуючи, як виконувати свою роботу, згідно з конкретним мандатом. По-друге, Секретаріат ООН не має повноважень блокувати або скасовувати будь-яку діяльність МАГАТЕ», – зауважив речник генсека ООН.

Він також додав, що ООН вважає, що може підтримати будь-яку місію МАГАТЕ на місці, якщо Україна і Росія погодяться допустити цю місію.

«По-третє, у тісному контакті з МАГАТЕ Секретаріат ООН оцінив, що він має в Україні матеріально-технічне забезпечення та потенціал безпеки, щоб підтримувати будь-яку місію МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції з Києва, якщо Росія та Україна погодяться», – мовиться у заяві.

Як повідомляє ООН, у понеділок генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів телефонну розмову з Міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

За повідомленням, Шойгу і Гутерріш також обговорили роботу «місії зі встановлення фактів» щодо нападу на СІЗО в Оленівці. Також сторони обговорили ініціативи ООН щодо спрощення умов експорту російських продуктів харчування та добрив, мовиться у заяві речника ООН, опублікованій у мережі Twitter.

США стурбовані «триваючими військовими операціями на мирних ядерних об’єктах України»

Тим часом США висловили стурбованість «триваючими військовими операціями на мирних ядерних об’єктах України або поблизу них», сказав під час брифінгу у Вашингтоні речник Державного департаменту Нед Прайс.

Він нагадав, що G7 оприлюднила заяву минулого тижня, в якій країни Групи семи та ще понад 30 інших країн закликали Росію повернути Україні повний контроль над Запорізькою АЕС.

«Ми уважно стежимо за подіями навколо станції. І Міністерство енергетики, і Національна адміністрація з ядерної безпеки повідомляють, що датчики радіації продовжують надавати дані, і з цих даних ми не помітили ознак аномального рівня радіації. Проте військова активність Росії навколо АЕС – це верх безвідповідальності. Це не те, чого ми очікуємо від країни, яка претендує на роль відповідальної ядерної держави, і ми вважаємо, що бойові дії там небезпечні», – сказав Нед Прайс.

Представник Ради з нацбезпеки при президенті США на запит "Голосу Америки" заявив, що у Білому домі «знають про повідомлення щодо жорстокого поводження з персоналом ЗАЕС» і «захоплюються відданістю ядерній безпеці української влади та операторів станції за важких обставин».

У заяві представника адміністрації також наголошується, що керівництво США «продовжує підтримувати зусилля Міжнародного агентства з атомної енергії щодо виконання його мандату щодо технічних гарантій та надання допомоги Україні із заходами ядерної безпеки та безпеки на її ядерних об’єктах».

Українці не обстрілюють ЗАЕС і б'ють на сполох – міністр Резніков

В ексклюзивному інтерв'ю “Голосу Америки” міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна не обстрілює територію поблизу Запорізької АЕС, а постійні обстріли міста Енергодар, де розташована станція та території навколо Запорізької АЕС – це «провокація і така собі гра на "ядерних нервах" світового суспільства в цілому».

У розмові з керівником української служби “Голосу Америки” Русланом Петричкою міністр оборони України сказав, що українці, які пережили найбільшу ядерну аварію в світі, розуміють «увесь рівень ядерної небезпеки по відношенню до людства».

«Ми пережили в 1986-му році Чорнобильську трагедію. Саме українці знають, що таке Чорнобильська трагедія. Скільки людей загинуло потім від цього випромінювання. Тому ми б’ємо у всі дзвони і просимо втрутитися не тільки МАГАТЕ, а всю міжнародну спільноту, вплинути, щоб це не було черговою причиною ядерної катастрофи в Європі», - сказав міністр Резніков.

Україна вважає, що своїми діями Росія намагається домогтися від світової спільноти визнання свого контролю над українським ядерним об’єктом.

Росія ці звинувачення відкидає, і заявляє, що обстріли нібито здійснюють українські військові. При цьому РФ раніше відмовилася від пропозиції створити демілітаризовану зону довкола ЗАЕС.

4 березня цього року російські війська захопили Запорізьку АЕС, де продовжує працювати український персонал.

Держдеп: «Військова активність Росії навколо АЕС – це верх безвідповідальності». Відео

«Військова активність Росії навколо АЕС – це верх безвідповідальності. Ми продовжуємо закликати припинити всі військові операції на українських об’єктах або поблизу них і повернути Україні повний контроль над цими об’єктами», - заявив речник Держдепартаменту Нед Прайс.

Рік тому бійці Талібану захопили владу в Кабулі: якою є ситуація в Афганістані сьогодні. Відео

Рівно рік тому, 15 серпня, бійці Талібану захопили владу в столиці Афганістану Кабулі. З того часу країну покинули тисячі біженців - а життя тих, хто попри всі ризики вирішив залишитись, кардинально змінилося.

Більше

XS
SM
MD
LG