Актуально
Звіт Держдепартаменту про права людини: які проблеми бачать в Україні
«Порушення прав людини спричинюють невимовну шкоду й поза межами кожної конкретної країни. Якщо їх не зупинити в одному місці, вони можуть посилити відчуття безкарності в іншому. Саме тому нинішня адміністрація США поставила права людини на перше й центральне місце своєї зовнішньої політики», – сказав державний секретар США Антоні Блінкен, представляючи щорічний звіт Держдепартаменту про становище з правами людини в 198 країнах світу за 2020 рік.
«Ми визнаємо, що маємо що поліпшувати і в себе вдома. Але ми також намагаємося жити у відповідності з нашими найвищими ідеалами і принципами, і ми віддані тому, щоб працювати задля створення у США більш чесного і справедливого суспільства. Ми всі маємо що робити, і маємо використати кожен наявний інструмент, щоб плекати більш мирний і справедливий світ», – сказав він.
Такі звіти, нагадали в Бюро демократії, прав людини і праці Державного департаменту, яке готує їх, видаються вже 45 років. Як кажуть у бюро, ці звіти вивчають уряди країн, щоб переглянути, як у США бачать їхній поступ, журналісти, щоб привертати увагу до порушень, учені, щоб досліджувати питання прав людини, громадянське суспільство, щоб виступати за поліпшення, – і «ви – тому що вам не байдуже, в якому світі ви живете».
Один із розділів звіту присвячений і Україні. Більша його частина стосується ситуації на підконтрольній урядові території, але не забуто в ньому й про порушення на територіях, що перебувають під окупацією. Зокрема, Кримовівідведений також окремий підрозділ звіту.
Україна загалом
Серед значних проблем із правами людини на території України в 2020 році зазначено:
- незаконні чи свавільні вбивства;
- тортури і випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних із боку правоохоронців;
- суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях і пунктах утримання;
- свавільні арешти чи утримування;
- серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
- зловживання в перебігу керованого Росією конфлікту на Донбасі, зокрема фізичні зловживання над цивільними і членами збройних груп, яких тримають у центрах утримання;
- серйозні обмеження свободи висловлювання, преси й інтернету, зокрема насильство, погрози насильством чи невиправдані арешти чи переслідування журналістів;
- цензура і блокування інтернет-сайтів;
- відправлення біженців назад до країн, із яких вони втікають;
- серйозні акти корупції;
- відсутність розслідування і відповідальності за насильство над жінками;
- насильство чи погрози насильства, мотивовані антисемітизмом;
- злочини з застосуванням насильства чи погроз насильства щодо осіб із інвалідністю, представників національних меншин, а також ЛГБТІ-осіб;
- існування найгірших форм дитячої праці.
Деякі зі зловживань чинили члени силових структур, мовиться у звіті.
Влада України в 2020 році загалом не вживала адекватних кроків для переслідування більшості посадовців, які чинили зловживання, що призвело до атмосфери безкарності. Правозахисні групи й ООН звертали увагу на значні недоліки в розслідуваннях повідомлень про підозрювані порушення прав людини з боку урядових силових структур.
Окупована частина Донбасу
У перебігу розпаленого і підтримуваного Росією конфлікту на Донбасі сили під керівництвом Росії, за повідомленнями, займалися:
- незаконними чи свавільними вбивствами цивільних, зокрема позасудовими вбивствами;
- примусовими зникненнями і викраденнями;
- тортурами й жорстоким, нелюдським чи принизливим поводженням або покараннями.
Серед інших значних порушень прав людини були:
- суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях;
- свавільні арешти чи утримування;
- наявність політичних в’язнів чи утримуваних;
- серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
- серйозні обмеження на свободу висловлювання, преси й інтернету;
- значне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об’єднань;
- суворі обмеження свободи релігії;
- серйозні обмеження свободи пересування через лінію розмежування на сході України;
- обмеження на політичну діяльність, включно з існуванням необраної влади й несправжніми, невільними й нечесними виборами;
- обмеження гуманітарної допомоги без потреби.
Крим
Серед значних порушень прав людини в окупованому Росією Криму були:
- примусові зникнення і викрадення;
- тортури і випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних із метою здобути визнання і карати осіб, які чинять опір окупації;
- суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях;
- свавільні арешти чи утримування;
- наявність політичних в’язнів чи утримуваних;
- серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
- свавільні чи незаконні втручання в приватне життя;
- серйозні обмеження свободи висловлювання, преси й інтернету, зокрема насильство, погрози насильством чи невиправдані арешти чи переслідування журналістів;
- цензура і блокування інтернет-сайтів;
- значне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об’єднань;
- суворі обмеження свободи релігії;
- серйозні обмеження свободи пересування;
- обмеження на політичну діяльність, включно з існуванням необраної влади й несправжніми, невільними й нечесними виборами;
- злочини з застосуванням насильства чи погроз насильства щодо ЛГБТІ-осіб.
Російська окупаційна влада в Криму, за повідомленнями, продовжувала вдаватися до широкого застосування насильства і залякувань щодо кримських татар і проукраїнських активістів у відповідь на їхню мирну опозицію російській окупації, мовиться в звіті – в якому Кримові присвячено також окремий підрозділ.
У ньому щодо Криму зазначені ще деякі порушення – такі, як:
- застосування Росією чи керованою нею владою на півострові каральної психіатрії,
- перевезення в’язнів до Росії,
- переслідування Меджлісу кримськотатарського народу,
- серйозні випадки корупції.
Окупаційна влада практично не вживає кроків для розслідування чи переслідування посадовців чи осіб, які вчинили порушення прав людини, що створює атмосферу безкарності й беззаконня, мовиться у звіті.
Що у звіті
У звіті перелічуються повідомлення про конкретні порушення, що потрапляють до перелічених категорій, а також про випадки безкарності за попередні такі порушення, скоєні до 2020 року – як-то в справах про вбивства Катерини Гандзюк, Павла Шеремета чи вбивства й тортури учасників Євромайдану.
Особливу увагу звернено на ситуацію на контрольованих Росією територіях Донецької і Луганської областей – як мовиться в звіті, жертви зловживань керованих Росією сил угруповань «ДНР» і «ЛНР» не мали легальної можливості домогтися справедливості, адже незалежної судової системи ці угруповання не мають.
Напади на журналістів
Серед прикладів нападів на журналістів названо випадок 29 квітня 2020 року, коли працівник поліції вдарив журналіста «Громадського телебачення» Богдана Кутєпова, збив його на землю і зламав його обладнання, коли той вів прямий репортаж із антикарантинного протесту перед урядовою будівлею.
А прикладами нападів із боку неурядових чинників стали численні напади на журналістів Радіо Свобода, в першу чергу на розслідувачів програми «Схеми», які ставалися протягом усього 2020 року. Зокрема, 7 серпня журналіст Михайло Ткач виявив імовірні докази прослуховування його помешкання. 16 серпня підпалили автомобіль водія «Схем», мовиться у звіті. Ткач заявив, що отримував анонімні повідомлення, які давали знати, що його журналістська діяльність дратує чільних посадовців.
Журналісти «Схем», веде далі звіт, вважають, що ці напади є відповіддю на їхні критичні матеріали і розслідування корупції на найвищому рівні.
Іще один згаданий у документі напад – січневий підпал автомашини журналістки Радіо Свобода Галини Терещук у Львові.
Також у звіті є й історія журналістки Катерини Сергацкової. 3 липня співзаснований нею сайт «Заборона» надрукував статтю, в якій стверджував про нібито зв’язки між радикальними насильницькими групами і керівниками неурядового проєкту StopFake.org, який має на меті викривати неправдиву інформацію. Після цього вона заявила про погрози їй і її родині, що були, на її думку, пов’язані з її роботою, – її, зокрема, звинувачували в роботі на російські спецслужби, – і 13 липня виїхала з України, мовиться у звіті. За її словами, поліція спершу відмовилася починати розслідування щодо цих погроз, і його почали вже після звернення її адвоката до Міністерства внутрішніх справ.
Напади на меншини
Серед перешкоджань свободі зібрань у звіті названо кілька нападів насильницьких радикальних груп на демонстрації ЛГБТІ-осіб – ідеться про події на підконтрольній Києву території.
На території ж, контрольованій Росією, права на мирне й вільне зібрання просто не існує, мовиться у звіті, демонстрації ж, які там відбуваються, часто вочевидь організовані керованими Росією силами, і участь у них примусова.
Серед інших порушень, перелічених у звіті, – випадки антисемітизму чи нападів на представників національних меншин. Зокрема, станом на 1 жовтня 2020 року було зафіксовано три напади з підозрюваних антисемітських мотивів – два на єврейських паломників в Умані і один на охоронця синагоги в Маріуполі – і близько шести випадків антисемітського вандалізму, як зазначено у звіті, це число зменшилося, порівняно з 10 випадками за такий самий період 2019 року.
Інші такі випадки – це низка нападів на ромів у різних місцях України чи напад на студентів із Демократичної Республіки Конго в Києві, які заявили, що нападники висміювали їхній колір шкіри.
Українська влада ще не коментувала звіту Держдепартаменту.
Деінде у світі
У низці країн проблеми з правами людини значно серйозніші, ніж в Україні. Антоні Блінкен, представляючи звіт, називав їх на ім’я.
«Від Гонконгу до Білорусі, від Нігерії до Венесуели люди виходили на вулиці. Вони закликали уряди захищати їхні права людини й засадничі свободи, забезпечити вільні й чесні вибори і покласти край дискримінації… У Китаївлада чинила геноцид проти уйгурів, переважно мусульман, і злочини проти людяності, зокрема ув’язнення, тортури, примусову стерилізацію і переслідування уйгурів і членів інших релігійних і національних меншин… Влада Росії бере собі за ціль політичних дисидентів і мирних демонстрантів, а корупція у владі лишається нестримною», – сказав Блінкен.
Крім того, він згадав про злочини режиму Башара аль-Асада проти народу Сирії, війну в Ємені, яка позбавляє людей можливості здійснювати їхні права, корупцію влади Ніколаса Мадуро в Венесуелі і Даніеля Ортеги в Нікарагуа, урядові обмеження на Кубі, санкціоноване владою насильство в Зімбабве проти її супротивників чи арешти політичних в’язнів у Туркменистані.
«Права людини взаємозалежні, і позбавлення одного з них може спричинити руйнування ширшої структури суспільства», – наголосив державний секретар США.
Дивіться також: У американській столиці цього року пік цвітіння сакури відбувається без звичних натовпів туристів
Всі новини дня
- Голос Америки
Системи ППО Avenger, боєприпаси для систем Patriot та HIMARS – у пакеті американської допомоги на 300 мільйонів доларів – Пентагон
Міністерство оборони США оголосило про новий пакет безпекової допомоги вартістю до 300 мільйонів доларів, щоб Україна могла продовжувати захищати свою суверенну територію.
У 39-й пакет безпекової допомоги, який США виділили з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї, мовиться у повідомленні оборонного відомства США.
На брифінгу в Білому домі координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив у середу, що ця додаткова допомога є відповіддю США на російські удари по цивільних об’єктах та інфраструктурі.
"Росія провела 17 повітряних атак на Україну в травні, завдаючи шкоди цивільному населенню, руйнуючи цивільні райони, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі. У відповідь на це Сполучені Штати продовжують підтримувати українців, даючи їм те, що їм потрібно для кращого захисту. Наші союзники та партнери твердо підтримують нас у цих зусиллях", – заявив Кірбі.
Кірбі уточнив, що пакет надається за президентськими повноваженнями, тобто він вилучається зі складів зброї американської армії, і може бути відправлений вже найближчим часом.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо дронів, які обстрілювали російську територію, Кірбі сказав, що з цими питаннями потрібно звертатися до української сторони.
«Ми направляємо вас до українського уряду, щоб поговорити з ним, оскільки ми не маємо жодної конкретної інформації, яка говорить нам, хто несе відповідальність, і ми не збираємося займатися розслідуваннями», – сказав Кірбі.
Раніше сьогодні Кірбі заявив, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть американське обладнання для ударів усередині Росії.
"Станція має бути деокупована", – Сергій Кислиця. Відео
"Щоб остаточно усунути ядерні загрози, що випливають з незаконної російської присутності на станції, війська та озброєння мають бути виведені. Станція має бути деокупована та повернена під законний повний контроль України", – посол України в ООН Сергій Кислиця
- Голос Америки
Медзаклади України зазнали більше атак, ніж у будь-якій гуманітарній ситуації світу
Офіс з координації гуманітарних питань ООН стурбований тим, що лікарні та інші медичні заклади в Україні майже щодня зазнають ударів. А звіт ВООЗ свідчить, що це найбільша кількість атак, яку організація коли-небудь фіксувала в будь-якій гуманітарній ситуації”.
“Ці напади ставлять під загрозу здоров’я мільйонів людей, особливо тих, хто живе біля лінії фронту”, - повідомив під час брифінгу речник генсека ООН Стефан Дюжаррік.
Лише вчора в Донецькій області постраждали щонайменше три медичні заклади, поінформував посадовець.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила понад 1000 атак на медичні заклади в Україні, що спричинило 240 смертей і поранень серед медичних працівників і пацієнтів.
Як наслідок, до 50% медичних закладів на сході та півдні України не функціонують. “Ці атаки загрожують безпеці та добробуту медичних працівників і підривають допомогу людям, які живуть поблизу зон конфлікту”, — коментує Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.
“Цього року ми та наші гуманітарні партнери охопили майже 3 мільйони людей екстреними медичними послугами та ліками, а до кінця 2023 року плануємо охопити 8 мільйонів”, - повідомив Стефан Дюжаррік.
За його словами, в Україну за сприяння ООН і партнерів доставлено ліків для лікування близько 2000 мирних жителів, які залишилися в селі Преображенка, що всього за п’ять кілометрів від лінії фронту в Запорізькій області. Туди також доставлено їжу, чисту воду, набори для аварійного укриття та будівельні і гігієнічні матеріали. Ці поставки надали Міжнародна організація з міграції, ЮНІСЕФ, Агентство ООН у справах біженців, ВООЗ та неурядова організація World Vision International.
- Голос Америки
Макрон підтримав надання Україні “відчутних та надійних” гарантій безпеки й закликає інших зробити те саме
Президент Франції закликав країни Заходу запропонувати Україні “відчутні та надійні” гарантії безпеки, поки Україна очікуватиме вступу до Альянсу. Про це Еммануель Макрон сказав під час виступу у Словаччині 31 травня.
“Я за те, і це буде предметом колективних переговорів у наступні тижні... щоб запропонувати відчутні та надійні гарантії безпеки Україні", - заявив президент Франції.
Нам потрібно сьогодні всіма засобами допомогти Україні здійснити ефективний контрнаступЕммануель Макрон
Французький президент наголосив, що Україна "сьогодні захищає Європу", і надати їй гарантії безпеки НАТО - в інтересах демократичного світу.
"Ми повинні побудувати щось між безпекою, наданою Ізраїлю, і повноправним членством", - запропонував президент Франції.
Виступаючи на форумі в Братиславі у середу Макрон наголосив на важливості допомоги Україні в контрнаступі: "Зараз ми маємо допомогти Україні усіма необхідними засобами провести ефективний контрнаступ. Це критично важливо. Ми маємо посилити те, що ми робимо нині, тому що у наступні місяці на кону – можливість обраного, а значить тривалого миру.
Друга річ – ми маємо бути дуже чіткими щодо того, що ми називаємо миром. Мир в Україні і на нашому континенті не може бути режимом припинення вогню, яке закріплює стан справ і створює новий заморожений конфлікт, і в певному сенсі нормалізує захоплення територій Росією, всупереч принципам міжнародного права, тому що цей глухий кут призвів би до нової війни завтра чи післязавтра, і послабив би всіх нас".
Якщо ми хочемо вартого довіри надійного і тривалого миру, якщо ми хочемо мати вагу в наших відносинах з Росією, і якщо ми хочемо бути гідними довіри в очах українців, ми повинні дати Україні засоби протистояння від нового нападу, і ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпекиЕммануель Макрон
Говорячи про можливість миру в Україні Макрон додав: "Якщо ми хочемо вартого довіри надійного і тривалого миру, якщо ми хочемо мати вагу в наших відносинах з Росією, і якщо ми хочемо бути гідними довіри в очах українців, ми повинні дати Україні засоби протистояння від нового нападу, і ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпеки. Ось чому, і це обговорюватиметься впродовж кількох тижнів до Вільнюського саміту, я виступаю за надання суттєвих і потужних гарантій безпеки Україні. З двох причин: Україна, сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що в наших інтересах розширити гарантії безпеки".
Газета Le Monde зауважує, що Макрон, який в 2019 році говорив про "смерть мозку" НАТО, тепер у Братиславі визнає, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну “розбудило НАТО”.
Американське видання The Wall Street Journal повідомляє, що президент Франції Еммануель Макрон допомагає Україні лобіювати серед країн, що стали на бік Росії, зміну їх позиції щодо війни в Україні, і щоб вони взяли участь у можливому саміті світових лідерів, куди може увійти й Росія, де ухвалюватимуть “мирний план” України щодо припинення війни.
Як розповів виданню глава Офісу українського президента Андрій Єрмак: “Нам потрібен єдиний план відповідального цивілізованого світу, який дійсно хоче жити в мирі”.
WSJ пише, що наразі європейські чиновники працюють з Києвом над переробкою мирного плану України з 10 пунктів, щоб зробити його більш прийнятним для інших світових держав, зокрема, Індії, Бразилії, Саудівської Аравії та Китаю.
Як повідомляв Голос Америки, до 10 пунктів мирного плану Зеленського входять питання ядерної, продовольчої, енергетичної безпеки, звільнення полонених і депортованих, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, визнання трибуналу щодо злочину агресії Росії, захист природи, недопущення ескалації та фіксація закінчення війни.
Саміт стане сигналом єдності Європи перед лицем російської війни, кажуть в Молдові
Президентка Молдови Мая Санду заявила в середу, що саміт європейських лідерів в її країні цього тижня, надішле непохитне послання про мир та засудить вторгнення Росії в сусідню Україну.
Понад 40 європейських лідерів планують зустрітися в четвер у замку в Молдові, щоб продемонструвати підтримку колишній радянській республіці, яка подала заявку на вступ до Європейського Союзу після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
"Друга зустріч Європейського політичного співтовариства є доказом зростаючої єдності на континенті, - сказала Санду на спільній прес-конференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. - ... ця подія є потужним підтвердженням нашої непохитної відданості миру, твердого засудження російського вторгнення, постійної солідарності з Україною та демонстрації підтримки Молдови".
Молдова, як і Україна, подала заявку на вступ до ЄС минулого року невдовзі після російського вторгнення. Через війну потоки українських біженців попрямували до Молдови, війна в сусідній Україні також вдарила по економіці.
Прозахідний уряд, який на початку цього року звинуватив Росію в підготовці зміни уряду, заявив, що планує на саміті продемонструвати реформи та переконати лідерів розпочати переговори про вступ до ЄС якнайшвидше.
Фон дер Ляєн сказала, що Молдова досягла явного прогресу у прагненні до членства в ЄС.
"Дивно бачити, що, незважаючи на весь тиск, Молдова просувається швидко та якісно", – сказала вона.
ЄС "суттєво збільшить" представництво у Кишиневі, щоб підтримати подальші реформи, додала вона. Москва має сотні миротворців і військових у сепаратистському регіоні Придністров'я на сході Молдови з часу війни між проросійськими сепаратистами та урядовими силами після розпаду СРСР у 1991 році.
Міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску на іншій прес-конференції заявив, що Росія протягом 30 років підтримувала сепаратизм у Придністров'ї, незаконно утримувала там війська та ввела ембарго на експорт з Молдови.
"Ці дії та політика Росії щодо Молдови провалилися. Молдова обрала шлях інтеграції в ЄС", - сказав він.
Форум