Спеціальні потреби

Актуально

Звіт Держдепартаменту про права людини: які проблеми бачать в Україні

«Порушення прав людини спричинюють невимовну шкоду й поза межами кожної конкретної країни. Якщо їх не зупинити в одному місці, вони можуть посилити відчуття безкарності в іншому. Саме тому нинішня адміністрація США поставила права людини на перше й центральне місце своєї зовнішньої політики», – сказав державний секретар США Антоні Блінкен, представляючи щорічний звіт Держдепартаменту про становище з правами людини в 198 країнах світу за 2020 рік.

«Ми визнаємо, що маємо що поліпшувати і в себе вдома. Але ми також намагаємося жити у відповідності з нашими найвищими ідеалами і принципами, і ми віддані тому, щоб працювати задля створення у США більш чесного і справедливого суспільства. Ми всі маємо що робити, і маємо використати кожен наявний інструмент, щоб плекати більш мирний і справедливий світ», – сказав він.

Такі звіти, нагадали в Бюро демократії, прав людини і праці Державного департаменту, яке готує їх, видаються вже 45 років. Як кажуть у бюро, ці звіти вивчають уряди країн, щоб переглянути, як у США бачать їхній поступ, журналісти, щоб привертати увагу до порушень, учені, щоб досліджувати питання прав людини, громадянське суспільство, щоб виступати за поліпшення, – і «ви – тому що вам не байдуже, в якому світі ви живете».

Держдеп США опублікував доповідь про права людини: головне про Україну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00

Один із розділів звіту присвячений і Україні. Більша його частина стосується ситуації на підконтрольній урядові території, але не забуто в ньому й про порушення на територіях, що перебувають під окупацією. Зокрема, Кримовівідведений також окремий підрозділ звіту.

Україна загалом

Серед значних проблем із правами людини на території України в 2020 році зазначено:

  • незаконні чи свавільні вбивства;
  • тортури і випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних із боку правоохоронців;
  • суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях і пунктах утримання;
  • свавільні арешти чи утримування;
  • серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
  • зловживання в перебігу керованого Росією конфлікту на Донбасі, зокрема фізичні зловживання над цивільними і членами збройних груп, яких тримають у центрах утримання;
  • серйозні обмеження свободи висловлювання, преси й інтернету, зокрема насильство, погрози насильством чи невиправдані арешти чи переслідування журналістів;
  • цензура і блокування інтернет-сайтів;
  • відправлення біженців назад до країн, із яких вони втікають;
  • серйозні акти корупції;
  • відсутність розслідування і відповідальності за насильство над жінками;
  • насильство чи погрози насильства, мотивовані антисемітизмом;
  • злочини з застосуванням насильства чи погроз насильства щодо осіб із інвалідністю, представників національних меншин, а також ЛГБТІ-осіб;
  • існування найгірших форм дитячої праці.

Деякі зі зловживань чинили члени силових структур, мовиться у звіті.

Влада України в 2020 році загалом не вживала адекватних кроків для переслідування більшості посадовців, які чинили зловживання, що призвело до атмосфери безкарності. Правозахисні групи й ООН звертали увагу на значні недоліки в розслідуваннях повідомлень про підозрювані порушення прав людини з боку урядових силових структур.

Окупована частина Донбасу

У перебігу розпаленого і підтримуваного Росією конфлікту на Донбасі сили під керівництвом Росії, за повідомленнями, займалися:

  • незаконними чи свавільними вбивствами цивільних, зокрема позасудовими вбивствами;
  • примусовими зникненнями і викраденнями;
  • тортурами й жорстоким, нелюдським чи принизливим поводженням або покараннями.

Серед інших значних порушень прав людини були:

  • суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях;
  • свавільні арешти чи утримування;
  • наявність політичних в’язнів чи утримуваних;
  • серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
  • серйозні обмеження на свободу висловлювання, преси й інтернету;
  • значне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об’єднань;
  • суворі обмеження свободи релігії;
  • серйозні обмеження свободи пересування через лінію розмежування на сході України;
  • обмеження на політичну діяльність, включно з існуванням необраної влади й несправжніми, невільними й нечесними виборами;
  • обмеження гуманітарної допомоги без потреби.

Крим

Серед значних порушень прав людини в окупованому Росією Криму були:

  • примусові зникнення і викрадення;
  • тортури і випадки жорстокого, нелюдського чи принизливого ставлення або покарань утримуваних із метою здобути визнання і карати осіб, які чинять опір окупації;
  • суворі й загрозливі для життя умови у в’язницях;
  • свавільні арешти чи утримування;
  • наявність політичних в’язнів чи утримуваних;
  • серйозні проблеми з незалежністю судових органів;
  • свавільні чи незаконні втручання в приватне життя;
  • серйозні обмеження свободи висловлювання, преси й інтернету, зокрема насильство, погрози насильством чи невиправдані арешти чи переслідування журналістів;
  • цензура і блокування інтернет-сайтів;
  • значне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об’єднань;
  • суворі обмеження свободи релігії;
  • серйозні обмеження свободи пересування;
  • обмеження на політичну діяльність, включно з існуванням необраної влади й несправжніми, невільними й нечесними виборами;
  • злочини з застосуванням насильства чи погроз насильства щодо ЛГБТІ-осіб.

Російська окупаційна влада в Криму, за повідомленнями, продовжувала вдаватися до широкого застосування насильства і залякувань щодо кримських татар і проукраїнських активістів у відповідь на їхню мирну опозицію російській окупації, мовиться в звіті – в якому Кримові присвячено також окремий підрозділ.

У ньому щодо Криму зазначені ще деякі порушення – такі, як:

  • застосування Росією чи керованою нею владою на півострові каральної психіатрії,
  • перевезення в’язнів до Росії,
  • переслідування Меджлісу кримськотатарського народу,
  • серйозні випадки корупції.

Окупаційна влада практично не вживає кроків для розслідування чи переслідування посадовців чи осіб, які вчинили порушення прав людини, що створює атмосферу безкарності й беззаконня, мовиться у звіті.

Що у звіті

У звіті перелічуються повідомлення про конкретні порушення, що потрапляють до перелічених категорій, а також про випадки безкарності за попередні такі порушення, скоєні до 2020 року – як-то в справах про вбивства Катерини Гандзюк, Павла Шеремета чи вбивства й тортури учасників Євромайдану.

Особливу увагу звернено на ситуацію на контрольованих Росією територіях Донецької і Луганської областей – як мовиться в звіті, жертви зловживань керованих Росією сил угруповань «ДНР» і «ЛНР» не мали легальної можливості домогтися справедливості, адже незалежної судової системи ці угруповання не мають.

Напади на журналістів

Серед прикладів нападів на журналістів названо випадок 29 квітня 2020 року, коли працівник поліції вдарив журналіста «Громадського телебачення» Богдана Кутєпова, збив його на землю і зламав його обладнання, коли той вів прямий репортаж із антикарантинного протесту перед урядовою будівлею.

А прикладами нападів із боку неурядових чинників стали численні напади на журналістів Радіо Свобода, в першу чергу на розслідувачів програми «Схеми», які ставалися протягом усього 2020 року. Зокрема, 7 серпня журналіст Михайло Ткач виявив імовірні докази прослуховування його помешкання. 16 серпня підпалили автомобіль водія «Схем», мовиться у звіті. Ткач заявив, що отримував анонімні повідомлення, які давали знати, що його журналістська діяльність дратує чільних посадовців.

Журналісти «Схем», веде далі звіт, вважають, що ці напади є відповіддю на їхні критичні матеріали і розслідування корупції на найвищому рівні.

Іще один згаданий у документі напад – січневий підпал автомашини журналістки Радіо Свобода Галини Терещук у Львові.

Також у звіті є й історія журналістки Катерини Сергацкової. 3 липня співзаснований нею сайт «Заборона» надрукував статтю, в якій стверджував про нібито зв’язки між радикальними насильницькими групами і керівниками неурядового проєкту StopFake.org, який має на меті викривати неправдиву інформацію. Після цього вона заявила про погрози їй і її родині, що були, на її думку, пов’язані з її роботою, – її, зокрема, звинувачували в роботі на російські спецслужби, – і 13 липня виїхала з України, мовиться у звіті. За її словами, поліція спершу відмовилася починати розслідування щодо цих погроз, і його почали вже після звернення її адвоката до Міністерства внутрішніх справ.

Напади на меншини

Серед перешкоджань свободі зібрань у звіті названо кілька нападів насильницьких радикальних груп на демонстрації ЛГБТІ-осіб – ідеться про події на підконтрольній Києву території.

На території ж, контрольованій Росією, права на мирне й вільне зібрання просто не існує, мовиться у звіті, демонстрації ж, які там відбуваються, часто вочевидь організовані керованими Росією силами, і участь у них примусова.

Серед інших порушень, перелічених у звіті, – випадки антисемітизму чи нападів на представників національних меншин. Зокрема, станом на 1 жовтня 2020 року було зафіксовано три напади з підозрюваних антисемітських мотивів – два на єврейських паломників в Умані і один на охоронця синагоги в Маріуполі – і близько шести випадків антисемітського вандалізму, як зазначено у звіті, це число зменшилося, порівняно з 10 випадками за такий самий період 2019 року.

Інші такі випадки – це низка нападів на ромів у різних місцях України чи напад на студентів із Демократичної Республіки Конго в Києві, які заявили, що нападники висміювали їхній колір шкіри.

Українська влада ще не коментувала звіту Держдепартаменту.

Деінде у світі

У низці країн проблеми з правами людини значно серйозніші, ніж в Україні. Антоні Блінкен, представляючи звіт, називав їх на ім’я.

«Від Гонконгу до Білорусі, від Нігерії до Венесуели люди виходили на вулиці. Вони закликали уряди захищати їхні права людини й засадничі свободи, забезпечити вільні й чесні вибори і покласти край дискримінації… У Китаївлада чинила геноцид проти уйгурів, переважно мусульман, і злочини проти людяності, зокрема ув’язнення, тортури, примусову стерилізацію і переслідування уйгурів і членів інших релігійних і національних меншин… Влада Росії бере собі за ціль політичних дисидентів і мирних демонстрантів, а корупція у владі лишається нестримною», – сказав Блінкен.

Крім того, він згадав про злочини режиму Башара аль-Асада проти народу Сирії, війну в Ємені, яка позбавляє людей можливості здійснювати їхні права, корупцію влади Ніколаса Мадуро в Венесуелі і Даніеля Ортеги в Нікарагуа, урядові обмеження на Кубі, санкціоноване владою насильство в Зімбабве проти її супротивників чи арешти політичних в’язнів у Туркменистані.

«Права людини взаємозалежні, і позбавлення одного з них може спричинити руйнування ширшої структури суспільства», – наголосив державний секретар США.

Дивіться також: У американській столиці цього року пік цвітіння сакури відбувається без звичних натовпів туристів

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG