Російські військові керівники застрягли в минулому і не можуть реформувати армію так, щоб вона могла вирішувати завдання майбутнього, говорять американські військові експерти.

Коментуючи промови російського президента, міністра закордонних справ та міністра оборони, оглядачі говорять, що війна в Україні показала, що російська армія потребує реформ, але нинішнє керівництво неспроможне їх провести, бо не воно не в стані осмислити свої помилки, а також економіка країни не може підтримати реформи армії, що вимагають великих фінансових та людських ресурсів.

Дара Масікот, дослідниця корпорації RAND, яка майже два десятиліття вивчає російську армію, називає оголошення про реформи, яке зробив міністр оборони Росії Сергій Шойгу «дещо сюрреалістичним».

Зміни кордонів військових округів, повернення бригад до складу дивізій, збільшення кількості самих дивізій, інші запропоновані зміни вона називає поверненням до часів, коли російська армія вважалася громіздкою і застарілою.

«Для мене це схоже на повернення до проблем їхнього минулого та порожніх слів, враховуючи проблеми з ресурсами, з якими вони стикаються», – пише дослідниця у серії твітів.

Вона нагадує, що сенс попередньої консолідації чи реорганізації російської армії полягав у тому, що вони не могли повністю укомплектувати підрозділи, їх було дорого утримувати, а переважна більшість (80%) не була у високій готовності. Тоді, каже дослідниця, російські лідери припускали, що вони не будуть вести велику наземну війну.

Але тепер, згідно з заявами Шойгу, Росія планує збільшити кількість дивізій, що означає, що знадобиться більше людей і обладнання. «Досягти цього завдання до 2026 року без суттєвих змін в російській економіці та кадровій системі – надвелике завдання», – зауважує дослідниця.

Вона говорить, що російське керівництво мало би не тільки поповнити втрачене обладнання, але для того, щоб сформувати дивізії, замовити нове. Тобто треба очікувати, що Кремль готовий профінансувати «дуже велике замовлення і дуже скоро». Щодо персоналу, то «це може означати зміни до призову» – більше призовників кожні 12 місяців або подовження терміну служби. Також вона зауважує, що Кремль планує мобілізацію українців з анексованих територій і заохочення добровольців, хоча тут вона не бачить великих перспектив.

«Я поки що не розумію, як 600 000 бажаючих захочуть стати волонтерами після всього цього, але з часом люди забувають», – додає Дара Масікот.

Вашингтонська експертка каже, що до змін російську армію підштовхнули воєнні невдачі, але винести з них справжні уроки, теперішнє керівництво Росії не може. Бо для того, щоб «засвоїти болісні уроки», потрібно «зізнатися собі в тому, що вони зробили не так, і що вони зробили в Україні з українцями та своїми». Поки що з Шойгу та Герасимовим на чолі війська в Росії це здається малоймовірним».

Дивіться також:

Міжнародна військова підтримка обвалить російський фронт в Україні? Ексклюзив РС із полковником Пентагону перед «Рамштайном»

До подібних висновків доходять і аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), які кажуть, що крім пропаганди російському керівництву нічого не вдається запропонувати своєму населенню.

Оглядачі очікували, що президент Володимир Путін, який любить прив’язки до знаменних дат, у промові, яку він виголосив у середу, 18 січня і присвятив прориву радянськими військами блокади Ленінграда, оголосить про щось важливе – про мобілізацію, чи про офіційну війну в Україні, як вимагають російські військові блогери. Але замість цього він лише далі повторював старі тези про «захист жителів Донбасу від неонацистів».

На думку експертів (ISW), це означає, що здатність повністю формувати інформаційний простір в Росії вислизає з рук російського президента.

«Путін прагне сформувати інформаційний простір, щоб відновити підтримку вторгнення та ведення тривалої війни, відновлюючи наративи до 24 лютого про «українських неонацистів» і «геноцид росіян», щоб відновити контроль над висвітленням війни після того, як він значною мірою поступився цим простором різноманітним квазінезалежним áкторам», – вважають експерти ISW.

Цій же меті, на думку аналітиків, служать і заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який заявив, що Україна та Захід «продовжують геноцид російського народу». Лавров звинуватив Захід у створенні коаліції, яка використовуючи Україну, хоче «вирішити «російське питання» так само, як Адольф Гітлер шукав «остаточне рішення» для викорінення єврейського населення Європи».

На думку ISW, коментарі Лаврова заслуговують набагато більше уваги, ніж промова Путіна. Аналітики вважають, що виглядає на те, що Кремль дає вказівки високопосадовцям «сформувати російський інформаційний простір для тривалої війни», а якщо це викличе критику, то вона буде спрямована проти цих представників уряду, а не проти особисто Путіна.

«Мета обурливого й абсурдного порівняння Лаврова, ймовірно, полягала в тому, щоб доповнити риторику Путіна та інші спроби Росії переконати російський народ, що Україна та її західні прихильники становлять реальну та безпосередню загрозу для території Росії та для росіян у їхніх домівках», – кажуть аналітики ISW у серії твітів.

Також вони зауважують, що російські керівники перекреслюють надії на переговори, коли Лавров прямо заявляє, що «не може бути й мови про переговори з [президентом України Володимиром] Зеленським», і стверджує, що наполягання Заходу на участі України в переговорах є «нісенітницею», оскільки Захід відповідає за прийняття рішень в Україні».

Дивіться також:

"Росія програє, бо її наративи базуються на брехні, маніпуляції, відбілюванні злочинів. Вона приречена на поразку" - Еміне Джапарова