Спеціальні потреби

Актуально

Едвард Лукас: мета Кремля – розвал демократичних систем Заходу

Мирослава Ґонґадзе і Едвард Лукас під час інтерв’ю

Старший редактор тижневика The Economist і віце-президент CEPA - «Агенства аналізу центрально-європейської політики» - Едвард Лукас каже, що Захід трохи запізно відкрив очі на загрози з Кремля. На його думку, великі західні країни дійсно «прокинулись», коли побачили втручання Росії в президентські вибори в США. В інтерв’ю «Голосу Америки» експерт говорить про те, як треба боротися з російською пропагандою, і що можна зробити на противагу політиці Путіна.

Інтерв'ю Мирослави Ґонґадзе з редактором The Economist Едвардом Лукасом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:33 0:00

Мирослава Ґонґадзе: Багато років Ви піднімаєте питання про проблему пропаганди і гібридної війни. Захід не хотів визнавати і розуміти цю проблему. Що з вашої точки зору допомогло Заходу і США нарешті зрозуміти небезпеку, яка виходить від Росії?

Едвард Лукас: Я думаю, Захід пробудило те, що саме зараз Старий світ був атакований. І я думаю, що великі західні країни дійсно «пробудились», коли вони побачили втручання в американські президентські вибори. П’ять років тому я зустрічався із німецькими посадовцями і попередив їх, що вони стануть жертвами інформаційної війни. І вони буквально розсміялись. Вони сказали: «Що ви маєте на увазі? Росія атакуватиме нас інформацією? Припиніть!» Тепер це головний пріоритет головних німецьких служб безпеки – упоратись із цими атаками. Вони очевидно прокинулись. Але це трохи запізно.

МҐ: Чому лише Ви та кілька Ваших колег були єдиними, хто розумів цю проблему?

Я бачив закінчення «холодної війни». Я бачив проблеми, які переживають балтійські країни, намагаючись позбутись російських військ у 1991. І я бачив російську пропагандистську кампанію, спрямовану на Балтію
Едвард Лукас

ЕЛ: Тому що я жив у балтійських країнах на початку 90-х, саме коли всі ці події лише розгортались. Я бачив закінчення «холодної війни». Я бачив проблеми, які переживають балтійські країни, намагаючись позбутись російських військ у 1991. І я бачив російську пропагандистську кампанію, спрямовану на Балтію, яка відбувалась навіть за ери Єльцина. Російське керівництво було дуже слабким, і лідери були дуже розділені, ще не було Путіна, але було багато людей при владі, які все ще хотіли мати гарні відносини зі своїми сусідами. Ці проблеми дійсно мають витоки ще з того часу. (Тодішний президент Естонії – ГА) Леннарт Мері застерігав людей про це ще у 1994. Він виголосив промову у Гамбурзі, попереджаючи людей про російські репресії всередині країни та зовнішню агресію. Російська делегація тоді встала й покинула конференцію. Примітно, що очолював цю делегацію пан В.В. Путін із Санкт-Петербурга.

МҐ: Чи не думаєте, що це розуміння прийшло до Заходу трохи запізно? І зараз набагато складніше боротись із цими викликами?

Більшість успіхів у своїй грі Росія зробила завдяки тому, що Захід відмовлявся визнавати серйозну загрозу, те що Росія має лихі наміри
Едвард Лукас

ЕЛ: Це дійсно дуже серйозна проблема і ми реагуємо на неї запізно. І ми не зробили достатньо. Але я думаю, все розвивається достатньо оптимістично, тому що Росія втратила елемент несподіванки. І більшість успіхів у своїй грі Росія зробила завдяки тому, що Захід відмовлявся визнавати серйозну загрозу, те що Росія має лихі наміри, що Росія має можливості, які дійсно працюють. І тепер у людей відкрились очі. Вони очікують на напади. Особливо, під час німецьких чи французьких виборів. Росія також втратила перевагу анонімності. Тому що ми набагато прискіпливіше переглядаємо акаунти в соцмережах, на веб-сайтах, в Інтернеті, щоб відрізнити справжні загрози.

МҐ: Виявляти й розуміти суть пропаганди – важливо. Але які методи можуть бути дієвими, щоб з цією пропагандою боротись?

Треба регулювати галузь ЗМІ, треба вимагати, аби вони відповідали критеріям, щоб працювати на нашій території. Також ми маємо «стежити за грошима»
Едвард Лукас

ЕЛ: По-перше, треба регулювати галузь ЗМІ, треба вимагати, аби вони відповідали критеріям, щоб працювати на нашій території. Також ми маємо «стежити за грошима». Треба дивитись, хто розміщує рекламу на таких сайтах, і відрізати це фінансування. Приглядатись до людей, які дають коментарі каналам RT та Sputnik. Це треба розглядати як безчестя, дії, які жодна поважна особа не робитиме. Нам треба заохочувати людей не працювати на ці організації. Казати: це не початок вашої журналістської кар’єри, а її кінець.

МҐ: Уряд Великої Британії почав розслідувати діяльність RT. Ми чуємо, що у Сполучених Штатах також розглядають таку можливість. Чи Ви думаєте, що таким ЗМІ як Russia Today варто дозволити працювати на Заході.

Я б не переоцінював важливість RT. Ми зараз проводимо чимало досліджень із багатьма джерелами російської дезінформації. RT – дуже мала частина цього
Едвард Лукас

ЕЛ: Я б не переоцінював важливість RT. Ми зараз проводимо чимало досліджень із багатьма джерелами російської дезінформації. RT – дуже мала частина цього. Але проблема в тому, що RT веде мовлення англійською. Нам треба спершу оцінити реальну вагу проблеми, якість і кількість. Треба виміряти охоплення і вплив усіх російських ЗМІ: фейкових новинних сайтів чи нібито легітимних новинних організацій, чи таких як Перший російський телеканал, російськомовний канал, який веде мовлення у країнах Балтії. Нам треба виміряти їхній вплив і проаналізувати, який вплив вони мають, на яку аудиторію та чому. Тоді ми можемо зробити нашу протидію ефективною.

МҐ: Який ефект мають соціальні медіа?

Соціальні медіа трансформували журналістику, змінили спосіб написання матеріалів...змінились способи збирання інформації
Едвард Лукас

ЕЛ: Соціальні медіа трансформували журналістику, змінили спосіб написання матеріалів, ми можемо стежити за людьми через мікроблоги, писати статті про повідомлення у Twitter, змінились способи збирання інформації. Вони також стали майже такими ж важливими, як преса, у питаннях поширення інформації. Це, переважно, позитивно. Проблема із цим – анонімність. І на мою думку, анонімні медіа можуть мати непропорційний ефект. І треба бути дуже обережним із цим. Наприклад, Twitter уже має верифікацію. Я б хотів, аби ця система підтвердження особи була двоступенева. Треба давати номер своєї кредитки, адресу, інші дані. Щоб довести, що ви – реальна особа. І що більше інформації надаєте, то більше треба підтвердження. Людям треба знати, із ким вони мають справу. І так само із Facebook. Із цим ми на початковій стадії. Але цю проблему ми маємо уже кілька років, тож поступово буде й відповідь. Ми більше покладатимемось на достовірність, щоб люди могли показати, чому їм можна довіряти.

МҐ: Щодо політики Росії та мети Путіна. Чи Ви дійсно думаєте, що Росія вплинула на результати виборів у США?

Головна мета Кремля – не підтримка певного кандидата, а просто розкол та розвал системи. Я думаю, вони роблять це у США, Франції та Німеччині
Едвард Лукас

ЕЛ: Очевидно, хакерська атака на штаб Гілларі Клінтон була спробою зруйнувати її кампанію. І я думаю, Росія взагалі хоче сіяти непевність у суспільстві. Адже якщо ви вірите, що демократія – це фікція і у виборах немає сенсу, це означає, що люди перестануть перейматись Путіним. Тож я думаю, головна мета Кремля – не підтримка певного кандидата, а просто розкол та розвал системи. Я думаю, вони роблять це у США, Франції та Німеччині.

МҐ: Тож це фактично робиться для того, щоб знищити демократичну систему вцілому?

Ключ до розуміння Путіна – дуже простий. Він хоче посіяти розбрат і недовіру - соціальну, мовну, політичну – будь-яку
Едвард Лукас

ЕЛ: Я думаю, ключ до розуміння Путіна – дуже простий. Він хоче посіяти розбрат і недовіру - соціальну, мовну, політичну – будь-яку. Це завжди добре, бо розділена країна, розділений Захід не можуть протистояти Путіну. Також він хоче посіяти розбрат між прошарками суспільства. Між державою та людьми, виборцями і політиками, розбити політичну систему, тому що в таких умовах система не зможе відповісти «путінізму».

МҐ: Щодо відповіді Путіну. Що, на Вашу думку, можна зробити на противагу його політиці?

Нам треба більше сил у країнах Балтії. Я дуже підтримую ідею надання допомоги Україні. Треба мати набагато жорсткіші санкції
Едвард Лукас

ЕЛ: Спершу, краще оборонятись. Нам треба більше сил у країнах Балтії. Я дуже підтримую ідею надання допомоги Україні. Треба мати набагато жорсткіші санкції. Зокрема, візові санкції проти п’яти тисяч людей, еліти, що знаходиться на верхівці влади. І не лише проти них, а й проти їхніх дружин і чоловіків, братів і сестер, батьків, дітей. Це вдарить по них дуже сильно. Бо якщо вони пропагують неприйняття Заходу, їхнім дітям не можна дозволяти навчатись на Заході, зберігати й відмивати там гроші, проводити там відпустки, їхнім сім’ям – лікуватись на Заході. Це має бути їхня ціна за ненависть до Заходу. Думаю, це матиме вплив.

Ми можемо зазнати поразки не тому що ми слабкі, а тому що у нас слабка воля
Едвард Лукас

«Також треба заморожувати їхні рахунки, наприклад, як передбачає «закон Магнітського», схвалений Конгресом. Треба підвищити ціну за бізнес-стосунки із Путіним. І також необхідно ввести набагато більш суворі санкції, якщо агресія продовжуватиметься. Не важливо, поширюватиметься вона Україною, Білоруссю чи Балтією. Ніколи не треба забувати, що ми набагато більші за Росію. Загальна кількість населення країн Заходу - мільярд людей. Проти 140 мільйонів росіян. Загальне ВВП Заходу - 40 трильйонів, в Росії – менш ніж 1,5. Ми у сім разів більші за кількістю населення і майже у 14 разів більші у ВВП. Ми можемо зазнати поразки не тому що ми слабкі, а тому що у нас слабка воля. Нам треба краще координувати зусилля, проявляти більше волі, і ми легко побачимо, що Путін – не найсерйозніша проблема. Є набагато більш складні. Нам треба вирішити цю проблему, і перейти до складніших», - заявив Едвард Лукас в інтерв’ю «Голосу Америки».

Дивіться також: Як на кордонах ЄС брязкають зброєю, аби унеможливити агресію з боку Росії

Як на кордонах ЄС брязкають зброєю, аби унеможливити агресію з боку Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:31 0:00

Всі новини дня

Популяризаторка української кухні «Пані Стефа» приїхала до США досліджувати кухню діаспори. Відео

Відома популяризаторка української кухні «Пані Стефа» вже понад десять років відтворює старовинні галицькі рецепти. Відео з її гастрономічними дослідженнями та кулінарними цікавинками надзвичайно популярні.

Сенаторка Джин Шагін: Нам потрібно зробити все можливе, щоб українці отримали усю необхідну сучасну зброю. Відео

Українська готовність боротися за власну державу та демократію надсилає важливий сигнал не лише Росії, але й Китаю та іншим автократам. Таку думку висловила сенаторка-демократка Джин Шагін в ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.

Головнокомандувач сил НАТО розповів, скільки літаків та суден захищають східні кордони альянсу 

Верховний командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувач збройних сил США в Європі генерал Крістофер Каволі. REUTERS/Johanna Geron

Верховний командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кристофер Каволі закликав продовжувати підтримувати Україну до перемоги й не допустити російського успіху. Про це він сказав під час виступу у Берліні, з нагоди 75-ї річниці Плану Маршала.

“Ми маємо продовжувати підтримувати можливості українців, щоб вони перемогли. Росія не може вийти з цієї війни з перемогою, наше майбутнє просто не витримає цього», – заявив американський генерал, який також очолює військові сили США в Європі.

Він додав, що США та ЄС щодня тренують українців і в рамках двосторонніх програм, і в рамках військової допомоги ЄС.

«На сьогодні понад 11 тисяч українських солдатів проходять колективну підготовку у нас, в різних місцях по всій Європі. Ці солдати зможуть вплинути на ситуацію (на полі бою - ред.)”, – сказав американський генерал, чий виступ транслював Європейський центр із безпекових досліджень.

За словами генерала Каволі, “брутальне, неспровоковане, нелегальне вторгнення” Росії в Україну змінило правила, “перевернуло наші уявлення про безпеку, про світ”. Головнокомандувач сил НАТО наголосив, що війна в Україні стала викликом для колективної безпеки НАТО, але альянс зумів швидко відреагувати, посиливши свій східний фланг.

Фото Sgt. Patrik Orcutt, Збройні сили США
Фото Sgt. Patrik Orcutt, Збройні сили США

“У відповідь на російське вторгнення в Україну, альянс НАТО створив більшу і потужнішу військову структуру на східному флангу. Зараз я маю понад 40 тисяч військових під моїм командуванням, і ще 200 тисяч військових, яких країни привели до готовності на випадок, якщо я їх буду потребувати. У нас є майже 100 літаків, які патрулюють повітряний простір зараз, майже 100 суден, яку контролюють ситуацію на воді”, - прозвітував головнокомандувач сил НАТО в Європі.

Він віддав належне згуртованості та єдності, яку демонструє альянс з часу російського вторгнення.

“Союзники та партнери активізувались заради захисту цінностей свободи та демократії, вони поставили інтереси України навіть вище своїх інтересів”, - заявив генерал Каволі.

Єдність альянсу – це те, що продовжує залишатися центром тяжіння в НАТО, - сказав генерал. Він додав, що союзники мають робити все можливе, аби гарантувати безпеку НАТО.

У середу вранці Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову із командувачем НАТО генералом Крістофером Каволі. Серед іншого, сторони обговорили постачання Україні озброєння, техніки та боєприпасів.

Росія, Китай та Іран створюватимуть проблеми протягом багатьох років - Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету США

Генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету США на 2024 р. на Капітолійському пагорбі. REUTERS/Michael A. McCoy

Три країни - Росія, Китай та Іран - разом створюватимуть проблеми для світової безпеки протягом багатьох років. Про це заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 фінансовий рік у Комітеті Палати представників США зі збройних сил у середу, 29 березня.

Міллі зазначив, що стурбований зв'язками між Росією та Китаєм. " Ми бачимо, що вони зближуються. Я не називав би це справжнім альянсом у буквальному значенні цього слова, але ми бачимо, як вони зближуються, та Іран є третім. Таким чином, я думаю, що ці три країни разом створюватимуть проблеми протягом багатьох років, особливо Росія та Китай через їхні можливості", - сказав генерал.

Зокрема, Міллі зауважив, що КНР та Росія мають засоби, щоб загрожувати інтересам США. "Війни між великими державами не було останні 80 років значною мірою через правила, запроваджені після Другої світової війни, і можливості збройних сил Сполучених Штатів разом із нашими союзниками та партнерами. Ми повинні залишатися наймогутнішою країною, якщо хочемо продовжувати утримувати велику державу", - заявив Міллі.

Він заявив, що Китай становить довгостроковий геостратегічним виклик номер один для США. Зокрема, Міллі висловив стурбованість ядерною програмою Пекіна: "Ми, ймовірно, не зможемо нічого зробити, щоб зупинити, уповільнити, зірвати, заборонити або знищити китайську програму ядерного розвитку, яку вони запланували на наступні 10-20 років. Вони збираються це зробити за власним планом. Дуже мало важелів зовнішнього впливу, щоб запобігти цьому. Можуть бути якісь економічні важелі впливу. Це можуть бути інші речі у світі розвідки".

Він зазначив, що Китай має національну мету - наздогнати і перевершити Сполучені Штати у військовому плані. "Вони на шляху, щоб це зробити. І це справді тривожно. Це справді неприємно, і нам доведеться не тільки йти в ногу, але й випереджати, і це забезпечить мир", - зазначив Міллі.

Під час слухань щодо бюджету Міллі також наголосив, що загрозою для світової стабільності є Росія. "Ми підтримуємо Україну в захисті її суверенітету та підтримуємо НАТО у вигляді військової присутності Сполучених Штатів у кожній країні на східному фланзі Альянсу. Ця боротьба не тільки в інтересах України, але й в інтересах Сполучених Штатів, щоб захистити систему, яка запобігала війні великих держав протягом останніх восьми десятиліть", - сказав Міллі.

Обговорюючи оборонний бюджет США, генерал Міллі також наголосив на небезпечній політиці Ірану, який також вжив заходів для покращення можливостей у виготовленні ядерної зброї. "Іран міг би виробити достатньо розщеплюваного матеріалу для ядерної зброї менш ніж за два тижні, а щоб виготовити справжню ядерну зброю, знадобиться лише кілька місяців", - зазначив Міллі. При цьому він заявив, що Сполучені Штати розробили кілька варіантів, які можуть розглянути, якщо Іран таки вирішить розробити ядерну зброю.

Контролюючі органи США: порушень з допомою Україні не виявлено – слухання в Конгресі

Голова Комітету зі закордонних справ Палати представників Конгресу США Майкл Маккол, Архівне фото.

Порушень у наданні та використанні американської допомоги Україні не було виявлено. Про це на слуханнях у Конгресі заявила очільниця офісу, що здійснює контроль над використанням бюджетних коштів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Слухання відбуваються на тлі політичних суперечок, що точаться як всередині Республіканської партії, так і між представниками республіканців у Конгресі та адміністрацією президента США Джо Байдена навколо розміру та звітування щодо допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії.

«У нас немає серйозних кримінальних справ, пов’язаних із допомогою США Україні», – заявила під час слухань Ніколь Ангарелла, виконувачка обов'язків генерального інспектора Агентства США з міжнародного розвитку.

Вона сказала, що лише в її офісі 60 людей працюють над перевіркою використання допомоги Україні, також до цієї роботи залучено працівників посольства США, а з бюджету на забезпечення цієї роботи було виділено додаткових 13 мільйонів доларів.

Голова Комітету зі закордонних справ Палати представників Майкл Маккол, республіканець з Техасу, підтримав надання допомоги Україні для захисту у війні проти Росії, але він, разом із багатьма республіканцями, останніми місяцями вимагає більшої прозорості та звітності щодо використання цієї допомоги.

У своєму вступному слові на слуханнях він сказав, що адміністрація Байдена повинна очікувати, що його комітет «продовжить бути пильним і вимагати прозорості та підзвітності щодо допомоги США Україні».

«Щоб було зрозуміло, я не здійснюю цей нагляд, щоб поставити під сумнів важливість підтримки України, а навпаки, нагляд має стимулювати адміністрацію в Україні використовувати кошти Конгресу з найвищим ступенем ефективності та результативності», – сказав Маккол.

На слухання у середу конгресмени Комітету зі закордонних справ Палати представників викликали керівників трьох служб, що здійснюють перевірку надання допомоги Україні – Агентства США з міжнародного розвитку, Державного департаменту США та Міністерства оборони.

Федеральні агентства з нагляду створили робочу групу щодо контролю української допомоги у червні 2022 року, через чотири місяці після початку російського вторгнення, і за словами Ангарелли, протягом останніх дев’яти місяців у співпраці ці три офіси ведуть роботу над наглядом за безпрецедентною кількістю американської допомоги, що надається у сфері безпеки, гуманітарної допомоги, бюджетної допомоги, юридичної допомоги та багатьох інших сферах.

Загальна сума допомоги США, пов'язаної з Україною, сягає 113 мільярдів доларів, з них дві найбільші статті – допомога у сфері безпеки – понад 62 мільярди доларів та допомога по лінії Агентства США з міжнародного розвитку – понад 46 мільярдів доларів, мовиться у зведеному звіті наглядових органів.

Раніше очільниця Агентства з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер і заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Кол заявляли, що немає свідчень того, що допомога США в Україні була використана не за призначенням.

Більше

XS
SM
MD
LG