Спеціальні потреби

Актуально

Санкції ЄС щодо Білорусі гальмуються вимогами Кіпру стосовно Туреччини

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган спостерігає за турецьким судном, яке досліджує нафтогазові поклади у східному Середземномор’ї, проти чого протестують Кіпр та Греція.

Європейський Союз натрапив на труднощі у процесі узгодження санкцій щодо Білорусі через суперечку стосовно Туреччини, стверджує агентство новин Reuters.

Євросоюз ще три тижні тому заявив про введення санкцій проти білоруських урядовців у зв’язку зі звинуваченнями про фальсифікацію президентських виборів 9 серпня та через переслідування опозиції, масові арешти й насильство над учасниками мирних протестів у Білорусі.

Санкції могли б бути підтверджені на зустрічі керівників країн ЄС 24-25 вересня.

Європейські міністри закордонних справ намагатимуться дійти згоди у цьому питанні на переговорах 21 вересня.

Ми не маємо проблеми із запровадженням санкцій щодо Білорусі, але вважаємо, що була політична згода, що два процеси відбуватимуться паралельно.
Кіпрський дипломат

З Брюсселя повідомляли, що європейці фактично узгодили список кількох десятків чільних білоруських посадовців, яким насамперед заборонять в'їзд на територію країн ЄС.

Велика Британія, яка вийшла з ЄС каже, що узгоджує з європейськими партнерами власні санкції щодо Білорусі.

Схвалення європейських санкцій, згідно з повідомленнями, гальмує один з найменших членів ЄС - Кіпр, який вимагає, щоб Євросоюз також запровадив санкції щодо Туреччини через суперечку довкола нафтогазових покладів у східній частині Середземного моря.

Туреччина, попри заперечення з Брюсселя, минулого року почала буріння поблизу берегів Кіпру.

"У нас нема іншого виходу. Ми не маємо проблеми із запровадженням санкцій щодо Білорусі, але вважаємо, що була політична згода, що два процеси відбуватимуться паралельно», - сказав агентству Reuters неназваний кіпрський дипломат.

Згідно з повідомленнями такі країни як Німеччина вважають, що суперечку з Туреччиною можна вирішити шляхом переговорів, не вдаючись до санкцій.

Рішення в ЄС ухвалюються за одноголосною згодою усіх 27-ми країн в організації.

Президент Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, Урсула фон дер Ляєн у програмному виступі в Європейському парламенті цього тижня поскаржилася, що система одноголосності дає навіть одній країні можливість гальмувати рішення.

"ЄС ризикує втратити вагу і довіру. Нам треба перейти до схвалення рішень кваліфікованою більшістю у певних питаннях, стосовно прав людини і санкцій», - цитує Reuters неназваного європейського посадовця.

Питання відносин з Туреччиною назване одним з головних на порядку денному саміту ЄС 24-25 вересня.

Суперечка щодо нафтогазових родовищ у східному Середземномор’ї також порушила питання щодо дій Туреччини у Сирії та Лівії, а також про авторитаризм турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана.

Туреччина - член НАТО, але її намагання стати членом Європейського Союзу заблоковані вже упродовж кількох десятків років, і політика президента Ердогана збільшила розбіжності між Анкарою та Брюсселем.

Дивіться також: Експерти: наступний розвиток протестів визначить не лише політичне, але і економічне майбутнє Білорусі

Всі новини дня

«Жахливе відлуння минулого». Посольство США в Україні засудило продовження репресій проти кримських татар

Чоловік на церемонії вшанування річниці депортації кримських татар з Криму до Середньої Азії в 1944 році в Бахчисарайському районі Криму, 18 травня 2016 року.

У середу, 18 травня, в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар.

«Сьогодні, коли ми згадуємо радянську депортацію кримських татар, ми вшановуємо їхню стійкість і засуджуємо ганебне продовження російських репресій та нападів на їхню культурну ідентичність», - йдеться у заяві Посольства США в Україні, розміщеній на офіційній сторінці у Твіттер.

«Сьогоднішні дії Росії – це жахливе відлуння жорстокості та переслідувань минулого», - зазначає американське диппредставництво.

У травні 1944 року Сталін протягом трьох днів депортував з батьківщини кримськотатарський народ — приблизно 200 000 осіб, пише в статті на «Атлантік» Рорі Фіннін, доцент українознавства Кембриджського університету, автор книги «Кров інших: кримське злодіяння Сталіна та поетика солідарності».

«У кримськотатарській мові депортація згадується як Sürgün («Вигнання»), подія жорстокого розкуркулення та масової смерті. Тисячі депортованих загинули під час подорожі від нелюдських умов, нестачі води та їжі та жорстокого поводження з боку сталінського НКВС. Ще тисячі загинули від голоду, перебування від даху над головою та хвороб у «таборах спецпоселенців» у Середній Азії та Сибіру, на далеких теренах Радянського Союзу, де вони томилися майже півстоліття», - пише він.

Він нагадує, що Сталін звинуватив кримських татар в масовій співпраці з нацистськими окупантами, але, хоча як й серед усіх етнічних груп в Криму й не тільки низка людей співпрацювала з нацистьскими силами, «переважна більшість воювала в Червоній Армії; тисячі здобули державні медалі, а шестеро стали прославленими Героями Радянського Союзу».

«Сталін вигнав кримських татар з Криму не за те, що вони зробили, а за те, що він думав, що вони можуть зробити. У його параноїдальній уяві, де була ідея неминучої війни з Туреччиною за контроль над протоками Босфор і Дарданелли, кримські татари були потенційною мусульманською, тюркомовною п’ятою колоною. Рано чи пізно їх потрібно було зламати», - пише дослідник.

«Депортацію кримськотатарського народу з їх історичної Батьківщини керівництво Радянського Союзу називало «спецоперацією». А кримських татар — «зрадниками», які становлять міфічну загрозу країні. Методички не змінюються», - написав у Фейсбуці написав народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Рустем Умєров, повідомляє Укрінформ.

«Нам знадобилось майже півсторіччя, щоб відвоювати право жити на власній землі. У 1989 році кримським татарам дозволили повернутись на Батьківщину. Яку у 2014 році окупував той самий ворог, але в іншій обгортці», - написав він.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні нагадав, що тоді, під час депортації та після загинула половина вимушено переселених.

“Після страшної війни, яка пройшла Кримом, як і всією Україною, як і всією Європою, цілий народ тоді поставили на межу виживання. Під час депортації і після неї, коли кримськотатарський народ був примушений жити на чужині, загинула майже половина з вимушено переселених. Майже половина народу! Це був свідомий злочин тиранії проти народу і проти людяності як такої”, - наголосив Зеленський.

А сьогодні росіяни знову примусово депортують сотні тисяч українців на чужину, наголосив він.

“ Окупанти знищують наші міста , наші села. Вони змусили більше 12 мільйонів українців і українок полишити свої домівки. І вони знову, як і 78 років тому, примусово депортують сотні тисяч наших людей на чужину, у віддалені райони”, - сказав Зеленський.

У статті використано матеріали Укрінформ, The Atlantic.

Дивіться також: Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Єврокомісія оголосила нову допомогу Україні

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступає із заявою в штаб-квартирі ЄС у Брюсселі, середу, 27 квітня 2022 року. (Кензо Трібуйяр, фото басейну через AP)

Єврокомісія пропонує нову макрофінансову допомогу Україні обсягом до 9 млрд євро в 2022 році. Про це у середу заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Ми продовжимо підтримувати Україну, через цю війну і коли вони почнуть відбудову", - заявила посадовиця.

Фон дер Ляєн виступила з пропозицією щодо платформи з відбудови, якою керували б Україна та Єврокомісія і яка поєднувала б міжнародих донорів, фінансові інституції та інших партнерів, йдеться в соцмедійному дописі посадовиці.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас в своєму дописі у Twitter назвав оголошення "значним внеском ЄС у покриття бюджетних потреб України".

Британський експерт Тімоті Еш зауважив - якщо йдеться про гранти, це добре, "якщо ж це боргові кошти - це лише збереже проблеми на майбутнє".

Згідно з оцінками уряду України, українсьий бюджет потребує до 5 млрд дол щомісяця, щоб закрити потребу в фінансуванні. Експертка вашингтонського Міжнародного інституту фінансів Еліна Рібакова в коментарі Голосу Америки сказала, що цей дефіцит бюджету ліше зростатиме. Якщо війна триватиме далі і якщо міжнародна спільнота не стане на допомогу Україні, то країна постане передважкими рішеннями щодо бюджету та конвертованості гривні, зазначила вона.

Як повідомляв Голос Америки, під час візиту до Європи цього тижня міністерка фінансів США Дженет Єллен закликала союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.

Дивіться також: Міністерка фінансів США - про фінансову підтримку України. Відео

Міністерка фінансів США - про фінансову підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00

Уряд США подякував Маску за Starlink для України

Запуск ракети SpaceX Falcon 9 із 53 супутниками Starlink, 18 травня 2022. REUTERS/Joe Skipper

Очільниця урядової агенції США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер подякувала компанії Ілона Маска SpaceX за допомогу у наданні Україні високошвидкісного супутникового інтернету Starlink.

"Завдяки нашому партнерству зі SpaceX, USAIDUkraine доставила тисячі терміналів Starlink для підтримки роботи основних та екстрених служб в Україні в режимі онлайн, незважаючи на руйнування Росією існуючої інтернет-інфраструктури. Дякую SpaceX за щедрий внесок", - написала Пауер у Twitter.

Раніше Голос Америки повідомляв, що USAID оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів Starlink, 3667 з яких були надані компанією безкоштовно, а решту 1333 було придбано коштом USAID, що дозволяють "державним службовцям і критично важливим постачальникам послуг для громадян продовжувати спілкуватися в Україні та із зовнішнім світом, навіть якщо жорстока агресія Путіна розірве українську волоконно-оптичну або стільникову інфраструктуру зв'язку".

При цьому деякі американські експерти застерегли, що Росія може використати супутниковий сигнал, як такий, що використовується для відкритого для України інтернету Starlink, щоб наводити цілі для ракетних обстрілів.

Чи погодяться європейські компанії сплачувати за російський газ в рублях?

Фото: газопровід в Німеччині, 1 листопада 2021 ркоу

Попри роз'яснення речника Європейської Комісії, що оплата в рублях за газ стане порушенням санкційного режиму, деякі європейські компанії все ж заявляють про можливість відкриття рахунків в рублях в російському "Газпромбанку", який відповідає за газові виплати.

На проплаті в рублях за газ поставлений до Європи наполягає російський "Газпром". Таким чином, вказують експерти опитані Голосом Америки, Кремль прагне підтримати курс рубля, що постраждав від санкцій.

Хоча роз'яснення видані Єврокомісією в понеділок не містять прямої заборони на таку виплату, у вівторок речник Єврокомісії заявив, що виплати за газ в рублях "виходять за рамки" санкційного режиму, запровадженого Європою проти Росії у відповідь за її агресію в Україні.

У вівторок італійська газова компанія ENI заявила, що відкриє другий рахунок в рублях в "Газпромбанку". Однак, в своїй заяві компанія стверджує - відкриття рахунку в рублях є "запобіжним заходом", а компанія не сприйняла нові зміни до контракту, запропоновані "Газпромом" і контракт передбачає виплату в євро.

Німецька компанія Uniper заявила про намір сплачувати за російський газ в євро, а RWE наголосила на тому, що її ії відповідатимуть законодавству Німеччини та Європи, повідомляє Financial Times.

Фінська державна компанія Gasum вказала у вівторок, що Росія може відключити газ Фінляндії, яка відмовляється робити проплату в рублях.

Як писав Голос Америки, наприкінці минулого місяця, "Газпром" призупинив поставки газу Болгарії та Польщі, після того, як компанії цих країн відмовились сплачувати за газ в рублях. В Євросоюзі назвали такі дії Росії "невиправданими та неприйнятними", а також - "ще однією спробою використати газ як інструмент шантажу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила із потужною заявою, в якій засвідчила «єдність та солідарність з країнами-членами ЄС».

Президент США Джо Байден у своєму виступі в квітні також назвав дії Росії "шантажем", а у твіті вказав, що погрозами Росія не доб’ється усунення санкцій. "Ми не дозволимо їм залякуванням чи шантажем вийти з санкцій, - йдеться у твіті. - Ми не дозволимо їм уникнути наслідків за агресію".

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG