Спеціальні потреби

Санкції ЄС щодо Білорусі гальмуються вимогами Кіпру стосовно Туреччини


Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган спостерігає за турецьким судном, яке досліджує нафтогазові поклади у східному Середземномор’ї, проти чого протестують Кіпр та Греція.

Європейський Союз натрапив на труднощі у процесі узгодження санкцій щодо Білорусі через суперечку стосовно Туреччини, стверджує агентство новин Reuters.

Євросоюз ще три тижні тому заявив про введення санкцій проти білоруських урядовців у зв’язку зі звинуваченнями про фальсифікацію президентських виборів 9 серпня та через переслідування опозиції, масові арешти й насильство над учасниками мирних протестів у Білорусі.

Санкції могли б бути підтверджені на зустрічі керівників країн ЄС 24-25 вересня.

Європейські міністри закордонних справ намагатимуться дійти згоди у цьому питанні на переговорах 21 вересня.

Ми не маємо проблеми із запровадженням санкцій щодо Білорусі, але вважаємо, що була політична згода, що два процеси відбуватимуться паралельно.
Кіпрський дипломат

З Брюсселя повідомляли, що європейці фактично узгодили список кількох десятків чільних білоруських посадовців, яким насамперед заборонять в'їзд на територію країн ЄС.

Велика Британія, яка вийшла з ЄС каже, що узгоджує з європейськими партнерами власні санкції щодо Білорусі.

Схвалення європейських санкцій, згідно з повідомленнями, гальмує один з найменших членів ЄС - Кіпр, який вимагає, щоб Євросоюз також запровадив санкції щодо Туреччини через суперечку довкола нафтогазових покладів у східній частині Середземного моря.

Туреччина, попри заперечення з Брюсселя, минулого року почала буріння поблизу берегів Кіпру.

"У нас нема іншого виходу. Ми не маємо проблеми із запровадженням санкцій щодо Білорусі, але вважаємо, що була політична згода, що два процеси відбуватимуться паралельно», - сказав агентству Reuters неназваний кіпрський дипломат.

Згідно з повідомленнями такі країни як Німеччина вважають, що суперечку з Туреччиною можна вирішити шляхом переговорів, не вдаючись до санкцій.

Рішення в ЄС ухвалюються за одноголосною згодою усіх 27-ми країн в організації.

Президент Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, Урсула фон дер Ляєн у програмному виступі в Європейському парламенті цього тижня поскаржилася, що система одноголосності дає навіть одній країні можливість гальмувати рішення.

"ЄС ризикує втратити вагу і довіру. Нам треба перейти до схвалення рішень кваліфікованою більшістю у певних питаннях, стосовно прав людини і санкцій», - цитує Reuters неназваного європейського посадовця.

Питання відносин з Туреччиною назване одним з головних на порядку денному саміту ЄС 24-25 вересня.

Суперечка щодо нафтогазових родовищ у східному Середземномор’ї також порушила питання щодо дій Туреччини у Сирії та Лівії, а також про авторитаризм турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана.

Туреччина - член НАТО, але її намагання стати членом Європейського Союзу заблоковані вже упродовж кількох десятків років, і політика президента Ердогана збільшила розбіжності між Анкарою та Брюсселем.

Дивіться також: Експерти: наступний розвиток протестів визначить не лише політичне, але і економічне майбутнє Білорусі

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG