Спеціальні потреби

Актуально

Європа має збільшити виробництво зброї для України і для власних потреб, бо вона не може перекладати свою безпеку на США – чиновник ЄС

У США є виклики в Азії, і в разі потреби, «не зможуть забезпечити деякі з основних засобів оборони для Європи, каже європейський чиновник. На фото – ракетний есмінець типу «Арлі Берк» USS Sampson ВМС США під час проходу через Тайванську протоку. 26 квітня 2022 року.

Країни Європейського Союзу мають збільшити виробництво зброї та боєприпасів, щоб допомогти Україні відповісти на збройну агресію проти неї Росії, та для власних потреб, говорять офіційні представники західних країн та експерти.

Європейський чиновник, чиє відомство відповідає за військове планування, заявив, що країни Європейського Союзу повинні спільно купувати зброю, щоб поповнити запаси після постачання Україні, і що вони мають більше дбати про власний захист, не покладаючись на США.

«Російська агресія проти України демонструє недолік наших можливостей», – сказав Їржі Шедівий, виконавчий директор Європейського оборонного агентства, органу ЄС, який допомагає ЄС у військовому плануванні та закупівлях.

Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на слова чиновника, його відомство веде переговори з європейськими компаніями з виробництва зброї про збільшення замовлень. Шедівий заявив, що важливо, щоб країни ЄС узгоджено закуповували обладнання та боєприпаси.

«Що важливо, так це те, що ми, Європейський Союз, зможемо стати надійним постачальником безпеки у захисті громадян», – сказав він у розмові з агентством Reuters.

Чиновник ЄС, який походить з Чехії, країни Центральної Європи, сказав, що Євросоюз має прислухатися до закликів США та інвестувати в оборону, бо США мають виклики у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і в разі потреби, «не зможуть забезпечити деякі з основних засобів, таких як стратегічні авіаперевезення, літаки-розвідники, високоточні ракети та протиповітряну оборону» для Європи.

Згідно зі звітом Європейського парламенту за 2020 рік, без допомоги США Євросоюзу було б важко захистити себе, оскільки не вистачало б можливостей розвідки, систем протиракетної оборони середньої дальності, а також кораблів-амфібій і підводних човнів.

Як повідомляв «Голос Америки» у листопаді, союзники України радилися, як збільшити військове вироюбництво після того, як військова допомога Україні спорожнила їхні власні склади зброї. Про це говорили політики, військові та представники промисловості у листопаді на безпековому форумі в канадському Галіфаксі.

Військові експерти говорять, що неочікуваний для багатьох інтенсивний характер бойових дій в Україні призвів до того, що не вистачає не лише європейських, але і американських боєприпасів. Вони кажуть, що до нинішнього скрутного становища призвели провали у політиці та військовій стратегії, бо західні уряди не вірили, що після закінчення «холодної війни» буде потрібне масове виробництво звичайної зброї. Але, як показала російська агресія проти України, зброя виробляється надто повільно та в менших кількостях, ніж це потрібно в еру «промислових масштабів війни».

Співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян каже, що українська артилерія витрачає за три дні більше снарядів, ніж американські виробники спроможні виробити за місяць.

«Україна випускає до 5000 артилерійських снарядів щодня (росіяни стріляють більше). Оскільки США виробляють лише 14 000 снарядів на місяць (цифри в Європі, ймовірно, такі ж), існує гострий брак цього життєво важливого типу боєприпасів», – пише Раян у серії твітів.

Він каже, що за американськими оцінками, суттєво збільшити виробництво боєприпасів не вдасться до 2024 року. Така ж ситуація, на його думку, буде і з ракетами протиповітряної оборони та високоточною зброєю. Але, як вважає генерал австралійської армії у відставці, ЄС та США мають достатню індустріальну базу для того, щоб збільшити виробництво протягом наступного року, а іншим союзникам, зокрема Австралії, буде нелегко збільшити військові запаси, а тому їм потрібно почати планувати власне виробництво.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG