Актуально
- Голос Америки
Європа має збільшити виробництво зброї для України і для власних потреб, бо вона не може перекладати свою безпеку на США – чиновник ЄС
Країни Європейського Союзу мають збільшити виробництво зброї та боєприпасів, щоб допомогти Україні відповісти на збройну агресію проти неї Росії, та для власних потреб, говорять офіційні представники західних країн та експерти.
Європейський чиновник, чиє відомство відповідає за військове планування, заявив, що країни Європейського Союзу повинні спільно купувати зброю, щоб поповнити запаси після постачання Україні, і що вони мають більше дбати про власний захист, не покладаючись на США.
«Російська агресія проти України демонструє недолік наших можливостей», – сказав Їржі Шедівий, виконавчий директор Європейського оборонного агентства, органу ЄС, який допомагає ЄС у військовому плануванні та закупівлях.
Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на слова чиновника, його відомство веде переговори з європейськими компаніями з виробництва зброї про збільшення замовлень. Шедівий заявив, що важливо, щоб країни ЄС узгоджено закуповували обладнання та боєприпаси.
«Що важливо, так це те, що ми, Європейський Союз, зможемо стати надійним постачальником безпеки у захисті громадян», – сказав він у розмові з агентством Reuters.
Чиновник ЄС, який походить з Чехії, країни Центральної Європи, сказав, що Євросоюз має прислухатися до закликів США та інвестувати в оборону, бо США мають виклики у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і в разі потреби, «не зможуть забезпечити деякі з основних засобів, таких як стратегічні авіаперевезення, літаки-розвідники, високоточні ракети та протиповітряну оборону» для Європи.
Згідно зі звітом Європейського парламенту за 2020 рік, без допомоги США Євросоюзу було б важко захистити себе, оскільки не вистачало б можливостей розвідки, систем протиракетної оборони середньої дальності, а також кораблів-амфібій і підводних човнів.
Як повідомляв «Голос Америки» у листопаді, союзники України радилися, як збільшити військове вироюбництво після того, як військова допомога Україні спорожнила їхні власні склади зброї. Про це говорили політики, військові та представники промисловості у листопаді на безпековому форумі в канадському Галіфаксі.
Військові експерти говорять, що неочікуваний для багатьох інтенсивний характер бойових дій в Україні призвів до того, що не вистачає не лише європейських, але і американських боєприпасів. Вони кажуть, що до нинішнього скрутного становища призвели провали у політиці та військовій стратегії, бо західні уряди не вірили, що після закінчення «холодної війни» буде потрібне масове виробництво звичайної зброї. Але, як показала російська агресія проти України, зброя виробляється надто повільно та в менших кількостях, ніж це потрібно в еру «промислових масштабів війни».
Співробітник Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Раян каже, що українська артилерія витрачає за три дні більше снарядів, ніж американські виробники спроможні виробити за місяць.
«Україна випускає до 5000 артилерійських снарядів щодня (росіяни стріляють більше). Оскільки США виробляють лише 14 000 снарядів на місяць (цифри в Європі, ймовірно, такі ж), існує гострий брак цього життєво важливого типу боєприпасів», – пише Раян у серії твітів.
Він каже, що за американськими оцінками, суттєво збільшити виробництво боєприпасів не вдасться до 2024 року. Така ж ситуація, на його думку, буде і з ракетами протиповітряної оборони та високоточною зброєю. Але, як вважає генерал австралійської армії у відставці, ЄС та США мають достатню індустріальну базу для того, щоб збільшити виробництво протягом наступного року, а іншим союзникам, зокрема Австралії, буде нелегко збільшити військові запаси, а тому їм потрібно почати планувати власне виробництво.
Всі новини дня
- Голос Америки
Зброя, передана Україні, належить Україні – Білий дім про удари по території Росії
Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.
Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.
«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.
«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».
З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.
«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.
Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.
«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.
Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.
Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.
Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.
Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.
Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.
Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.
Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.
Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.
«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».
Дивіться також:
Німеччина закриває всі, крім одного, російські консульства в країні
Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.
На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.
Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.
Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.
- Голос Америки
Новий президент Латвії Едгарс Рінкевичс назвав Україну, США та національну оборону пріоритетами на найближчі 4 роки
Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.
Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.
Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.
Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.
Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.
Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля.Bloomberg
"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.
В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.
Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.
Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".
"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.
Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.
Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Reuters
Говорити про Україну і не тільки, до Вашингтона їдуть прем'єр-міністри Данії та Великої Британії
Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.
Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.
Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:
“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.
Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.
“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.
За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.
Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).
Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.
У Чорному морі через війну могло загинути 50 тисяч дельфінів. Відео
У Чорному морі через війну могло загинути близько 50 тисяч дельфінів, ще сотні - зазнали травм, кажуть у національному парку “Тузлівські лимани”. Через снаряди та міни вода в морі поступово може стати отруйною. Подробиці – в сюжеті Ірини Шинкаренко.
Форум