Спеціальні потреби

ЄС: галузеві санкції для Росії вже «в дорозі»


Володимир Путін та Ігор Сечін, голова Роснафти
Володимир Путін та Ігор Сечін, голова Роснафти

Брюссель – ЄС готовий вдарити галузевими санкціями по Росії, однак все ще «на шляху у цьому напрямку». Так характеризують ситуацію із посиленням тиску на режим президента Росії Володимира Путіна у Європейській комісії. Після обговорень можливих галузевих санкцій постійними представниками держав ЄС у Брюсселі у четвер та п’ятницю остаточне рішення, як кажуть, ухвалюватимуть на початку наступного тижня. А наразі розширили «чорний список», до нього додали 15 осіб і 18 компаній та організацій.

Того, що робить Росія для припинення кровопролиття в Україні, далеко не достатньо. Навіть навпаки, конфлікт старанно підживлюють сусіди зі сходу. Так вважають європейські експерти й політики, додаючи, що сумнівів у цьому у них більше немає. Саме тому нині в наявному «чорному списку» ЄС з’явилося ще 15 осіб та 18 компаній та організацій – як із Росії, так і з числа українських сепаратистів. Тобто вони не зможуть співпрацювати із Євросоюзом чи забрати звідти свої активи.

Отже, з часу анексії Криму та конфлікту на сході України загальна кількість персон «нон-ґрата» нині складає 87 осіб, компаній – 20.

Водночас це все ще друга фаза санкцій, пояснюють у Брюсселі. Третій рівень, а саме обмеження доступу російських банків до європейського ринку капіталів, санкції щодо їхнього оборонного сектору, товарів і технологій подвійного, зокрема, воєнного застосування, та обмеження в сфері енергетичної галузі, – всі ці санкції ще потребують законодавчої бази. Але вона швидко буде готова, заявив речник Єврокомісії Джонатан Тодд.

«Постійні представники ЄС в євроустановах у п’ятницю обговорили ці санкції, – пояснив він. – Можу запевнити, що Єврокомісія у співпраці зі Службою зовнішніх дій тепер збираються розробити (для їхнього впровадження) законодавчі пропозиції дуже швидко».

«Дуже швидко», вочевидь, означає – до наступного вівторка, на який призначене чергове засідання дипломатів ЄС при євроустановах.

Лідери ЄС ухвалять санкції заочно?

Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей у п’ятницю надіслав лідерам держав та урядів ЄС листа із пропозицією, не скликаючи нового позачергового саміту, доручити ухвалення перших економічних санкцій постійним представникам ЄС при євроустановах.

А тим часом дискусії в різних столицях співдружності європейських держав триватимуть і протягом вихідних. Найбільше вагаються ті країни, які найактивніше торгують із Росією. Як там пояснюють, санкції ЄС мають бути болючими для Москви, але не дуже шкодити європейській економіці. Також покарання повинні бути гнучкими, щоб їх можна було зупинити в будь-який час.

Водночас без вагань нові економічні та персональні санкції нині на Росію наклала Канада. Ці замороження активів компаній енергетичної, військово-промислової та фінансової сфер, разом із забороною на в’їзд до Канади низці осіб, перегукуються з обмеженнями, впровадженими Вашингтоном минулого тижня.

Білий дім у п’ятницю повідомив, що президент США Барак Обама і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте провели телефонну розмову та дійшли висновку: за тиждень після збиття міжнародного авіалайнера з майже трьома сотнями жертв Росія не зробила нічого для деескалації конфлікту й продовжує озброювати сепаратистів. «Тож впровадження нових санкцій щодо Росії необхідне», – мовиться у заяві Білого дому.

«Йде підготовка законодавчих пропозицій, які, звичайно ж, ще мають бути офіційно ухвалені. Гадаю, напрямок руху вже є дуже чітким, однак ми все ще в дорозі», – каже Майя Коціянчич, речниця голови європейського дипломатичного корпусу Катрін Аштон, маючи на увазі, що Євросоюз вже впритул наблизився до санкцій «третього рівня».

Що європейці готують Кремлю?

Згідно із даними Радіо Свобода, перша із галузевих санкцій, тобто обмеження доступу російських банків до європейських капіталів, призведе до неможливості фінансування економіки Росії.

Друга санкція, запропонована Єврокомісією, – ембарго на торгівлю зброєю з Росією. Водночас обережно уточнюється, що країни-члени можуть самі вирішити, чи стосуватиметься вона вже раніше укладених контрактів. Наприклад, щодо продажу Москві французьких вертольотоносців «Містраль».

Європейці також мають намір накласти заборону на експорт товарів, які можуть застосовуватися і в цивільній, і у військовій сферах.

Економісти підрахували, що від скорочення цієї комерції європейські компанії щороку втрачатимуть 20 мільярдів євро. Тобто шкода для них буде доволі відчутна. З огляду на це, Єврокомісія створила цілу низку критеріїв, які допоможуть скоротити втрати від ембарго до 4 мільярдів на рік.

Нарешті, обмеження також будуть накладені на надання Росії високих технологій та інновацій. Торкнуться вони й чутливих для енергетичної галузі сфер економіки Російської Федерації. Щоправда, через спротив низки країн ЄС заборонені технології можуть не стосуватися газовидобувної промисловості.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG