Спеціальні потреби

Збудували армію, відбудують і економіку. Експерти про повоєнну реконструкцію України


На думку деяких оглядачів, саме час провести реформи, відразу орієнтуючись на те, щоб вони сприяли інтеграції з Європейськими Союзом, кандидатом на вступ до якого Україна стала вже під час війни.
На думку деяких оглядачів, саме час провести реформи, відразу орієнтуючись на те, щоб вони сприяли інтеграції з Європейськими Союзом, кандидатом на вступ до якого Україна стала вже під час війни.

Поки російські ракети та дрони продовжують спустошення української економіки та інфраструктури, економісти у Києві та за кордоном намагаються окреслити шляхи, якими піде післявоєнна реконструкція України. Вона обіцяє стати наймасштабнішим проектом відбудови в Європі після закінчення Другої світової війни.

Як підрахували в агентстві Associated Press, нині майже половина витрат України іде на військові потреби та безпеку. Ця стаття становить 43% бюджету. Сам бюджет у 2,6 трильйона гривень має дефіцит у 50%, тобто уряду постійно бракує від 3 до 5 мільярдів доларів на місяць, щоб покрити цей дефіцит. Падіння економіки очікується цього року на 45%.

Президент України Володимир Зеленський каже, що країна потребує 38 мільярдів доларів прямої допомоги від західних союзників, таких як США та 27 країн ЄС, а також 17 мільярдів доларів для фонду відновлення збитків від війни.

Поточні потреби у десятки мільярдів доларів покривають США та ЄС

Великі нові зобов’язання ЄС є приємною подією, враховуючи важливу роль цієї війни для європейської безпеки
Крістоф Требеш

Згідно з даними, які зібрала програма Ukraine Support Tracker Кільського інституту, за станом на кінець листопада країни ЄС та інституції Євросоюзу надали майже 52 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Ще 18 мільярдів було узгоджено в якості макрофінансової підтримки. Американський центр стратегічних та міжнародних досліджень підрахував, що загальні кошти, які США передбачили, через війну в Україні, становлять 68 мільярдів доларів, На наступний рік Білий дім попросив у Конгресу ще 37,7 мільярда доларів.

«Великі нові зобов’язання ЄС є приємною подією, враховуючи важливу роль цієї війни для європейської безпеки», – каже у заяві Крістоф Требеш, керівник групи, яка розробляє Ukraine Support Tracker.

Близько 3 мільярдів допомоги Україна отримала від Міжнародного вадютого фонду на екстренну підтримку та на компенсацію втрати експеорту харчових товарів. Але, як зауважують експерти, з якими говорило агентство AP, для того, щоб видавати Україні більші позики, МВФ доведеться переглянути свої правила, за якими гроші не надавалися країні, «яка не контролює своїх кордонів».

Експерти кажуть, що поки іде війна, неможливо оцінити економічні втрати України. Влітку уряд України назвав вартість реконструкції в 750 мільярдів доларів, але вона росте з кожним бомбардуванням.

Як зауважує газета New York Times (NYT), економісти, пов’язані з Київською школою економіки, кажуть, що на початок 50 мільярдів доларів від донорів було б достатньо, щоб витримати Україну протягом наступного року.

Реконструкція разом з інтеграцією в ЄС

Але оцінка потреб реконструкції залежить від того, які плани на неї має український уряд. І тут лунають найсміливіші пропозиції та точаться найзапекліші дискусії.

Економіка, яку Україна успадкувала від СРСР понад 30 років тому вже тоді потребувала докорінних реформ. Тож зараз, на думку економістів, саме час їх провести і при цьому відразу орієнтуватися на те, щоб ці реформи сприяли інтеграції з Європейськими Союзом, кандидатом на вступ до якого Україна стала вже під час війни. Бо після перемоги, в яку вірять понад 90% українців, найбільшим торговельним партнером Києва стане Європейський Союз.

Як кажуть економісти, з якими у Лондоні спілкувалася авторка статті у NYT, продукція, яка раніше надходила з Росії, тепер буде надходити переважно з Євросоюзу. Це стосується, за словами її співрозмовників, всього спектру товарів – «від холодильників до ядерних реакторів».

Для цієї інтеграції, як кажуть європейські аналітики, Україні ще доведеться створити стійкі політичні інституції, які б підтримували стандарти управління, встановлені Європейським Союзом.

Менше уряду, більше ринку пропонують українські економісти

Але молодше покоління українських економістів, покладаючись на досвід, який дала війна, каже, що вертикальні структури – не найсильніша сторона українців, тому роль держави і уряду в процесі відновлення треба звести до мінімуму.

«Існує такий ідеалістичний погляд, що уряд може спрямовувати ресурси, а люди будуть слухати», цитує NYT слова Юрія Городниченка, економіста Каліфорнійського університету Берклі. Він додає, що як людина, яка виросла в Україні, може стверджувати, що там «це не так працює».

Він пояснює, що через радянський спадок та неповний перехід України до сучасної демократичної ринкової економіки після розпаду Радянського Союзу, «уряд не має можливості регулювати», бо «немає професійної, добре навченої бюрократії».

Як зазначає NYT, Городниченко належить до незалежної мережі економістів, які брали участь у доповідях про відбудову України та підготували план для Центру досліджень економічної політики в Лондоні. Серед рекомендацій групи є «радикальна дерегуляція», заклик до зменшення ролі держави, передачі ухвалення багатьох рішень від центрального уряду до місцевих, збільшення ролі ринку в розподілі ресурсів і управлінні економікою та послаблення трудового законодавства.

Але це якраз суперечить європейським тенденціям, коли Європейський Союз посилює законодавство щодо сприяння веденню колективних переговорів, наголошуть євроопейські економісти. Навіть деякі американські економісти з цим підходом категорично не погоджується.

«Я вважаю це просто жахливим», – сказав у розмові з NYT Джозеф Стігліц, професор Колумбійського університету та лауреат Нобелівської премії. Він стурбований тим, що ця модель у Сполучених Штатах призвела до нерівності, погіршення стану довкілля, браку доступного житла та медичного обслуговування. Він попереджає, що вибір моделі – це не лише рішення для нинішньої кризової ситуації, а питання довгострокового розвитку.

Говорячи про нещодавні зміни до трудового законодавства, ухвалені парламентом, Стігліц та інші критики попереджають, що якщо механізми захисту працівників демонтуються, а профспілки слабкі, то роботодавці можуть самочинно встановлювати умови праці, оплати та звільнення працівників, розповідає NYT.

Проте Тимофій Милованов колишній міністр, а нині професор Київської школи економіки, який також брав участь у аналітичних документах центру, сказав NYT, що для української економіки зараз потрібно вижити, тож питання попереджень про звільнення за два місяці, чи виплати допомоги після звільнення, не є актуальними, коли підприємства розбомблені, чи фінансово зруйновані війною.

Одник інший західний економіст, з яким говорила NYT, каже, що військовий та економічний успіх залежить від підтримки з боку громадян. Якщо люди не відчують, що їхні зарплати зроостають, а захист не відповідає європейському, їхня підтримка повоєнних реформ може ослабнути, попереджає Люк Купер, економіст Лондонської школи економіки.

Українські та європейські економісти тепер гадають про те, як поведуть себе ті майже вісім мільйонів людей, які в пошуках тимчасового притулку опинилися за межами країни. Вони, та ще сім мільйонів, які є переміщеними особами всередині країни, будуть потребувати роботи, освіти та медичних послуг, які державі потрібно будже відновлювати разом із фізичною інфраструктурою.

Мільйони людей за кордоном – не втрата, а майбутні інвестиції

Але там, де інші бачать проблему, американський економіст, Андерс Аслунд вбачає нові можливості. У серії твітів Аслунд пояснює, що українці згуртувалися, віднайшли свою національну ідентичність, зуміли реформувати армію, яка завдяки цьому тепер перемагає.

Він каже, що трансформація, якої зазнала армія, може повторитися і в інших сферах, бо крім антикорупційного законодавства, корупцію в Україні стримують «більша прозорість, відкриті електронні закупівлі та електронний уряд». Як наголошує Аслунд, допомагають і децентралізація та сильне громадянське суспільство.

На його думку, Україна з часу Революції Гідності 2014 року сильно змінилася, але зміни були широкими і поступовими, а тому мало помітними для іноземців.

Аслунд нагадує, що, зокрема, польським реформам дуже допомогло те, що поляки могли їздити на Захід, де вони працювали, навчалися та через власний досвід дізнавалися, як працюють західні суспільства.

Експерт з «Атлантичної Ради» і радник багатьох урядів каже, що тепер, коли мільйони українців опинилися в Європі, Україна може пережити подібний досвід, який допоможе повоєнній трансформації суспільства та економіки.

Форум

XS
SM
MD
LG