Актуально
Підтримка України залишиться сильною, але постануть економічні питання. Експерти про результати проміжних виборів у США
Попередні результати на проміжних виборах у США вказують на те, що головні принципи американської зовнішньої політики залишаться незмінними – підтримка України буде міцною, зв’язки з Європою далі посилюватимуться, але довгострокова орієнтація і далі буде на виклики з боку Китаю. Про це говорили експерти, яких недержавна організація Атлантична рада запросила на дискусію, присвячену результатам проміжних виборів до Конгресу США, які відбулися у вівторок, 8 листопада.
Проміжні вибори у США, як кажуть експерти, розглядаються як референдум щодо діяльності чинного президента, і питання зовнішньої політики переважно не є визначальними для проміжних виборів. Зазвичай президентська партія втрачає контроль над щонайменше однією палатою Конгресу, тож проводити свою попередню політику їй стає складніше, зауважують аналітики.
Хоча результати на момент дискусії були відомі ще не в усіх округах, експерти вважають, що про основні тенденції, на які вказали ці вибори, можна говорити з упевненістю. Попри те, що рейтинг президента Джо Байдена є 42%, що вважається досить низьким, як каже Вівіан Салама, оглядачка з питань національної безпеки газети Wall Street Journal, політика США щодо підтримки України навряд чи зазнає великих змін. На її думку, виборці у США цілком підтримують військову допомогу Україні, але погіршення економічної ситуації американських родин зробить економіку допомогу Україні проблематичною.
Українці вірять в демократію, і воюють за неї, а ми допомагаємо добрим хлопцям, які бояться за правильні, добрі речі, і перемагають. Це є предметом гордості для американцівДаніел Фрід
На думку аналітика Атлантичної ради, колишнього посла США в Польщі Деніела Фріда, дуже важливо те, що українці перемагають. І якщо на інших континентах американці воювали на боці тих, хтоне сильно вірив у демократію, то досвід підтримки демократії в Європі був успішний. Він каже, що добра історія, оповідь про цю війну, в якій американці багато в чому впіхнають і самих себе, має велике значення для американської підтримки українців.
«Українці вірять в демократію, і воюють за неї, а ми допомагаємо добрим хлопцям, які бояться за правильні, добрі речі, і перемагають. Це є предметом гордості для американців», – каже Фрід.
З іншого боку, він відзначає, що в контексті стосунків з Європою будуть питання економічного характеру – хто більше допомагає Україні. Він каже, що навіть у лавах демократів є чимало прихильників тієї думки, що європейці мають розділити відповідальність зі США, а є і такі, які вважають, що «це не наша бійка», і з Москвою потрібно розмовляти м'якше.
Однак, навіть найлівіша частина демократів, згідно з опитуваннями, на які посилається колишній посол США, підтримує Україну, бо бачать цю війну як боротьбу демократії проти диктатури.
«Я думаю, що демократи залишаться єдиними, республіканці будуть розділеними і створюватимуть проблеми для адміністрації Байдена, особливо у питанні розподілу відповідальності, але це можна було передбачати», – каже Фрід. Він додає, що республіканці, присутність яких посилиться у законодавчому органі США, «розділені щодо зовнішньої політики і щодо стратегії». Одні вимагають більшої підтримки України, інші кажуть, що ця підтримка не передбачає «необмежений чек», тобто необмежених фінансів, спрямованих на цю підтримку.
Тенденції щодо самоізоляції Америки мають глибоке коріння і не зникають з часом – Фрід
За словами Фріда, в Республіканській партії є спадщина президента США Рональда Рейгана, а з іншого боку, сильні тенденції до самоізоляції Америки, особливо серед прихильників колишнього президента Дональда Трампа, який намагався нав’язати дружні стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним, бо їхні погляди на світ часто збігалися. Ця частина республіканців, за словами Фріда, не вірить у лідерство Америки у вільному світі.
«Трамп не вірить у вільний світ, він є на боці Путіна, як і багато його прихильників, наприклад Такер Карлсон, коментатор з Fox News. Вони вірять у те, що закордонна політика США має базуватися на суто трансакційних відносинах, що з диктаторами потрібно домовлятися, укладати угоди. Вони люблять Путіна і не люблять Європу, не люблять союзників США. І це є повернення до політики ізоляціонізму 1930-х років, часів до Перл Харбор. Ізоляціоністам було байдуже, що робить Гітлер в Європі, і вони були вороже налаштовані до країн Європи. І Трамп відроджує цю традицію», – каже Фрід.
В американській політиці є «темна сторона» – американські праві були проти Європи, симпатизували Гітлеру під час Другої світової війни, і час від часу ця підводна течія виходить на поверхню, каже Фрід.
Питання щодо лідерства Америки у світі залишається відкритим. Тому буде дуже важливо продовжвати пояснювати, що те, що робить Америка в Україні – це не доброчинність, вона це робить також і у власних інтересах, і це доведеться пояснювати багато разів, каже Фрід.
Він нагадує, що і адміністрація Байдена збиралася мати конструктивні стосунки з Пуіним. Нині він став гострою загрозою для США та їхніх союзників. Китай – завданням на довгу перспективу.
Від Європи будуть очікувати більшої економічної підтримки України – Баркер
З іншого боку, як каже аналітик, «доброю новиною є те, що в Республіканській партії домінує традиція Рейгана, і вони навіть критикують Байдена за те, що він робить недостатньо для допомоги Україні». Але і цей табір вважає, що європейці мали б робити більше і не залишати основний тягар на плечах американців. Зокрема, йдеться про Німеччину, яка, за словами Фріда, зробила багато помилок, роблячи ставку на дешевий газ з Росії для своєї економіки. Але нині німці почали виправляти свої помилки і, за словами Фріда, рухаються у правильному напрямку.
Але Європа – це не лише про співпрацю. Деякі європейські політики мають подібні погляди на політику, як Трамп, наприклад Віктор Орбан, каже Фрід. Для Трампа Орбан був навіть прикладом для наслідування у просуванні націоналістичного порядку денного, зауважує експерт.
«Але Орбан є на стороні тих, хто програє. Він прив’язується до Володимира Путіна, який почав війну і не може її виграти», – вважає Фрід. На його думку, говорячи про майбутні президентські вибори, позиція кандидата від республіканців, який би став на бік сили, що воює проти демократії, є «щонайменше позицією, яка викликає запитання».
Керівник Програми технологій і глобальних відносин Німецької ради з міжнародних відносин Тайсон Баркер вважає, що США та ЄС набагато більше співпрацюють зараз і в питаннях України, і щодо санкцій проти Росії, і у питаннях НАТО. Але залишається багато складних питань у сфері економічних відносин, торгівлі, оподаткування, які дуже складні для пояснення на рівні виборця, тож сторони, на його думку, мають вирішувати їх у менш публічному форматі.
США повернулися до Європи «з необхідності», але пріоритети залишаються в Індо-Тихоокеанському регіоні – Салама
Найбільша та найвпливовіша країни Європи – Німеччина залишатиметься головним партнером США на континенті, вважає Баркер. Берлін вітає американське зацікавлення Європою, він різко збільшив витрати на НАТО, на посилення стосунків зі США. Німеччина, каже американський експерт, визнала свої помилки щодо Росії та щодо залежності своєї індустрії від російського дешевого газу, але від промови Шольца з визнанням цих помилок очікували більше реальних дій. Також у Німеччині, як і в інших країнах Європи мають запитання щодо того, чи американське зацікавлення Європою триватиме і після Байдена.
Як зауважує Вівіан Салама, європейці очікували, що США повертаються до Європи як трансатлантичний партнер. На думку багатьох, адміністрація Байдена виглядала як найбільш трансатлантична адміністрація в післявоєнній історії, але тепер, як каже Вівіан Салама, в Європі розуміють, що для США Європа та проблема Росії не є пріоритетом, а головний стратегічний інтерес США далі лежить в Азії, в Ідійсько-Тихоокеанському регіоні.
«США повернулися до Європи «з необхідності», але пріоритети залишаються в Ідійсько-Тихоокеанському регіоні, – каже оглядачка Wall Street Journal. – Європейці бачать це як відсутність послідовності з боку США».
Але, на думку Даніела Фріда, неможливо мати політику щодо Китаю без участі у ній Європи. «Думаю, адміністрація Байдена по-малу доходить до цього розуміння», – каже він.
Він погоджується зі Баркером, що питання торгівлі та інші складні для розуміння пересічної людини питання, потрібно залишати поза публічною сферою. А закордонна політика США для середнього класу має бути сформульована як «повернення американського промислового виробництва назад до США». До речі, і цю проблему, на його думку, доведеться вирішувати разом з європейцями, які мають подібні проблеми з Китайцями, як і американські виробники.
Експерти Атлантичної ради порушили і питання майбутніх президентських виборів, особливо на тлі обіцянок колишнього президента Дональда Трампа зробити «важливе повідомлення» вже наступного тижня. Як очікують, Трамп готується оголосити свою кандидатуру на наступних виборах. Але, як кажуть оглядачі, багато його прихильників програли на цих проміжних виборах, і саме тому, що він їх відкрито підтримав. Тож його позиції послаблюються, вважають аналітики.
З іншого боку, вони зауважують, що атмосфера цих виборів стала набагато здоровішою. Ніхто не обговорює, чи вибори були чесними, каже Даніел Фрід. І це, на його думку, вже досить значний прогрес для демократичного процесу у США.
Всі новини дня
Прокурор МКС закликав до наполегливості у розслідуванні війни РФ в Україні
Лондон (AFP) – Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан закликав до «наполегливості у здійсненні правосуддя». Заклик прозвучав в понеділок на зустрічі міністрів десятків країн, з питання посилення підтримки розслідувань МКС щодо війни в Україні.
Більше 40 міністрів зустрічаються в Лондоні після того, як суд в п'ятницю видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової.
Їх звинувачують у воєнному злочині «незаконної депортації» українських дітей після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Москва в понеділок оголосила, що почала власне кримінальне розслідування щодо Хана та кількох суддів МКС, назвавши ордери "незаконними".
Але головний прокурор МКС заявив на конференції в Лондоні, що розслідування судом поводження з українськими дітьми було аполітичним, незалежним і однією з «відмітних рис мого офісу».
"Ми повинні мати колективну наполегливість, щоб відновити справедливість", - сказав Хан, назвавши війну в Україні "моментом пробудження" для системи МКС.
«Це має бути момент, коли ми усвідомимо, що якщо ми не будемо чіплятися за закон, нам може не бути за що чіплятися в майбутньому».
Він також відкинув думку, що відправлення тисяч українських дітей до Росії було «гуманітарною» евакуацією.
"Докази свідчать про іншу історію", - сказав Хан, благаючи Москву "репатріювати дітей".
"Нехай вони вивчають свою рідну мову у своїх школах, замість того, щоб перебувати в незнайомому середовищі з постійними усиновленнями чужинців", - додав він.
Підтримка
Зустріч у столиці Великої Британії, яку організували міністр юстиції Домінік Рааб і його голландський колега Ділан Єсілгоз-Зегеріус, відбулася після неодноразових закликів МКС до більшої підтримки розслідувань в Україні.
Лондон уже оголосив про додаткове фінансування у розмірі майже 400 000 фунтів стерлінгів (488 000 доларів США), щоб допомогти оплатити психологічну підтримку свідкам і жертвам злочинів або найняти додаткових британських експертів для посилення МКС.
За даними Міністерства юстиції Великої Британії, на конференції інші країни мають намір пообіцяти практичну та фінансову підтримку суду. Захід також включав сесії зі збору доказів і координації для просування розслідувань, йдеться в повідомленні.
У 2022 році співорганізатори Нідерланди направили дві групи судово-медичних експертів під прапором МКС для збору доказів для розслідування злочинів, скоєних в Україні з початку російського вторгнення.
Рааб, колишній юрист, який як урядовий юридичний радник працював над судовим переслідуванням за воєнні злочини Слободана Мілошевича в Сербії та Чарльза Тейлора в Ліберії, сказав, що учасники конференції «поділяють переконання, що президента Путіна і ширше (російське) керівництво потрібно притягнуті до відповідальності”.
"Абсолютно важливо, щоб ми об'єдналися навколо МКС і щоб ми підтримували офіс прокурора всіма необхідними, чи то ресурсами, чи то технічною експертизою, щоб продовжувати всі свої розслідування", - додав він.
До присутніх також звернулися міністр юстиції України Денис Малюська та генпрокурор Андрій Костін.
Відповідальність
МКС нараховує понад 900 співробітників і має бюджет 169 мільйонів євро на 2023 рік, що менше, ніж запит суду на 175 мільйонів євро на рік.
Його 123 держави-члени спільно відповідають за забезпечення фінансів суду. Він також отримує добровільні внески від міжнародних організацій, окремих осіб і корпорацій.
Хан сказав радіо BBC перед конференцією, що МКС «не може зробити все відразу» і не має «необмежених ресурсів» для розслідування ймовірних воєнних злочинів в Україні.
Однак, «якщо достовірні докази були зібрані і якщо немає виправдувальних доказів, які пом’якшують або зменшують кримінальну відповідальність, ми без вагань будемо діяти», — сказав він.
Хан зазначив, що ордери МКС проти Путіна та Львової-Бєлової вийшли після їхніх власних зізнань у тому, що українських дітей вивозили до Росії.
"Вони не заперечують, що діти перетнули міжнародні кордони. Вони не заперечують, що їх віддають на усиновлення незнайомцям з Росії", - сказав він.
"Отже, відповідні особи визнають досить важливі елементи злочину".
- Голос Америки
Ракети для HIMARS, боєприпаси для гаубиць, але не ATACMS чи F-16 - в новому пакеті допомоги США Україні
США оголосили новий пакет допомоги Україні на суму $350 млн, який включатиме більше ракет GMLRS для артилерійських установок HIMARS, 155-мм боєприпаси для гаубиць і 25-мм боєприпаси. Про це повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Пакет включає більше боєприпасів для наданих США HIMARS і гаубиць, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракети HARM, протитанкову зброю, річкові катери та інше обладнання.
«Лише Росія може завершити свою війну сьогодні. Поки Росія цього не зробить, ми будемо обʼєднані з Україною стільки, скільки буде потрібно», - йдеться в заяві.
Ракети ATACMS чи винищувачі F-16 не включені у новий пакет, уточнили два посадовці оборонного відомства США, повідомила кореспондентка Голосу Америки у Пентагоні Карла Бабб.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель висловив сподівання, що Євросоюз домовиться про угоду у 2 мільярди євро щодо спільних закупівель боєприпасів для України на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони ЄС в Брюсселі.
Загалом ЄС уже надав військової підтримки Україні на суму 12 мільярдів євро. Обсяг військової допомоги Києва з боку Вашингтона від 24 лютого 2022 року перевищив 30 мільярдів доларів.
- Голос Америки
Євросоюз планує підписати угоду на закупівлю артилерії для України на €2 млрд
Євросоюз має домовитись про угоду у 2 мільярди євро щодо спільних закупівель боєприпасів для України на зустрічі міністрів закордонних справ і оборони ЄС в Брюсселі. Таке сподівання висловив Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Він попередив, що без угоди Європейському Союзу буде важко продовжувати постачати зброю Києву. При цьому міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна також заявила, що Україні необхідно допомогти "швидко і негайно".
Запланована угода у 2 мільярди євро (2,14 мільярдів доларів) складається із двох частин: половина суми має піти до країн ЄС на використання їхніх наявних запасів боєприпасів, які можна швидко відправити Києву, інша половина - піде на замовлення виготовлення 155-міліметрових снарядів для України в межах масштабних спільних закупівель, спрямованих на те, щоб спонукати оборонні компанії ЄС нарощувати виробництво.
Минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц у виступі перед німецькими законодавцями у Бундестазі пообіцяв говорити про реформи у Євросоюзі на саміті в Брюсселі "для забезпечення ще кращих безперервних постачань" боєприпасів Україні для захисту від повномасштабної російської агресії. Він заявив: "Дуже важливо, щоб ми швидко постачали Україні необхідні боєприпаси".
Загалом ЄС уже надав військової підтримки Україні на суму 12 мільярдів євро.
Раніше Київ повідомив ЄС, що українським силам потрібно 350 тисяч снарядів на місяць, щоб відбити російський напад і розпочати власні контрнаступи. Як зазначає AFP, країни ЄС наразі ведуть суперечки щодо деталей, наприклад, хто відповідатиме за розміщення замовлень на боєприпаси і чи можуть вони купувати лише в європейських виробників.
Минулого тижня під час засідання Міжнародної контактної групи з безпекової допомоги Україні в форматі "Рамштайн" міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін повідомив, що міжнародна коаліція допоможе Україні надалі отримувати танки, бойові машини піхоти та іншу бронетехніку, а також "терміново навчати українських військових на нових потужностях".
У статті використано матеріали Reuters, AFP
- Голос Америки
Шість центробанків світу вживають рішучих дій, щоб стабілізувати ринки
19 березня шість світових центральних банків, включаючи Федеральний резерв у США, Європейській центробанк, банк Англії, Національний банк Швейцарії, Банк Канади та Банк Японії виступили із новими заходами, щоб забезпечити для банків своїх країн доступ до доларів. Зокрема йдеться про розширення програми обміну доларів Федеральною резервною системою США на валюти країн інших центробанків.
Спільні дії дозволили стабілізувати ціни на нафту в понеділок, після падіння на 12% минулого тижня, коли, через очікування економічного спаду на тлі банківської кризи, ціна на нафту досягнула найнижчої позначки за 15 місяців.
Все ж нестабільність в світовій банківській системі триває.
Акції банків знизились в ціні в Лондоні та в Європі, після того, як швейцарський банк UBS заявив, що придбає Credit Suisse за 3, 25 млрд дол. Акції Credit Suisse впали на 60% в понеділок, а акції UBS - на 6%, індекс акцій банків Європі знизився на 3% в понеділок зранку, пише The Guardian.
Нестабільність в світовій банківській системі розпочалась після падіння 16-го за розмірами банку США SVB, який 10 березня регулятор у США передав під управління Федеральної корпорації зі страхування інвестицій. Через два дні, регулятор перебрав контроль над іншим американським банком Signature.
- Голос Америки
Сі Цзіньпін обговорює з Путіним війну РФ в Україні
Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним державним візитом у понеділок, щоб зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. На порядку денному - війна Росії в Україні та мирна пропозиція Китаю.
Сі стане першим лідером іноземної держави, який зустрінеться з Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента.
Минулого місяця Китай оприлюднив план з 12 пунктів, створений для припинення війни Росії в Україні.
У понеділок Сі написав у “Російській газеті”, що видається російським урядом, що китайська пропозиція представляє «наскільки це можливо єдність поглядів світової спільноти», згідно з англійським перекладом статті, опублікованим місією Китаю при ООН.
"Документ є конструктивним чинником нейтралізації наслідків кризи та сприяння політичному врегулюванню. Складні проблеми не мають простих рішень", - сказав Сі.
У People's Daily, газеті ЦК Комуністичної партії Китаю, Путін заявив у понеділок: «Ми вдячні за виважену позицію (Китаю) у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин», повідомляє The Associated Press.
«Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи», — сказав Путін у неділю.
Представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі сказав Голосу Америки в п’ятницю: "Ми знаємо, що Китай і Росія покращують і зміцнюють відносини різними способами, з обох сторін. Я не можу говорити про вплив, який пан Сі може мати на пана Путіна. Просто варто поглянути про що вони говоритимуть. Нас непокоїть те, що президент Сі не спілкувався з президентом Зеленським, і ми вважаємо, що важливо, щоб він також зробив це – щоб він не просто знав російську точку зору на цю війну, але щоб він знав точку зору президента Зеленського".
Кірбі також сказав про мирний план, запропонований Пекіном: "Нас би турбувало, якби після зустрічі пролунав заклик до припинення вогню, тому що зараз, хоча припинення вогню звучить добре, воно фактично закріплює здобутки Росії. Це фактично служить меті Росії призупинити вогонь прямо зараз без жодного визнання того, що Росія незаконно перебуває в Україні".
Прес-секретар Кремля Дмитро Песков заявив, що два лідери проведуть неформальні переговори сам-на-сам у понеділок, а у вівторок – більш широкі зустрічі.
Візит Сі до Москви є ще однією ознакою росту дипломатичних амбіцій китайського лідера після оголошення минулого тижня про укладену за посередництва Пекіна угоду, яка дозволила Ірану та Саудівській Аравії відновити дипломатичні відносини після семи років ворожнечі.
Китай сигналізує, що хоче долучитись до майбутнього мирного процесу, сказав Моріц Рудольф, співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.
"Частково це прагнення, щоб її сприймали як "міжнародну відповідальну велику державу", - сказав він Голосу Америки.
Пропонуючи припинити вогонь, китайці, схоже, намагаються "врятувати щось для Путіна", сказав Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша.
"Російські війська почуваються погано, - сказав він Голосу Америки. - На даний момент нам не потрібне втручання Китаю».
Не всі спостерігачі поспішають відкинути дипломатичні спроби Пекіна.
Враховуючи те, що Путін спалив свої мости із Заходом і став більш залежним від Китаю, Сі може мати гідні шанси досягти миру, сказав Джордж Бібі, директор із стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі, мозкового центру, який виступає за стриманість зовнішньої політики США.
«Він має обмежений простір для маневру, щоб повністю відмовитися від участі Китаю», — сказав Бібі «Голосу Америки».
Сі і Путін востаннє зустрічалися в Китаї минулого року, коли Путін був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор, і знову у вересні на регіональній конференції в Узбекистані.
Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив у п'ятницю, що візит Сі Цзіньпіна в Росію сприятиме стратегічній координації та практичній співпраці між двома країнами та дасть новий імпульс розвитку двосторонніх відносин.
Президент України Зеленський має поговорити з Сі Цзіньпінем телефоном після зустрічі президента Китаю з Путіним у Москві.
Візит Сі до Москви стане його першим після того, як Росія вторглася в Україну майже рік тому. Китай публічно дотримується нейтралітету в українському конфлікті, критикуючи західні санкції проти Росії, повідомляє Reuters.
Форум