Спеціальні потреби

2012 рік може стати роком руху за жіночі права у Франції

  • Голос Америки

Вперше за історію країни Кабмін Франції має рівну кількість жінок та чоловіків

Перша, легка половина дня Олівії Каттан закінчується у полудень, коли вона завершує свій робочий день у садочку, де працює помічником вихователя. Відтак, вона приступає до виконання своїх інших обов’язків – у якості журналістки та засновниці феміністської організації «Слова жінок». Під час кампанії Каттан надавала консультації новообраному президенту Олланду з питань прав жінок. Нині половина міністрів в уряді Олланда - жінки. Створено також і міністерство з прав жінок, яке очолила тридцяти чотирирічна Нажат Валло Белкасам. Каттан називає всі ці зміни багатообіцяючими зрушеннями.

«З боку президента Олланда – це фантастичні кроки. Ми ніби то перегорнули нову сторінку», - каже активістка.

Також вперше Франція має неодружену «першу леді» - журналістку Валері Трієрвайлер, яка супроводжувала Олланда під час його візиту до США.

«Їх відносини є свідченням того, що не обов’язково одружуватися для того, щоб жити разом. Ми маємо право обирати, який спосіб життя нам підходить більше», - говорить Олівія.

Правам жінок у Франції останнім часом приділялось багато уваги і з інших причин. В першу чергу через скандал із звинуваченням у зґвалтуванні, висунутим проти колишнього голови МВФ та провідного французького політика Домініка Стросс-Кана.

Професор економіки та прав меншин Анн Борінґ каже, що скандал зі Стросс-Каном просто потряс суспільство:

«Тепер жінки більш відкриті, якщо вони стали жертвами насильства, та загалом більш голосно засуджують насильство проти жінок».

Тим часом пересічні парижани задоволені тим, що жінки займають більш вагомі ролі в політиці. Серед них – сорокарічний бізнесмен Жан-Мішель Бамбуа:

«Добре, що ми нарешті припиняємо дискримінувати на основі статі. Ми повинні враховувати лише компетентність людини».

Театральний режисер Надія Вондергайден також радіє останнім змінам, особливо виключенню з офіційних урядових документів термінів «мадемуазель» та «міс»:

«Ці речі, навіть якщо і помалу, вже починають впливати на французьке суспільство. Цього раніше не було».

Щоправда, каже професор Анн Борінґ, за своє кар’єрне зростання жінкам у Франції ще доводиться боротися:

«Франція поки що залишається країною, де у професійному середовищі жінки відчувають дискримінацію. Наприклад, зарплатня жінок набагато нижча від зарплатні чоловіків, навіть якщо вони мають однакові обов’язки».

Тим часом, активісти, на зразок Олівії Каттан, обіцяють продовжувати пильно слідкувати за тим, наскільки новий уряд слідуватиме своїм обіцянкам і надалі захищати права жінок.
XS
SM
MD
LG