Спеціальні потреби

Актуально

Бути неправдиво звинуваченим у шпигунстві – «це непросто», каже колишній ув’язнений журналіст

Американський журналіст Ніколас Данілофф з родиною у Сполучених Штатах після звільнення після арешту в Москві в жовтні 1986 року. (Фото AFP)

Як останній американський журналіст, затриманий у Росії та неправдиво звинувачений у шпигунстві, Ніколас Данілофф має певну уяву про те, через що проходить Еван Гершкович.

«Це важка ситуація, – сказав Голосу Америки 88-ми літній ветеран-репортер, який нині проживає у Бостоні, у штаті Массачусетс.

Данілоффа утримували близько місяця під час холодної війни в 1986 році за обставин, подібних до Гершковича, репортера Wall Street Journal.

Москва звинуватила Гершковича в шпигунстві, не надавши доказів. Газета і адвокат Гершковича категорично заперечують це звинувачення.

«Дуже легко звинуватити журналістів у шпигунстві, тому що робота досить схожа», — сказав Данілофф коресподенту Англомовної служби Голосу Америки Ліаму Скотту цього тижня.

«Здобування інформації, особливо інформації, яка не є широко відомою, створює враження, що це – шпигунство, хоча це не так», – каже Данілофф.

Президент США Джо Байден назвав затримання Гершковича Росією «абсолютно незаконним».

Байден, який спілкувався з батьками Гершковича у вівторок, коли він летів до Белфаста, засудив арешт репортера.

«Ми чітко даємо зрозуміти, що те, що відбувається, є абсолютно незаконним, і ми це оголосили», – сказав Байден раніше того дня перед від’їздом із Вашингтона.

Мало хто так розуміє тяжке становище Гершковича, як Данілофф. Він також належить до клубу, до якого жоден журналіст не хоче вступати.

Інший час, та сама в'язниця

Данілоффу залишалося всього кілька днів до від’їзду після його п’ятирічної роботи на посаді голови московського бюро U.S. News & World Report, коли 30 серпня 1986 року КДБ заарештував його в парку, коли він прощався з людиною, яку вважав своїм другом.

Потім Данілоффа звинуватили в шпигунстві і відправили в московську Лефортовську в’язницю – ту саму, де тримають Гершковича.

Саме цю в’язницю Кремль використовує для тих в’язнів, чиї справи Москва хотіла б зробити показовими, написав Данілов у нещодавній статті у Wall Street Journal.

Данілоффа звільнили після переговорів між держсекретарем США Джорджем Шульцем і радянським міністром закордонних справ Едуардом Шеварднадзе. Репортера та двох дисидентів-правозахисників обміняли на радянського фізика, якого спіймали під час отримання секретної інформації США в нью-йоркському метро.

Як каже Данілофф, його першою реакцією на повідомлення про арешт Гершковича була думка, що «тут щось погано пахне».

«Бути арештованим і утримуватися під вартою російської влади ніколи не весело, але якщо ви розмовляєте російською, як і Данілофф чи Гершкович, то, ви виявляєте, що ваші тюремники теж люди», – сказав Данілофф.

Данілофф сказав, що у випадку з Гершковичем, його перш за все хвилює його фізична безпека.

«Якби я мав з ним розмову в цей момент, то перше, що я хотів би знати, це: «Як з тобою поводяться? З тобою поводяться як з людиною?», – сказав Данілофф. «Чи тебе принижують?»

«Сигнал страху»

Данилофф і Гершкович мають багато спільного. Данілофф є онуком російського генерала, який утік після російської революції, тоді як Гершкович є сином єврейських емігрантів радянського походження.

«Арешт журналіста, який розмовляє російською та має родинні зв’язки з країною, призначений для того, щоб надіслати сигнал залякування іншим», — написав Данілофф у Wall Street Journal.

Джулія Девіс, інша журналістка з радянським корінням, яка є засновницею Russian Media Monitor і стежить за російським державним телебаченням, каже, що арешт Гершковича мав на меті налякати всіх іноземних репортерів, які все ще працюють у Росії.

«Це – попередження для інших журналістів, які все ще там, і які наважуються говорити про те, що насправді відбувається з економікою Росії та її оборонною промисловістю. Їм кажуть – вас представлятимуть шпигунами, а не журналістами, і ви можете опинитися у в’язниці, що особливо жахливо в такій країні, як Росія, де панує справжнє беззаконня за (президента Росії Володимира) Путіна», – сказала Девіс.

«Намагайтеся не зламатися»

Це очевидне беззаконня викликає у Данілоффа особливе занепокоєння щодо того, що може статися з Гершковичем.

«Мені здається, потрібно відстоювати те, у що ви вірите як західний кореспондент, що, ймовірно, дратуватиме ваших так званих господарів», — сказав Данілофф.

На його думку, журналісти, які опинилися в цій ситуації і не ламаються, а відстоюють цінності, яких їх навчило їхнє західне походження та їхні західні наставники, це – те, чого тюремники найбільше не люблять.

Данілофф сказав, що найважливіше, що може зробити Гершкович, це залишатися сильним, наскільки він може: «Потрібно намагатися говорити мовою вільної преси. Це не так легко зробити. Але я сподіваюся, що це буде та позиція, яку можна зайняти».

Після арешту Гершковича багато уваги приділялося новинам про його ситуацію зі ЗМІ та уряду США.

Менш ніж через два тижні після його арешту та лише через кілька днів після офіційного звинувачення у шпигунстві Державний департамент 10 квітня назвав Гершковича «неправомірно затриманим», що розблоковує додаткові ресурси уряду, щоб допомогти звільнити репортера.

Посольство Росії у Вашингтоні не відповіло на електронний лист Голосу Америки з проханням про коментар.

«Важливо встати і висловитись»

Данілофф висловив надію, що увага не ослабне найближчими тижнями.

«Я вважаю, що висвітлення його ситуації є важливим. І це важливо з точки зору журналістів, які намагаються говорити правду, як вони її знають. Тому що з їхнього боку кордону цілком може виникнути спокуса сказати речі, які не зовсім відповідають дійсності», – сказав він.

Незважаючи на очевидні ризики для безпеки іноземних репортерів у Росії, Данілофф вважає, що важливо, щоб іноземні репортери докладали всіх зусиль, щоб продовжувати висвітлювати країну зсередини.

«Я думаю, що для журналістів – західних журналістів – важливо бути там і намагатися жити за західними стандартами», – сказав Данілофф. «Західні стандарти цілком можуть порушувати звичаї чи навіть закони в Росії. І все ж важливо встати і сказати про це».

Всі новини дня

"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", – представник ГУР МО України. Відео

"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", – представник ГУР МО України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:49 0:00

"Окупанти готуються до провокацій. Тобто вони збираються організувати ядерне зараження. Вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну", – про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО.

"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", - Міноборони України. Радбез ООН знову розглядає ситуацію на станції

У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, знову розгляне Рада Безпеки ООН

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.

"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.

"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.

Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".

"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.

Ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора
Андрій Черняк, представник ГУР МО

Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".

"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.

У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.

Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у кінці березня особисто відвідав ЗАЕС
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у кінці березня особисто відвідав ЗАЕС

Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.

Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік

США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.

"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.

В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.

В статті використано матеріали AFP, AP.

Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден

Архівне фото: президент США Джо Байден

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.

На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.

Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.

Більше

XS
SM
MD
LG