У четвер парламент Греції проголосував за другий законопроект щодо механізмів запровадження режиму жорсткої економії в країні. Напередодні парламент схвалив скорочення витрат державного бюджету у сумі 40 мільярдів доларів. Це є умовою надання першої позички пакету допомоги у сумі 17 мільярдів доларів від МВФ та ЄС.
Але це не припало до душі громадянам Греції. Протести тривають вже третій день та практично паралізували життя в столиці країни. У Греції, яка вважається колискою сучасної західної цивілізації, озброєна поліція захищає парламент країни від розлючених громадян. Люди кажуть, що політики не зважають на їхню думку та нехтують їхніми інтересами.
Греція останніми роками практично жила в борг. Уряд винний міжнародним кредиторам мільярди доларів. Аби зменшити дефіцит бюджету та заспокоїти інвесторів, уряд країни змушений підняти податки та зменшити державні витрати. Але витрати на соціальну підтримку обмежуються в той час, коли громадяни потребують їх найбільше. Безробіття в країні перевищило 16%, на вулицях збільшилась кількість бездомних. Жорстка економія, кажуть греки, руйнує їхні життя. Чимало з них бачать вихід у оголошенні дефолту та виході з Єврозони. З ними не погоджується журналіст Бабіс Пападімітру:
«Люди, які думають, що уряд запроваджує занадто суворі заходи з економії, чомусь не розуміють, що вихід з Єврозони не зніме необхідності у жорсткій економії».
Протестуючі звинувачують уряд у тому, що той не турбується про права та добробут своїх громадян. Вони кажуть, що прем’єр-міністр приймає рішення, виходячи з інтересів багатих європейських країн, тоді як грецький народ за все це розплачується.
«Це – гра глобального фінансового уряду. Вони хочуть, аби люди робили те, що їм треба, і не чинили спротиву. Нам треба з цим боротися», – каже один протестуючий в Афінах.
«Вони мені не потрібні. Я хочу знову почуватися грекинею. А я вже німка, чи американка. Навіть не знаю, хто я», – обурюється мешканка столиці.
Але є чимало греків, які погоджуються з кроками уряду.
«Я думаю, що це – правильні кроки на шляху до порозуміння з Європейським Союзом. Я вважаю, що цього мають прагнути всі греки. Я не думаю, що будь-яка країна зараз може бути ізольованою, особливо такого розміру як Греція», – вважає один з мешканців столиці.
Європейські аналітики вбачають у тому, що на необхідні для самої Греції кроки громадяни відповіли протестами, в першу чергу вину грецьких політиків.
«Значна частина проблеми походить із внутрішньої ситуації. Існує брак взаємодії між керуючим класом та населенням, населення не залучено до прийняття рішень», – пояснює Ванесса Россі, аналітик лондонського науково-дослідного центру «Четем Гаус».
Россі каже, що політики в Греції мають балансувати потреби своїх людей з вимогами міжнародних партнерів:
«Я не думаю, що інші країни-члени Єврозони хочуть, щоб хтось виходив з ЄС. Але існують умови, коли надати подальшу допомогу, надзвичайно важко. Отже ми мусимо подивитися на обидва боки цього рівняння та знайти справедливе вирішення, з яким усі можуть погодитися».
Цієї неділі у Брюсселі запланована зустріч міністрів фінансів країн Єврозони, на якій будуть погоджені кроки щодо вирішення боргової кризи в Греції.
