Спеціальні потреби

Актуально

Сотні тисяч гаїтян далі перебувають у тимчасових притулках

Гаїтянська родина, яка живе втимчасовому притулку від січневого землетрусу

Сотні тисяч гаїтян далі перебувають у тимчасових укриттях, зроблених часто з підручних матеріалів. Більше ніж півмільйона гаїтян виїхали зі столиці країни Порт-о-Пренс у приміські райони, де також не мають де жити і чим харчуватись.

Сильва Луїз живе в цьому стихійному таборі біженців у Порт-о-Пренс з 12 січня – дня, коли землетрус зруйнував майже все місто. Він не хоче переїжджати у наметове містечко, збудоване нещодавно урядом завдяки міжнародній допомозі.

«Я не працюю, вся країна в хаосі. І вони кажуть, що я маю зараз кудись поїхати, де я нікого не знаю. Як я маю вижити? Тут, принаймні я знаю людей. Хтось тай допоможе мені куском хліба у скрутну хвилину», - розповідає потерпілий від землетрусу чоловік.

Сильва - один з десятків тисяч гаїтян, які покладаються лише на власні сили, аби вижити. Укриття з фанери і поліетилену замінили їм домівки. В таких умовах дехто навіть пробує відродити колишній бізнес.

Уряд каже, що люди не можуть залишатися у таких притулках і пропонує їм кілька варіантів для переїзду: від повернення до їхніх колишніх будинків, до поселення у новоспоруджені наметові містечка.

Одне з таких містечок, що неподалік центру Порт-о-Пренс, може вмістити до 8 тисяч людей. Безпеку у ньому цілодобово підтримуватимуть 50 охоронців. Тут будуть туалети, водокачка і навіть баскетбольний майданчик та футбольне поле.

При всіх перевагах нового житла, багато гаїтян вибирають залишатися у старих притулках. Жане Баптісте каже, що якщо вона переїде, то не зможе більше доглядати за своєю хворою мамою. Тому їм обом доведеться ховатися від дощів під целофановим дахом, де збирається вода, в якій розмножуються москіти.

За 100 кілометрів від Порт-о-Пренс хоч і не видно руйнувань від землетрусу, але його вплив відчутний. Донька Ірене Ґуейре у день землетрусу була в столиці. Їй вдалося вижити. Але вона повернулася додому не сама, а з друзями, які опинилися без даху над головою.

Мати дівчини каже: «Я не могла сказати їм «ні», бо вони піклувалися про мою доньку, коли вона жила в Порт-о-Пренс».

Так в одну мить тихе подвір‘я Ірене стало домівкою для 18 людей. За два місяці у жінки закінчились усі запаси їжі. Вона вимушена була продати більшість домашніх тварин, а насіння тепер йде у їжу, позбавляючи їх майбутніх врожаїв.

Втім Ірене Ґуейре зробила свій вибір. «Люди більш важливі. Я мушу їх прогодувати», - каже ця жінка.

Подібна ситуація не поодинока. По всій країні родини, які раніше ледь могли прогодувати самих себе, зараз ділять житло і їжу з прибульцями з Порт-о-Пренсу. Ті, як правило, приходять з порожніми руками.

Як зауважив представник місцевої влади Чарльз Еді: «Вони не привезли з собою нічого, хіба що апетит».

Але дехто каже, що новоприбулі можуть стати для сільських регіонів Гаїті порятунком. Нова робоча сила допоможе місцевим жителям збирати кращі врожаї і відродить сільське господарство. Така ж думка й експертів ООН та інших гуманітарних організацій. Вони закликають міжнародних донорів, поряд з відбудовою столиці, допомогти також і сільським районам країни.

Всі новини дня

Bторгнення Росії в Україну підкреслює необхідність у солідарності народів Грузії та України – Блінкен в річницю російсько-грузинської війни

Державний секретар Ентоні Блінкен

Державний секретар Ентоні Блінкен у заяві з нагоди 14 роковин вторгнення Росії у Грузію заявив, що «неспровоковане подальше вторгнення Росії в Україну підкреслює необхідність, щоб народи Грузії та України стояли у солідарності».

«Чотирнадцять років тому Росія вторглась у суверенну державу Грузію. Як ми це робимо від 2008 року, ми вшановуємо пам'ять тих, кого вбили чи поранили російські військові. Десятками років громадяни Грузії в Абхазії та Південній Осетії живуть під російською окупацією, десятки тисяч людей були переміщені, зазнали переслідувань та піддались переслідуванням та зубожіння. Їх позбавили життя та засобів до існування», - йдеться у заяві голові зовнішньополітичного відомства.

Він підкреслив, що грузинський народ добре знає агресивні дії Росії, в тому числі дезінформацію, так звану «бордерізацію» ( (тобто перенесення російськими військовими лінії окупації вглиб підконтрольної Тбілісі території – ред. ГА), масові переміщення, які призвели до злиднів та руйнування.

«Росія повинна дотримуватись зобов’язань, взятих відповідно до домовленості про припинення вогню у 2008 року – відвести свої війська до позицій перед початком конфлікту та надати необмежений доступ для гуманітарної допомоги. Вона також повинна відкликати визнання грузинських регіонів Абхазії та Південної Осетії. Це істотно важливо для сотень тисяч внутрішньо переміщених осіб – мати можливість повернутися до своїх домівок безпечно та з достоїнством», - йдеться у заяві Блінкена.

Держсекретар запевнив, що США продовжують твердо підтримувати народ Грузії у їх прагненні захистити їх суверенітет та територіальну цілісність і знайти мирне вирішення конфлікту.

Папа Римський назвав вихід кораблів із зерном з українських портів «знаком надії»

Папа Римський Франциск тримає український прапор, привезений для нього із Бучі. Фото зроблене 6 квітня 2022 року. Фото AP/Alessandra Tarantino

Папа Римський Франциск привітав вихід кораблів із зерном з чорноморських портів України та назвав цю подію моделлю для діалогу, який міг би покласти край війні в Україні. Відповідну заяву понтифік зробив 7 серпня в щотижневому зверненні до вірян і туристів на площі Святого Петра.

«Цей крок свідчить про те, що можна вести діалог для досягнення конкретних результатів, які допоможуть усім. Ця подія – це знак надії, і я щиро бажаю, щоб, йдучи цим шляхом, можна було покласти край бойовим діям і досягти справедливого та міцного миру», - заявив Папа Римський.

Цей крок свідчить про те, що можна вести діалог для досягнення конкретних результатів, які допоможуть усім. Ця подія – це знак надії, і я щиро бажаю, щоб, йдучи цим шляхом, можна було покласти край бойовим діям і досягти справедливого та міцного миру
Папа Римський Франциск

Напередодні стало відомо, що Папа Римський Франциск розглядає можливість відвідати Україну. Про це повідомив посол України у Ватикані Андрій Юраш за підсумками зустрічі з Папою Римським 6 серпня. «Я дуже близький до України і хочу висловити цю близькість через мій візит до України», – важливі слова Папи Франциска, сказані під час сьогоднішньої зустрічі зі Святішим Отцем. Україна багато років, особливо з початку війни, чекала на Папу і буде рада зустріти його перед його поїздкою до Казахстану», – написав Юраш у твітері.

Відомо, що візит Папи Римського до Казахстану запланований на вересень. Там він візьме участь у VII з’їзді лідерів світових і традиційних релігій. Захід пройде у Нур-Султані з 13 по 15 вересня. Під час з’їзду папа може зустрітися із патріархом Російської православної церкви Кирилом.

Нагадаємо, що другий караван із чотирьох суден із зерном і олією вийшов з українських портів у неділю вранці. Згідно з повідомленнями Міноборони Туреччини, йдеться про судно Riva Wind, що йде в Іскендерун з 44 тисячами тонн кукурудзи, Mustafa Necati, що йде до Італії з 6 тисячами тонн соняшникової олії, Star Helena, що йде в Китай із 45 тисячами тонн насіння соняшнику і Glory, що йде в Стамбул з 66 тисячами тонн кукурудзи.

Дивіться також: Кірбі: «Сподіваємося, що найближчими днями буде більше кораблів, які відправляться з України». Відео

Amnesty International шкодує про страждання та обурення, які викликав їх звіт

Логотип Amnesty International. Courtesy image.

Міжнародна організація Amnesty International відреагувала на критику її останнього звіту, в якому організація звинувачує ЗСУ в створенні загрози цивільному населенню. Про це в організації заявили у комунікації з агентством Reuters.

Amnesty International глибоко шкодує про страждання та обурення, які викликав наш прес-реліз про бойову тактику українських військових.
Amnesty International

«Amnesty International глибоко шкодує про страждання та обурення, які викликав наш прес-реліз про бойову тактику українських військових», – заявили в Amnesty International.

В організації не заперечують попередні висновки, про які йшлось у звіті, але заявляють, що шкодуть про біль, який спричинили: «Пріоритетом Amnesty International у цьому та в будь-якому конфлікті є забезпечення захисту цивільних осіб. Дійсно, це було нашою єдиною метою, коли ми оприлюднили останнє дослідження. Хоча ми повністю підтримуємо свої висновки, ми шкодуємо про спричинений біль».

Не вщухає критика на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, опубліковану в четвер, у якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

У звіті йдеться, що українські військові розміщували військові бази у школах та лікарнях та завдавали ударів з житлових районів. За словами звіту, це викликало у відповідь вогонь з боку Росії, чим наражало на небезпеку цивільне населення. Як заявила Amnesty International, вона задокументувала порушення Україною законів війни, коли її війська діяли в населених пунктах.

Звіт викликав різкий осуд з боку українських офіційних осіб та звинувачення у відповідь від керівництва Amnesty International.

На підтримку України виступив міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевичус, який назвав оцінку Amnesty International «цілком хибною». Посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс, не називаючи організацію по імені, підтримала точку зору українців. «Єдине, що загрожує українським мирним жителям, це російські ракети, зброя та мародерство російських військ. Крапка. Якби Росія припинила вторгнення в Україну, небезпеки не було б», – написала представниця Британії в Україні. Цю ж думку висловила і посолка США в Україні Бріджит Брінк.

Дивіться також: Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео

Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:11 0:00

МАГАТЕ: Обстріли Запорізької АЕС можуть призвести до ядерної катастрофи

Директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час конференції у Відні, Австрія. Фото зроблене 9 червня. Reuters/Lisa Leutner

Бої навколо Запорізької атомної станції збільшують ризики ядерної катастрофи. Про це заявив директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

«Я надзвичайно стурбований вчорашнім обстрілом найбільшої в Європі атомної електростанції, який підкреслює цілком реальний ризик ядерної катастрофи», – заявив у заяві генеральний директор МАГАТЕ.

Рафаель Гроссі також підтвердив готовніть прибути на Запорізьку атомну станцію з експертною місією МАГАТЕ. «Я рішуче й терміново закликаю всі сторони проявляти максимальну стриманість поблизу цього важливого ядерного об’єкта з його шістьма реакторами. І я засуджую будь-які насильницькі дії, які здійснюються на Запорізькій атомній електростанції або поблизу неї чи проти її персоналу», - заявив Гроссі.

Я надзвичайно стурбований вчорашнім обстрілом найбільшої в Європі атомної електростанції, який підкреслює цілком реальний ризик ядерної катастрофи
директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ Рафаель Гроссі

3 серпня директор ядерної агенції ООН МАГАТЕ вже попереджав, що найбільша в Європі атомна електростанція в Україні «повністю вийшла з-під контролю», і звернувся до Росії та України з проханням негайно дозволити експертам відвідати комплекс для стабілізації ситуації та уникнути ядерної аварії.

Запорізька АЕС окупована російською армією, але на ній продовжують працювати українські фахівці. По території станції було завдано авіаударів, у здійсненні яких Москва і Київ звинувачують одне одного.

Нагадаємо, що верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель засудив дії російських військ навколо Запорізької АЕС. У своїй заяві найвищий європейський дипломат назвав дії Росії «серйозним та безвідповідальним порушенням правил ядерної безпеки» та закликав Росію надати доступ до ядерного об’єкту експертам з Міжнародного агентства з ядерної енергії, МАГАТЕ.

Дивіться також: Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео

Білий дім: Росія спробує покласти відповідальність за Оленівку на HIMARS. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:11 0:00

МЗС Грузії: Росія продовжує розширювати свій незаконний контроль на окупованих територіях

Абхазія

Через чотирнадцять років після російського вторгнення до Грузії Російська Федерація продовжує порушувати угоду про припинення вогню, укладену за посередництва Євросоюзу і розширює свій незаконний контроль на грузинських окупованих територіях. Про це йдеться в заяві МЗС Грузії, присвяченій роковинам російсько-грузинської війни.

«Зводячи колючий дріт та інші загородження на лінії окупації, незаконно арештовуючи та викрадаючи людей, грубо порушуючи права людини, здійснюючи етнічну дискримінацію грузинів, Росія завдає удару по безпеці, правам людини та гуманітарному середовищу на місцях, тим самим, серед іншого, намагається ізолювати людей , що проживають на окупованих територіях, від решти Грузії та міжнародної спільноти», — заявляють у грузинському МЗС.

У МЗС Грузії зазначають, що в даному контексті «переломне значення» мало рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі про серпневу війну, винесену 21 січня 2021 року. Як підкреслюють у МЗС, ЄСПЛ встановив, що саме Росія несе відповідальність за порушення прав людини в окупованих регіонах і що виходячи з цього, марними виявилися багаторічні спроби Росії уникнути правової відповідальності за окупацію та злочини, що скоюються в Абхазії та Цхінвальському регіоні.

Тбілісі підтверджує політику мирного врегулювання російсько-грузинського конфлікту і дякує міжнародному співтовариству за підтримку суверенітету та територіальної цілісності країни.

«Ця підтримка набуває особливого значення сьогодні, коли Росія своєю військовою агресією проти України продовжує порушувати принципи міжнародного права та підриває безпеку Європи», - йдеться у заяві.

Тбілісі закликає Москву виконати взяті на себе зобов'язання, припинити окупацію грузинських територій та відкликати визнання так званої незалежності грузинських регіонів.

Нагадаємо, то в результаті російсько-грузинської війни Росія у 2008 році визнала незалежність двох грузинських регіонів – Абхазії та Південної Осетії – та перекинула додаткові війська та озброєння на свої військові бази на цих територіях. Усі держави світу – за винятком Венесуели, Нікарагуа, Науру та Сирії – розглядають ці регіони як територію Грузії, яка знаходиться під російською окупацією.

У зв'язку з роковинами серпневої війни посольство Сполучених Штатів у Грузії поширило відеозвернення.

«Ми пам'ятаємо, як усе почалося, ми пам'ятаємо сьогоднішній день, ми пам'ятаємо про вторгнення російської армії до Грузії, ми не забудемо про десятки тисяч біженців, ми не забудемо про жертви, ми продовжимо працювати для миру, ми стоятимемо разом із Грузією», - йдеться у відеозверненні, записаному співробітниками американського посольства.

Заяву поширив і Євросоюз, в якому «суворо і одностайно» засудив «безпідставну і невиправдану агресивну війну» Росії проти України, а також визнання Росією сепаратистських грузинських регіонів Абхазії та Південної Осетії та присутність її збройних сил на цих територіях.

У заяві сказано, що «бордеризація» (тобто перенесення російськими військовими лінії окупації вглиб підконтрольної Тбілісі території), порушення прав людини, незаконні затримання та обмеження на свободу пересування в зоні поділу сторін є порушенням як міжнародного права, так і зобов'язань , взятих на себе Росією за згодою від 12 серпня 2008 року.

"Підтверджуємо тверду підтримку Європейським Союзом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Грузії в межах міжнародно визнаних кордонів країни", - йдеться у заяві Євросоюзу.

Спеціальну заяву розповсюдило і МЗС України заявивши, що російська агресія в Україні є результатом того, що у 2008 році світова спільнота не відреагувала належним чином на вторгнення РФ до Грузії.

«Не отримавши належної реакції світового співтовариства на агресію проти Грузії, в 2014 році росія продовжила загарбницькі дії в Україні – окупувала Крим та частину Донецької та Луганської областей, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України.

Переконані, що зупинити агресивну політику РФ можливо завдяки спільним зусиллям міжнародної спільноти, чіткому дотриманню санкційних режимів проти Росії та всебічній підтримці країн, проти яких Москва здійснює агресію», - йдеться у заяві МЗС.

У відомстві додали, що Росія повинна «деокупувати частини територій Грузії та України, а російські воєнні злочинці понести найсуворішу відповідальність».

Внаслідок російської агресії у серпні 2008 року, згідно з грузинськими даними, з грузинської сторони загинули 412 осіб, з них 169 військових; поранення отримали 1747 осіб. При цьому 130 тисяч громадян були змушені залишити свої будинки. Внаслідок російської інтервенції було зруйновано 35 000 житлових будинків та 53 сіл. Росія окупувала 5 грузинських долин та 125 сіл.

Більше

XS
SM
MD
LG