Спеціальні потреби

Визнання Голодомору геноцидом у США. Як це відбувається і чому це важливо?


Holodomor Memorial

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Щолистопада в Україні відзначають пам'ять тих, хто загинув від голоду та спричинених ним хвороб під час штучного Голодомору-геноциду 1932-33-х років. Визнання Голодомору геноцидом українського народу та поширення знань про цю трагедію є частиною державної стратегії. У цьому блозі ми зібрали для вас основні факти про те, як це відбувається у США.

Що про Голодомор думають в Конгресі США?

Третього жовтня 2018-го року Сенат прийняв «Резолюцію, яка засвідчує позицію Сенату, що 85-та річниця українського голоду, відомого як Голодомор, має служити нагадуванням про репресивну радянську політику проти людей України».

У резолюції Сенат визнав висновок Комісії з голоду в Україні, що Сталін і його оточення вчиняли геноцид проти народу України в 1932-1933 роках.

Радянський диктатор Йосип Сталін наказав закрити кордони України, щоб ніхто не міг уникнути навмисне створеного голоду і унеможливив надання будь-якої міжнародної продовольчої допомоги.

Сенат висловив співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їх сім'ям. А також – засудив системні порушення Радянським Союзом прав людини та закликав поширювати інформацію про Голодомор.

Ось кілька цитат:

"Мільйони людей загинули з волі сталінського уряду колишнього Радянського Союзу, який замислив та вчинив голод в Україні для того, щоб подолати опір країни колективізації та комуністичній окупації".

"Радянський уряд умисно конфіскував врожаї зерна і змусив голодувати мільйони українських чоловіків, жінок та дітей через примусову колективізацію, проведену з метою зруйнувати національну свідомість та рух за незалежність".

"Радянський диктатор Йосип Сталін наказав закрити кордони України, щоб ніхто не міг уникнути навмисне створеного голоду і унеможливив надання будь-якої міжнародної продовольчої допомоги, яка б полегшила голод. Майже чверть українського сільського населення загинула, або була змушена полишити домівки через примусовий голод і весь народ постраждав від наслідків тривалого голоду".

Подібна резолюція, як очікується, незабаром буде підтримана і Палатою представників США.

Як визнання Голодомору відбувається на місцевому рівні?

Всього у 20-ти штатах місцевими органами влади було прийнято документи, більшість з яких визнає Голодомор геноцидом українського народу.

Наприклад, губернатор штату Іллінойс Брюс Ронер видав прокламацію від 19 травня 2018-го року, в якій він вшановує 85-ті роковини «українського голоду-геноциду» та закликає всіх мешканців Іллінойсу пом’янути жертв та вцілілих Голодомору. В тексті також згадується, що з 2006-го року Голодомор в Україні та в 15-ти країнах світу був визнаний геноцидом, який радянський уряд здійснив проти українського народу.

Більшість документів, це - прокламації від імені губернатора штату чи мерів міста, де Голодомор називається геноцидом, а певний день, місяць чи рік призначається для відзначення річниці.

Прокламація губернатора штату Массачусетс починається словами «85 років тому радянський лідер Йосип Сталін та його тоталітарний режим здійснили акт геноциду шляхом запровадження штучного голоду, конфіскації збіжжя та худоби в українського народу, результатом чого стали смерті до 10 мільйонів невинних чоловіків, жінок та дітей».

Ось ще кілька цитат з цього документу, яким березень 2018-го року оголошується місяцем пам’яті українського геноциду. «Цей геноцид, Голодомор, що означає «Вбивство шляхом голоду», було спеціально влаштовано радянським режимом, аби покарати українців, які хотіли незалежність, за їхній спротив економічному, політичному та соціальному пригніченню».

«У 1933, в розпал Голодомору, 28 тисяч українців помирали щоденно, до третини з них були діти».

«У сотнях архівних документів КДБ, створених за часів геноциду, детально описані дії радянського режиму спрямовані на знищення української національної ідентичності шляхом депортації та знищення українських релігійних та культурних лідерів, переслідування та знищення кожного, хто лише насмілювався говорити про голод чи виступати проти радянської влади».

Тексти прокламацій губернаторів штатів Огайо та Міссурі, які проголошують увесь 2018-ий рік роком вшанування жертв “українського геноциду” майже повністю збігаються із прокламацією губернатора штату Массачусетс. За словами голови Українського Конгресового комітету Андрія Футея, це пояснюється тим, що саме їх організація надала текст, який був взятий за основу.

Місяць листопад 2018-го року оголошено місяцем Пам’яті українського Голодомору в штаті Мічиган, але в офіційній прокламації від імені губернатора слова «геноцид» вже немає.

Губернатори штатів Канзас та Вісконсин, а також мер міста Маямі у штаті Флорида, оголосили лише один день днем пам’яті «українського геноциду».

Подібні документи були прийняті також у штатах Північна Кароліна, Вашингтон, Нью-Йорк, Орегон, Пенсильванія, Нью-Джерсі, Юта, Техас (м.Остін), Міннесота (м.Сент Пол), Північна Дакота, Вірджинія та Коннектикут.

Як ще вшановується пам'ять жертв Голодомору у США?

Всього у США встановлено чотири пам’ятники жертвам Голодомору: у Вашингтоні, напроти залізничного вокзалу, у місті Парма, штат Огайо, в Лос-Анджелесі та Чикаго.

Один з тих, хто працював над встановленням меморіалу у Вашингтоні, колишній конгресмен Сенді Левін розповів в інтерв’ю «Голосу Америки», що ця робота тривала 12 років. Чимало часу пішло на бюрократичну тяганину, бо у Вашингтоні не легко отримати дозвіл на місце під монумент.

Пам`ятник жертвам Голодомору місті Парма, штат Огайо
Пам`ятник жертвам Голодомору місті Парма, штат Огайо

Українська діаспора та друзі України у США влаштовують та беруть участь у церемоніях із вшанування пам’яті жертв Голодомору та засудження сталінських злочинах. Зокрема, на звернення президента України та Крайового комітету США з визнання Голодомору геноцидом українські громади у 16-ти містах США провели акцію «Запалімо свічу пам’яті».

Як поширюються знання про Голдомор у США?

Перша резолюція із засудження радянського уряду за його дії зі знищення українського народу була представлена в Палаті представників конгресменом Гамільтоном Фішем ще в 1934-му році.

У 1985-му році був прийнятий відповідний закон та заснована Комісія з українського голоду, завданням якої було розповсюдження правди про голод у світі, а також – вивчення та ознайомлення американської громадськості з методами радянської системи. Членами цієї комісій були конгресмени, представники уряду, а також представники громадськості, переважно українського походження. Керівником цієї комісії був історик та дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

У результаті Комісія прийшла до висновку, який був представлений Конгресу в квітні 1988-го року, що голод був штучним, а Йосип Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932-33-х роках. Ось тут можна прочитати увесь звіт.

Серед інших висновків цієї комісії:

Голодомор не був пов'язаний із посухою;

в 1931-32-х роках в райони, поза Україною, які теж охопив голод, радянська влада спрямувала допомогу та пішла на поступки селянам;

місцева влада в Україні повідомляла про спалахи голоду в 1932-му році і Сталін знав про смерті від голоду, але щодо України було обрана найжорсткіша стратегія, аби вибрати максимальну кількість збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів;

Американський уряд мав достатню та вчасну інформацію про голод, але не вдався до жодних кроків, які могли б покращити ситуацію

у січні 1933-го року Сталін використав «слабкість» української влади у виїмці збіжжя, аби посилити власний контроль над комуністичною партією України, та наказав дії, які погіршили ситуацію та максимально збільшили людські втрати;

американський уряд мав достатню та вчасну інформацію про голод, але не вдався до жодних кроків, які могли б покращити ситуацію, навпаки - адміністрація Франкліна Рузвельта надала дипломатичне визнання радянському уряду в листопаді 1933-го року, коли Голодомор забрав вже мільйони життів;

Деякі представники американських ЗМІ добровільно співробітничали із радянським урядом, заперечуючи наявність голоду в Україні.

Уляна Мазуркевич була членом цієї комісії від громадськості. Розповідає, що часом навіть зараз їй важко повірити, на якому високому рівні вони працювали. «Це була як звичайна конгресова комісія. В засіданнях, у приміщенні Конгресу, брали участь конгресмени та сенатори – члени комісії, ми могли викликати свідків, їздили у відрядження, підготували звіт, а потім представили його на розгляд повного складу обох палат Конгресу. Роботу постійних членів комісії і усі видатки оплачував американський уряд, хоча я відмовилися від компенсації», - пригадує Мазуркевич. «І це тоді, говорить вона, коли ще ніхто не говорив про Голодомор як про геноцид українського народу, а в американських підручниках і згадки про нього не було». Вона розповідає з яким захопленням підходив до роботи дослідник Голодомору, історик Джеймс Мейс: він, як і інші члени комісії, розуміли, що те, що воно роблять, має історичну вагу.

Загалом для американської публіки Голодомор залишається маловідомою трагедією. Оскільки у США немає єдиного підручника чи навчальної програми для усіх шкіл – плани складаються на рівні навчальних округів та окремих шкіл – важко сказати, де саме його згадують. Припускаю, що в школах у місцевостях, де компактно мешкають українці, цьому приділяється увага. Але загалом американці не знають про Голодомор. Принаймні такий висновок я можу зробити з особистого спілкування та численних інтерв’ю, які я так мої колеги записали під час подій, присвячених цій трагедії.

Голодомор вивчають вже в університетах на історичних факультетах, зокрема в Гарварді існує цілий проект із вивчення Голодомору.

Поширювати знання про Голодомор намагається Посольство через проведення різних акцій та виставок і українська діаспора, зокрема, через підтримку веб-сайтів з основними фактами про Голодомор англійською. Ось такий ведеться у Каліфорнії, а цей – в Коннектикуті.

З якою метою робляться ці зусилля?

За завданням Президента України, роботу з визнання Голодомору геноцидом українського народу та поширення правди про цю трагічну подію у США проводить Посольство України в США. Велику допомогу надає українська діаспора.

«По-перше, необхідно говорити правду. Це був злочин проти українського народу, чому є величезна кількість документальних підтверджень. Це має історичну, а також персональну вагу для тих, хто пережив Голодомор, і для тих, хто втратив під час цієї трагедії своїх рідних», - сказав Посол України Валерій Чалий в інтерв’ю «Голосу Америки».

«По-друге, визнання Голодомору геноцидом українського народу важливе у сьогоднішній гібридній війні з Росією. Це показує, що Україна та Росія обрали кардинально відмінні шляхи розвитку. Ми говоримо правду, цінуємо кожне життя та наполягаємо на правах людини. Вони поширюють дезінформацію, реабілітують Сталіна та нехтують людськими життями, байдуже ставляться як до мільйонів заморених голодом тоді, так і до десятків тисяч вбитих, підданих тортурам сьогодні – українських військовослужбовців, мирних мешканців на окупованих територіях Донбасу та навіть власних солдатів та так званих сепаратистів, які підтримали їхній вбивчий сценарій.

І визнання Голодомору геноцидом з боку США показує, що вони поділяють ставлення України до цієї трагедії – з історичної, політичної та людської точок зору», - сказав він в інтерв’ю «Голосу Америки».

Посол відзначив, що це рішення Сенату та на місцевому рівні було б неможливе без величезної роботи українців в Америці, насамперед Комітету з визнання Голодомору геноцидом та Українського конгресового комітету, а також підтримки з боку інших діаспор.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Американсько-український форум, присвячений пам'яті про Голодомор. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG