Спеціальні потреби

Чи спрацьовує політика адміністрації Обами щодо Ірану?

  • Голос Америки

Країни Європейського Союзу досягли попередньої домовленості про запровадження нових санкцій проти Тегерана. Цього разу - це ембарго на постачання нафти з Ірану, яке накладається через те, що Іран продовжує розробляти ядерну програму. Крок ЄС привітали у США, які ввели проти Ірану власні санкції. Загроза, яку становить Іран, та політика США стосовно цієї країни опинилися у центрі президентських перегонів у США.

Військове командування Ірану посилило критику на адресу Сполучених Штатів у той час, як нові економічні санкції проти Тегерана починають завдавати серйозної шкоди економіці країни.

Іран нещодавно завершив військові навчання біля стратегічної Ормузької протоки - ключового транзитного шляху для нафти з Перської затоки. Тегеран погрожує зупинити перевезення нафти через протоку, якщо західні держави накладуть санкції на експорт іранської нафти.

Ймовірний кандидат від республіканців на наступних президентських виборах Мітт Ромні гостро критикує політику адміністрації Обами щодо Ірану:

«Він не зміг накласти на Іран дієві жорсткі санкції. Він не підтримав опозицію в Ірані, коли та вийшла на вулиці з протестами. Крім того, йому не вдалося скласти ефективний план військових дій, щоб запобігти розробці Іраном ядерної зброї».

Західні країни звинувачують Іран у намаганнях розробити ядерну зброю, прикриваючись мирними енергетичними програмами. Претендент на номінацію Рік Санторум каже:

«Я б вимагав від іранців відкрити свої ядерні об’єкти, почати демонтаж та відкрити доступ міжнародним інспекторам. Якщо ні, ми знищимо ці об’єкти з повітря. Ми повинні відкрито попередити, що вдамося саме до такого кроку».

Втім, не всі республіканські кандидати закликають до військових дій проти Ірану.

Рон Пол каже, що якщо США у запалі почнуть бомбардувати Іран, це призведе до ще гірших наслідків.

Аналітики кажуть, президентські кандидати часто використовують гарячі питання міжнародної політики для демонстрації власної сили та позиціювання Америки як потужної держави на міжнародній арені.

Професор Американського університету Дженніфер Лолес каже:

«Іран - невідома територія. Ми не знаємо їх ядерних потужностей. Ми не знаємо, що насправді вони збираються робити, і ми не знаємо, яким буде майбутнє. А республіканці використовують цю гіпотетичну ситуацію та неясність для отримання політичних дивідендів».

Деякі американці іранського походження кажуть, що подібні заяви республіканців є дуже необережними.

Проте, Джамаль Абді з Національної ірано-американської ради висловлює сподівання, що Америка, у своїй політиці по відношенню до Ірану, перейде від санкцій до переговорів, але він визнає, що навряд чи станеться у виборчий рік.

XS
SM
MD
LG