Спеціальні потреби

Інноваційно та з користю для власної економіки. Як в Болгарії допомагають біженцям з України


Ярослава Кузьменко, українка, яка працює у Nu Boyana Film Studios, на базарі в Софії, Болгарія.

Станом на 23 серпня більше 130 тисяч переміщених осіб з України отримали статус тимчасового захисту в Болгарії, понад 85 тисяч залишаються в країні, повідомляє УВКБ ООН.

Ще у березні болгарський уряд розселив тимчасово переміщених осіб з України у готелях на узбережжі Чорного моря, але з початком курортного сезону їх попросили виїхати чи переселили в інші приміщення вглиб країни.

«Ось цей ковток свіжого повітря, який ми дали їм під час готельної програми, окрім надання найкращої якості догляду в Європі, також допоміг їхній інтеграції», – сказала тодішня віце-прем’єрка країни Каліна Константінова під час слухань у парламенті на початку червня. Тоді рішення закінчити програму викликало певне обурення серед біженців та частини болгар.

У посольстві України в Болгарії "Голосу Америки" пояснили, що ця програма триває й після 31-го травня – особи з тимчасовим захистом можуть проживати в державних, муніципальних і відомчих базах.

Також українці мають доступ до безкоштовної медицини, діти – до освіти, вимушеним переселенцям виплачують одноразову допомогу та інші соціальні виплати. На підставі Директиви ЄС про тимчасовий захист громадян України Рада міністрів Болгарії прийняла рішення «про надання тимчасового захисту особам, переміщеним внаслідок війни в Україні», яке набрало чинності 14 березня, розповіли в посольстві.

У письмові відповіді на прохання "Голосу Америки" підкреслили, що після реєстрації українці автоматично набувають цілу низку прав в країні: «право залишатися на території Болгарії, право на працю та професійне навчання, на відповідне житло або засоби розміщення, соціальну допомогу, медичну допомогу в екстрених випадках, вільне повернення до країни свого походження». З деталями допомоги можна ознайомитися на урядовому вебсайті українською мовою.

Болгарія – одна з країн ЄС, де поширена російська пропаганда та проросійські погляди. Згідно із опитуванням організації YouGov, у квітні 44% болгар вважали, що НАТО несе відповідальність за війну в Україні, що є найбільшим показником серед 16 європейських країн і Великої Британії, де проводилося опитування. Лише 23% болгар вважали, що Росія відповідальна за війну проти України, порівняно з 85% фінів і 80% шведів.

У той же час, 65% болгар схвалюють відправку гуманітарної допомоги в Україну, а 49% підтримують в'їзд українців у Болгарію, відповідно до того ж опитування. Соціолог Огнян Мінчев говорить, незважаючи на присутні в країні певні проросійські настрої, які поділяє менше третини населення, на потреби українських біженців болгарське суспільство відгукнулося активно.

«Я думаю, що більшість болгар насправді з розумінням поставилися і підтримували біженців з України в Болгарії. Хоча б з тієї причини, що більшість цих біженців – жінки з дітьми. Не можна бути нормальною людиною і вороже ставитися до жінок і дітей», - говорить Мінчев, який очолює Інститут регіональних та міжнародних досліджень в Софії.

На початку вторгнення, яке спричинило масовий виїзд українок з дітьми з країни, в Болгарії саме неурядові організації почали розміщувати вимушено переселених осіб, розповідає болгарський політолог Христо Панчугов.

«Початкові зусилля щодо розміщення українських біженців були здебільшого організовані неурядовими організаціями, індивідуальними зусиллями. Це значною мірою координувалося сектором неурядових організацій в Болгарії, і я думаю, вони виконали набагато краще працювали, ніж болгарські установи, особливо в перші місяці кризи», - говорить Христо Панчугов, доцент кафедри політології Нового Болгарського університету.

Христо Панчугов, доцент кафедри політології Нового Болгарського університету.
Христо Панчугов, доцент кафедри політології Нового Болгарського університету.

Одна з тих, хто опинився в центрі цього процесу, - Саша Безуханова, засновниця та голова громадянської платформи MOVE.BG. Перед тим Безуханова працювала в Hewlett-Packard, де крім інших посад, керувала офісом компанії в Болгарії.

«Я 20 років обіймала керівні посади в цифровій індустрії. Ми думаємо як бізнесмени – а як можна оптимізувати цей процес. Мої друзі, Макс і Еліна, вже на третій день після оголошення війни, запустили платформу для безпечної та ефективної координації зусиль волонтерів. Інші друзі розробили платформу. І вже за перші три тижні через цю платформу координувалися зусилля двох тисяч волонтерів», - розповіла Безуханова в інтерв’ю «Голосу Америки».

Також разом із партнерами вони негайно заснували фонд для допомоги українцям в Болгарії та під час першої кампанії зі збору коштів зібрали понад півмільйона доларів.

«Цей фонд був створений за допомогою фонду «Тому що» (Because), у них великий досвід у підтримці благодійності. У нас є правління, яке збирається щотижня, щоб вирішити, як найкращим чином використовувати ці приватні гроші. Ми провели офіційний конкурс для організацій, які вже працювали з українцями в Болгарії, і відібрали 18 організацій», - розповіла Безуханова.

Саша Безуханова, засновниця та керівниця платформи MOVE.BG, розмовляє з Тетяною Ворожко, "Голос Америки" у своєму офісі в Софії, Болгарія
Саша Безуханова, засновниця та керівниця платформи MOVE.BG, розмовляє з Тетяною Ворожко, "Голос Америки" у своєму офісі в Софії, Болгарія

Як звичайні болгари, так й підприємства дають допомогу – грошима та речами – безпосередньо в українські організації. Одна з них - Спілка українських організацій в Болгарії «Мати-Україна» - до 2014-го року займалася розвитком культурних відносин між двома народами.

«Ми поставили пам’ятник Шевченку, зробили пам’ятні дошки видатним українцям, які проживали в Болгарії, і зробили свій внесок у розвиток Болгарії. Потім робили дні українського кіно, дні мистецтва українського, різноманітні виставки, фотовиставки, художні - петриківський розпис у нас був, українські вишиванки, рушники і таке інше, - розповідає «Голосу Америки» голова Спілки Олена Коцева. - Коли почалася війна в 2014 році, ми зразу відкрили рахунок на збір коштів, але протягом восьми років у нас не було такого обсягу фінансового, як після повномасштабного вторгнення».

Коцева говорить, багато тих, хто прибуває до Болгарії в останні місяці, - з окупованих регіонів України та потребують усього.

«З середини червня і весь липень дуже багато приїжджають людей з Маріуполя, з Мелітополя, з Бердянська. Люди, які виходять з окупації і які проходять надзвичайно важкий і довгий шлях. Вони виїжджають або через Росію, або через Крим, і звідти у них траса йде на Грузію, з Грузії на Туреччину і з Туреччини на Болгарію. Це надто довгий шлях. І вони приїжджають з мінімумом речей з собою».

Вона каже, що раніше вважала, що до 80% болгар дотримувалися проросійських поглядів, але те, як вони відгукнулися на потреби українських біженців, її вразило.

«Такий потік дарувань пішов до нас, стільки перераховували грошей, писали “Слава ЗСУ”, “Слава героям України” в підставі для переказу. Або “Російський кораблик пішов…” - навіть таки перекази у нас є. Від 5 левів - це 2,5 євро - до 10 тис. євро перераховують фізичні особи», - розповідає вона.

Олена Коцева, голова спілки українських організацій в Болгарії "Мати-Україна"
Олена Коцева, голова спілки українських організацій в Болгарії "Мати-Україна"

За її словами, організація відправила понад 50 тонн гуманітарної допомоги в Україну, більшість вантажу - дарування болгар.

Соціолог Мінчев говорить, що не лише громадська думка в Болгарії вплинула на допомогу біженцям з України, а й навпаки. За його словами, через країну могло пройти до півмільйона українців, які, спілкуючись зі звичайними болгарами, змінювали їхнє ставлення до війни, Росії та України.

Євгенія Сергеєва – одна з волонтерок організації, яка нещодавно долучилася до роботи в центрі. До війни мешкала у Бучі. Вона розповідає, чоловік вмовив її поїхати вдвох у відрядження до Будапешту 20 лютого. Планували викликати її маму з Хмельниччини до Бучі, аби та дивилася за їхньою п’ятирічною донькою. В останню мить передумали та поїхали втрьох. Каже, два місяці прожили в Будапешті, де активно долучилися до волонтерської діяльності із початком вторгнення, але залишатися там було важко через мовний бар’єр та проросійські настрої в країні. Переїхали до Болгарії, бо мали там друзів, де теж долучилися до волонтерської діяльності.

Євгенія Сергеєва, мешканка Бучі, - одна з волонтерок організації "Мати-Україна" .
Євгенія Сергеєва, мешканка Бучі, - одна з волонтерок організації "Мати-Україна" .

«Наш центр тільки тримається на благодійниках, на людях, які донатять, на людях, які приносять допомогу. Будь-які люди, не обов’язково заможні люди. Приходять бабусі болгарки, які останнє від себе, від душі відривають, бо хочуть допомогти. Це дуже приємно», - каже Сергеєва.

Втім, говорять в організації, у той час, як війна триває вже сьомий місяць, допомога меншає.

«На жаль, останній місяць дуже спав потік дарувань, набагато-набагато зменшився. Є такі дні, що взагалі немає переказів, або за 3-4 дні приходять 150-200 євро», - говорить Коцева.

У той же час в Болгарії не існує бюрократичних перепон для працевлаштування українців. За даними УВКБ ООН, серед українських біженців за кордоном 77% мають технічну або університетську освіту.

Ярів Лернер, генеральний директор Nu Boyana Film Studios
Ярів Лернер, генеральний директор Nu Boyana Film Studios

Працюють українки в Болгарії не лише у сфері обслуговування, а навіть на місцевій кіностудії «Ню Бояна», яка належить голлівудській компанії та брала участь у виробництві понад 400 голлівудських фільмів. Кіностудія працевлаштувала 25 українців.

«Деякі люди, які працювали саме в кіноіндустрії, швидко просунулися і потрапили безпосередньо на знімальний майданчик, тоді як інших нам довелося привезти сюди, дати їм житло, забезпечити харчуванням, а потім повільно інтегрувати у робочий процес», - розповів «Голосу Америки» директор кіностудії Ярів Лернер.

Наприклад, 12 українців приєдналися до останнього проекту Disney «Молода жінка та море», де вони працювали декораторами, помічниками з гардеробу/костюмів та працівниками арт-департаменту. Студія витратила понад 100 тисяч доларів на проживання, харчування, транспорт та адміністративні послуги для допомоги українським біженцям, розповіла «Голосу Америки» фінансова мененджерка кіностудії Каліна Котас.

У посольстві України в Болгарії розповіли, що за даними на середину червня було відомо про 5600 працевлаштованих громадян України, але насправді ця цифра набагато вища, бо вона не враховує тих, хто працює за цивільно-правовими угодами або перебуває на випробувальному терміні.

«Працівники розподілені практично по всіх областях країни, у 20 галузях економіки в 9 різних професійних сферах (від готелів і ресторанів, адміністративної та допоміжної діяльності до будівельно-професійної діяльності та науково-дослідної діяльності й ІТ)», - повідомили в Посольстві України в Болгарії.

Загалом по країні, говорить Мінчев, праця українців йде на користь болгарській економіці.

«Загальна картина болгарського ринку праці є похмурою, оскільки за останні три десятиліття з країни емігрувало від 2 до 2,5 мільйона болгар. Здебільшого молодь, підприємливі люди. Існує болісний дефіцит робочої сили на болгарському ринку. І в деяких галузях економіки українських біженців радо вітають - наприклад, у туризмі, в певних підрозділах адміністрування, у сфері послуг і так далі», - говорить він.

Українка Альона Алтухова, яка переїхала до Болгарії після повномасштабного вторгнення, веде соціальні сторінки Nu Boyana Film Studios.
Українка Альона Алтухова, яка переїхала до Болгарії після повномасштабного вторгнення, веде соціальні сторінки Nu Boyana Film Studios.

Безуханова, яка проводить регулярні зустрічі із українками в своєму офісі у Софії, каже, що вражена їхніми професійними навичками та характером.

«Безумовно, це буде великою перевагою, якщо ці люди вирішать залишитися в Болгарії на довший період часу. Звичайно, я від щирого серця бажаю їм повернутися і підтримати українську відбудову та економіку, бо це буде дуже потрібно. Але до того часу, звичайно, українські біженці, українські друзі можуть приєднатися до болгарської економіки. Це дуже потужна та кваліфікована група людей, а також людей з характером. Я бачу жінок, які знають, хто вони і чого вони хочуть. Це дуже вражає».

Болгарські працедавці, громадські організації і держава сприяють залученню українок на ринок праці. Наприклад організовують ярмарки вакансій.

«Американська торгова палата зв’язалася з нами, американське посольство сказало: «Привіт, ми б хотіли взяти участь у цій ініціативі», і ми почали проводити ярмарки вакансій. Отже, це почалося з іскри в кіноіндустрії, але потім воно ставало все більшим і більшим, і інші індустрії також долучилися», - розповів Лернер.

Кіностудія організувала класи із вивчення англійської, робочої мови установи, допомагає із пошуком садочків.

Nu Boyana Film Studios пропонує своїм новим співробітникам з України безкоштовні уроки з англійської мови.
Nu Boyana Film Studios пропонує своїм новим співробітникам з України безкоштовні уроки з англійської мови.

Директорка дитячого садочку Little Steps у Софії Албена Далкалатчева розповіла «Голосу Америки», що сама активно шукала, як допомогти мамам- українкам.

«Я возила гроші, підгузки до центрів для біженців. Але потім я подумала, добре, я дійсно добре доглядаю за дітьми, і я впевнена, що багато цих біженців насправді діти, бо чоловіки залишаються в Україні, сюди їдуть матері з дітьми».

Спочатку вони взяли в садочок сина українки, яка працює на кіностудії, а потім розмістили оголошення у фейсбук, запрошуючи інші родини з України.

«Прийшло, можливо, більше 30 дітей. І, звісно, місця в нашому садку для цього не було, але, Слава Богу, ми просто взяли в оренду сусідній будинок, щоб розширити садок. Українські мами прийшли і прибрали все в один день, а на другий день ми вже відкрили групу», - розповіла Далкалатчева.

Безуханова говорить, мовні класи – англійської та болгарської – а також допомога із доглядом за дітьми – популярний напрямок благодійництва в Болгарії.

«Я бачу тенденцію нашої благодійної діяльності, де один із пріоритетів – допомогти з мовою. Також деякі організації організовують приміщення та інфраструктуру, денні центри, щоб діти були під опікою, а мами могли працювати».

Також 6 червня Бюро зайнятості розпочало програму, яка надає невелику допомогу працевлаштованим українцям, аби допомогти з виплатою оренди тим, хто сам знімає собі житло. Окремо, розповіли у посольстві, у держава стимулює працедавців брати українців на роботу та планує виплачувати таким роботодавцям мінімальну зарплату та страховий поліс на кожного працевлаштованого українця. «Кошти надає ЄС в рамках проєкту «Солідарність», що фінансується Операційною програмою «Розвиток людських ресурсів» на 2014-2020 роки».

У посольстві України в Болгарії позитивно оцінюють допомогу болгарської сторони. «Республіка Болгарія надавала і продовжує надавати підтримку та допомогу тимчасово переміщеним українцям, які змушені залишити рідну країну, рятуючись від російської агресії».

З початку повномасштабного російського вторгнення 8,8 мільйона громадян України залишили країну, майже 3,3 мільйона повернулися. За даними дослідження УВКБ ООН, 65% українців, які перебувають за кордоном, наразі планують там залишитися, ще 9% - переїхати в іншу країну Європи. І поки в Україні триває війна, українки інвестують свою працю і талант та розвивають потенціал країн, які надали їм вимушений притулок.

Деяка інформація надійшла від видання EURACTIV.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG