Спеціальні потреби

Актуально

«Якщо б українські війська не захищали міста, війну вони б уже програли» – міжнародний експерт зі захисту цивільного населення

«Якщо ви намагаєтеся захистити місто, то ви не можете уникнути бойових дій в міських умовах» – Ґарласко

Коли відома правозахисна організація Amnesty International опублікувала свій звіт про те, що українська тактика війни наражає на небезпеку цивільне населення, одним із перших на нього відреагував Марк Ґарласко, міжнародний експерт зі захисту цивільного наслення.

«Боюся, що їхній звіт поставить під загрозу українське цивільне населення, – написав він у своєму твіті. – Хоча ніщо не заважало Росії завдавати ударів по цивільних районах, тепер у них є виправдання. Поважна правозахисна організація заявила, що ось тут – цілі».

Ґарласко - колишній військовий, який працював у Пентагоні, експерт з питань визначення військових цілей, правозахисник, що робив розслідування для правозахисної організації Human Rights Watch, який побував у багатьох гарячих точках, і слідчий ООН у справах воєнних злочинів, що працював в Лівії, Афганістані та Сирії.

Нині він працює в нідерландській миротворчій недержавній організації Pax for Peace і в рамках програми Інституту міжнародних кримінальних досліджень проводить навчання з українськими слідчими, що розслідують воєнні злочини в Україні. Сфера його експертизи – захист цивільних під час війни.

Тож які вимоги ставить міжнародне гуманітарне законодавство перед військовими? Хто і як їх порушує, і чи дійдуть до міжнародного суду справи, над якими зараз працюють його підопічні в Україні? Про це «Голос Америки» попросив розповісти Марка Ґарласко, зв’язавшися з ним напаредодні його від’їзду до Польщі, де відбувається підготовка українських слідчих.

Розмова була перекладена та відредагована для більшої ясності та плинності.

Марк Ґарласко - колишній американський військовий, експерт з питань захисту цивільного населення під час війни
Марк Ґарласко - колишній американський військовий, експерт з питань захисту цивільного населення під час війни

– Ви написали, що звіт Amnesty International є помилкою. Чому Ви так вважаєте, і яким чином мають діяти військові, щоб ефективно захищати своє населення. Чого правозахисники очікують від військових захисників?

Закон не забороняє, а рекомендує розміщувати воєнні об’єкти подалі від цивільних

– Я вважаю, що в Amnesty International помилково інтерпретують закон. Якщо ви подивитесь на Статтю 58 Додаткового протоколу від 1977 року, то побачите, що там написано, що сторони, які перебувають у конфлікті, «максимально можливою мірою» мають вивести цивільне населення із районів, де ведуться бойові дії, мають уникати розміщення воєнних об'єктів у густонаселених районах, вживати інших необхідних запобіжних заходів щодо захисту цивільного населення від небезпек, що виникають у результаті воєнних операцій.

Тобто закон не забороняє, а рекомендує розміщувати воєнні об’єкти подалі від цивільних. Військових закликають уникати таких ситуацій, але якщо ваш противник намагається захопити місто, веде бої за це місто, а ви намагаєтеся його захистити, то ви не можете уникнути бойових дій в міських умовах.

Якщо б українські війська не робили цього, росіяни просто захопили б міста і війна б на цьому скінчилася – українці б уже програли війну. Сучасні війни ведуться в містах. Скажімо, той факт, що американські війська воювали в Іраку в містах, не означає автоматично, що вони порушували міжнародне гуманітарне право.

Також українська влада багато робила для того, щоб вивезти населення з районів ведення війни. Але коли іде бій, то це зробити неможливо. Ми також знаємо, що для того, щоб вивезти цивільне населення зі зони бойових дій, потрібно домовлятся з росіянами про припинення вогню і створення гуманітарних коридорів для безпечного вивезення населення. В багатьох випадках росіяни погоджувалися, а потім починали обстрілювати ці гуманітарні коридори, чим убивали населення ще ефективніше, ніж тоді, коли б ці люди залишалися в укриттях у місті.

І на останок, не всі цивільні хочуть покидати своє місто. А вивезти всіх силою ви не можете, тому завжди у місті хтось залишиться, і це не означає, що військові порушують цим закони війни.

Не треба також забувати про те, що зобов’язання берегти життя цивільних лежить не лише на українських, але і на російських військах, але вони це ігнорують. Бо росіяни воюють лише таким способом, при якому гине велика кількість цивільного населення.

– Ви проводили розслідування в багатьох країнах, як слідчий ООН – в Лівії, Афганістані, Сирії. Чи ви бачили якісь закономірності в тому, як ведуться ці війни?

Росіяни перенесли в Україну свій сирійський досвід

– Моделі поведінки є цілком очевидні. Те, що ми бачимо сьогодні в Україні є дуже схожим на те, що я бачив, коли працював в Сирії. Росіяни перенесли в Україну свій сирійський досвід – вони бомбардували там шпиталі, інші медичні установи, прямо стріляли по цивільних, використовували невибіркову зброю. Вони брали в облогу міста, використовували продукти харчування та сексуальні злочини як інструмент, як зброю.

Я також пригадую подібну тактику і під час війни в Грузії, де я був як дослідник Human Rights Watch. Там росіяни також використовували невибіркову зброю. Цікаво, що вони не лише ту саму тактику, ті самі методи використовують, але і ту саму зброю.

– Непокарані злочини повторюються? Росіяни сприймають це як успішний досвід?

Уроки, які росіяни винесли із Сирії, полягали в тому, що порушення законів війни приносить успіх

– Важко сказати, як вони мислять, але їхні дії в Сирії були успішні. Коли в 2014 році Башар Асад програвав війну, він звернувся до Володимира Путіна, і російський президент прислав армію, яка діючи такими методами, як я описав, повернула хід війни на користь Асада. Тобто уроки, які росіяни винесли із Сирії, полягали в тому, що порушення законів війни приносить успіх.

– Це продумана кампанія залякування?

– Так, до певної міри, це – поза сумнівом. Коли ви заходите в таке місто, як Буча, і залишаєте після себе на вулицях трупи зі зав’язаними за спиною руками, то ви не просто вбиваєте людей, але і намагаєтеся залякати – посилаєте сигнал всім іншим.

Але, я думаю, що це залякування їм якраз не вдалося в Україні. Українці не злякалися, а мобілізувалися на захист країни.

– Як зауважує багато оглядачів, робота з розслідування воєнних злочинів в Україні розпочалася негайно після їхнього здійснення, не чекаючи завершення війни. Але прокуратура говорить про десятки, якщо не сотні тисяч таких злочинів, які доведеться розслідувати. Чи готова українська правоохоронна система до такого виклику, як ви це бачите з досвіду спілкування зі слідчими, які вже почали роботу над цими справами?

Люди мають розуміти, що справедливість не буде досягнута негайною, потрібен час. Дійсно, коли я працював слідчим в ООН, то ми приїжджали вже тоді, коли конфлікт закінчився і ми могли отримати безпечний доступ до місць злочинів, але багато доказів до того часу вже неможливо зібрати. Українські колеги почали працювати від самого початку. Перед ними - колосальна праця, але її потрібно зробити.

Ми навчаємо слідчих та прокурорів з України міжнародних процедур та стандартів. Вони дуже швидко навчаються. Це люди з доброю підготовкою, в них є великий досвід та мотивація.

Також потрібно розуміти, що все це – робота на майбутнє. Міжнародні юридичні механізми є повільними, вони вимагають часу. І тому що справ дійсно неймовірна кількість, це робота на багато років, якщо не десятиліть. Візьміть, наприклад, Міжнародний трибунал по Югославії – він триває вже багато років.

Українським слідчим доведеться вибрати справи, які будуть пріоритетними. Якщо у вас є кілька тисяч справ, то в якихось буде більше, в якихось менше доказів, деякі справи буде простіше довести, вони є чіткіше окреслені, резонансніші – такі як Буча, чи Оленівка, де загинули українські військовополонені.

Люди мають розуміти, що справедливість не буде досягнута негайною, потрібен час

Це – такі справи, на яких би я радив зосередитися, це справи, які легше довести, або вони мають таку суспільну вагу, що їх потрібно розслідувати чимшвидше. Але і ці справи вимагають часу, а робота лише почалася, ми тільки зараз проводимо підготовку слідчих.

– Для багатьох відкладене правосуддя, це все одно, що жодного. Вони не хочуть чекати. Що як українці захочуть взяти правосуддя у власні руки, наприклад, помститися полоненим росіянам?

Думаю, що потрібно бути дуже сміливою людиною, щоб порушити справу проти своїх власних військових

– Так, це важливе питання. Одна з перших речей, про які я кажу українським слідчим, що розслідують воєнні злочини, це те, що їм доведеться розслідувати злочини, хто б їх не вчинив. Чи йдеться про російських військових, чи про вагнерівців, чи про озброєних цивільних, чи власних військових. Якщо в них є вагомі докази воєнного злочину, вони мають його розслідувати і довести до суду.

Думаю, що потрібно бути дуже сміливою людиною, щоб порушити справу проти своїх власних військових, але важливо це робити. Є закон, є вимога бути безстороннім, є внутрішня система правосуддя.

Якщо, скажімо, є докази того, що український військовий вбив російського полоненого. Ця справа не повинна йти у міжнародні суди. Україна сама має бути спроможна її розслідувати і вирішити в суді. До міжнародного суду потрапляють лише ті справи, лише такі випадки, коли країна не може, чи не хоче переслідувати у судовому порядку своїх громадян. Тому ми говоримо про можливість створення спеціального трибуналу для росіян, бо їхній уряд, влада, судова система цим не займаються.

Дивіться також на цю тему:

Всі новини дня

"Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі", - Гуменюк про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині

Миколаївщина, 2 вересня 2022. REUTERS/Umit Bektas

На острові Зміїний РФ не вдалось розгорнути систему протиповітряної оборони, "про яку вони мріяли", тому зараз їхнє корабельне угруповання тримається за мисом Тарханкут і вздовж південного узбережжя Криму в так званій "ракетобезпековій зоні". Про це керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк розповіла в коментарі для "Голосу Америки".

у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр"

За словами Гуменюк, через це стан у Чорному морі зараз "досить врегульований", адже російські військовоморські сили тримаються ближче до своїх позицій в незаконно анексованому Криму. Водночас, у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр", від 20 до 30 одиниць. Тактико-технічні характеристики цих ракет дозволяють застосовувати їх по всій території України, вони загрожують не тільки півдню, і вони високоточні, повторюсь, це означає, що можуть бути застосовані по дуже важливих об'єктах, як це було вже не один раз".

При цьому, керівниця пресцентру командування "Південь" розповіла: "Обстановка в нашій зоні відповідальності досить напружена дійсно, оскільки ворог підтягнув дуже потужні резерви свого часу, коли був тільки анонсований контрнаступ, потужні сили були сконцентровані на півдні України зокрема".

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, [...] тож ускладнений маршрут просування

"Крім того, додається ландшафт: специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, дуже мала площа лісових угідь, які можуть бути укриттям для війська, і розрізаний ландшафт багатьма каналами річками і гідроспорудами, тож ускладнений маршрут просування через використання таких специфічних об'єктів. Але все це не може зупинити, оскільки це наша земля, наша зона відповідальності і за мирних часів, ми дуже добре в ній орієнтуємось і знаємо", - сказала Гуменюк.

Окремо вона підкреслила, що ЗСУ не має на меті руйнування об'єктів інфраструктури: "Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі, - ми руйнуємо плани ворога".

"Наразі Україні вкрай необхідна протиракетна оборона, навіть не просто протиповітряна, а захист, нам потрібний захист з неба", - додала Гуменюк і підкреслила також потребу ЗСУ у далекобійній артилерії, яку, за її словами, українські військовики довели, що можуть ефективно використовувати.

Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі

Водночас, пізніше в ефірі національного телемарафону Гуменюк розповіла про успіхи української армії у південних областях: "Бої йдуть запеклі. На півдні досить спекотно. Вогонь йде з одного боку і з іншого. Але ворог все ж таки поступається. Поступово території ми закріплюємо за собою. Це його напружує. Обстрілів стає то менше, то більше – залежно від того, яку кількість боєприпасів ми вразили за ніч", – повідомляє "Радіо Свобода".

12 вересня в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.

Бої йдуть запеклі

При цьому 18 вересня російське Міноборони повідомило про відбиття споб наступу ЗСУ на Миколаївсько-криворізькому напрямку.

Тим часом, газета New York Times із посиланням на свої джерела в американському уряді повідомила, що президент Росії Володимир Путін відхилив прохання російських командувачів про відведення військ із окупованого Херсона.

відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ

Як пише видання, відхід із Херсона дозволив би російським військовим організовано відступити через Дніпро, зберігши техніку та врятувавши життя солдатів.

"Але такий відступ був би ще одним принизливим публічним визнанням невдач Путіна у війні та приніс би Україні другу велику перемогу за один місяць [...] Американські чиновники заявили, що відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ, які здебільшого відрізані від своїх шляхів постачання, і які, схоже, вважають, що можуть залишитися в безвиході", – пише видання.

Днями на Херсонщині та в інших окупованих російськими військами регіонах проходять так звані "референдуми" щодо приєднання до Росії. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, західні союзники, зокрема, США, ЄС, Україна та країни "Групи семи" назвали ці "плебісцити" фіктивними й заявили про невизнання їхніх результатів.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", New York Times, Interfax

Мобілізація в РФ може бути використана для посилення Росгвардії – британська розвідка

Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані британської розвідки припускає, що мобілізація в РФ може бути використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими силами.

«21 вересня 2022 року відомий російський націоналіст, депутат Думи Олександр Хінштейн закликав поширити часткову мобілізацію російських військових на Національну гвардію Росії (Росгвардію). Підрозділи Росгвардії відіграли важливу роль як у бойових діях, так і в гарантуванні безпеки тилу в Україні і наразі сприяють проведенню «референдумів» щодо приєднання на окупованих територіях», – йдеться в повідомленні.

У британській розвідці додають: «Ці сили (Росгвардії – ред.)призначені для виконання функцій внутрішньої безпеки, щоб забезпечити безперервність режиму Путіна. Вони були особливо погано підготовлені до інтенсивних боїв, які вони проходили в Україні. З огляду на вимогу придушити зростання внутрішнього інакомислення в Росії, а також виконання оперативних завдань в Україні Росгвардія, ймовірно, перебуває під особливою напругою. Є реальна ймовірність того, що мобілізація буде використана для посилення підрозділів Росгвардії додатковими живими силами».

Вранці 21 вересня президент Росії Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію в країні «у зв’язку з ситуацією в Україні». Він заявив, що призову на військову службу підлягатимуть громадяни, які перебувають у запасі. Насамперед, йдеться про тих, хто служив у лавах збройних сил, а також має певні військово-облікові спеціальності й досвід.

Втім численні свідчення і відео, поширені росіянами у мережі, вказують на те, що під мобілізацію потрапляють особи без військового досвіду і з порушенням інших вимог до прийняття у військо.

Мобілізація у РФ спричинила масовий виїзд із країни росіян, які можуть бути призвані до армії, а також відносно нечисельні протести у великих містах, які жорстко розганяють силовики.

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG